Телета́йп (англ.teletype, відгрец.τηλε- — «далеко» іангл.to type — «друкувати»; скороченоTTY) — електромеханічнадрукарська машинка, яку використовують для простого текстового листування через найпростіший електричний канал (зазвичай з пари дротів).
Найдосконаліші телетайпи є повністю електронними пристроями і використовують екран замість принтера. Такі телетайпи все ще використовуються для спілкування глухих, і зазвичай називаютьсятелекомунікаційні пристрої для глухих (TDD —англ.Telecommunications Devices for the Deaf).
Розвиток телетайпів відбувалося завдяки низці винаходів таких інженерів якРоял Гаус[en],Девід Г'юз,Е. Клейншмідт[en],Чарльз Крам[en],Еміль Бодо іФ. Крід[en]. Безпосередніми попередниками телетайпа єтикерні апарати, які набули вжитку в1870-х роках для відображення тексту, переданого по дротах. Спеціально розроблений телеграфний апарат використовувався для відправки біржової інформації телеграфною мережею до тикерного апарата.
Більшість телетайпів використовували 5-розряднийкод Бодо (також відомий як ITA2), що обмежувало кількість використовуваних символів до 32. Та якщо запровадити керівні символи, інформативність нескладно збільшити; наприклад, в СРСР їх було79.
Друкарська машинка або електромеханічна друкарка може друкувати символи на папері й виконувати деякі дії, як-отповернення каретки на початок рядка чи гортання донаступного рядка тощо. Керування діями, що не передбачають друкування, здійснюється в той самий спосіб, що й передавання тексту. Тобто певні коди передають звичайні друковані символи, а інші — позначають дії, що їх має виконати друкувальний пристрій. В сучасній царині обчислень та зв'язку лише деякі з керівних символів (як-от повернення каретки чи символ нового рядка) зберегли своє первинне значення (втім, їх дія визначається здебільшого програмним забезпеченням, а не електромеханічними пристроями, як раніше). Решта керівних символів або вже не потрібна, або просто вживається не за призначенням.
Глобальна мережаТелекс була створена в 1920-х роках і використовувалася протягом більшої частини XX століття для бізнес-комунікацій. Мережу до нашого часу використовують деякі країни в галузях судноплавства, новин, міжбанківських розрахунків та військового зв'язку.
В середині 1990-х рр.. попит на телетайп різко впав, хоча радіоаматори і зараз працюють на обладнанні, виготовленому в 1940–1950-их роках.
На зорі розвитку обчислювальної техніки деякі ЕОМ (наприклад, LGP-30) використовували телетайпи для введення та виведення інформації. Телетайпи також використовувалися як перші інтерактивні комп'ютерні термінали. У них не буловідеодисплеїв; користувачі мали набирати команди після отримання спеціального символу — запит на введення інформації. Так з'явилисятекстові термінали таінтерфейс командного рядка.
Й хоча в сучасному світі і досі існує потреба передавати на відстань новини та повідомлення текстом, телетайпи, для роботи яких необхідні окремі пари дротів, було витісненофаксами, персональними комп'ютерами,швидкісними мережами таІнтернетом.
 | Це незавершена стаття зтехнології. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
