На цій сторінці показано неперевірені зміни
| Тупак Юпанкі | |
|---|---|
 Портрет Тупака Інки Юпанкі роботи Ґуамана Пома, біля 1615 року. | |
| Народився | невідомо м.Куско |
| Помер | 1493 м.Чінчіру ·отруєно |
| Діяльність | мандрівник-дослідник  |
| Титул | Сапа Інка |
| Посада | Сапа Інка |
| Термін | 1471–1493 роки |
| Попередник | Інка Пачакутек |
| Наступник | Уайна Капак |
| Рід | династія Верхнього Куско |
| Батько | Інка Пачакутек |
| Брати, сестри | Інка Амару |
| У шлюбі з | Мама Окло Койя |
| Діти | Вайна Капак,Койя Кусірімай,Рахуа Оклло іTala Canta Ilabed |
Тупак Інка Юпанкі (кеч.Tupaq Inka Yupanki, †1493,Чінчіру) — 2-йСапа ІнкаІмперії Інків в епоху її розквіту. Був при владі з1471 до1493 року. Загальна площа Імперії Інків в епоху правління Тупака Інка Юпанкі склала 985 тис. км².
Походив з династії Верхнього Куско. Син Пачакутека, імператораТауантінсую. Спочатку не мав жодних прав на трон, оскільки спадкоємцем трону був його старший брат Інка Амару. До 16 років мешкав у палаці Коріканча, водночас здобув класичну освіту вячауасі. За наказом батька одружився зі зведеною сестрою Мама Окльо.
У 1450-х роках Тупака Юпанкі його батько Пачакутек призначив своїм спадкоємцем. Готуючи до керування державою та навчання у військовій справі, Тупак Юпанкі призначили до війська на чолі йогострийком Капак Юпанкі, який у 1460–1465 роках здійснив великий північний похід. Згодом Тупак Юпанкі проявив себе талановитим полководцем і отримав титулапукіспай, головнокомандувача військом.
У 1471 році він успадкував владу і став десятим інкою на чолі держави. Під його керівництвом імперія досягла максимального розширення. Спочатку з м.Кахамарка здійснив похід проти племенічачапоя у низині Мараньйон.
Перемігши чачапоя і взявши в полон головного сінчі, тобто верховного вождя їх племені, Чукісокті, Тупак Юпанкі спрямував війська проти могутньої державиЧиму. Спочатку війська інків атакувало військо супротивника на чолі з правителем Мінчанкаманом. Після запеклих боїв було захоплено долину Хекетепеке. Після цього рушив до гірської частини (кордон сучасного Перу), де в ході 5-місячної військової кампанії було підкорено плем'я пальта. Слідом за цим інками було атаковано плем'яканьярі (сучасний південний Еквадор). У кровопролитних битвах в районі містаГуапонделіг Тупак Юпанкі у1480 році підкорив каньярі.
За цим імператор повернувся до Куско, але незабаром повернувся на північ імперії. Тут зробив адміністративним центром держави місто каньярі Туміпампа («місто ножів»), який інки швидко перетворили на типове місто інкської провінції з усіма атрибутами провінційної столиці — з храмомІнті, домом «наречених Сонця», палацами для Сапа Інки та інших вельмож держави, з військовими складами і коморами. Тут Тупак Юпанкі став готувати кампанію проти держави Кіту, де тоді володарював ширі (цар) Уалкопо з династії Дучіцелья (родичівчибча-муїсків). Проте, спочатку створивши флот з бальсових плотів захопив о. Пуна (напроти сучасного м.Гуаякіль).
Перед походом проти державиКіту, Тупак Юпанкі вирішив остаточно підкорити Чиму, яке вирішив атакувати з півночі. Перед тим рушив на васала Чиму — місто-державуТумбес, — яка керувалася жінками-правительками (капульяна). Тумбес підкорилося без спротиву. Лише після цього розпочалася військова кампанія з двох сторін — півночі й півдня. Після захоплення захоплення важливої фортеці Парамонги, армія інків підійшла до столиці Чиму —Чан-Чану. Незабаром вона пала, а правителя Мінчанкамана відправлено до Куско. разом з цим до столиці Тупак Юпанкі відправив майстрів з кераміки, скульпторів, ювелірного мистецтва, якими славилася Чиму.
Наступним військовим походом став похід проти держави Кіту, яке після тривалої боротьби було захоплено. Столиця підкореної —Кіту — перетворилася на північну столицю імперії. Слідом за цим Тупак Юпанкі рушив до племен Амазонської низини, де він досяг річки Амарумайо («річка анаконд»), званої ниніМадре-де-Дьос. Потім правитель інків почав просуватися до річкиМанаус, що протікає через джунглі, і далі до Паітіті. Тут він отримав звістку про велике повстання в чвертіКольасую (колишній державіаймара). Завдяки швидким діям це повстання вдалося придушити.
Від озера Тітікака Тупак Юпанкі повів війська на південний схід нинішньої Болівії, до північних кордонів Парагваю, прямуючи насамперед до володінь племени чаркас. Під час походу мешканці міста-державиТукуман добровільно підкорилося інкам. Після підкорення чаркас Тупак Юпанкі відправив військо на чолі із сином Сінчі Рока на північ сучасної Чилі. Перейшовши пустелюАтакама Сінчі Рока переміг плем'я діагітів, після чого зайняв долину, де сьогодні розташовано місто Сантьяго‑де‑Чилі. Втім у 3-денній битві при річціМауле інки зазнали поразки від племені араукан. В результаті річка Мауле стала південнішим кордоном Тауантінсую.
Аристократія підкорених народностей була запрошена вКуско і наділена важливими постами в управлінні державою. Цей крок забезпечив не тільки внутрішній спокій, але і привернув художників, мислителів і учених до столиці.
За словами іспанцяПедро Сарм'єнто де Гамбоа, в епоху правління Тупака Юпанкі в інків існував флот збальсових плотів, на яких вони (можливо навіть особисто Тупак Юпанкі) плавали океаном в далекі країни.
За легендами інків в ході плавання були виявлені два острови. Перший острів інки називали Ауачумбі, інший — Ніначумбі. В своїх оповіданнях інки одностайно стверджували, ніби на цих тихоокеанських островах Тупак Юпанкі виявив і взяв у полон безліч чорношкірих людей. Існує гіпотеза, заснована на археологічних знахідках наОстрові Пасхи, що вони навіть досягали цього острова. за іншою версією — це були Соломонові острови з Меланезії. Більш правдоподібною є версія, згідно якої Тупак Юпанкі відвідав Галапагоські острови.
У 1480-х роках вплив при дворі отримала дружина Чуйкі Окльо, яка домоглася від Тупак Юпанкі підготувати рішення щодо оголошення її сином спадкоємцем трону Інку Уарі. Головна дружини Мама Окльо вирішила боротися за збереження статусу спадкоємця за своїм сином Уайна Капаком. Зрештою Тупак Юпанкі було отруєно в 1493 році, а на престол зійшов його синУайна Капак, який правив до1527 року. Він успадкував добре організовану державу і боєздатну армію розміом понад 300 тисяч вояків.
 Тупак Юпанкі — родовід |
|---|
| Передісторія | |
|---|---|
| Регіони | |
| Міста | Вількабамба ·Вількасуаман ·Віткос ·Гран-Пахатен ·Інгапірка ·Інкальякта ·Інкауасі (Аякучо) ·Інкауаси (Кан'єте) ·Кахамарка ·Кіто ·Коріуайрачина ·Кота-Кока ·Куско ·Куелап ·Льяванту ·Льяктапата ·Мачу-Пікчу ·Морай ·Ольянтайтамбо ·Пайтіті ·Пайхан ·Паккарітампу ·Пачакамак ·Пісак ·Потосі ·Пука-Пукара ·Пума Пунку ·Ракчі ·Саксайуаман ·Тамбо-Колорадо ·Тамбомачай ·Тарауасі ·Тіпон ·Тіуанаку ·Тукуме ·Тумебамба ·Уаманмарка ·Уіньяй-Уайна ·Учкус-Інканьян ·Учуй-Коско ·Чинчеро ·Чокекірао ·Шинкаль ·Юкай |
| Правителі | |
| Інші персоналії | |
| Суперники, сусіди, завоювання | |
| Військо, зброя | |
| Суспільство, сім'я, економіка | |
| Міфологія і релігія | |
| Мова, писеменість | |
| Символіка | |
| Науки, філософія | |
| Культура, мистецтва, література | |
| Різне (побут, особистості, інше) | |
 | Це незавершена стаття промонарха,династію чи її представника (представницю). Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
.svg)