Назва країни походить від назвиоднойменної рікиґуаранською мовою. Існує декілька тлумачень цієї назви. Одним із найпоширеніших перекладів є «пташина ріка» (відгуар.urú – цим словом називають будь-яку дику птаху).[1][2] Назва також може походити від ґуаранського слова, яким називаютьрічкових равликів (гуар.uruguá), що поширені на берегах ріки Уруґвай.[3]
Широкого поширення набуло тлумачення, запропоноване відомим уругвайським поетомХуаном Соріля де Сан Мартіном: на його думку, назва означає «ріка барвистих птахів»[4]. Хоча це тлумачення не підкріплене жодним дослідженням, воно й досі має велике культурне значення в країні.[5]
Уругвай є другою, післяСуринаму, найменшою незалежною державоюПівденної Америки та третьою з усіх материкових територій (найменша —Французька Гвіана — департамент Франції). Країна має площу 176 215 км² та 660 км берегової лінії[6].
Ландшафт, переважно, рівнинний з пагорбами та нечисленними узвишшями. Найвища точка країни — гораСерро-Катедрал, пік якої досягає 514 м над рівнем моря в районі пагорба Сьєра Карапе. Прибережні низовини мають родючі ґрунти. 3/4 країни є вкритим зеленою травою степом ідеальним для вирощування худоби. Густа річкова мережа охоплює країну, що складається з чотирьох басейнів річок або дельт: басейну річкиЛа-Плата,річки Уругвай, лагунаМірим та річкаРіо-Негро («Чорна річка»). Також кілька лагун знаходяться вздовж узбережжя Атлантичного океану.
На південному заходіЛа-Плати, гирлорічки Уругвай утворює західний кордон країни.Монтевідео є найпівденнішою столицею в Північній та Південній Америці та третьою найпівденнішою у світі (післяКанберри іВеллінгтона).
Клімат субтропічний, океанічний. Середні температури січня 22—24 °C, липня 10—12 °C. Під час вторгнення південних вітрів,«памперо», відбувається пониження температури до −5 °C, йдуть снігопади. Опади випадають протягом усього року з осіннім максимумом від 1000 мм на півдні і у внутрішніх районах і до 1200 мм на півночі і на височинах.
Зафізико-географічним районуванням світу північ Уругваю належить до Бразильської плоскогірної фізико-географічної країни, а інші регіони — до Ла-Платської низовинної фізико-географічної країни.
Бразильська плоскогірна фізико-географічна країна у межах Уругваю представленаСхідною височинною областю. Область розташована на північному сході країни і слугує перехідною зоною до бразильських нагір'їв. Рельєф складається з горбистих хребтів 200—500 м заввишки, місцевість розчленована численними долинами річок. Клімат помірно теплий, кількість опадів від 1200 до 1400 мм/рік. Ґрунти представлені червоноземами та кам'янистими ґрунтами. Рослинність досить різноманітна — трав'янисті савани чергуються із чагарниками, лісовими масивами і пальмовими гаями.
Центральна височинна область (займає центральну частину країни, між річкоюРіо-Негро та приатлантичними районами; рельєф: хвилясті плато й височини, розчленовані річковими долинами, висоти 200—400 м; клімат більш континентальніший, з більшими амплітудами температур і меншими опадами (близько 1100—1200 мм/рік; ґрунти родючі червоно-бурі; рослинність степова, з вкрапленнями лісів у долинах; більш освоєна область);
Західна рівнинна область (охоплює басейн річкиУругвай уздовж західного кордону зАргентиною; рельєф: плоскі й хвилясті рівнини, алювіальні річкові тераси; клімат тепліший і сухіший, ніж на сході, опадів близько 1000 мм/рік; ґрунти чорноземоподібні та алювіальні; природна рослинність представлена високотравними степамипампи; найбільш освоєна область);
Приатлантична низовинна область (простягається вздовж Атлантичного узбережжя та на південному сході біляЛа-Плати; рельєф: низовини, дюнні узбережжя, дельтові утворення, піщані коси, лагуни та прибережні болота; клімат найбільш вологий у країні, з відчутним впливом океану, літо м'яке, зима без різких морозів; піщано-болотні ґрунти, місцями солончаки; рослинність: прибережні луки, очерети, болотні угруповання, місцями ліси на пісках).
Коли європейці вперше прибули на територію сучасного Уругваю у1516 році, ці землі заселяли індіанцічарруа. У1680 році була заснована фортецяКолонія-дель-Сакраменто, а майбутня столиця країни, Монтевідео, була побудована в1726 році як військовий опорний пункт, що з часом перетворився на важливий комерційний центр, конкурентБуенос-Айреса.
Територія країни багато разів переходила з рук в руки між Іспанією і Португалією. У1776 році вона увійшла до складу іспанського віце-королівстваРіо-де-ла-Плата, а у1811 році почалася війна за незалежність від Іспанії.
У1821 Уругвай, під назвою Провінція Сісплатина (порт.Provincia Cisplatina), був приєднаний доБразилії, внаслідок чого25 серпня1825 року розпочаласяАргентино-бразильська війна за контроль над цією територією. Після трьох років війни в1828 році в результаті компромісу між Аргентиною і Бразилією Уругвай одержав незалежність. Перша конституція Уругваю була прийнята18 липня1830 року.
З початку 20-го століття країна почала активно привертати європейських іммігрантів. У часи світових воєн Уругвай поставляв сільсько-господарські товари до виснаженої війною Європи. Ціни на ці товари помітно впали після кінця 2-ї світової війни, що сприяло занепаду уругвайської економіки у 50-ті роки. Інфляція, масове безробіття 60-x призвели до нестабільності і в країні з'явилася партизанська марксистська організація «Тупамарос» (Tupamaros), яка дестабілізувала ситуацію ще більше.1967 року ухвалено нову конституцію.
27 червня1973 року, після придушення «Тупамарос», влада перейшла до армії, а парламент країни було розпущено. Фактична військовадиктатура продовжувалася 11 років, за цей час близько 10 % населення Уругваю емігрувало до інших країн. У1984 році в країні розпочалися масові протести та загальний страйк проти диктатури. Були проведені вибори, на яких президентом обраноХуліо Маріа Сангуінетті який перебував на посту до1990 року. Його адміністрацією було впроваджено перші економічні реформи та почато демократизацію країни. Наступним президентом ставЛуіс Альберто Лакаллє, що виграв на президентських виборах1989 року і перебував на посаді з 1990 до1995 року. Він провів багато реформ, деякі з них, проте, були скасовані внаслідок референдуму. На виборах1994 року, знову виграв колишнійпрезидент Сангуінетті, який з1995 до2000 року продовжив економічні реформи, реформував виборче законодавство, систему соціального захисту, освіти та інші. У 2000 році пост президента після повторного голосування зайняв Батлл.
1999 року в економіці Уругваю намітився спад. Спалах хвороби «афтоса»(aftosa) у2001 році зашкодив важливій для країни м'ясній індустрії. Безробіття зросло до 20 % населення, розмір заробітної плати впав, національна валюта песо знецінювалася, зросла частка людей з доходами нижче прожиткового мінімуму.
2004 року уругвайці обрали собі нового президента, ним ставТабаре Васкес.
У2010 році президентом ставХосе Мухіка (ісп.José Alberto Mujica Cordano), колишній партизан. Він відомий, як найбідніший президент світу, оскільки, зокрема, відмовився від користування президентською резиденцією та віддавав 90 % президентської зарплатні на благодійність. Внаслідок цього зарплата, яку він отримував, приблизно відповідає середній по Уругваю.
У листопаді2014 року президентом знову обраний Табаре Васкес.
24 листопада2019 року пост президента зайнявЛуїс Альберто Лакальє Поу — син колишнього президента Уругваю Луїса Альберто Лакалле. набравши 48,71 % голосів на президентських виборах, з мінімальним відривом у 28 666 голосів.
Конституційна республіка. Главою держави є президент республіки. Президент і віце-президент обираються прямим загальним голосуванням терміном на 5 років. Вибори президента і віце-президента проводяться в два тури у випадку, якщо в першому турі ні один із кандидатів не набрав абсолютної більшості голосів. Президент Східної Республіки Уругвай — Табаре Васкес.
Законодавчий орган — Конгрес (Генеральна асамблея), яка складається з двох палат: палати представників і сенату. Сенат складається з 31 сенатора, включаючи віцепрезидента, який є головою Конгресу і сенату. Палата представників складається з 99 членів. Генеральна асамблея обирається терміном на 5 років. Голова Конгресу (Генеральної асамблеї) — Родольфо НІН НОВОА (Rodolfo Nin Novoa). Голова сенату — Родольфо НІН НОВОА (Rodolfo Nin Novoa). Голова Палати представників — Роке АРРЕГІ (Rogue Arregui).
Виконавча влада здійснюється президентом республіки. Президент призначає Раду Міністрів.
Громадянський союз — ГС (Union Civica). Партія католиків. Створена у 1971 р. у результаті відокремлення від Християнсько-демократичної партії правого крила. Лідер — Херардо АСАМБУЙЯ (Gerardo Azambuya).
Партія «Колорадо» (Partido Colorado). Заснована в першій половині XIX ст. як партія «Колорадо». З початку XI ст. офіційно іменується Батльїстською партією по імені її колишнього лідера Хосе Батльє-і-Ордоньєса. Партія не має оформленого членства. З'їзди не скликаються. Керівний орган партії — Генеральний виконавчий комітет. Лідер — Хосе Луїс БАТЛЬЄ (Jose Luis Batlle). Генеральний секретар — Хорхе БАТЛЬЄ ІБАНЬЄС (Jorje Batlle Ibanez).
Комуністична партія Уругваю — КПУ (Partido Comunista del Uruguay PCU). Заснована 21 вересня 1920 р. на базі лівого крила Соціалістичної партії Уругваю. КПУ входить до Широкого фронту. Генеральний секретар — Едуардо ЛОРЬЄ (Eduardo Lorier). Друкований орган — теоретичний журнал «Естудіос» (Estudios). КПУ видає щоденну газету «Ора популар» (Hora Popular).
Національна партія («Бланко») (Partido Nacional (Blanco). Заснована в 1836 р. Виконавчий голова — Хорхе Ларраньяга (Jorge Larranaga). Генеральний секретар — Альберто Сумаран (Alberto Zumaran).
Соціалістична партія Уругваю — СПУ (Partido Socialista del Uruguay). Заснована у 1910 р. Генеральний секретар — Едуардо (Лало) ФЕРНАНДЕС (Eduardo (Lalo) Fernandez). Голова — Рейнальдо ГАРГАНО (Reynaldo Gargano).
Християнсько-демократична партія — ХДП (Partido Democrata Cristiano — PDC). Створена у лютому 1962 р. на основі об'єднання партії католиків Громадянський союз і угруповання Християнсько-демократичний рух. Входила до Широкого фронту до березня 1989 р. Голова — Ектор ЛЕСКАНО (Hector Lescano). Генеральний секретар — Франсіско ОТТОНЕЛЬЇ (Francisco Ottonelli).
Конституція написана 27 листопада 1966 року, діє з лютого1967 року; скасована27 червня 1973 року, нова конституція діє з30 листопада1980 року. Дві конституційні реформи були затвердженні плебісцитами26 листопада1989 року і7 січня1997 року.
Законодавство ґрунтується на іспанській системі цивільного права.
Голова держави — президент країни, прем'єр-міністр. Обираються національними виборами на строк 5 років.
Рада Міністрів призначається президентом за схваленням парламенту.
Двопалатний парламент — Генеральна Асамблея (Asamblea General) поділяється на Палату Сенаторів(Camara de Senadores) і Палату Представників (Camara de Representantes). 30 сенаторів обираються на загальнонаціональних виборах на 5-ирічний термін. 99 членів палати представників також обираються національними виборами кожні 5 років.
Існує Верховний суд, судді якого обираються на 10-річний термін Генеральною Асамблеєю.
Уругвай має зв'язки з більшістю країн світу, але особливо вони розвинуті з сусідами — державамипівденної Америки та зєвропейськими, звідки походить більшість населення.
Уругвай експортує м'ясо, рис, продукцію зі шкіри, вовну, рибу, молочні продукти. Головні країни уругвайського експорту:США 17,3 %,Бразилія 16 %,Німеччина 6,3 %,Аргентина 6,2 %,Мексика 4,2 % (на2004 рік).
Країна імпортує механізми, хімічну продукцію, автомобілі, нафту. Головні країни уругвайського імпорту: Аргентина 19,5 %, Бразилія 19 %,Парагвай 12,9 %, США 9,2 %,Китай 6 % (на 2004 рік).
Азартні ігри вУругваї є повністю легальним бізнесом. Країна відрізняється найбільш вільним ринком азартних ігор Латинської Америки та є одним з найбільш вільних серед ринків інших країн світу. Законодавство дозволяє і чітко регулює будь-які види азартних ігор, отримання ліцензії від державного регулятора відбувається швидко і має формальні умови[7].
Робочий день. Якщо свято припадає на суботу, неділю або понеділок — відзначається у згадану дату. Якщо припадає на вівторок чи середу — відзначається у попередній понеділок. Якщо припадає на четвер або п'ятницю — відзначається наступного понеділка
Робочий день. Якщо свято припадає на суботу, неділю або понеділок — відзначається у згадану дату. Якщо припадає на вівторок чи середу — відзначається у попередній понеділок. Якщо припадає на четвер або п'ятницю — відзначається наступного понеділка
Робочий день. Якщо свято припадає на суботу, неділю або понеділок — відзначається у згадану дату. Якщо припадає на вівторок чи середу — відзначається у попередній понеділок. Якщо припадає на четвер або п'ятницю — відзначається наступного понеділка.
Європейці — 88 %, метиси — 8 %, афроамериканці — 4 %, американських індіанців майже немає.
Станом на липень 2020 року населення Уругваю становить 3 430 730 осіб. Уругвайці в переважній більшості нащадки іспанських колоністів XVI—XVIII сторіч, та пізніших імігрантів другої половини XIX — початку XX століть, що також прибували переважно з «латинських» країн: Іспанії, Італії, Франції. Тож зараз Уругвай є однією з «найбіліших» країн Латинської Америки. Корінне ж населення під час колонізації та війн з індіанцями було повністю знищене.
Церква відділена від держави з1916 року. Переважна більшість уругвайців єкатоликами (62 %), наступними за чисельністю групами єпротестанти (4 %) таюдеї (3 %).
У1960—1970-х роках значна частина українського населення Уругваю виїхала до Аргентини,США,Канади.
Майже половина переселенців осіла в столиці країни, містіМонтевідео, решта розосередилася по країні. Населення департаментуСальто майже повністю складають вихідці із Західної Волині та Західного Полісся. Українці живуть також у районахСан-Хосе іПайсанду.
1934 року в Монтевідео було створено товариство «Просвіта». Проте згодом воно розпалося.
Організованого українського суспільно-культурного життя в Уругваї наразі немає. Активізувати його намагається Посольство України в Аргентині. Воно ж домоглося пожвавлення міжнародних стосунків, зокрема скасування віз між Україною та Уругваєм з 15 лютого 2019 року[8][9][10].
↑Revista Del Río de La Plata. 1971. с. 285.Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 23 жовтня 2015.The word itself, "Uruguay," is clearly derived from the Guaraní, probably by way of the tribal dialect of theCharrúas […] fromuru (a generic designation of wild fowl)
Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів : Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин :НДУ ім. М. Гоголя, 2013. — Ч. 1. Світовий океан, Африка, Австралія, Океанія, Південна Америка. — 306 с. —ISBN 978-617-527-106-3
Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. :Мапа, 2011. — 606 с. —ISBN 978-966-8804-23-6
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. :знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. —ISBN 978-966-346-330-8
Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. Посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів :Світ, 2002. — 672. с.—ISBN 966-603-178-7
Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с.
Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с.
Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. —ISBN 978-966-06-0504-4
Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. —ISBN 978-966-439-918-1
Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. —ISBN 978-966-439-744-6
Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. —ISBN 978-966-439-989-8
Энциклопедия стран мира : Справочник / Гл. ред. Н. А. Симония. — М. : Экономика, 2004. — 1238 с. —ISBN 5-282-02318-0