У тюркських країнах назвуДжелалоглу переважно повʼязують з іменемеміра Мухамеда Джалалоглу (тур.Muhammed bey Celaloğlu,туркм.Muhammet beý Calaloglu,азерб.Məhəmməd bəy Cəlaloğlu), який, нібито, завдав смертельної рани грузинському царюЛуарсабу І убитві при Гарісі (сучасне селоТетрі-Цкаро уГрузії).[2]
Фортеця займала територію в 33 га. Розквіт Лоріберд пережив у другій половиніXI століття, ставши столицею вірменського царства Ташир-Дзорагет в період царювання сина Давида I Анхохіна,Гургена I (1048—1090). Через Лоріберд проходили торгові караванні шляхи до містАні,Двін,Тбілісі. У1105 році фортецю захопилитурки-сельджуки. У1118 грузинський царДавид IV приєднав Лоріберд до своїх володінь і подарував його князівському родуОрбелянів. У1185 році фортеця перейшла у володіння вірменського княжого родуЗакарянів, які займали вГрузії, прицариці Тамарі важливі державні та військові посади.
В1238 році Лоріберд піддавсянавалімонголів під проводомханаЧагата, про що свідчить сучасник подій, вірменський історикКіракос Гандзакеці[5]. У фортеці Лоріберд збереглисяцерква ідві лазні, одна з яких опалювалася методомгіпокауста (під підлогою лазні циркулювало тепле повітря і дим, за прикладом лазень у інших вірменських фортецях, таких якГарні,Ані чиАмберд)[6].
↑Qızılbaşlar tarixi (tərcümə və şərhlər M. Ə. Məhəmmədindir), Bakı, "Azərbaycan", 1993. s.14
↑Hewsen, Robert H.; Salvatico, Christopher C., ред. (2000).Armenia: a historical atlas. Chicago, Ill.: University of Chicago Press. с. 265.ISBN978-0-226-33228-4.
↑Վարդան ԲարՅրբերդցի, Պատմութիւն տիեզերական, Մ., 1861, Էջ 142
↑Կիրակոս ԳանՅակեցի, Հալոց պատմություն (թարգմանությունը, աոաջաբանը և ծանոթագրությունները Վ. Առաքելւանր), Ե., 1982, էջ 182 ― 183
↑Տաշիր-Ձորագետի հնագույն մշակույթի համակողմանի բացահայտման համար կարևոր եղան Լոռի Բերդ գյուղի տարածքում գտնվող նախնադարյան բնակավայրի և դամբարանադաշտի պեղումները, որ 1969 ― 1973 թթ. կատարել է ձալկական ՍՍձ ԳԱ հնագիտության և ազգագրության ինստիտուտի արշավախումբը (ղեկ.՝ Ս. Դևեջ- |ան)2