Респу́бліка Філіппі́ни (англ.Republic of the Philippines;філ.:Republika ng Pilipinas) —острівнакраїна уПівденно-Східній Азії. Площа — близько 300 тисяч км², із них 1830 км² акваторії.
Держава розташована в західній частиніТихого океану на островахФіліппінського архіпелагу, який є частиноюМалайського архіпелагу. Всього налічується понад 7600[1] островів, але точну їх кількість встановити неможливо, тому що в результаті вулканічної діяльності з'являються нові острівці та зникають деякі старі.
Назва державиФіліппіни походить від іменііспанського короляФіліпа II.Філіппінською мовою (з одним «п») татагальською мовою країна називаєтьсяPilipinas і читається [pɪlɪˈpinɐs]. Ні в імені короля, ні в місцевій назві немає подвоєння «п». У місцевій назві також немає літери «ф» через особливості тагальської мови (подібно до української, де ім'я, відповідне до імені короля, має формуПилип).
Англійський варіант назвиангл.Philippines (з двома «п») затвердився в часи, коли контроль надархіпелагом здійснювалиСША. Раніше офіційними назвами були Філіппінська Республіка (з двома «п») та Філіппінські острови (з двома «п»).
Початковуіспанську назвуісп.Las Islas Filipinas (з одним «п») архіпелагу дав кабальєро Руї Лопес де Вільялобос. Цей відважний дослідник і мореплавець назвав на честь тодішньогоастурійськогопринца два відкриті ним острови, сьогодні відомі як островиЛейте іСамар. Майбутній король Філіп II Габсбург (з одним «п») отримав своє ім'я на честь іншого відомогоФіліпа II (з двома «п») — володаряМакедонії, батькаАлександра Македонського. Ім'я Філіппа походить від двох коренівгрец.φίλος— любов таίππος— кінь. У грецькій мові ці дві літери «п» вже є.
Поступово назва Las Islas Filipinas поширилася на весь архіпелаг, а вже у двадцятому столітті слово «острови» в назві держави зникло. Так держава стала Філіппінами, офіційно — Республіка Філіппін.
Природа Філіппін — переважно гірська (гори займають близько 3/4 поверхні) країна; середня висота хребтів — близько 2000 м, найбільша — 2954 м (вулканАпо на о.Мінданао). Загаломклімат Філіппін тропічний, мусонний, але через сильну розчленованість рельєфу, різну експозицію схилів щодо вологих мусонних потоків і трас тропічних циклонів, неоднакову міру віддаленості місцевості від океану він неоднорідний.
Острівні дуги Філіппін утворені гребеневими ділянками підводного підняття і відрізняються гірським рельєфом. Особливо це виражене наЛусоні, де простежуються два, а місцями три субмеридіальні хребти середньою висотою близько 1800 м і максимальною 2934 м (гора Пулог). Аналогічна система субмеридіальних хребтів виражена на о.Мінданао з найвищою вершиною країни — вулканомАпо. Всі ці гірські структури є складовою частиною пояса дієвих вулканів Тихого океану, що протягся в крайовій зоні й іменується«Тихоокеанським вогненним кільцем». На о.Лусон нараховують близько 20 періодично дієвих вулканів.
Між гірськими хребтами лежать густо заселені рівнини й річкові долини. До найбільших із них належать: на о.Лусон долина р. Кагаян (на північному сході), Центральна рівнина і рівнина Біколь (на південному сході); на о.Мінданао — долини річок Агусан (на сході) і Мінданао (на південному заході); на о.Панай — Центральна рівнина. Крім того, вздовж берегів більшості островів простяглися вузькі прибережні рівнини. Найбільша річка країни — Кагаян. Виділяються також Пампанга й Агно на Лусоні, а також Агусан і Мінданао з її головною притокою Пулангі на о.Мінданао. Невелика річка Пасиг на о.Лусон, що витікає з озера Бай, проходить черезМанілу, має важливе значення для перевезення вантажів.
На Філіппінах тропічний морський клімат, який зазвичай спекотний і вологий. Розрізняють три сезони: спекотний сухий сезон або літо з березня по травень; сезон дощів з червня по листопад; прохолодний сухий сезон з грудня по лютий. Південно-західний мусон триває з травня по жовтень, а північно-східний — з листопада по квітень. Температура зазвичай коливається від 21 °C (70 °F) до 32 °C (90 °F). Найхолодніший місяць — січень, найтепліший травень.
Середня річна температура становить близько 26,6 °C (79,9 °F). При розгляді температури місце розташування з точки зору широти та довготи не є важливим фактором, а температури на рівні моря, як правило, знаходяться в одному діапазоні. Висота зазвичай має більший вплив. Середня річна температураБагіо на висоті 1500 метрів (4900 футів) над рівнем моря становить 18,3 °C (64,9 °F), що робить його популярним місцем у спекотне літо. Річна кількість опадів становить до 5000 міліметрів (200 дюймів) у гірській частині східного узбережжя, але менше 1000 міліметрів (39 дюймів) у деяких захищених долинах.
Філіппіни дуже схильні до зміни клімату і входять до десяти країн світу, які найбільш уразливі до ризиків зміни клімату
Уландшафтному відношенні Філіппінські острови відзначаються високим ступенем контрастності: від низинних прибережних рівнин і лагун до вулканічних масивів, що сягають понад 2900 м над рівнем моря. Крім того,архіпелаг є зоною активної взаємодії океанічних і континентальних процесів, що відображається на його районуванні та висотній поясності. Зафізико-географічним районуванням світу Філіппіни належать до однойменноїФіліппінської острівної областіМалайської острівної фізико-географічної країни. З огляду на природні умови та ландшафтну структуру острівної території, Філіппінський архіпелаг можна поділити на 4 великих фізико-географічних райони:
Північний район (найбільший острів архіпелагу —Лусон);
Відповідно до Конституції 1987 року Філіппіни єпрезидентською республікою[2] з двопалатним парламентом і незалежною судовою системою. Глава держави — президент, якого обирають шляхом прямих загальних виборів на 6-річний термін без права продовження або повторного висунення. Президент очолює кабінет міністрів (уряд)[3] і є головнокомандувачем збройними силами.[2]
Вищий орган законодавчої влади в країні — Конгрес, що складається з двох палат: Сенату Філіппін (24 місця) і Палати представників Філіппін (316 місць).[4] Сенатори обираються на 6-річний термін (по 12 осіб по черзі кожні три роки, але не більше двох термінів поспіль), члени Палати представників — на три роки (не більше трьох термінів поспіль). Сенатори обираються на загальних виборах, а представники обираються від законодавчих округів та за партійними списками.
Судова влада належить Верховному суду, який складається з голови суду та чотирнадцяти асоційованих суддів, які призначаються президентом за поданням Ради суддів та адвокатів.[2]
Корупція є значним явищем[5][6][7], яке деякі історики пов'язують із системою падріно іспанського колоніального періоду.
9 травня 2022 року на Філіппінах пройшли президентські вибори. Перемогу отримавБонгбонг Маркос. Він вступив на посаду 17-го Президента Філіппін з 30 травня.
Філіппіни — аграрно-індустріальна країна. НомінальнийВВП у 2017 р. становив 348,593 млрд доларів США. ВВП на душу населення — 3 593доларів США. Важливі місця в економіці посідають металургійна, машинобудівна, текстильна, швейна, фармацевтична, хімічна, деревообробна, харчова, радіоелектронна, нафтопереробна, рибна галузі промисловості. Головний вид транспорту — морський. Є також автомобільний, фрагментарно — залізничний види транспорту. Головні морські порти —Маніла,Себу,Ілоіло,Замбоанга,Батангас,Тобако,Легаспі,Давао.
До початку Другої світової війни в основі економіки Філіппін лежали виробництво та експорт вузького асортименту сировинних товарів, як правило, продуктів сільського господарства і лісоматеріалів. Обробної промисловості (крім цукрової) практично не існувало. Експорт прямував переважно доСША, звідки надходила основна частина необхідних промислових виробів. Після здобуття Філіппінами незалежності місцева обробна індустрія отримала стимули для розвитку, і тепер її частка в національному прибутку вища, ніж у сільського господарства. Приблизно 3/4 всього експорту становлять нетрадиційні види товарів. Як і раніше, характерна непропорційно висока концентрація сучасних видів виробництв і населення в нечисленних центрах, переважно вМанілі і її околицях.
Відносна значущість аграрного сектора в економіці Філіппін поступово зменшується (у 2007 р. сільськогосподарське виробництво становило 13,8 % ВВП, промисловість — 31,7 %, сфера послуг — 54,5 %). Трудові ресурси у 2007 р. становили близько 33,6 млн осіб. У 1990-х роках понад 6 млнфіліппінців працювали за кордоном, головним чином уСША і державахПерської затоки. Також філіппінці працюють у державахЄвропи. Рівень безробіття у 2007 р. — 7,3 %.
Азартні ігри на Філіппінах діють в країні щонайменше з XVI століття. Практично по всьому архіпелагу зустрічаються розташовано легальні та нелегальні заклади для азартних ігор.
Філіппіни — багатомовна країна. Тут налічується близько 72 національних мов та діалектів. Національна —філіппінська мова, що походить відтагальської (офіційно затверджена в1973 р.).Англійська тафіліппінська мови використовуються як державні в освіті, науці, торгівлі.Іспанська мова, що була переважною книжною мовою в XIX столітті та раніше, зараз поступилася позиціями.
Сектор подорожей і туризму склав 10,6 % ВВП країни у 2015 році і забезпечив 1 226 500 робочих місць у 2013 році. З січня по грудень 2019 року прибуло 8 260 913 міжнародних відвідувачів, що на 15,24 % більше за аналогічний період 2018 року. 58,62 % (4 842 774) з них прибули зі Східної Азії, 15,84 % (1 308 444) прибули з Північної Америки і 6,38 % (526 832) прибули з інших країнАСЕАН. ОстрівБоракай, популярний своїми пляжами, був названий найкращим островом у світі Travel + Leisure у 2012 році.
Наукові центри були створені ще за часів іспанського володарювання. У XX ст. створено Міжнародний інститут вивчення рису у 1962 р. Також роботу по вивченню сільськогосподарських рослин провадить інститут у Лос-Баньйосі та університет ім. Св. Карлоса вСебу. На Філіппінах чимало організацій, які представляють такі галузі науки, як архітектура, історія, економіка, медицина, сільське господарство, філософія. Членами національної академії науки стають люди, що досягли великих вершин в галузі природничих і гуманітарних наук. У країні є велика кількість музеїв та бібліотек, чимало з яких створені при університетах. Цінні документи, історичні архіви, мистецькі вироби — це все зберігається в національному музеї в Лопесі.
На території країни є стара астрономічна обсерваторія —Манільська обсерваторія. Основним завданням обсерваторії в XIX столітті було передбаченнятайфунів.
На Філіппінах працюють 225 телевізійних каналів і понад 900 радіостанцій. У столиці щодня друкується 30 видів газет, переважно англійською, декілька філіппінською і 4 китайською. Тираж «Філіппін дейлі інкуайрер» найбільший серед столичних газет. УМанілі існують декілька кіностудій, де знімають фільми на англійській і тагальській мовах.
Систему безкоштовної шкільної освіти запроваджено ще в XIX ст., згодом вона була доповнена урядом США про навчання у коледжах та національному університеті та проіснувала до 1972 р. До того часу національний бюджет виділяв найбільше коштів на освіту. У 1972 р. проведено реформу для модернізування системи. У нових навчальних планах увага зосереджувалась на вивченні професійно-трудових дисциплін. Крім англійської, у школах викладають тагальську, а на о.Мінданао ще й арабську мови. У 1990 р. близько 90 % населення старших 14 років були письменними.
Департамент освіти (DepEd) охоплює початкову, середню та неформальну освіту. Управління технічної освіти та розвитку навичок (TESDA) керує навчанням і розвитком освіти середнього рівня. Комісія з вищої освіти (CHED) була створена в 1994 році, щоб, серед інших функцій, формулювати та рекомендувати плани розвитку, політику, пріоритети та програми у сфері вищої освіти та наукових досліджень.
Післясупертайфуну ХайяньВООЗ із застосуваннямHeRAMS у 2014 році провело оцінку системи охорони здоров'я. Було пошкоджено 601 заклад охорони здоров'я. Для північної частини однієї з провінцій —Себу було завдяки HeRAMS розроблено 27 медичних мап[8].
Філіппінська література включає твори, зазвичай написані філіппінською, іспанською або англійською мовами. Деякі з найвідоміших були створені з 17 по 19 століття. Адарна (Ibong Adarna), наприклад, є відомим епосом про однойменного чарівного птаха, нібито написаного Хосе де ла Крузом. Франсіско Балагтас, поет і драматург, який написав «Флоранте і Лаура», визнаний видатним письменником тагальською мовою.Хосе Рісаль написав роман «Noli Me Tángere» (Не торкайся мене).
Філіппінська кухня формувалася століттями під впливом східних та західних традицій, зокрема малайської, іспанської, китайської та американської кухонь, адаптувавши їх до місцевих інгредієнтів, так сформувалися національні філіппінські страви. Страви варіюються від дуже простих, як, наприклад,смажена риба з рисом, до досить складних, таких якпаелья такосідос[en], які готують нафієсту.
Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів : Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин :НДУ ім. М. Гоголя, 2018. — Ч. 2. Північна Америка та Євразія. — 378 с. —ISBN 978-617-527-106-3
Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. —ISBN 966-603-307-0
Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. :Мапа, 2011. — 606 с. —ISBN 978-966-8804-23-6
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. :Знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. —ISBN 978-966-346-330-8
Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. Посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів :Світ, 2002. — 672. с.—ISBN 966-603-178-7
Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с.(рос.)
Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. —ISBN 978-966-06-0504-4
Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003 — 287 с. —ISBN 5-244-00977-X(рос.)
Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. —ISBN 978-966-439-918-1
Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. —ISBN 978-966-439-744-6
Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2018. — Т. 1. Азія. — 416 с. —ISBN 978-966-439-989-1
.svg)
.svg)
_Islands.svg){kind=link}