Олії — це тригліцериди, які видобуваються ізрослин. Такі олії були присутні в людській культурі протягом тисячоліть.[1] Їстівні рослинні олії використовують в їжу, як дляприготування їжі, так і якхарчові додатки. Багато із олив, придатні для харчування, та для іншого використання, спалюються як паливо, наприклад укаганцях або як заміна палива ізнафти.
Є кілька видів олій, які відрізняються методом видобування їх із рослин. Відповідна частина рослини піддається тискові для отримання олії, таким чином отримують пресовану олію. Всі олії, які подані в списку даної статті, можуть отримуватися цим методом. Олію також можна отримати з рослин шляхомрозчинення подрібнених рослинних частин у воді, або іншомурозчиннику. Отриманий розчин відділяють від рослинного матеріалу та концентрують, таким чином отримують вимиту олію. Суміш також можна розділяти,відганяючи олію від рослинного матеріалу. Таким чином добуваютьефірні олії. Ефірні олії часто мають відмінні властивості та застосування, від олій, добутих пресуванням, або вимиванням.
Майже всі рослини містять певну кількість олії, але широко використовують та продають тільки декілька головних олійних культур,[2] їх доповнюють кілька десятків дрібних олійних культур.[3]
Олії можна класифікувати за кількома ознаками, наприклад:
За походженням: більшість (але не всі) олій добуваються ізплодів, абонасіння рослин, таким чином олію можна класифікувати групуючи їх за подібними рослинами, наприклад, «горіхові олії».
За використанням: як вище було описано, олію використовують в кулінарії, як паливо, в косметиці, для медичних цілей та для промислового використання.
Ці олії займають левову частку світового виробництва харчових олій. Усі їх також можна використовувати як паливо.
Арахісову олію, в невеликій кількості використовуєтьсяють як приправу досалатів. Має досить високу температуру димоутворення, тому її широко використовують длясмаження.[4]
Бавовняну олію використовують для приготування їжі і в салати, як для домашнього, так і промислового застосування.[5]
Кокосову олію, використовують у кулінарії та медицині, добре підходить також для промислового використання. Видобувають ізм'якоті ядер свіжих горіхівкокосової пальми, рідше ізкопри — висушеної м'якоті ядер горіхів. Поширена в тропіках, незвична своїм складом — високий вмістжирних кислот із ланцюгами середньої довжини.[6]
Ліщинові горіхи використовують для виготовлення ліщинової олії.
Горіхові олії, як правило, використовують в кулінарії, завдяки їхньому смаку. Більшість з них є досить дорогими, через складнощі добування.
Олія бразильського горіха (збразильського горіха) містить 75 % ненасичених жирних кислот, переважно цеолеїнова та ліноленова кислоти, а такожфітостерол, бета-сітостерол.[17] ОліюExtra virgin отримують під час першого пресування горіхів, завдяки її м'якому та приємному смаку її можуть використовувати як заміну оливковій олії.
Букову олію, з горіхівБука лісового (Fagus sylvatica), цінять у Європі, її використовують для салатів та для приготування їжі.[18]
Мигдалеву олію з горіхівмигдалю використовують в їжу, але насамперед вона йде на виробництво косметичних засобів.[27]
Олія монгонго з горіхів деревамонгонго (Schinziophyton rautanenii), які поширені в Південній Африці. Характеризується високим вмістом вітаміну Е. Також її використовують для захисту шкіри.[28]
Олія пекан з горіхів деревапекан цінується в харчуванні, але для отримання якісної олії потрібно використовувати свіжі горіхи.[29]
Із рядуцитрусових можна добувати віджимну олію. Частину із них, наприклад олію лимону та апельсину, використовують як ефірні олії, що доволі рідкісно для пресованих олій. Із насіння більшості цитрусових отримують олію.[30][31][32][33]
Апельсинову олію, як і лимонну, добувають холодним пресуванням, а не відгонкою.[34] На 90 % складається ізD-лимонену. Її використовують як ароматичну олію, в миючих засобах, і як смакову приправу.[35]
Грейпфрутову олію отримують ізгрейпфрутів. Вперше її добули експериментально у 1930 році, добре підходить для виробництва мила.[36]
Лимонна олія за ароматом подібна до фруктів. Одна із небагатьох ефірних олій, яку добувають пресуванням.[37] Використовується як ароматична добавка[38] та в аромотерапії.[39]
Олію з насіння кавуна використовують для приготування їжі у Західній Африці.
До цього списку входять всі представникигарбузових:гарбузи,дині,кавуни,огірки, кабачки. Насіння цих культур відзначені високим вмістом олії, але немає достатньої інформації про методи її добування. В більшості випадків ці рослини вирощують для вживання у їжу, використання олії пов'язане разом із використанням насіння у їжу.[40]
Низку олій використовують як харчові додатки (або «нутрацевтики»), через вміст поживних речовин та їх передбачуваний медичний ефект. Олія з насінняогірочника лікарського,смородини чорної таенотери містять велику кількістьγ-ліноленової кислоти (відповідно 23 %, 15–20 % та 7–10 % в кожній з рослин), що й привернуло увагу дослідників.
Лляна олія (використовують при виробництвіоліфи), отримують з насінняльону. Характеризується високим вмістом омега-3-кислот талігнанів, які можуть використовувати в медицині. Чудовий дієтичний еквівалентриб'ячого жиру.[54] Легко пригоркає.[55]
Арганову олію отримують з насінняарганії, уМарокко використовують як харчову олію та у косметичних цілях,[65] з 1990-х років після відкриття жіночих кооперативів по видобуванню олії,[note 1] набуває поширення і вЄвропі.
Буролисткову олію отримують із насіннябуролистки однорічної, характеризується високим вмістом омега-3 ненасичених жирних кислот. Використовують як харчову олію, для медичного застосування в Азіатській фітотерапії, для захисту шкіри, та для приготування оліфи.[69][70]
Олію виноградних кісточок використовують для приготування їжі та заправляння салатів, також нею обприскуютьродзинки, щоб вони зберігали свій аромат.[71]
Гранатову олію отримують з насіннягранату, має високий вміст паніцікової кислоти. Проводяться сучасні медичні дослідження з метою лікування та запобіганняраку.[73][74]
Конопляна олія — це високоякісна харчова олія[84], її також використовують для виготовлення фарб, лаків, смол та м'якого мила.[85]
Насіння коріандру, з якого добувають коріандрову олію.
Коріандрову олію отримують із насіннякоріандру, який широко використовують як ароматичну добавку, наприклад вджині, та багатьох пряноароматичних сумішах.[86] Недавні дослідження виявили антимікробні властивості цієї олії проти харчових бактерій, наприкладкишкової палички.[87]
Олію кохун отримують із насіння пальм Кохун (Attalea cohune), її використовують як мастило, для приготування їжі, виготовлення мила та в каганцях.[88]
Лімнантієву олію отримують із насінняLimnanthes alba, дуже стабільна олія із вмістом понад 98 % жирних кислот із довгим ланцюгом. Подібна до ріпакової олії для промислового використання.[90]
Насіння маку використовують для виготовленнямакової олії
Мафурову олію отримують з насінняTrichilia emetica (дерево із родуMeliaceae). Її використовують для харчування вЕфіопії. Муфарове масло отримують паралельно із олією, воно не придатне в їжу і його використовують для виготовлення мила, свічок, для захисту шкіри, як паливо та в медицині..[95]
Мерулову олію добувають із ядермерули. Використовують як харчову олію, за її легкий, горіховий смак. Також йде на виготовлення мила. Суміш жирних кислот за своїм складом та співвідношенням подібні до таких в оливковій олії.[96][97]
Морингову олію отримують із насінняморинги маслянистої (Moringa oleifera). Характеризується високим вмістом бегенової кислоти. Надзвичайно стабільна олія. Також її використовують як біопаливо.[98]
Олію з насіння нетреба отримують з рослини родуНетреба, за властивостями подібна домакової олії, на смак та запах подібна до соняшникової олії.[100][101]
Олію з насіння нігер отримують із їстівного насіння рослини Нігер (ботанічна назваGuizotia abyssinica), які належать до родини Айстрових родуGuizotia. Рослину почали культивувати наЕфіопському нагір'ї, звідти набуло поширення і вирощується відМалаві доІндії.[102]
Папаєва олія має високий вміст омега-3 та омега-6 жирних кислот, подібна до оливкової олії.[103] Не варто плутати із папаєвою олією, яку добувають рідинною екстракцією.[104]
Олію зародків пшениці використовують як харчовий додаток та в косметичних препаратах, характеризується високим вмістом вітаміну Е та октакозанолу.[107]
Рижієву олію отримують із насінняCamelina sativa (Рижій посівний). Одна із найраніших олійних культур, датоване використання за 6 тисяч років до нашої ери.[108] В теперішні часи виробляється на територіїцентральної тасхідної Європи; з широкого використання вибуло в 1940-х роках.[109] Вважається перспективним як харчова та паливна олія.[110]
Рисова олія — це дуже стабільна олія для приготування їжі та для салатів, підходить для високотемпературного приготування їжі.[63][111] Має потенціал як біопаливо.[112]
Стручки ріжкового дерева, з насіння якого також отримують олію.
Олію роял вичавлюють з насінняPrinsepia utilis, дикого чагарника, який росте високо вГімалаях. Використовують в їжу, а також в медицині на території Непалу.[119]
Сальну горіхову олію борнео добувають із плодів дерева роду Шорея (Shorea). Використовують як замінниккакао олії, для виготовлення мила, свічок, косметики та ліків у місцевостях, де поширене це дерево.[121]
Тютюнову олію отримують з насіннясправжнього тютюну та інших його видів (Nicotiana). Придатне ві їжу тільки після очищення.[129]
Фінікова олія з кісточокфінікових пальм.[130] Низький вихід та відсутність визначних характеристик виключають олію як кандидата в список олій основного використання.[131]
Олію хурми отримують із насінняDiospyros virginiana. Олія темного, червоно-коричневого кольору. на смак схожа на оливкову. Складається із майже однакової кількості олеїнової та лінолевої кислот.[132]
Олію чайного дерева (Camellia sinensis), поширена в південномуКитаї для приготування їжі. Також використовують для виготовлення мила, як олію для волосся та в багатьох інших косметичних засобах.[133][134]
Олію чуфи отримують при вичавлюванні бульб чуфи, або земляного мигдалю (Cyperus esculentus). За властивостями подібна до соєвої, соняшникової, або ріпакової олії.[135] Використовують в їжу, або для виготовлення мила,[136] і має потенціал як біодизельне паливо.[135]
Горішки ші, з яких добувають олію дерева ші
Олію ші переважно виготовляють африканські жінки, із горіхів дерева ші (Vitellaria). Здебільшого використовують для захисту шкіри, та як заміну какао-олії вкондитерських виробах, та в косметичних засобах.[137][138]
Колба із біодизельним паливомОчищене насіння соняшникаПлоди жажоби
Окрім звичного використання деякі олії можна використовувати якбіопаливо (біодизель та дляспалювання). Інші ж можна використовувати тільки як паливо.[note 2][140]
Попри те, щодизельний двигун розробляли з урахуванням можливості використовувати рослинну олію як пальне,[141] практично все дизельне паливо маєнафтове походження. Олії придатні для використання як біопаливо згідно з такими параметрами:
Всі перераховані олії першочергово використовують (переважно) для інших цілей; всі, окрім тунгової олії, використовують для харчування, але також підходять і як біопаливо.
Арахісову олію використовували в перших демонстраціях роботи дизельного двигуна в 1900 році.[141]
Бавовняна олія є об'єктом досліджень економічної ефективності як сировина для біодизельного пального.[142][143]
Кокосова олія перспективна в місцевостях, де розповсюджені кокосові пальми.[145]
Конопляна олія відзначається низьким рівнем викидів. Її використання і розповсюдження в багатьох країнах ускладнюється через зв'язок ізмарихуаною.[146][147]
Пальмова олія — це дуже популярне біопаливо, але останнім часом ставлять під сумнів її використання як палива, через вплив на навколишнє середовище від великих площ для вирощування пальмиElaeis.[148]
Олію ратміл використовують в Індії для освітлення.[149]
Редискова олія. Насіння дикої редиски містить до 48 % олії, що робить її привабливим об'єктом як паливо.[150]
Олію рижію посівного отримують із насінняCamelina sativa (Рижію посівного), її використовують у Європі як паливо для каганців до 18-го століття.[110]
Рисова олія приваблива завдяки своїй низькій ціні в порівнянні з оліями інших рослин, які вирощують в Азії.[151]
Рицинова олія найдешевша поміж всіх кандидатів. Кінематична в'язкість може бути проблемою.[152]
Соєва олія; економічно не вигідно вирощувати сою для олії на паливо, але приваблива як побічний продукт переробки зерна сої в різну продукцію.[140]
Соняшникову олію можуть використовувати як паливо, але це не завжди економічно вигідно.[156]
Тунгова олія згадується в кількох списках рослинних олій, які можна використовувати як біодизель.[157] Several factories in China produce biodiesel from tung oil.[158]
Олію чуфи описано китайськими дослідниками як таку, що має «великий потенціал як біодизельне паливо».[135]
Нехарчові олії, які використовують виключно, або переважно як біопаливо
Ці олії добувають із рослин, які вирощують виключно для отримання біопалива.[note 3] Описані далі, а також деякі з основних олій описаних вище, отримали набагато більше уваги як паливні олії, ніж інші олії.
Копайба —живиця, яку збирають з дерев родуCopaifera. Використовують у Бразилії як косметичний продукт, і більшою мірою як біодизель.[160]
Олію нафтових горіхів, з горіхівPittosporum resiniferum, які ростуть наФіліппінах. Уряд Філіппін одного разу проводив дослідження, щоб використовувати нафтові горіхи для виробництва біопалива.[161]
Олію нахор із ядер горіхівMesua ferrea використовують в Індії як світильникову олію.[162]
Оліфи — це олії, які висихають до твердого стану за нормальної кімнатної температури. Такі олії використовують як основу для олійних фарб, фарб інших видів та для фінальної обробки деревини. Окрім перерахованих далі олій, до оліф також відносяться олія грецького горіха, соняшникова та сафлорові олії.[169]
Вернонієву олію отримують з насінняVernonia galamensis. На 73–80 % складається ізвернолієвої кислоти (містить епоксидну функціональну групу), і її можуть використовувати для виробництва епоксидних смол, клеїв, лаків, фарб та промислових покриттів.[170]
Здатністьлляної олії до полімеризації робить її дуже підходящою для кінцевої обробки деревини, в олійних фарбах, як пластифікатор та затверджувач у мастиках та при виробництві лінолеуму.[173] Також використовують в їжу та в медичних цілях.
Макова олія у використанні подібна до лляної, але зі стійкішим кольором.[169]
Стілінгієву олію (її також називають китайським салом із рослин), отримують вимиванням насінняSapium sebiferum. Використовують як підсушуючий агент у фарбах та лаках.[174][175]
Тунгову олію використовують як промислове мастило, та високоефективну компоненту в оліфах. Також можуть використовувати як замінник лляної олії.[176]
Артишокову олію добувають із насіння плодів артишоку, напіввисихаюча олія з великим вмістом ненасичених кислот, має потенціал для виробництва мила, шампуню, алкідних смол та крему для взуття.[177]
Оліюастрокаріум мурумуру використовують у лосьйонах, кремах, милі, кондиціонерах для волосся, масках для обличчя, шампунях, оліях та емульсіях, для зволоження шкіри, засобах для живлення волосся та відновлення пошкодженого, восків для депіляції.[178]
Бладерпродову олію вичавлюють із насінняPhysaria fendleri, яка родом ізПівнічної Америки. Містить велику кількість лескверолінової кислоти, яка подібна рицинолевої кислоти, на яку багата рицинова олія. Широко вживається у промисловості. Потенційний замінник рицинової олії, бо рослини потребують менше вологи для вирощування.[183]
Олію брюції яваніки добувають з насінняBrucea javanica. Показала ефективність у лікуванні деяких форм раку.[184][185]
Олію буріті отримують із фруктівMauritia flexuosa, містить багатокаротиноїдів та мононенасичених жирних кислот, тому має інтерес як харчова добавка. Також використовують у косметичній промисловості.[186]
Гевеєву олію отримують із насіннягевеї бразильської (Hevea brasiliensis), має високий потенціал використання, бо в іншому випадку просто втрачалася як відходи при добування природної гуми. Як оліфу використовують в Нігерії,[187] дизельного біопалива в Індії[188] та на корм худобі вКамбоджі таВ'єтнамі.[189]
Калинову олію отримують із насіннякалини (Viburnum opulus). Містить багато токофенолів, каротиноїдів, ненасичених жирних кислот. Використовують в медицині.[191]
Олію крамбе отримують із насінняCrambe abyssinica. Містить велику кількість ерукової кислоти, її використовують в промислових мастилах, інгібіторах корозії, та як складову при виробництві синтетичних каучуків.[195][196]
Кротонову олію вичавлюють із насінняCroton tiglium. Високотоксична, раніше її використовували як радикальнепроносне.[197]
Купуасова олія — близький аналог какао-олії, її використовують для виготовлення білого шоколаду.[198]
Куфейову олію отримують з насіння деяких видів родуКуфея. Має потенціал як джерело тригліцеридів із жирнокислотними залишками середньої довжини.[199]
Олію лумбангу (горіхова олія кукуй), виготовляють наГаваях з дереваAleurites moluccanus, насамперед використовують для захисту шкіри.[200]
Лунарієву олію отримують з насінняLunaria annua, яке містить 30–40 % олії. Олія містить багато жирних кислот із довгим вуглецевим ланцюгом, включно із еруковою та нервоновою кислотами, що робить її придатною для деяких цілей у промисловому використанні.[85][201]
Мангову олію вичавлюють із кісточок плодівманго, містить багатостеаринової кислоти, її можуть використовувати для виготовлення мила.[202]
Маракуєву олію отримують з насіннямаракуї, переважно міститьлінолеву кислоту (62 %), та менші кількості олеїнової (20 %) та пальмітинової (7 %) кислот. Має різноманітне використання у косметичних засобах, а також використовують у їжу людям та на корм худобі.[203]
Олію маура, отримують з насінняMadhuca latifolia таMadhuca longifolia, які ростуть в Індії. Сиру олію використовують при прядінні шерсті, для виготовлення свічок та мила. Очищений жир використовують в їжу, та як оліюгхі в Індії.[48]
Морквяну олію отримують із насінняморкви, використовують у продукції для захисту шкіри.[note 4][205]
Німову олію добувають з плодів та насіння дереванім (Azadirachta indica), коричнево-зеленого кольору, містить значну кількість сірковмісних сполук, використовують у косметиці, медицині, та як інсектицид.[206]
Обліпихову олію отримують з м'якоті плодів рослин родуобліпихи, видобувається в північному Китаї, насамперед йде на медичні цілі.[207]
Ойонову олію добувають із горіхів американської пальми (Elaeis oleifera). Олію добувають із ядер та з лушпиння, використовують в їжу уЦентральній таПівденній Америці. Її комерціалізував канадський бізнесмен у 1990-х роках.[208][209]
Реп'яхову олію отримують ізкоренялопуха. Використовують як рослинний лікарський засіб для догляду за шкірою голови.[210]
Рицинова олія має широке застосування в промисловості та медицині. Рицинові боби також використовують як джерелотоксинурицину.[140]
То́нка-олія (або олія кумару), поширений інгредієнт в одеколонах, вБразилії використовують у медичних цілях.[214]
Тукумову олію видобувають із м'якоті та насіння фруктівAstrocaryum vulgare, південноамериканської олійної пальми.[215] Олію з м'якоті використовують як кондиціонер для шкіри. Олію з насіння використовують в їжу та для виготовлення мила, бо містить багато лауринової кислоти.[216]
↑The Targanine cooperative was founded by Prof. Zoubida Charrouf in the 1990s to help local poor, widowed and divorced women derive an income from producing and exporting high-quality argan oil. SeeRainer Höfer, ред. (2009).Sustainable Solutions for Modern Economies. Royal Society of Chemistry (Great Britain). с. 401.ISBN1847559050. Архіворигіналу за 10 червня 2016. Процитовано 15 травня 2016.
↑Етанол, і меншою мірою,метанол табутанол - також використовують як біопаливо, але меншою мірою.
↑Деякі рослини дають гарний комерційний вихід рослинних олій, але також використовують і для виробництва біопалива.
↑Насіння моркви також використовують, щоб отриматиефірну олію, яка за властивостями відмінна від пресованої.
↑Boland, Michael (January 2011).Safflower. Agriculture Marketing Resource Center. Архіворигіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 17 жовтня 2011.[Архівовано 2011-10-11 уWayback Machine.]
↑Boland, Michael; Stroade, Jeri (August 2011).Sunflower profile. Agricultural Marketing Resource Center. Архіворигіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 17 жовтня 2011.
↑Kornsteiner-Krenn M, Wagner KH, Elmadfa I (2013). Phytosterol content and fatty acid pattern of ten different nut types.Int J Vitam Nutr Res.83 (5): 263—70.doi:10.1024/0300-9831/a000168.PMID25305221.
↑Bavec, F.; Grobelnik Mlakar, S.; Rozman, Č.; Bavec, M. (2007). J. Janick and A. Whipkey (ред.).Oil Pumpkins: Niche for Organic Producers(PDF).Issues in new crops and new uses. ASHS Press, Alexandria, VA. Архіворигіналу(PDF) за 10 серпня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
↑Schauss, Alexander G.; Jensen, Gitte S.; Wu, Xianli. Açai (Euterpe oleracea).Flavor and Health Benefits of Small Fruits. с. 213—223.doi:10.1021/bk-2010-1035.ch013.
↑Pacheco-Palencia, LA; Mertens-Talcott S; Talcott ST (Jun 2008). Chemical composition, antioxidant properties, and thermal stability of a phytochemical enriched oil from Acai (Euterpe oleracea Mart.).J Agric Food Chem.56 (12): 4631—6.doi:10.1021/jf800161u.PMID18522407.
↑Grieve, Margaret (1931). Apricot.A Modern Herbal. Dover Publications.ISBN0-486-22798-7. Архіворигіналу за 9 серпня 2008. Процитовано 5 жовтня 2014. Originally published in 1931, and republished regularly since.
↑Martin, Franklin W. (1982). Okra, Potential Multiple-Purpose Crop for the Temperate Zones and Tropics.Economic Botany.36 (3): 340—345.doi:10.1007/BF02858558.
↑Bhanoo, Sindya N. (20 серпня 2011). A Bacteria-Busting Oil Behind a Popular Spice.New York Times.
↑McLendon, Chuck (28 липня 2000).Attalea cohune. Floridata. Архіворигіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 жовтня 2011.
↑Jones, Glynis; Valamoti, Soultana M. (2005). Lallemantia, an imported or introduced oil plant in Bronze Age northern Greece.Vegetation History and Archaeobotany.14 (4): 571—7.doi:10.1007/s00334-005-0004-z.
↑Shackleton, Sheona E.; Shackleton, Charlie M.; Cunningham, Tony; Lombard, Cyril; Sullivan, Caroline A.; Netshiluvhi, Thiambi R. (2002). Knowledge onSclerocarya birrea subsp.caffra with emphasis on its importance as a non-timber forest product in South and southern Africa: A Summary: Part 1: Taxonomy, ecology and role in rural livelihoods.The Southern African Forestry Journal.194 (1): 27—41.doi:10.1080/20702620.2002.10434589.
↑Quinn, J.; Myers, R.L. (2002).Trends in new crops and new uses.Nigerseed: Specialty grain opportunity for Midwestern US. ASHS Press. с. 174—82. Архіворигіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 жовтня 2013.
↑Pesce, Celestino (1941).Oleaginosas da Amazonia. Composto e impresso Nas.
↑Mrak, E. Emil Marcel; Chichester, C. O.; Stewart, George Franklin, ред. (1977).Advances in Food Research. Т. 23. Academic Press.ISBN0080567681. Процитовано 5 жовтня 2014.
↑Dakia, Patrick Aubin; Wathelet, Bernard; Paquot, Michel (2007). Isolation and chemical evaluation of carob (Ceratonia siliqua L.) seed germ.Food Chemistry.102 (4): 1368—1374.doi:10.1016/j.foodchem.2006.05.059.
↑Besbes, S; Bleckerb, C; Deroanneb, C; Drirac, NE and Attiaa, H (March 2004). Date seeds: chemical composition and characteristic profiles of the lipid fraction.Food Chemistry.84 (4): 577—584.doi:10.1016/S0308-8146(03)00281-4.
↑Barreveld, W.H. (1993). By-products of Date Packing and Processing.Date Palm Products.FAO. Архіворигіналу за 5 червня 2016. Процитовано 19 листопада 2011.
↑Cloughly, Cecil P.; Burlage, Henry M. (August 1959). An examination of the oil of the seeds of persimmon (Diospyros Virginiana L., Fam. Ebenaceae).Journal of the American Pharmaceutical Association.48 (8): 449—451.doi:10.1002/jps.3030480807.PMID13672839.
↑Ruter, John M. (1993). Nursery Production of Tea Oil Camellia Under Different Light Levels.Trends in new crops and new uses. Архіворигіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2014.
↑Peterson, Charles L.; Auld, Dick L. (1991). Technical Overview of Vegetable Oil as a Transportation Fuel.FACT: Solid Fuel Conversion for the Transportation Sector. ASME.12.
↑Pramanik, K. (February 2003). Properties and use of jatropha curcas oil and diesel fuel blends in compression ignition engine.Renewable Energy.28 (2): 239—248.doi:10.1016/S0960-1481(02)00027-7.
↑Smyth, Herbert Warington (1906).Mast & Sail in Europe & Asia. с. 416. Архіворигіналу за 9 травня 2016. Процитовано 19 жовтня 2011. (Mentions the use of dammar oil in marine paints)
↑PLANTAS DA AMAZÔNIA PARA PRODUÇÃO COSMÉTICA: uma abordagem química — 60 espécies do extrativismo florestal não-madeireiro da Amazônia / Floriano Pastore Jr. (coord.); Vanessa Fernandes de Araújo [et. al.];– Brasília, 2005. 244 p.
↑Kleiman, R. (1990). J. Janick and J.E. Simon (eds.) (ред.).Chemistry of new industrial oilseed crops.Advances in new crops. Timber Press, Portland, OR: 196—203. Архіворигіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2011.
↑Ramadha, A.S.; Jayaraj, S.; Muraleedharan, C. (April 2003). Characterization and effect of using rubber seed oil as fuel in the compression ignition engines.Renewable Energy.20 (5): 795—803.doi:10.1016/j.renene.2004.07.002.
↑Grebneva, E.V.; Nesterova, O.V. (25 липня 2006). Berry Marc Oils as Untraditional Resourse[sic] for Functional Food and Fitopreparation. У Danik M. Martirosyan (ред.).Functional Foods for Chronic Diseases. с. 152.ISBN0-9767535-2-9. Архіворигіналу за 3 червня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
↑Felter, Harvey Wickes; Lloyd, John Uri (1898). Gynocardia—Chaulmoogra.King's American Dispensatory. Архіворигіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 24 жовтня 2011.
↑Zarouk, M.; El Almi, H.; Ben Youssef, N.; Sleimi, N.; Smaoui, A.; Bin Miled, D.; Abdelly, C. (2003). Lipid Composition of Seeds of Local Halophytes:Cakile maritima,Zygophyllum album andCrithmum maritimum. У Helmut Lieth, Marina Mochtchenko (eds.) (ред.).Cash crop halophytes: recent studies : 10 years after the Al Ain meeting. Springer. с. 124.ISBN1-4020-1202-0. Процитовано 25 жовтня 2013.{{cite book}}:Проігноровано|work= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑Pesce, Celestino (2009).Oleaginosas da Amazônia. Belém: Museu Paraense Emilio Goeldi. с. 334.ISBN978-85-61377-06-9.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із зайвим розташуванням у параметрі publisher (посилання)
↑Smith, Nigel (2014).Palms and People in the Amazon. с. 81.ISBN3319055097.
