Хоза́ри —тюркське плем'я, що з'явилося в південно-східнійЄвропі після відходугунів (IV століття) і проіснувало доXI століття. Східні сусіди східнослов'янських племен, пізнішеКиївської Русі.
Про походження хозарів існують різні припущення; вони самі себе вважали близькими добулгар,огузів,аварів.
Вважають, що прабатьківщиною хозарів були Прикаспійські та Приаральські степи і лівобережнеПоволжя. Пізніше територія, заселена хозарами, охоплювала прикаспійські степи між річкоюСулаком і пониззямДону. Головним етнічним центром хозарів був приморськийДагестан, де розташовувалися їхні ранні столиці.
Разом з тим, на думку сходознавців, що виходили з даних східних джерел (твори Аль Масуді, Захарії Казвіні, Ібн-ал-Кяльбі), під хозарською зверхністю напередодні та на час утворення Київської Русі перебували всі слов'янські співплемінності на теренах України. Зокрема, український радянський історикА. Ковалівський вказує, що «східні автори довго вважали, що межі Хазарії простягаються до Карпатів».А. Новосельцев також зазначав, що в період розквіту Хозарії (70-ті роки VII—VIII ст.) її влада на заході поширювалася до Дунаю.
Хозарська еліта у певний момент масово прийнялаюдаїзм, і за словами хазарського єврея, наближеного до царя хозарівЮсуфа-Йосипа, походять від євреїв Вірменії. За походу князяСвятослава частина хозарів, які втекли на південь і потрапили до мусульман, прийнялиіслам. Значна частина заможного населення та знаті хозарів Волгою дісталася балтійського басейну та склали місцеву торгову еліту, сприяючи розвиткові балтійського торгово-політичного союзуГанза, посиливши формування німецьких і голландських торгових міст-портів.
Головним заняттям перших відомих племен хозарів було кочовескотарство, згодом, коли частина населення осіла, набули від сусідів та завойованих племенхліборобство іторгівлю. Вони часто воювали, але й торгували зІраном, Арабськимхаліфатом,Візантією, пізніше — зРуссю, що свідчить про тривале протистояння з потужним союзництвом руських племен і пограниччям задовго до створення каганату.
У другій половині VI ст. хозари підпали під владу Західнотюркськогокаганату, під яким були протягом століття. Після розпадуТюркського каганату в середині VII ст. підкорили собі частинуболгар, кавказькі й слов'янські племена та створилиХозарський каганат, першу державну формацію на сході Європи. Верховним володарем Хозарського каганату бувкаган як релігійний зверхник, його заступником і фактичним правителем був цар-намісникбек.
Спершу у720-х-737 роках столицею Хозарського каганату було містоСемендер в північномуДаґестані, а з середини VIII ст. —Ітиль надВолгою, недалеко сучасноїАстрахані. Місто Ітиль стало важливим центром міжнародної торгівлі між Сходом і Заходом, у ньому були й окремі слов'янські квартали.
ЗаСестренцевичем, «Сармато-козари, після об'єднання свого, були такі сильні й мужні, що коло 750 року допомогли візантійському імператорові Костянтинові V узяти гору надсарацинами. Задоволений цією перемогою, Констянтин виявив сармато-козарами повне своє задоволення й обіцяв їм високе своє заступництво. Він нібито прозвав їхкозаками, й писав до одного короля, свого сусіда, й просив його також на майбутні часи називати їх не козарами, а козаками.»[2].
835 року за допомогоювізантійських будівничих, наДону збудовано укріплене містоСаркел, де було багато руських, хозарських, грецьких, іранських і середньоазійськихкупців.
Найбільшого розвитку Хозарський каганат зазнав у VII ст., коли він оволодів ПівнічнимКавказом, Приазов'ям, більшою частиною Східної Європи поДніпро. Тоді у залежність від хозар підпали племенасіверян іполян, які платили їм данину. Хозарський каганат воював як протиарабів, так і протиВізантії. Хозари відіграли роль заборола проти арабської експансії.
На початку VIII ст. серед хозарів північногоДагестану поселилисяєвреї зІрану таВізантії, і під їх впливом частина хозарів перейшла наюдаїзм, однак щойно на початку IX ст. царОбадія проголосив юдейську віру безТалмуду державною релігією. У737 рокуараби з халіфату напали на Хозарський каганат і примусили провідну верству перейти наіслам. Зі свого боку Візантія намагалася насадити в Хозаріїхристиянство; місійну подорож серед хозар відбув у860-861 рокахКирило-Константин. При допомозі візантійськихмісіонерів у Хозарському каганаті створеномитрополію і 7єпархій. На території Хозарського каганату мирно співіснували юдаїзм (провідна верства),іслам іхристиянство — як також і язичництво, поширене і серед слов'янських племен.
НаприкінціIX століття в причорноморські степи, контрольовані хозарами, прийшлипеченіги, які значно ослабили Хозарський каганат. Із серединиIX століття сильним суперником для хозарів стала Русь, військові дружини якої часто проходили територією Хозарії доКаспійського моря.
У IX—X ст. уся політика й економіка (торгівля) Східної Європи зосереджувалася в трикутникуВізантія—Хозарський каганат —Київська Русь. Рівновага між цими державами була порушена з ослабленням Хозарського каганату й зростанням Київської Русі.
За літописним описами862 року руське військо під проводомАскольда йДіра визволилоКиїв від хозарської влади.
У883—885 роках князьОлег визволив і племена полян та сіверян з-під хозарської залежності.
За часів князяІгоря руське військо двічі (913—914 і943—944) переходило через Хозарію на Каспійське узбережжя, де захопило чималу здобич. У поході проти Візантії (941) князь Ігор користувався підтримкою Хозарського каганату, серед його дружинників були й хозари християнського віровизнання.
Похід князяСвятослава Ігоревича964—965 років на Хозарський каганат завдав йому, після 300-річного існування, остаточного удару. Було розгромлено містаІтиль іСемендер, аБілу Вежу, разом із південно-західною частиною (Тмутороканське князівство) — приєднано до Київської держави. Знищення Хозарського каганату припинило набіги хозарських орд на поселення слов'ян з метою захоплення населення й продажу його в рабство[джерело?].
Після перемоги князя Святослава хозари підпали під зверхністьХорезму[джерело?].
Остання літописна згадка про хозарів датується1079 роком (про їх участь у змові проти князяОлега Святославича, якого схопили вТмуторокані й відправили у Візантію).1083 року князь Олег, повернувшись доТмуторокані, стратив хозарів-змовників.
Після занепаду Хозарського каганату хозари поступово змішувалися з тюрксько-половецьким оточенням і згодом цілковито зникли.
Ковалівський А. Зв'язки зі Сходом та сходознавство у Києві й Наддніпрянщині в середні віки / А.Ковалівський // Східний світ. — 1995. — № 2 / 1996. — № 1. — С. 149.
Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. — С. 77.
Тортика А. А. Династические браки как элемент внешней и внутренней политики Хазарского государства / А. А. Тортика // Східний світ. — 2005. — № 1. — С. 105.
Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. — С. 193, 194.
