Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Суахілі (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Суахілі.
Суахілі
Kiswahili
Поширення мови Суахілі
Поширення мови Суахілі
Поширена вТанзанія,Кенія,Уганда,Руанда,Бурунді,ДР Конго,Сомалі,Коморські острови,Мозамбік
РегіонСхідна Африка
Носії15 437 390 осіб (2012)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Писемністьлатинське письмо і Swahili Ajamid Редагувати інформацію у Вікіданих
КласифікаціяНігеро-конголезькі мови
Бенуе-конголезькі мови
Бантоїдні мови
Група банту
Зона G
Група суахілі
Офіційний статус
ОфіційнаАфриканський Союз
Кенія Кенія
Танзанія Танзанія
Уганда Уганда
Руанда Руанда
РегулюєBaraza la Kiswahili la Taifa Танзанія
Коди мови
ISO 639-1sw
ISO 639-2swa
ISO 639-3swa
SILswa
IETFsw Редагувати інформацію у Вікіданих

Суахі́лі, самоназваКісуахілі —мова, якою розмовляє близько 100 млн людей як самогонароду Суахілі, так і інших народів наузбережжі Суахілі та у материкових країнах східної Африки (Танзанія,Кенія,Уганда,Руанда,Бурунді,ДР Конго тощо).

Суахілі — найбільша з мов банту і одна з найзначніших мов Африканського континенту. Будучи мовою міжетнічного спілкування, суахілі поширена на великій території Східної і Центральної Африки, відузбережжя Суахілі на сході до центральних областейДРК на заході, відСомалі на півночі доМозамбіку на півдні.

Суахілі є державною мовою в Танзанії, Кенії й Уганді. Її широко використовують також у Руанді, Бурунді,Замбії,Малаві, наКоморських островах і наМадагаскарі. Суахілі — єдина африканська мова, що отримала статусробочої мовиАфриканського союзу (з 2004).

За різними даними суахілі є рідною для 2,5—5 млн осіб. Ще 50—70 млн осіб використовують її як другу або третю мову спілкування.

За генетичною класифікацією Дж. Грінберга мови банту належать до бенуе-конголезької групи нігеро-конголезької сім'ї.

За внутрішньою класифікацією М. Гасрі мова суахілі входить до групи G42: Бантоїдні / Південні / Вузькі банту / Центральні / G.

Сучасна суахілі використовуєлатиницю.

Самоназва

[ред. |ред. код]

Назва kiswahili походить від множини арабського слова sāhil ساحل: sawāhil سواحل зі значенням «узбережжя», що використовувався як прикметник для «жителів узбережжя» або з додаванням префікса ki—їхній мови (kiswahili — «мова жителів узбережжя»).

Лінгвогеографія

[ред. |ред. код]

Соціолінгвістична ситуація

[ред. |ред. код]

У Танзанії (1967) і Кенії (1974) суахілі є офіційною. Уряд Уганди запровадив її як обов'язковий предмет для початкової школи в 1992 і також проголосив офіційною в 2005 році. Суахілі використовується також невеликими групами населення в Бурунді, Руанді, Мозамбіку, Сомалі, Замбії, а також більшістю населення Коморських островів.

Мовою суахілі говорить приблизно 90 % жителів Танзанії (понад 39 мільйонів). Більшість освіченого населення Кенії може вільно говорити суахілі, оскільки вона є обов'язковим предметом у школі з першого класу. Суахілімовними є 5 провінцій Демократичної Республіки Конго.

Діалекти

[ред. |ред. код]

Сучасна суахілі заснована на діалектіЗанзібару. Розрізнення статусу діалекту або мови не завжди є загальноприйнятим, тож списки діалектів суахілі часом мають деякі розбіжності:

  • Кіунгуджа (Kiunguja): діалект островаУнгуджа (Занзібар), основа літературної мови.
  • Кутумбату і Кімакундучі: діалектпровінції Занзібару.
  • Кімріма: місцевостіПангані, Ванга,Дар-ес-Салам,Руфіджі та острівМафія.
  • Кімґао: місто Кілва і околиці.
  • Кіпемба: острівПемба і околиці.
  • Кімвіта: Мвіта (абоМомбаса), в минулому другий великий діалект поряд з кіунгунджа.
  • Кісетла: Дуже піджинізірований варіант суахілі. Використовується для бесід з європейцями.
  • Кіаму: острівЛаму (Аму).
  • Кінґозі: мова жителів давнього містаНґозі, можливва прамова суахілі.
  • Кінгвана: діалектДР Конго.
  • Кімвані: островиКірімбаш та північне узбережжяМозамбіка.
  • Шенґ: неформальний вуличний сленг, суржик суахілі, англійської та інших місцевих мов, що використовується вНайробі.
  • Шікомор (коморський): моваКоморських островів, тісно споріднена з суахілі. Іноді ці говірки розглядають як діалекти суахілі.
    • кінґазіджа:Великі Комори (коморськоюNgazidja).
    • кімвалі: Могелі (Mwali).
    • кінджуані: Анджуан (Ndzuani).
    • кімаорська, маорська: мова на островіМайотта (Maore).

Писемність

[ред. |ред. код]
Мова Суахілі спершу використовувалаарабське письмо та під впливом християнських місіонерів та колоніальної адміністрації відбувся перехід налатиницю. Для ілюстрації наводиться текст католицької молитви «Отче Наш» мовою суахілі[2].

Сучасна суахілі користується латинською графікою, запровадженою європейськими місіонерами в середині XIX століття. Раніше використовувалося арабське письмо (старосуахілійське письмо), найбільша пам'ятка того часу — епос «Книга про Іраклії» XVIII століття. Перша пам'ятка мовою суахілі датується1728 роком.

У таблиці наведено графеми арабської та сьогоднішної латинської абетки суахілі

Арабська абетка
Суахілі
Латинська абетка
Суахілі
اaa
بb p mb mp bw pw mbw mpw
تt nt
ثth?
جj nj ng ng' ny
حh
خkh h
دd nd
ذdh?
رr d nd
زz nz
سs
شsh ch
صs, sw
ض?
طt tw chw
ظz th dh dhw
ع?
غgh g ng ng'
فf fy v vy mv p
قk g ng ch sh ny
ك
لl
مm
نn
هh
وw
يy ny

Історія мови

[ред. |ред. код]

Формування суахілі[3] належить до IX—XI століття, коли в результатікреолізації під потужнимконтактним впливомарабської відбулося структурне спрощення місцевих мов банту. Вплив арабської пов'язаний з періодом інтенсивної торгівлі між народами, що населяли східне узбережжя Африки і острови Занзібар, Пемба та арабськими мореплавцями. Сьогодні в лексиці (до 40 % слів[4]) і граматиці суахілі помітний значний арабський вплив, що пояснюється тривалими культурними і релігійними зв'язками з арабськими країнами. Предки етнічних суахілі, або так званих васвахілі (waswahili), як гадають, були нащадками арабських та індійських переселенців (переважно торговців) та жителів внутрішніх областей Східної Африки, що належали до різних племен банту. Спочатку суахілі була представлена рядом варіантів —койне прибережних міст і торгових поселень. Дві потужних хвилі переселень, що відносяться відповідно до VIII — X ст. і XVII — XIX ст., сприяли поширенню суахілі в глибину африканського континенту.

Етнічні суахілі східноафриканського узбережжя створили в XIII — XIX ст. оригінальну культуру, яка є сплавом місцевих африканських традицій і східних (насамперед, арабо-мусульманських) впливів; вони користувалися писемністю наарабській основі. Пам'ятки того часу — вірші, пісні, історичні хроніки та інші документи, найдавніші з яких відносяться до XVIII ст. — відображають так звану старосуахілійську мову. що була представлена низкоюдіалектних різновидів. Деякі діалекти, що сформувалися в той час, тепер розглядаються як самостійні мови, як наприклад коморська — моваКоморських островів в Індійському океані). Формування сучасної загальної стандартної суахілі відбувалося на базі діалекту кіунгуджа з островаУнгунджа (Занзібар).

З розширенням континентальної торгівлі у XIX столітті суахілі поступово стає мовою міжетнічного спілкування. Ця найважливіша соціальна роль суахілі особливо посилилася в постколоніальний період, коли незалежні держави Африки стали сприймати суахілі як реальну альтернативу мовам колишніх метрополій (насамперед, англійської та французької). Успішному поширенню мови суахілі сприяє те, що більшістю мовців вона сприймається як «загальноафриканська», але водночас є етнічно нейтральною мовою, не пов'язаною з жодною вузькою етнічною групою. Тож принаймні в Танзанії, населеній переважно народами банту, мові суахілі вдалося стати своєрідним символом національної єдності. Поза своїм споконвічним ареалом суахілі виступає в різноманітних формах — від національних варіантівлітературної мови допіджинів, таких як кісетла, кіхінді та ін.

Сьогодні суахілі функціонує поряд з невеликими рідними мовами місцевихетносів та європейськими мовами колишніх колоніальних держав.

Фонологія

[ред. |ред. код]

Найважливішою відмінністю фонологічної системи суахілі від інших мов ареалу є відсутність фонологічних тонів. Виняток становить зокремадіалект мвіта. Склад відкритий. У цьому [m] і [n] можуть бути складовими. Найчастотніші складові структури: 1) З m / n, 2) V, 3) CV, 4) CCV / C m / n V, 5) CCCV / C m / n CC y / w V.

Голосні

[ред. |ред. код]

Літературна мова суахілі містить 5 голосних фонем :: / ɑ /, / ɛ /, / i /, / ɔ / і / u /. Звук, відповідний фонемі / u / в алфавіті міжнародної фонетичної асоціації знаходиться між [u] та [o] (як, наприклад, в італійській). Редукція відсутня. Вимова не залежить від положення щодо ударного складу. Дифтонги відсутні. Зяяння усуваються глотталізацією.

Приголосні

[ред. |ред. код]
Губно-губніГубно-зубніЗубніАльвеолярніПостальвеолярніПалатальніВелярніГлоттальні
Назальні проривніm/m/  n/n/ ny/ɲ/ng’/ŋ/
Преназалізовані проривніmb/mb/  nd/nd/ nj/ɲɟ/~/ndʒ/ng/ŋɡ/
Імплозивні проривніb/ɓ/  d/ɗ/ j/ʄ/g/ɠ/
Власне Проривніp/p/  t/t/ch/tʃ/ k/k/
Придихальні проривніp/pʰ/  t/tʰ/ch/tʃʰ/ k/kʰ/
Преназалізован і Фрикативні mv/ɱv/ nz/nz/   
Дзвінкі фрикативні v/v/(dh/ð/)z/z/  (gh/ɣ/)
Глухі фрикативні f/f/(th/θ/)s/s/sh/ʃ/ (kh/x/)h/h/
Дрижачі   r/r/   
Бокові   l/l/   
Апроксиманти     y/j/w/w/

Преназалізація є типовим явищем для африканських мов. Придихальність велярних є запозиченнями з арабської.

Граматика

[ред. |ред. код]

Морфологія

[ред. |ред. код]

Суахілі має дуже багату іменну і дієслівнуморфологію. Для цієї мови, як і для більшостімов банту, характерна складна система іменнихузгоджувальних класів.

КласПрефіксОднинаПерекладМножинаПереклад
1, 2m-/mu-, wa-mtuлюдинаwatuлюди
3, 4m-/mu-, mi-mtiдеревоmitiдерева
5, 6Ø/ji-, ma-jichoокоmachoочі
7, 8ki-, vi-kisuніжvisuножі
9, 10Ø/n-, Ø/n-ndotoмріяndotoмрії
11u-uaквітка 
14u-utotoдитинство

Іменник

[ред. |ред. код]

Система узгоджувальних класів суахілі зазнала значних змін за час свого існування, багато в чому втративши початкову семантичну мотивацію. Вихідна система містила 22 узгоджувальних класи. Дослідники виділяють від 16 до 18 класів, що залишилися зараз. У прийнятому на сьогоднішній день трактуванні шість з них позначають іменники в єдиномучислі, п'ять — у множині, один клас для абстрактних іменників, клас для дієслівнихінфінітивів та три локативних класи.

Іменники1 і 2 класів в основному позначають іменники-назви істот та особливо людейmtu watu,mtoto — watoto;класи 3 і 4 — так звані класи «дерев», проте крім дерев і рослин до нього потрапляють також і такі фізичні об'єкти якmwezi — місяць, mto — річка, mwaka — рік, в результаті семантична мотивація класу ставиться під питання;15 клас на ku—клас інфінітивів; клас 7 часто називають класом «речей», оскільки до нього входять такі назви, якkitu — річ іkiti — стілець, проте він містить і такі слова як kifafa — епілепсія; u-- префікс абстрактних класів, що не мають множини.

Просторові відносини в суахілі виражаються за допомогою локативних класів.

Критерієм визначення іменного класу, до якого належить словоформа, є узгоджувальним ланцюжком, що складається з префікса класу, ад'єктивного показника для даного класу, придієслівного узгоджувача, узгоджувача вказівнихзайменників і узгоджувача посесії (відносини приналежності).

Наприклад, порівняємо ланцюжки 3 і 1 класів:

№ классаПрефікс класуАд'єктивний показникПридієслівний узгоджувачУзгоджувач вказівного займенникаУзгоджувач посесива
1m/mw-m/mw-a--yuw-
3m/mw-m/mw-u-/w--u-w

Зазначений метод дозволяє виділити 18 узгоджувальних класів і показує наростаючу десемантизацію узгоджувального класу в суахілі.

Прикметник

[ред. |ред. код]

Прикметник утворюється від того ж кореня, що йіменник, але маркується спеціальним показником. Пасивна валентність прикметника відрізняється від валентності іменника можливістю приєднувати прислівники і недоконані дієслова, формуючи у такий спосіб ступені порівняння:

Позитивний ступіньВищий ступіньНайвищий ступінь
Alikuwa mtoto mzuri sana Mtoto alikuwa ni mzuri kushinda mimi Mtoto aliye mzuri
Це була гарна дитинаДитина гарніша за менеНайгарніша дитина

Вищий ступінь виражається формою дієслова з коренем-shinda «перевершувати». Найвищий — формою недоконаного дієслова -li-.Прислівники в суахілі або зовсім не представлені й кваліфікуються як специфічні форми відповідних частин мови (локативних іменників, прикметників), або задаються списком і не мають великого значення в мові.

Дієслово

[ред. |ред. код]

Загальна морфемная формула дієслівної словоформи в суахілі така: (Pr) + Pr + (In) + (In) + (In / In) + R + (Sf) + (NSf) + (Sf) + (Sf), де Pr —префікс, In —інфікси, R —корінь, Sf —суфікс.

Дієслово включає в себе однозначні й багатозначніморфемипарадигматичного та непарадигматичного порядку. Однозначні морфеми представлені Pr (hu — маркуєгабітуаліс); In (-ta,-li — показники часу,-ji — показникрефлексива), Sf (-ua/-oa — показник реверсива, — e — показник способу). Синкретичні: Pr (-ha — показник заперечення, часу і способу), Pr (суб'єктний узгоджувач — особа, число, клас), In (-a-,-na-,-me-,-ka-, nge-,-ngali-,-si — показники часу, виду, способу, заперечення), In (об'єктний узгоджувач — особа, число, клас; релятивний показник — особа, число, клас, релятивність), Sf (стан дієслова та вид), Sf (релятивний узгоджувач — особа, число, клас, спосіб), Sf (-i — показник заперечення, часу, способу, уживаний тільки в циркумфіксі ha … — … i).

Таким чином, дієсловам властиві парадигматичні характеристики особи, числа, класу, часу, виду, способу, стану, релятивності, заперечення. До непарадигматичних характеристик можна зарахувати граматичні характеристики значення всіх суфіксів похідних форм, крім суфікса -wa, що виражає значення стану.

ФормаПереклад
SomaЧитай!
HusomaЗазвичай він читає
A-na-somaВін читає
A-mw-ambi-eНехай-він-йому-скаже
Ha-wa-ta-somaВони не читатимуть
Префікси часу і способу
-a-Теперішній час/габітуаліс
-na-Дуратив/прогресив
-me-Перфект
-li-Минуле
-ta-Майбутнє
hu-Габітуаліс
-ki-Кондиціоналіс

Суахілі має розвинену систему актантних деривацій і перетворень станових конструкцій:

Пасив:

Kitabu ki--na--som--wanamtoto
Книга3Sg: 7ClPRESчитатиPASSAgдитина
Книга читається дитиною

Реципрок:

wa--li-|-na
2PlPASTдопомагатиREC
Вони допомагали одне одному

Каузатив:

wa--li--fia kuni
2PlPASTгинути: BENFдрова
Вони загинули за дрова

Декаузатив:

Kikombe ki--me--vunji--ka
чашка3Sg: CL7PERFрозбитиRES: DECAUS
Чашка розбилася

Синтаксис

[ред. |ред. код]

Стандартний порядок слів у синтагмі SVO. Означення стоїть у постпозиції до обумовленого слова.Маркування в предикації вершинне, що є типовим для мов цього ареалу. Узгодження з об'єктом можливе, але не обов'язкове. В іменній групі також спостерігається маркування залежності:

Маркування в предикаціїМаркування в іменний групіУзгоджене означення
wa-toto wa-na-ki-soma ki-tabum-ungu m-kuu wa=0-kabilam-tu m-wema
2Pl-дитина 2Pl-PRES-7Sg-читати 7Sg-книга1Sg-Бог 1Sg-верховний POSS: 1Sg = 5Sg-народ1Sg-людина 1Sg-хороший
Діти читають книгуВерховний Бог НародуХороша людина

Тип рольового кодування в предикації —акузативний.

Неакузативне дієсловоНеергативне дієсловоДвомісне дієслово
m-toto a-li-kwendam-toto a-li-lalam-toto a-li-m-piga mwali
1Sg-дитина 1Sg: Subj-PAST-бігти1Sg-дитина 1Sg: Subj-PAST-спала1Sg-дитина 1Sg: Subj-PAST-1Sg: Obj-вдарити 1Sg-дівчинка
Дитина втеклаДитина спалаДитина вдарила дівчинку

Велика кількість пасивних конструкцій також свідчить про акузативний характер мови.

Лексика

[ред. |ред. код]

Лексика суахілі багата на запозичення, що пов'язано як з інтенсивними контактами мовців суахілі з іншими народими, так і з колоніальним минулим цього регіону. Як вже згадувалося, особливо багато в суахіліарабізмів (до 40 %), наприклад, lugha, «мова», safari, «подорож», saa, «година» або «годинник», kufikiri, «думати», kitabu, «книга». Арабського походження і сама назва мови — суахілі. Для суахілі також характерні численніангліцизми, напр.: kompyuta, «комп'ютер», stampu, «поштова марка», televisheni, «телебачення», penseli, «олівець». Окрім того є запозичення зпортугальської (meza, «стіл», gereza, «в'язниця»),перської (sheha, «вождь»),німецької (shule, «школа»). Загалом слова іноземного походження не підпадають під правила для питомих слів мов банту, так, наприклад, запозичені іменники не мають типових суфіксів для однини та множини.

Дослідження мови

[ред. |ред. код]

Мова суахілі увійшла у науковий обіг порівняно пізно — з другої половини XIX ст., коли були зроблені перші спроби опису її граматичного ладу. До кінця XIX ст. вже існували перші практичні граматики й словники.

УXX столітті інтерес до суахілі істотно зріс. Зараз суахілі викладається і вивчається майже в усіх великих університетах та науково-дослідних центрах Німеччини, Англії, Франції, Італії, Бельгії, Японії, Китаю, США та інших країн. Африканські вчені також займаються його дослідженнями. У Танзанії існує «Інститут дослідження суахілі» при Дар-ес-Саламському університеті, що видає журнал наукових праць з різних питань мови, літератури та культури суахілі.

Суахілі у популярній культурі

[ред. |ред. код]

Слово, що стало міжнародним — сафарі — слово з мови суахілі (у свою чергу запозичене з арабської), що означає «подорож», «поїздка».Слова з суахілі були використані в іменах головних героїв діснеївського мультфільму «Король-лев». Наприклад, Сімба мовою суахілі — «лев», Рафіка — «друг» (також арабське запозичення — [rafi: Q] — один), Пумба — «ледачий». Назва відомоїпісні з мультфільму — «Акуна Матата» (англ.Hakuna Matata) на суахілі означає «немає проблем».У фантастичному фільмі «Ангар 18» «мова прибульців», який у фільмі можна почути з голосової системи корабля, є уривком тексту з розмовника суахілі, що був пропущений через голосовий перетворювач.

У відеогріSid Meier's Civilization IV на екрані головного меню виконується пісня, текст якої є перекладом «Отче наш» на суахілі. Слово «убунту» (людяність) стало назвоюпопулярної операційної системи.

У відеогріResident Evil 5, події якої відбуваються в Західній Африці, назви деяких ворогів походять із суахілі.

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Ethnologue — 25, 19 —Dallas, Texas:SIL International, 1951. — ISSN1946-9675
  2. http://wikisource.org/wiki/Baba_yetu
  3. Дані про формування й розвиток суахілі за виданням: Лингвистический энциклопедический словарь, М. 1990, с. 493.
  4. Лингвистический энциклопедический словарь, там само.

Література

[ред. |ред. код]
  • Wilhelm J.G. Möhlig, Bernd Heine:Swahili Grundkurs mit Übungsbuch und CD, Rüdiger Köppe Verlag, Köln 2010,ISBN 978-3-89645-575-8
  • M. A. Mohammed:Modern Swahili Grammar, East African Educational Publishers, Nairobi 2001,ISBN 9966-46-761-0.
  • Rupert Moser:Leitfaden Kiswahili, Phil.-hist. Fakultät, Institut für Sozialanthropologie, Bern 2005.
  • E. C. Polomé:Swahili Language Handbook, Center for Applied Linguistics, Washington 1967.
  • Beat Wandeler:Lehrbuch des Swahili für Anfänger, Helmut Buske Verlag, Hamburg 2005,ISBN 978-3-87548-396-3.
  • Cosmo Lazaro:Lehrbuch der Alltagssprache Swahili, mit Audio-CD und Video-DVD, Verlag AM-CO Publishers, Köln 2004,ISBN 978-3-9806714-4-6.
  • Gudrun Miehe, Wilhelm J.G. Möhling (Hrsg.):Swahili-Handbuch. Rüdiger Köppe Verlag, Köln 1995,ISBN 978-3-927620-06-3.
  • Nathan Oyori Ogechi:On language rights in Kenya (PDF) In:Nordic Journal of African Studies 12(3), 2003, S. 277-295
  • Ashton, E. O.Swahili Grammar: Including intonation. Longman House. Essex 1947.ISBN 0-582-62701-X.
  • Irele, Abiola and Biodun Jeyifo.The Oxford encyclopedia of African thought, Volume 1. Oxford University Press US. New York City. 2010.ISBN 0-19-533473-6
  • Blommaert, Jan: Situating language rights: English and Swahili in Tanzania revisited (sociolinguistic developments in Tanzanian Swahili) — Working Papers in Urban Language & Literacies, paper 23, University of Gent 2003
  • Brock-Utne, Birgit (2001). Education for all – in whose language?.Oxford Review of Education.27 (1): 115—134.doi:10.1080/03054980125577.
  • Chiraghdin, Shihabuddin and Mathias Mnyampala.Historia ya Kiswahili. Oxford University Press. Eastern Africa. 1977.ISBN 0-19-572367-8

Посилання

[ред. |ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія
Вікіпедія має розділ
мовою суахілі
Mwanzo
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Category:Swahili language
Офіційні або національні
Інші
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суахілі_(мова)&oldid=45127840
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp