 | |
| Походження |  Італія і  Франція  |
|---|---|
| Необхідні компоненти | нут[d], besand, оливкова олія і вода |
Фарина́та,фаїна́,со́кка,то́рта ді че́чі абочечи́на — тонкий, прісниймлинець абокоржик знутового борошна, характернагенуезька страва, що стала традиційною також в інших регіонах на узбережжіЛігурійського моря відНіцци до островаЕльба. Вихідці зЛігурії зробили цю страву популярною також вАргентині таУругваї.
Походження цієї страви невідоме, виготовлення коржів походить від дописемної епохи, так само, як вирощуваннянуту і, ймовірно, виготовлення з нього борошна. За однією з легенд, фарината походить від хліба, який римські солдати в поході смажили на своїх щитах.[1].
У стандартній італійській страва називаєтьсяфаринатуа («зроблена з борошна»), а влігурійській — особливо в її генуезькому діалекті — цей хлібний виріб відомий якфаїна —fainâ[faiˈna]. У Ніцці та наЛазурному Березі її називаютьсокка, вТоскані —чечина («зроблена з нуту») аботорта ді чечі («пиріг із нуту»). ВУругваї таАргентині фарината теж дуже популярна (мабуть, через значну міграцію з півночі Італії) — там її називають «файна́».
Фарината готується з рідкого тіста, отриманого додаванням нутового борошна в сумішводи іоливкової олії.[2]. Тісто заливають на сковорідку шаром 4 мм товщиною і печуть декілька хвилин, традиційно у відкритій печі. Фаринату приправляють свіжимрозмарином,перцем іморською сіллю. Традиційно її нарізають на трикутні шматки неправильної форми та їдять без соусу з невеликих тарілок, посипаючи чорним перцем за смаком. Фарината може виступати також як середній шар між двома шматкамифокаччі (вПізі) або між двома скибками хліба, як прийнято вЛіворно. Фарината продається в піцеріях та пекарнях, популярнавулична їжа.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)