Сторінка не перевірена
| Тетрабіблос | |
|---|---|
| дав.-гр.Apotelesmatika дав.-гр.Τετράβιβλος | |
| Жанр | есей |
| Тема | астрологія |
| Автор | Клавдій Птолемей |
| Мова | давньогрецька мова |
Тетрабіблос (Τετράβιβλος «Чотири книги», також нагрецькій відома якАпотелесматика (Ἀποτελεσματικά) «Ефекти», і налатинській мові якQuadripartitum «Чотири частини») —трактат з філософії іастрологічної практики, написаний уII столітті н. е.Александрійським вченимКлавдієм Птолемеєм (90-168 рр. н. е.).
Трактат ПтолемеяАльмагест був авторитетним рукописом застрономії більше ніж тисячу років, аТетрабіблос, що є його додатковим томом, був настільки ж впливовим вастрології, він вивчав вплив астрономічних циклів на земні явища.Альмагест втратив свій астрономічний авторитет з прийняттямгеліоцентричної моделіСонячної системи, але незважаючи на це,Тетрабіблос досі[коли?] залишається важливою теоретичною роботою для астрології.
Крім зробленого вкладу в техніки астрологічної практики, філософський захист Птолемеєм цього предмету як природного, корисного вчення допоміг забезпечити теологічну толерантність до астрології вЗахідній Європі в часисередньовіччя. Завдяки цьому астрологічні вчення Птолемея стали частиною університетської програми в часиРенесансу, що вплинуло на медичні дослідження і літературні твори.
Історичну важливістьТетрабіблос можна відзначити в багатьох коментарях щодо цього тексту стародавнього періоду, часів середньовіччя і епохи відродження. Її переписували, коментували, перефразовували, скорочували, і перекладали багатьма мовами.
Птолемей,Антологія Палатина, 9.577.[1]
Птолемея називають «найвідомішим грецьким астрологом»[2] і «найбільшим авторитетом у про-астрології».[3] Зібрана вОлександрії в другому столітті, ця робота викликала багато коментарів про себе ще з початку своєї публікації.[2] В IX столітті її переклали арабською, і її описують як «найважливіше джерело середньовічної ісламської астрології».[4]
Із перекладомТетрабіблос латинською у XII столітті,Альберт Великий іТома Аквінський інтегрували «астрологію Птолемея» в середньовічнухристиянську доктрину.[5] Цебогословське визнання дало можливість читати астрологію Птолемея в університетах, що часто були пов'язані з медичними науками. Це, в свою чергу, привернуло увагу до літературних творів, наприклад до творівДанте, що допомогли сформуватиморальні, релігійні ікосмологічніпарадигми в Західній Європі вепоху середньовіччя.[5]