Місто розташоване за 419 км на захід — південний захід відМоскви у верхній течіїДніпра. Він займає вигідне географічне положення на шляхах із Москви вБілорусь,Балтійські країни, країни Центральної й Західної Європи.
Населення міста становило 330 100 осіб у 2012 році,[2] а у 2014 році — 330 961 особа.
Місто простягається із заходу на схід на 25 км і з півночі на південь на 15 км. Його територія становить 166,35 км².
Клімат в Смоленську помірно континентальний, пом'якшений впливом Атлантичного океану. У Смоленську порівняно тепле літо і помірно холодна зима. Середня річна температура +4,4º;. У найхолоднішому місяці, січні, середня температура — −9,4 °C; а в найтеплішому липні — плюс 25,5 °C. Річна кількість опадів в середньому становить 608 міліметрів. Протягом року 178 днів переважає похмура погода, 103 дні з туманами, 28 днів з грозами. Найвологішим є літній період. Річна величина відносної вологості повітря — 81 % Переважна в місті роза вітрів — західна, південна і південно-західна.
Смоленськ — стародавнє місто східних слов'ян.«Повість временних літ» сповіщає про місто під862 роком як центр племенікривичів. Історичне місто староруського періоду називається Стародавнім Смоленськом. Місто виникло на землях племені кривичів, мало вигідне географічне положення. Було розташоване на перехресті торгових шляхів: шлях «з варяг у греки» сполучавСкандинавію з басейномЧорного моря, шлях, що проходив із заходу на схід, сполучав місто зВолгою і далі вів у «болгари», у Хвалинське море, доНовгорода і Верхнє Поволжя черезРжев та озероСелігер. Перша згадка про Смоленськ є в Устюжному (Архангелогородському) літописному зведенні за863 рік, колиАскольд і Дір у поході з Новгорода вЦаргород обійшли місто стороною, оскільки місто було сильно укріплене й багатолюдне. У 882 році місто було захоплене і приєднане до Київської Русі княземВіщим Олегом, що передав його «в долю» князевіІгорю, із малоліття якого влада в місті здійснювалася намісниками й дружиною, а загальне управління здійснювалося зКиєва.
Назва міста від кривицького слова «змаленства» чи дитинства, містечко було побудовано для малолітнього князя Ігоря. Сам старий Смоленськ раніше був у сучасномуГньоздові і мав назву Великоград.
З XII століття — столиця незалежного Великого князівства Смоленського. Це був період розквіту Смоленська: місто займало площу 115 га, на якій розташовувалося 8 тисяч будинків з населенням близько 40 000 осіб. Тоді Смоленськ нарівні зПолоцьком був центром білоруськоголітописання[3][4].
У1764 році російська імператрицяКатерина II опублікувала інструкцію прорусифікацію низки підлеглих автономних територій, серед яких зазначено Смоленськ, який тоді був населений переважно білорусами.[5]
У1918 році місто увійшло до складуБНР (у той самий час тут перебував письменникЯнка Купала), але того ж року в Смоленську була проголошена Білоруська Радянська Республіка. Через тиждень уряд БРСР переїхав доМінська. Передчервоним терором тасталінськими репресіями 80 % населення Смоленщини в офіційній документації вказувало свою національність як білоруси[6][7][8][9][10][11][12].
У Смоленську працюєтрамвай з1901 року, а з8 квітня1991 року функціонуєтролейбус. Станом на2017 рік діють 4 трамвайних і 5 тролейбусних маршрутів. Вартість проїзду в міському електротранспорті з жовтня 2017 року становить 18 рублів.
У місті діють понад 50 маршрутів пасажирського автотранспорту: муніципальних автобусів і приватних перевізників — маршрутних таксі.
Сучасна будівля центрального автовокзалу в Смоленську побудована у1987 році.
За 7 кілометрів від міста пролягаєавтошляхМ-1 «Білорусь».
У місті є двааеропорти:
«Північний» — військовий, в 2013 році планувалося створити міжнародний аеропорт, проте через нестачу фінансування проєкт був заморожений на невизначений термін[14].
«Південний» — колишній цивільний, закінчив своє існування у2010 році.
Річковий трамвайчик «Смолянка» тимчасово не працює у зв'язку із забороною місцевої влади через відсутність дозвільних документів на судноплавство поДніпру.
Смоленський державний університет (колишній педагогічний інститут)
Смоленський державний медичний університет
Смоленська державна сільськогосподарська академія
Смоленська державна академія фізичної культури, спорту й туризму (колишній інститут фізичної культури)
Смоленський державний інститут мистецтв
Військова академія військової протиповітряної оборони Збройних Сил РФ імені Маршала Радянського СоюзуО. М. Василєвського (колишнє віще зенітно-ракетне інженерне училище)
↑Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Вып. 40: Смоленская губерния. — СПб., 1868. С. 60.
1. Бочарово — село біля витоку ріки. 2. Комарин розташований нижче Любеча: від Лоєва до гирла р.Прип'ять Дніпро тече по кордону. 3. Очаків — порт наДніпровському лимані.
_(2001).png)
.png)
.JPG)
.jpg)
