Сполу́чник абозлучник[1] є службовачастина мови, що послуговує для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення й не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належатьі, та, й, але, а тощо.
Сполучники зв'язують слова (батькоймати), словосполуки (довгі вулицітависокі кам'яниці),сурядні речення (Учитель читає,аучні слухають) та складникискладнопідрядних речень (Коливчитель читає, учні слухають). Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються насурядні (і (й),та,та й,а,але,або,чи, прикладковеяк) тапідрядні (коли, що, якби, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльнеяк).
За походженням сполучники поділяються напервісні, що морфольогічною будовою не пов'язані з іншимичастинами мови (і, а, чи, та), і напохідні від інших частин мови (щоб, якби, проте, однак, буцімто). Інтонація речення може рекомпенсувати відсутність сполучника (Якщопідеш направо, загризе тебе вовк:Підеш направо – загризе тебе вовк), явище часте в розмовній і художній мовах. У давнішій літературній мові, як і в народній, декотрі сполучники виступають синкретично, в різних синтаксичних функціях (наприклад,що в значеннібо,коли тощо).
Сполучники досліджувалиВ. Сімович, Ф. Мєдвєдєв, М. Вихристюк, А. Кващук, М. Каранська, А. Грищенко, Л. Кадомцева та інші дослідники.
Різновиди
- За походженням:
- За вживанням:
- одиночні,
- повторювані: і... і, ні... ні та інші.
- За складом:
Правопис сполучників
Український правопис визначає правила написання складних сполучників:
- Складні сполучники:адже, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо, а також словаабощо, тощо пишуться разом.
- Сполучники ізчасткамиби,б,ж,же пишуться окремо.
- Окремо пишуться також складені сполучники:дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, попри те що, після того як, при цьому, та й, так що, тимчасом як, тому що, у міру того як, через те що й подібні.
- Через дефіс пишуться сполучникиотож-то, тим-то, тільки-но, тому-то.
Примітки
Література
Посилання
