Стимпа́нк(Стімпанк) абопаропа́нк (англ.steam + punk, «пара» + «протест, конфлікт») — підвидфантастики, дія якого відбувається у світі, де широко використовуються технології парових машин, що замінюють електроніку. Класичні всесвіти стимпанку стилізуються авторами підАмерику абоЄвропу (перш за всеАнглію) другої половиниXIX століття, епоху ранньогокапіталізму з характерним фабрично-міським пейзажем і різким соціальним розшаруванням. І байдуже, що дія може розгортатися в далекому майбутньому або на іншій планеті.
До «панківського» компонента стимпанку відноситься особливий акцент на «низькій людській природі», що керується низькими пристрастями —хіттю,гнівом,пихою,жадібністю ізаздрістю. Особливу увагу автори, що пишуть в жанрі стимпанк, приділяють побутовим і фізіологічним подробицям життя головних героїв. Загальний стиль стимпанку виглядає цинічним (грубо-відвертим) і песимістичним (антиутопічним).Антиутопія прикрашається стилістикоюнуару, до неї додаються виразні і загальнозрозумілі мотиви бульварної фантастики (детективи, геніальні вчені,Дикий Захід, таємничі стародавні раси). Пізніше в стимпанк влилися позитивніші елементи — романтична чарівність науки,утопізм, естетика «старої доброї Англії».
Стимпанк виник як літературний жанр, але популярності набув багато в чому завдякикоміксам, рольовим іграм, телесеріалам тааніме.
Загальновизнано, що естетика стимпанку спирається на твориЖуля Верна таГерберта Велза. Але проблематика стимпанкових творів базується на ранішому пласті вікторіанського мистецтва: творахЧарза Діккенса,Вілкі Коллінза,Елізабет Ґаскелл. У них розглядалися наслідки індустріальної революції для робітничого класу англійського суспільства[1]. Інтеграція незвичайних елементів у повсякденність сходить аж доготичних романів[2].
Термін «стимпанк» вперше використали два письменники,Джеймс Блейлок іКевін Джетер, під час дискусії на сторінках журналу«Locus» в1987 році. Термін виник як пародійне протиставленнякіберпанку, тому ранній стимпанк створювався за традиційними сценаріями свого «старшого брата» з механічним перенесенням дії в реальність, де панують парові технології.Хакери,штучний інтелект, корпорації, державна машина — все це просто поміщалося в стилістикуXIX століття. «Панківське» ставлення головних героїв до навколишньої дійсності зберігалося без яких-небудь істотних змін.
Однак, американський письменник-фантаст Джон К. Райт у 2011 році першим твором у стилі стимпанку назвав чехословацький фільм «Згубний винахід» (1958), а його режисераКарела Земана — винахідником цього жанру[4]. Фільм створено за мотивами творівЖуля Верна і в ньому зображено численні фантастичні пристрої, створені за технологіями XIX ст. Кінокритик Джон С. Тіббец писав, що фільм Земана є прикладом «протостимпанку», поєднуючи всі типові ознаки жанру ще до того, як у нього з'явилася назва[5].
Джефф Вандермеєр описав формулу стимпанку таким чином: винахід божевільного вченого (паровий пристрій у (псевдо)вікторіанському сетингу) плюс пригодницький сюжет[5].
До типових елементів належать:
Технології парових машин:дирижабль, примітивнийаероплан,паровоз,пароплав, броньований військовий пароплав (дредноут),паробус та інші механізми, зроблені з клепаногометалу та мідних труб. Вони устатковані важелями й приладами з годинникоподібними циферблатами і стрілками.
Зброя часів промислової революції:револьвери, ранні зразки автоматичних гвинтівок, артилерійські гармати, а також різна фантастична парова зброя.
Інформаційні технології вікторіанської епохи: вуличні газети, неелектронні (механічні) обчислювальні машини, що нагадують касові апарати (наприклад,обчислювальна машина Беббіджа),телеграф,пневмопошта.
Одяг і аксесуари вікторіанської Англії:
Аристократи в циліндрі і пальто, під якимфрак,штани ісорочка з мереживами.
Урбаністичний антураж: фабричні труби з червоної цегли, похмуре небо брудного кольору, газові ліхтарі, магазини, лавки, театри, міські нетрі, паби, борделі. І, відповідно, похмура атмосфера.
Проблеми, зумовлені індустріальною революцією: забруднення довкілля, посилення соціального розшарування та як наслідок злочинність, проституція[1].
Сумнів або скепсис щодо розвитку науки й технологій. Застосування винаходів на шкоду людству. Злочинці, що користуються новітніми технологіям; аморальні вчені, які ставлять неетичні експерименти, прагнуть здобути особисту вигоду своєю працею[6].
Естетизація машин і водночас негативне ставлення до масового виробництва, стандартизації («любов до машини, ненависть до фабрики»)[7].
Альтернативно-історичний стимпанк стилізується під світXIX — початкуXX століття і свідомо протиставляється кібернетичному сьогоденню і майбутньому. Часто героями цього піджанру стають реальні історичні особи або літературні персонажі класиків тієї епохи.
Найхарактерніші авторські стилізації підАнглію правління королевиВікторії і її наступника Едуарда. Знаковий твір як для всього жанру, так і для альтернативно-історичного стимпанку, після якого стимпанк з курйозу перетворився на явище, — роман Вільяма Гібсона і Брюса Стерлінга «Машина відмінностей» (1992). Це фактично маніфест стимпанку, що мав для нього таке ж значення, як «Нейромант» Гібсона для кіберпанку. У ньому фігурують такі знакові речі, якмашина Беббіджа, що перетворилася на суперкомп'ютер, прогресивні технології зв'язку, привласнення всім підданим Британської імперії унікального цифрового індексу, «машинні» віруси наперфокартах і глобальні політичні інтриги.
Ще одна модель альтернативно-історичного стимпанку — стилізація підАмерику періоду підкоренняДикого Заходу. Велику популярність тут завоював телесеріал«Wild Wild West», що послужив основоюкінофільму Баррі Зонненфельда і декількох серій коміксів. У літературі вестерн-стимпанк поширений менше — в основному це новеллізації вищезазначених серіалів і фільмів. Найпомітніший самостійний твір — тетралогіяДжеймса Своллоу про стрільця Габрієля Тайлере.
Друга магістральна течія — фентезійний стимпанк, дія якого відбувається в абсолютно вигаданих світах, де парові машини благополучно співіснують ізмагією та звичними дляфентезі істотами. Цей напрям багато в чому межує зтехнофентезі. Часто у цьому піджанрі з паровою машиною співіснують магія та фентезійні раси (гноми,орки,ельфи).
Найвідоміший автор «парового» фентезі — британецьЧайна М'євіль.
Китайськалайт-новела тадонхва«Володар таємниць» є нехарактерним представником піджанру, бо елементи фентезі майже не взаємодіють зі, власне, стимпанком, проте й не протиставляються йому
Є також декілька менш популярних піджанрів, споріднених зі стимпанком, для них використовується загальний термін «таймпанк». У них домінування парових машин є необов'язковим: світ будується на основі технологічного рівня певної історичної епохи.
«Стоунпанк» моделює гротескний світ, де сучасні реалії проєктуються на технологічний рівень кам'яної доби. Найяскравіший приклад — мультсеріал і фільм«Флінтстоуни».
«Сандалпанк» зображає світ епохиАнтичности, де відбувся технологічний анахронізм — неможливе в тій реальності використання наукових відкриттів. Наприклад, створенаГероном Олександрійським парова турбина спричиняє промислову революцію, що в нашому світі відбулася лише в Новий час. У результаті виникає майбутнє, де старогрецька або давньоримська цивілізації не зруйнувалися, а благополучно існують і понині.
«Міддлпанк» — все те ж саме, але з початком епохи пари вСередньовіччі.
Дещо осторонь таймпанку перебуваєретрофутуризм — зображення світів, де за якимось капризом історії реальна або фантастична технологія минулого відіграє домінуючу роль в майбутньому. В одних світах технологічний розвиток набуває особливо гротескового характеру. Наприклад, виникають абсолютно божевільні, неможливі засоби пересування на зразок космічних вітрильників з діснеївського мультфільму«Планета скарбів» або летючі острови заніме«Небесний острів Лапута». До яскравих зразків ретро-футуризму належать також циклФіліпа Ріва про Живі машини, романТеодора Джадсона«Війна Фітцпатріка», комікс«Neotopia».
Реальна техніка або така, що залишилася тільки в проєкті, в ретро-футуристичних всесвітах може виразитися в традиціях гігантоманії: величезні гвинтовілітаки, трансконтинентальнідирижаблі, гігантські дизельніроботи, жахливого вигляду механізми. Це відгалуження ретро-футуризму відоме також як«дизельпанк»[3].
Найвідоміший український відеокліп у стилі стимпанк зняв львівський режисер Теодор Нещадим із командою «We Cinema Studio» для музичного гуртуХочу ЩЕ! на пісню«Манія». Робота повністю знята в антуражі XIX століття, а серед реманенту акторів можна помітити велику кількість чудернацьких пристроїв, таких як реактивний інвалідний візок, фортепіано-хімічна лабораторія, віяло з лезами, кібер-маску й інше. Усі художні елементи для кліпу розробив відомий український художник у жанрі стимпанк Віталій Внуков.
Улітку 2020 року в гуртуАнтитіла вийшов тематичний кліп на пісню«Кіно» в стилі стимпанку.
Воля — або «ВОЛЯ: The WILL» — це серія українських фантастичних графічних романів в жанрі стимпанк, події в яких розгортаються в усесвітіВОЛЯ на тлі розквітуУкраїнської Держави 1918 року. Змістовно це збірка з трьох окремих історій, виконаних у трьох авторських художніх стилях під твердою обкладинкою обсягом 60 сторінок.
