Тáгма (відгрец.τάγμα — впорядковувати, розташовувати у певному порядку) — у членистих тварин це група суміжних члеників тіла, спеціалізована на виконанні певних функцій; теж саме, що відділ тіла. Зазвичай термін вживають стосовнокільчастих червів тачленистоногих, хоча інколи ним користуються також для характеристикихордових[1].
Спільне виконання однакових функцій звичайно надає членикам тагмиморфологічної схожості між собою і відмінностей від сусідніх члеників. У більшості випадків тагма в більшій або меншій мірі ізольована від них. Кількість тагм та їх склад у різних групах тварин неоднаковий. Наприклад, ухеліцерових дві тагми —головогруди ічеревце, у комах — три:голова,груди ічеревце[2]. Членики тагми можуть бути з'єднані між собою рухомо (черевце комах) або нерухомо (черевце павуків), інколи вони фактично зливаються так, що видно лише шви між ними або не видно навіть і їх.
Спеціалізація члеників у виконанні певних функцій підвищує пристосованість тварин до певних умов середовища. Тому тагмозис (тагматизація) стали важливим напрямом еволюції тварин. У кожному великомутаксоні (тип, клас і т. ін.) цей процес відбувався незалежно від інших таксонів. Тому тагми різних груп, попри їх можливу зовнішню подібність, найчастіше не єгомологічними — адже вони мають різне походження. Зокрема, склад передньої тагми тіла у комах і уракоподібних різний, хоча вони носять однакову назву — голова[3].
 |  |  |
Тагми вимерлих тварин —трилобітів | Упавуків членики тіла утворюють дві тагми | Тіло усіхкомах має три тагми |
