Сід Чарісс (англ.Cyd Charisse, справжнє ім'яТула Елліс Фінклі (Tula Ellice Finklea); 8 березня 1921[4] — 17 червня 2008) —американська балерина, акторка театру та кіно, найбільш відома ролями у мюзиклах. Спочатку займаючись балетом, на початку 1940-х почала активно зніматися в голлівудських фільмах. Знімалася умюзиклах з такими всесвітньо відомими партнерами, якФред Астер,Джин Келлі,Ден Дейлі. Удостоєна зірки наГоллівудській алеї слави.
Елліс Фінклі, відома як Сід Чарісс, народилася в місті Амарілло (Техас) в родині ювеліра Ернста Фінклі та Ліли,до шлюбу Норвуд. У 8 років Елліс, перехворівши наполіомієліт, почала займатися балетом. Батько заохочував її заняття, встановив у її кімнаті балетну палицю і дзеркало в повен зріст. Незабаром сім'я переїхала до Голлівуду, де Елліс почала вчитися в Hollywood Professional School. З 12 років протягом року вона займалася в студії танцюриста Ніко Чарісса в Лос-Анджелесі. Пізніше серед її педагогів були Адольф Больм іБроніслава Ніжинська. У 1937 вступила в трупу «Російський балет Монте-Карло» і почала гастролювати з нею США. За традицією того часу виступала під «російськими»псевдонімами: спочатку як Наташа Тулаліс, потім як Фелія Сидорова та Марія Істоміна.
У 1939 році Елліс втратила батька, через що затрималася в США, тоді як вся трупа відпливала до Європи. У тому ж році в Європі вона одружилася з Ніко Чаріссом. З початком війни повернулася в США. Залишивши сцену, вирішила спробувати себе в Голлівуді. У 1941 році під псевдонімом Лілі Норвуд (Сід взяладошлюбне прізвище своєї матері) вона почала зніматися в кіно — спочатку як танцюристка в епізодах. У 1942 році отримала першу роль, зазначену в титрах (Лілі в Something to Shout About), потім виконала роль балерини Галини Уланової в фільмі «Місія в Москву» (1943). У 1946 році студіяMGM підписала з нею контракт. З цього моменту почала зніматися як Сід Чарісс, додавши до прізвища чоловікапрізвисько, дане їй в дитинстві братом, похідне від «Сіс» (від англ. Sister — «сестра»). Першою роллю, де Сід почала говорити, стала Дебора Ендрюс у фільмі «Дівчата Гарві [en]» (1946).
Справжню популярність акторці приніс фільм «Співаючі під дощем» (1952), де вона знялася в танцювальній сюїті «Бродвейська мелодія» як партнерка Джина Келлі. У тому ж році ноги Сід Чарісс були застраховані на 5 мільйонів доларів кожна (за данимиКниги рекордів Гіннеса це була найвища страхова сума тих років). Тоді ж керівництво MGM вирішило зробити її партнеркою своєї головної танцювальної зірки — Фреда Астера. У 1953 році вони знялися разом у фільмі «Театральний фургон»: танцювальний епізод «Танцюючи в темряві» на музику однойменної пісні, поставлений Астером, став одним з найвідоміших танців в історії кіно. Астер дотепно назвав Чарріс «танцюючим динамітом».
Пізніше Чарісс знімалася як з Астером, так і з Джином Келлі. Час від часу вона також отримувала ролі «без танців» («Дівчина з вечірки», 1958; «Два тижні в чужому місті» і «Щось повинно трапитися», 1962). У 1958 році за роль комісарки Ніни Ющенко, посланої радянським міністерством у Париж (романтична комедія «Шовкові панчішки», 1957) була номінована на премію«Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі.
З заходом ери кіно-мюзиклу почала зніматися в детективах в амплуа елегантної і самодостатньої«фатальної жінки». Ставши менш затребуваною в Голлівуді, почала виступати з другим чоловіком, Тоні Мартіном, який в 1963 році відкрив нічний клуб. Разом з ним гастролювала за кордоном. Також грала в драматичних постановках регіональних труп, проте дебютувала на Бродвеї лише в 1992, у віці 71 років, коли її запросили приєднатися до оновленого акторського складу мюзиклу «Гранд-готель», де вона замінила Ліліан Монтевеккі. В інтерв'ю журналу People Сід Чарісс сказала, що танцювати на Бродвеї було метою, яку їй не вдалося досягти — і це здорово нарешті бути там.
Померла в Лос-Анджелесі від серцевої недостатності.
У 1939 році під час гастролей по Європі Елліс Фінклі одружилася зі своїм педагогом, власником лос-анджелеської танцювальної студії Ніко Чаріссом. У 1941 році вони з'явилася разом в танцювальному епізоді фільму Rumba Serenade. Народила сина Ніко «Нікі» Чарісса. У 1947 році пара розлучилася, після чого Сід залишилапрізвище чоловіка.
У 1948 році пошлюбила голлівудського співака і актора португало-єврейського походження Тоні Мартіна. Щасливий шлюб тривав 60 років, до смерті акторки в 2008 році. В шлюбі Сід народила сина Тоні Мартіна-молодшого. Чоловік такожусиновив її сина від першого шлюбу. У 1976 році подружжя видало спільнуавтобіографію The Two of Us.
.svg)
