Сторінка не перевірена
ushi-oni (яп.牛鬼, OxOni (demon)) дослівно «бичачий демон» абоґюкі — цейокай ізфольклору західноїЯпонії .[1] У фольклорі можна зустріти більш ніж один описуші-оні, але у більшості зображень — це чудовиська з бичачою головою. Найчастіше їх можна зутріти на пляжі. Саме там вони нападають на людей.
У Уші-оні жорстокий, неприборкани норов. Їх зовнішній вигляд різний, і змінюється в залежності від географічного положення. Зазвичай вони зображаютьсяі ізбичачою головою та гострими вигнутими рогами, іклами та тонким язиком. Вони плюютьсяотрутою і насолоджуються вбивством і поїданням людей. Найчастіше зображуються з тілом у вигляді павука із шістьма ногами. На кінці кожної ноги є довгий окремий кіготь.[2][3]
За іншими описами вони мають голову бика та тулубоні . Деякі легенди стверджують, що вони з’являються у горах перед воротами храму одягнені в людський одяг або літають за допомогою комашиних крил. За іншими згадкамиуші-оні мають зовсім інший вигляд, з головою оні та тулубом вола.[1]
Говорять, що їх можна зустріти на пляжах, у горах, у лісах, у річках, на болотах чи в озерах. Вони часто зустрічаються вбасейнах струмків, а врегіоні Кінкі таСікоку ви знайдете багато схожих назв, таких як «уші-оні фучи» (басейн струмка уші-оні) або «уші-оні такі» (водоспад уші-оні ).
Уйокай емакіперіоду Едо, таких якХяккай Зукан, найчастіше їх можна побачити зображеними з бичачою головою та тулубом павука. УHyakki Yagyō Emaki схожа картина має назвуTsuchigumo .
Вважається,що Уші-оні проклявПрефектуру Міє. Говорять, що колись у печерах Гокашо-ура,Мінамісі, менкавуші-оні та володар замку Гокашо Айсу Шігеакі вистрілив у нього з лука. І тоді уші-оні прокляв те місце, після чого сейсіцу (дружина лорда) захворіла на невиліковну хворобу. Після цього Сіґеакі віддалився від своєї сейсіцу та закохався в шірабйоші (танцівницю), яка прибула зі столиці. Через це батьки сейшицу, Кітабатаке, розірвали стосунки з Айсу, що спричинило її занепад.[1]
Басейн струмкауші-оні в районі Нісімуро при своєму завершенні зливається з морем, і коли вода стає брудною, то люди кажуть, що «тут уші-оні».[4] Навіть тільки зікнення зуші-оні в тій воді призвело б до хвороби.[1] Кажуть, що лише говорячи протилежності, як-от «каміння тече, листя тоне, воли іржуть, коні ревуть», можна врятувати своє життя.[5] Місцеві уші-оні мають котяче тіло, таке ж пружне, як м’яч із хвостом, довжиною 1 сяку (приблизно 3,3 метри) або більше, пересуваються безшумно[4]
Ще кажуть, що в басейні водоспаду річки Вадо також єуші-оні. Якщо ж уші-оні лизнуть чиюсь тінь, то ту людину схопить гарячка і помре вона за кілька днів. Щоб уникнути цього, кожен новий рік треба задобрювати його якоюсь улюбленою дрібничкою, або якимось алкоголем .[6]
Казка про йокая з річки Міо — це дуже незвичайна історія проуші-оні, який вмів перетворюватися на людину. Якось молодий хлопець розділив свій бенто (обід) з жінкою, яка була уші-оні, володаркою тієї річки. Через два місяці цього молодого хлопця спіткала повінь, і врятувала йогоуші-оні у зміненій формі. Однак якщо, що уші-оні врятує людину, то в обмін має залишити цей світ. Тож, врятувавши молодого хлопця, темно-червона кров витикла з тіла уші-оні, розтанула та зникла.[6]
УПрефектурі Вакаямауші-оні є гірськими тваринами. Легенда говорить, що якщо поорожній чи мандрівник зустрінеться очима зуші-оні, то уже не зможе відвести погляд. Душа (чи енергія) людини виснажиться, і вона помре. Це називається « Kage wo kuu (影を食う)» або іноді « Kage wo nomu (影を飲む)», що перекладається як «поїдання тіні» або «випивання душі».[7][8]
У захіній Японії можна почути народні казки проуші-оні, але в класичній літературі є багато тверджень про йокай, схожий науші-оні, його можна зустріти навколо Асакуса .[9]
