| Учитель Сунь [на ім'я] У походив з [ванства]Ци. | | 孫子武者齋人也。 |
| Завдяки [книзі] «Мистецтво війни», його прийняли на аудієнціїХе Лю,вана [ванства]У. | | 以兵法見於呉王闔廬 |
| Хе Лю мовив: «Я повністю прочитав 13 частин твоєї [книги]. Чи можна перевірити твої командирські вміння?» | | 闔廬曰，子之十三篇，吾盡觀之矣，可以小試勒兵乎 |
| [Учитель Сунь] відповів: «Можна». | | 對曰，可 |
| Хе Лю спитав: «Чи можна перевірити на жінках?». | | 闔廬曰，可試以婦人乎 |
| [Учитель Сунь] сказав: «Можна». | | 曰，可 |
| Тоді [ван] дав дозвіл і вивів з палацу 180 красунь. | | 於是許之，出宮中美女，得百八十人 |
| Учитель Сунь розділив їх на два загони, поставив старшинами кожного загону двох улюблених наложниць вана, і дав усім [алебарди] цзі. | | 孫子分為二隊，以王之寵姫二人各為隊長，皆令持戟 |
| [Він] спитав: «Чи знаєте ви де груди, ліва і права руки, і спина?» | | 令之曰，汝知而心與左右手背乎 |
| Жінки відповіли: «Знаємо». | | 婦人曰，知之 |
| Учитель Сунь мовив: «[Коли скомандую] вперед — дивіться [в бік] грудей, [коли] ліворуч — дивіться [в бік] лівої руки, [коли] праворуч — дивіться [в бік] правої руки, [коли] назад — дивіться [в бік] спини». | | 孫子曰，前，則視心，左，視左手，右，視右手，後，即視背 |
| Жінки відповіли: «Добре». | | 婦人曰，諾 |
| Домовившись так, [Учитель Сунь] узяв залізну командирськусокиру, три [рази] віддав наказ і п'ять [разів] пояснив його. | | 約束既布，乃設鈇鉞，即三令五申之 |
| Тоді [він] вдарив у барабан і скомандував: «Праворуч!». Жінки зареготали. | | 於是鼓之右，婦人大笑 |
| Учитель Сунь сказав: «[Якщо] домовленості не зрозумілі, а накази не чіткі — [це] провина полководця». | | 孫子曰，約束不明，申令不熟，將之罪也 |
| [Він] знову три [рази] віддав наказ і п'ять [разів] пояснив його, [а потім] вдарив у барабан і скомандував: «Ліворуч!». Жінки зареготали знову. | | 復三令五申而鼓之左，婦人復大笑 |
| Учитель Сунь сказав: «[Якщо] домовленості не зрозумілі, а накази не чіткі — [це] провина полководця. Проте [якщо] вони зрозумілі, але не [виконуються] згідно з законами [війни], — [це] провина офіцерів». | | 孫子曰，約束不明，申令不熟，將之罪也。既已明而不如法者，吏士之罪也 |
| Тому [він] забажав стратити правого і лівого старшину. | | 乃欲斬左右隊長 |
| Ван [ванства] У споглядав з всім з постаменту і, коли побачив, що його улюблених наложниць [ведуть] на страту, сильно захвилювався, і послав гінця, мовлячи: «[Тепер] я вже знаю, що [ти] гарний полководець і добре вправляєшся з військом. Без цих двох наложниць моя їжа буде мені несмачною, тому прошу, не страчуй їх». | | 呉王從臺上觀，見且斬愛姫，大駭，趣使使下令曰，寡人已知將軍能用兵矣。寡人非此二姫，食不甘味，願勿斬也。 |
| Учитель Сунь відповів: «[Я, ваш] слуга, вже отримав [ваш] наказ про призначення полководцем, а полководець, що перебуває у війську, не приймає наказів від монарха». | | 孫子曰，臣既已受命為將，將在軍，君命有所不受 |
| Після цього [він] стратив обох старшин для напучування. | | 遂斬隊長二人以徇 |
| [Учитель Сунь] призначив наступних старшин і тоді знову вдарив у барабан. | | 用其次為隊長，於是復鼓之 |
| Жінки [поверталися] ліворуч, праворуч, вперед і назад, клякали на коліна і вставали. Вони всі виконували команди відповідно до наказів і [ніхто] не осмілився вимовити і слова. | | 婦人左右前後跪起，皆中規矩繩墨，無敢出聲 |
| Тоді Вчитель Сунь відправив гінця вану, мовивши: «Війська вже упорядковані, і ви можете спуститися і подивитися на них. Якщо ви лише забажаєте, вони підуть і у воду, і у вогонь». | | 於是孫子使使報王曰，兵既整齊，王可試下觀之，唯王所欲用之，雖赴水火猶可也 |
| Ван [ванства] У відповів: «Полководець нехай іде на постій і спочиває. Я не бажаю спускатися і дивитися на них». | | 呉王曰，將軍罷休就舍，寡人不願下觀 |
| Учитель Сунь сказав: «Ван любить [лише] розмови [про війну] і не вміє вигідно користуватися нею». | | 孫子曰，王徒好其言，不能用其實 |
| Тоді Хе Лю зрозумів, що вчитель Сунь вміє використвувати війська і одразу зробив його [своїм] полководцем. | | 於是闔廬知孫子能用兵，卒以為將 |
| [Учитель Сунь] розбив на заході могутнє [ванство]Чу і вступив у [його столицю] Ін, а на півночі залякавЦі таЦзінь. Завдяки цьому його ім'я стало відомим серед [китайських] правителів. | | 西破彊楚，入郢，北威齊晉，顯名諸侯，孫子與有力焉 |
