Упсихологіїтеорія рис (також звана«диспозиційна теорія») — це підхід до вивченнялюдської особистості. Теоретики рис в першу чергу зацікавлені в вимірюванні рис, які можна визначити як звичні моделі поведінки,мислення таемоцій.[1] Згідно з їхньою точкою зору, риси — це аспекти особистості, які є відносно стабільними в часі, але які відрізняються між людьми (наприклад, одні людикомунікабельні, а інші — не комунікабельні, зате більшаналітичні), риси особистості є відносно послідовними в ситуаціях і саме вони впливають на тип поведінки людини. Риси відрізняються відпсихічних станів, адже стани є більш тимчасовими характеристиками людини.
У деяких теоріях і системах, риси — це те, що особа може мати або не мати; але в багатьох інших, риси — це такі параметри, якекстраверсія проти інтроверсії, причому кожна особа оцінює десь у діапазоні цього спектра (а не виключно у лівому, чи правому кінці;екстраверсія/інтроверсія). Теорія рис припускає, що певнаприродна поведінка може надавати особі перевагу напосаді лідера.[2]
Існує два підходи до визначення рис: яквнутрішні причинно-наслідкові властивості, або як суто описові підсумки.Внутрішнє причинне визначення стверджує, що риси впливають на нашу поведінку, спонукаючи нас робити речі відповідно до своєї риси. А з іншого боку, риси описуються як описові підсумки наших дій; тобто явище, яке робить висновок про причинність, але не є причиною (поведінки особи або її ставлення).[3]
Ґордон Олпорт був піонером у вивченні рис. Його ранні роботи розглядаються як початок сучасного психологічного дослідження такого поняття як«особистість».[4] У своїх роботах «риси» особистості, він називав терміномом«диспозиція». У його баченні «кардинальними» рисами є ті, які «домінують» і «формують» поведінку людини; а саме її керівніпристрасті/одержимості, такі як потреба угрошах,славі[en] тощо. Також він припускав існування «центральних» риси, такі як:чесність; вони є характеристикою, властивою певною мірою кожній людині. Та на останок, «вторинними» він називав ті риси, які можна побачити лише за певних обставин (такі як конкретнісимпатії чиантипатії, про які може знати дуже близький друг); ці всі типи рис створюють в його розумінні повну картину людської особистості.[5]
Пізніше було розроблено широкий спектр альтернативних теорій і шкал рис особистостей або характерів, наприклад:
Наразі найбільш популярними є наступні два загальні підходи: