Працював редактором у видавництвах (зокрема,енциклопедії «Британіка»), журналістом, педагогом. Письменницька кар'єра Сола Беллоу розпочалася з публікації в журналі «Partisan Review» оповідання «Два ранкових монологи» (1941). У своїх романах, які принесли Солу Беллоу популярність та успіх, відобразив пануюче в США напруження воєнного та післявоєнного часу. 1944 — опублікував роман «Людина між небом і землею». 1948 — одержавгрант Ґуґґенгайма і вирушив у поїздку до Європи (Париж,Рим), де написав роман «Пригоди Огі Марча» (1953), за який одержав Національну премію США з літератури і який був визнаний найкращим літературним твором року. Такої ж відзнаки був удостоєний роман С. Беллоу «Герцог» (1964), який до того ж посів провідне місце у списку американських бестселерів. Літературна критика назвала письменника «найкращим стилістом серед всіх сучасних американських письменників». С. Беллоу став першим американцем, який удостоївся Французької міжнародної літературної премії. 1971 — С.Беллоу одержав третю за рахунком Національну премію за роман «Планета містера Семмлера». Піка популярності письменник досяг 1975 року, коли побачив світ його восьмий роман «Дар Гумбольдта». Книга принесла автору міжнародне визнання і право одержати Пулітцеровську премію. Наступний рік приніс С. Беллоу Нобелівську премію. Письменник продовжував активну творчу працю: він опублікував книги «В Єрусалим і назад: особисті враження», «Грудень декана», «Простак та інші оповідання».
Беллоу Сол // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 118. —ISBN 966-692-578-8.
.jpg)
