Уфа́ (башк.Өфө,Öfö,МФА: [ʏ̞ˈfʏ̞];рос.Уфа́) — столицяБашкортостану,місто вРосії, адміністративний центрУфимського району таУфимського міського округу. Одне з дванадцятинайбільших міст РФ з чисельністю понад мільйон осіб, за чисельністю населення посідає 11-те місце в РФ. У агломерації — 1 130 001 особа (14—16-те місця). Площа — 753,7 км². Місто витягнуте з південного заходу на північний схід більш ніж на 70 км в межиріччі річокБіла іУфа (3-тє за протяжністю місто Росії, післяСочі іВолгограду). Уфа — великий транспортний і логістичний вузол, важливий науковий центр. Відстань доМоскви 1357 км.
Місто розташоване на березі річкиБілої, при впаданні в неї річокУфа іДьома, на Прибільській вибоїсто-хвилястій рівнині, за 100 км на захід від хребтівБашкирського (Південного) Уралу.
Уфа розташована в північно-лісостеповій підзоні помірного поясу.Клімат континентальний, достатньо вологий,літо тепле,зима помірно холодна і тривала. Середня температура січня −14,6 °C, мінімальна −50 °C; липня +19,3 °C, максимальна +40 °C. Середня кількість опадів 419 мм.
Уфа розташована вчасовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом якYekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносноUTC становить +5:00. ЩодоМосковського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на територіїРосії діє декретний час.
В межах міста Уфи розташовані 24 сільські населені пункти загальною чисельністю населення 9321 особа станом на 2010 рік[2], які перебувають в адміністративному підпорядкуванні районів міста.
У1574 році, через 17 років після добровільного ухваленнябашкирськими племенами російського підданства і вступуБашкирії до складуРосії, в цілях заселення і зміцнення південно-східних меж Росії, поблизу Старої Казанської дороги у злиття річок Уфи і Білої казанським воєводою Михайлом Олександровичем Нагим була закладена невелика Уфимська фортеця, на схід від якої ще не було жодного міста аж доТихого океану. Цей погляд заперечується башкирськими ученими, які наполягають на давнішому походженні Уфи[1]. З іншого боку відзначають, що будівництво фортеці було порушенням договору1571 р. зНогайською Ордою, що встановлював межу поКамі[3].
Уфа вночі
З міста-фортеці Уфа вXVII—XVIII століттях поступово перетворюється на адміністративний і економічний центр краю. З1708 року Уфа знаходиться у складіКазанської губернії. У1728 році місто стало центром Уфимської провінції, воєвода якої підкорявся безпосередньо Сенату. У1744 році Уфа перебувала у складіОренбурзької губернії. З грудня1781 року місто стало центромУфимського намісництва, губернатором якого призначений І. В. Ламб. З1796 року Уфа знову у складі Оренбурзької губернії. З1802 року Уфа стала губернським містом з резиденцією губернатора та губернських установ.
У1803 році шотландський архітектор на російській службі Вільям Гесте склав перший генеральний план міста, але з різних причин (зокрема, банальна відсутність грошових коштів) план не був запроваджений в життя. Вільям Гесте у грудні1817 року знову перебував в Уфі й разом з губернським землеміром Сметаніним вніс поправки до плану. У цьому вигляді урядом затверджено проєкт3 березня1819 року, і цей генеральний план визначив напрямки будівництва Уфи впродовж всьогоXIX століття.
За планом Вільяма Гесте, міські межі були розширені від вулиці Телеграфної (нині — вулиця Цюрупи) до Нікольської вулиці (Гафурі) та від річки Білої до вулиці Богородської (нині — Революційної). Архітектор вдало використовував наявну забудову і рельєф місцевості. Він вивів Велику Казанську вулицю (нині — Жовтневої Революції) — головну вулицю міста до нового центру — майбутнього Гостиного двору на Верхньоторговій площі. Адміністративно-торговий центр Уфи був вдало спланований, що підтверджується тим фактом, що він зберігався на території історичного ядра міста впродовж тривалого часу[4].
Промисловість в Уфі з'явилася в XIX столітті. В середині XIX століття в місті налічувалося понад десятка чинбарень й інших заводів. Відкриття в1870 році регулярного судноплавства по річці Білій і будівництво Самаро-Златоустовської (ниніКуйбишевська) залізниці (1888—1892) дали новий імпульс розвитку міста.
У місті з'явилися залізничні і судноремонтні майстерні, лісопильні заводи, парові млини. До кінця XIX століття в Уфі налічувалося близько 30 заводів і фабрик (крім вищезазначених ще силікатні виробництва, переробка сільськогосподарської сировини тощо), в місті процвітала торгівляхлібом ім'ясом.
Уфа на початкуXX століття (світлина Сергія Прокудіна-Горського)
У червні1922 року до Уфимської губернії була приєднана новоутворена у1919 роціАвтономна Башкирська РСР, а Уфа стала її столицею.
Наприкінці 1920—1930-х років почалася швидка розбудова міста, валова продукція промисловості збільшилася у 16 разів. Введені до ладу Уфимський промисловий комбінат, в складі якого сірникова і фанерна фабрики, лісопильний і дубильно-екстрактний заводи), підприємства легкої і харчової промисловості. У роки першої п'ятирічки були побудовані Уфимський моторобудівний завод і ТЕЦ. Після відкриття у1939 році башкирськоїнафти споруджений Уфимський нафтопереробний завод.
Під часнімецько-радянської війни до Уфи із західних районівСРСР були евакуйовані десятки промислових підприємств, деякі державні установи і науково-дослідні інститути, співробітники Комінтерну, письменникиУкраїни тощо.
У1944 році Сталінський район Уфи став окремим містом під назвоюЧерниковськ, який у1956 році знову увійшов до складу Уфи.
У післявоєнні роки, з розширенням в республіці нафтовидобутку, в Уфі були побудовані нові нафтопереробні заводи: другий (Ново-Уфимський), а через декілька років — третій. Таким чином, Уфа стала найбільшим центром нафтопереробки вПоволжі і наУралі. Одночасно в місті отримали розвитокхімічна промисловість імашинобудування.
У 2018 році башкирський шихан (гору) Куштау було передано для видобутку вапна Башкирській содовій компанії. Проти цього рішення почали виступати місцеві жителі. Після акцій багатьох активістів, які виступали на захист Куштау, притягнули до адміністративної та кримінальної відповідальності. Захисника гори Куштау Фаїля Алсинова звинуватили у порушенні ненависті чи ворожнечі, проте він провини не визнав. Раніше Фаїля Алсинов очолював організацію «Башкорт», яку 2020 року російська влада визнала екстремістською та заборонила. Глава Башкортостану вимагав притягнути активіста до кримінальної відповідальності за «здійснення екстремістської діяльності» та «заклики до антидержавних виступів».19 січня 2024 року біля будівлі суду в Баймаку, де зранку винесли обвинувальний вирок Фаїлю Алсинову, декілька годин тривала непогоджена акція протесту. Декілька тисяч людей вимагали звільнити екоактивіста. Провести акцію закликали в соцмережах прихильники активіста Фаїля Алсинова, якого було засудженого до 4 років позбавлення волі. Однак ОМОН затримав декілька осіб, зокрема дівчину з плакатом зі словами Алсинова. Згодом учасники зібрання намагалися перешкодити поліцейському автозаку вивезти чотирьох затриманих з площі, сталася сутичка з ОМОН. Загалом затримано понад десять затриманих. Поліція застосувала сльозогінний газ та світлошумові гранати, била демонстрантів кийками, затримано декілька десятків осіб. Близько 20 учасників протесту звернулися за медичною допомогою, а декілька осіб згодом відправили під адміністративний арешт. Слідчий комітет порушив кримінальну справу за статтями про організацію та участь у масових заворушеннях, а також про застосування насильства щодо представників влади. Глава Башкортостану Радій Хабіров, коментуючи зіткнення прихильників Алсинова з поліцією в Баймаку, заявив, що «не терпітиме екстремізм і спроби розхитувати ситуацію», а організаторів він звинуватив у сепаратизмі[5].
Чисельність населення Уфи станом на1 січня2008 року становить 1 023 001 особа, зокрема сільського населення — 7195 осіб (0,7 %). На частку міста Уфи припадає 25,4 % всіх жителів республіки і 42 % міського населення. Чисельністьжінок (54,5 %) переважає над чисельністючоловіків (45,5 %), на 1000 жінок припадає 836 чоловіків. Осіб молодше за працездатний вік 15,6 %, працездатного віку — 65,8 %, старше за працездатний вік — 18,6 %. За національним складом переважаютьросіяни (54,2 % населення), проте останніми роками помітне зростання чисельностібашкир ітатар за рахунок їх інтенсивної міграції із сільської місцевості. У місті проживають також мешканці інших національностей —євреї,узбеки,українці,азербайджанці та інші.
Першим навчальним закладом, повчальним за програмою вищої освіти, був Уфимський вчительський інститут, організований в1909 році[2]. У1920 році він був перетворений в Інститут народної освіти, потім — в педагогічний інститут, в1957 році — в Башдержуніверситет.
Тепер м. Уфа іРеспубліка Башкортостан готують фахівців з вищою освітою в 11 самостійних державних вишах по 169 напрямам і спеціальностям. Загальний контингент студентів вищих навчальних закладів становить понад 50 тисяч осіб. Підготовка фахівців середньої ланки здійснюється в 76 середніх спеціальних навчальних закладах по 109 напрямам. Підготовку науково-педагогічних кадрів здійснюють 11 аспірантур вищих навчальних закладів.
Підготовку науково-педагогічних кадрів здійснюють 11 аспірантур вищих навчальних закладів, в яких проходять навчання 828 осіб, зокрема 525 (63,4 %) — з відривом від виробництва.
У трьох докторантурах вишів міста Уфи навчаються понад 50 осіб, понад 700 претендентів вчених ступенів кандидатів і докторів наук працюють над дисертаціями самостійно.
Провідні виші Уфи мають високий рейтинг і, як правило, входять в першу десятку найкращих вищих навчальних закладів спорідненого профілю поРосійській Федерації. У вищих навчальних закладах зосереджений основний кадровий потенціал науковців (близько 75 % всіх науковців з вченими ступенями), успішно функціонують визнані у всьому світі наукові школи з органічної хімії і хімії високомолекулярних з'єднань, машинобудуванню і обробці металів тиском, нафтохімії і нафтопереробці.
Останніми роками в місті Уфа інтенсивно йде процес зміни статусу вишів і середніх спеціальних навчальних закладів. Так, чотири провідні виші отримали статус університетів і 24 середніх спеціальних навчальних заклади перетворені в коледжі.
Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, виконаних робіт і послуг з чистих видів економічної діяльності в2007 році: оброблювальна промисловість — 185,41 млрд рублів, зокрема:
виробництво нафтопродуктів — 118,34 млрд рублів;
виробництво транспортних засобів і устаткування — 17,73 млрд рублів;
виробництво харчових продуктів, включаючи напої, ітютюну — 11,43 млрд рублів;
Проект залізниціСамара — Уфа —Златоуст —Челябінськ —Єкатеринбург був затверджений у1885 році. Залізничний міст через Білу побудований у1888 році. Залізничні магістралі, що проходять через Уфу, забезпечують зв'язок західних і центральних районів Росії зУралом іСибіром.
Трубопровідний транспорт здійснює перекачування транзитних потоків нафто-газо-продуктів по території республіки, тим самим, зберігаючи єдність транспортної системи Республіки Башкортостан і Російської Федерації.
Як міський транспорт працюютьтрамваї,тролейбуси,автобуси, маршрутні таксі,таксі. Будівництвометрополітену заморожене, замість нього найближчими роками планується організувати «наземне метро» (міський електропоїзд, S-Bahn)
Волейбольний клуб «Урал» (колишня назва клубу «Нафтовик Башкортостана») — учасник суперлігиволейболу.
Традиційно добре розвинені спідвей і мотоперегони на гаревій доріжці.
9—12 вересня2006 р. вперше проводився Чемпіонат світу з літнього біатлону. В Уфі є біатлонний комплекс міжнародного зразка категорії «А». Також буде проведений Чемпіонат Європи з біатлону2009 року.
Перша друкарня в Уфі відкрилася в1801 році для потреб канцелярії цивільного губернатора[6].1838 рік — початок видання першою в Уфі і губернії газети «Оренбургские губернские ведомости» (з1865 року «Уфимские губернские ведомости»). Перша книга Уфи опублікована в1853 році[3]. Зараз в Уфі виходить безліч періодичних виданьросійською,башкирською ітатарською мовами. Журнал «Бельские просторы» — літературне видання, де публікуються уфимські і башкирські російськомовні письменники і поети. Газета «Истоки» — аналітика, публікації. Журнал «Ватан» — новинне видання декількома мовами. Також виходить дитяча газета «Уфимская радуга».
Національна бібліотека імені Ахмет-Закі ВалідіМечеть «Хамза-Хаджі»
У1918 р. в Уфі працював відомий чеський письменникЯрослав Гашек. Тут він випускав газети «Наш путь», «Красная Европа», написав серію розповідей і фейлетонів («Из дневника уфимского буржуа», «Уфимский Иван Иванович», «Об уфимском разбойнике, лавочнике Булакулине», «Преосвященный владыка Андрей», «Два выстрела»).
Основними релігійними конфесіями в місті єправославне християнство (Російська православна церква) таіслам. Уфа є місцем перебування центральних органів та муфтія Центрального Духовного керування мусульман Росії і Духовного управління мусульман Республіки Башкортостан.
.jpg)
-3.jpg)
.svg)
