Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Словенія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Республіка Словенія
словен.Republika Slovenija

Прапор Герб
Гімн:Zdravljica

Розташування Словенії
Розташування Словенії
Столиця
(та найбільше місто)
Любляна
Офіційні мовисловенська
Форма правлінняунітарнаконституційна парламентська республіка
 -ПрезидентНаташа Пірц Мусар
 -Прем'єр-міністрРоберт Голоб
НезалежністьвідСФРЮ 
 - Проголошено25 червня,1991 
 - Визнано1992 
Вступ до ЄС1 травня2004
Площа
 - Загалом20 273 км² (150)
 - Внутр. води0,7[1] %
Населення
 - оцінка 2023  2 116 972 осіб[2] (144)
 - перепис 2002 1 964 036 осіб
 -Густота104,4 осіб[3]/км² (106)
ВВП (ПКС)2018 р., оцінка
 - Повний $75 млрд[4] (97)
 - На душу населення$36 566[4] (38)
ВВП (ном.)2018 рік, оцінка
 - Повний $56 млрд[4] (-)
 - На душу населення$27 535[4] (-)
ВалютаЄвро (EUR)
Часовий поясCET (UTC+1)
 - Літній часCEST (UTC+2)
Коди ISO 3166SI Редагувати інформацію у Вікіданих /SVN Редагувати інформацію у Вікіданих /705 Редагувати інформацію у Вікіданих
Домен.si
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою:Словенія

Слове́нія (словен.Slovenija)[5], офіційна назва —Респу́бліка Слове́нія (словен.Republika Slovenija) — країна на півдніЦентральної Європи, розташована на перехресті важливих культурних та торговельних шляхів[6][7]. Межує зІталією на заході,Австрією на півночі,Угорщиною на північному сході,Хорватією на південному сході та омиваєтьсяАдріатичним морем на південному заході[8]. Займає територію площею 20 271 км² (38-ме місце в Європі) і має 2,116 млн населення[2]. Будучи однією з держав-наступниць колишньоїЮгославії, нині Словенія —парламентська республіка[9] та країна-членЄвросоюзу,ООН іНАТО[10]. Столиця і найбільше за населенням місто країни —Любляна[11].

Країна має переважно гірську місцевість[12] зконтинентальним кліматом[13] за виняткомСловенського Примор'я зсередземноморським кліматом і північного заходу зАльпійським кліматом[14]. Крім того, на території частково розташованіДинарське нагір'я іСередньодунайська низовина. Країна характеризується значним біологічним різноманіттям[15][16] і дуже багата на водні ресурси[17], маючи щільну річкову мережу, водоносну систему і значнікарстові підземні водотоки[18]. Більше половини території покриті лісами[19]. Населення країни розсіяне і нерівномірне[20].

Історично нинішня територія Словенії була частиною різних держав, включаючиРимську імперію,Візантійську імперію,Каролінгську імперію іСвященну Римську імперію,Габсбурзьку монархію,Венеційську республіку,Іллірійські провінції Наполеона І під французьким керівництвом,Австрійську імперію і пізнішеАвстро-Угорщину. У жовтні 1918 році словенці вперше реалізували своє право на самовизначення, ставши одними із засновниківДержави Словенців, Хорватів і Сербів. У грудні 1918 року вони обʼєдналися зКоролівством Сербія вКоролівство Сербів, Хорватів і Словенців (перейменоване в 1929 році в Королівство Югославія).

Під часДругої світової війни (1939—1945) територія Словенії була окупована і анексованаНімеччиною,Італією іУгорщиною, а невелика територія перейшла доНезалежної Держави Хорватії,нацистськоїмаріонеткової держави. У 1945 році Словенія стала членом-засновникомФедеративної Народної Республіки Югославії, перейменованої в 1963 році на Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію. У перші роки після Другої світової війни держава відпочатку була союзником зіСхідним блоком, але ніколи не підписувалаВаршавський договір, і в 1961 році стала одним із засновниківРуху неприєднання.

У червні 1991 року після введення багатопартійноїпредставницької демократії Словенія стала першою республікою, що відділилася від Югославії й оголосила суверенітет і незалежність. Після цього в країну ввійшлаЮгославська Народна Армія і почаласьДесятиденна війна, яка закінчилась підписаннямБріонської угоди за посередництваЄС. 2004 року вступила доНАТО таЄС, а 2007 року стала першим членомЄврозони зколишніх комуністичних країн. 2010 року приєдналася доОрганізації економічного співробітництва та розвитку — асоціаціїрозвинених країн з високим доходом громадян.

Етимологія

[ред. |ред. код]

Назва Slovenija походить від етноніма «словени» — праслов'янської форми етноніма«слов'яни», тобто означає «земля словен»[21]. Етимологія етноніму «слов'яни», за оцінками ряду лінгвістів, нез'ясована[22].

Офіційною назвою держави в 1945—1946 роках було «Федеральна Словенія» (словен. Federalna Slovenija), в той час — одна з країнСФРЮ. 20 лютого 1946 року «Федеральна Словенія» була перейменована в «Народну Республіку Словенію» (словен. Ljudska republika Slovenija), яка, зі свого боку, 9 квітня 1963 року в «Соціалістичну Республіку Словенію» (словен. Socialistična republika Slovenija). 8 березня 1990 року Словенія видалила означення «Соціалістична» зі своєї назви, ставши «Республікою Словенія», а 25 червня 1991 року здобула незалежність.

Географія

[ред. |ред. код]
Топографічна карта Словенії
Словенське узбережжя з скелями

Країна розташована міжАльпами, Адріатичним морем іПанонською низовиною, межує з Італією, Австрією, Угорщиною та Хорватією. Словенія розташована між 45° та 47° північної широти, а також 13° та 17° східної довготи.

Словенія розташована в Альпійсько-Дунайському регіоні Центральної Європи. Виділяють чотири основні географічні регіони: на північному заході знаходятьсяАльпи (Юлійські, Кам'янсько-Савінський хребет, хребет Караванке, що займають 42 % території), на північному сході — Паннонська (Середньодунайська) низовина (28 %), на півдні — Динарське нагір'я (21 %), що включає карстове плато Карст, що дало назвурельєфу такого типу, на заході — Середземноморське узбережжя (Адріатичне море, 9 %).

Альпійський пейзаж

Площа 20 273 км². Площа суші: 20 151 км². Площа водного простору: 122 км². Найвища точка — вершина гори Триглав (2864 м), найнижча — узбережжя Адріатичного моря — 0 м.

Клімат на більшій частині півночі помірно-континентальний, середня температура січня 0…–2 °C, липня +19…21 °C. Опадів 800—1200 мм, в горах місцями понад 3000 мм/рік.

ГораТриглав

Більше половини території займають букові, дубові, хвойні ліси, в горах — альпійські луки, Примор'я —маквіс, на плато Карст — степова рослинність.

Рельєф

[ред. |ред. код]

Рельєф гористий. Словенії сягає східна аркаЮлійських Альп[23], яка переходить у мальовничий куполоподібний масив лісів — Похор'є.

Найвища вершина країни — гораТриглав (2864 метри).Герб Словенії являє собою щит з вузькою червоною облямівкою в підставі і з боків, в блакитному полі якого двічі хвилясто вирізана срібна фігура, що є символічним зображенням гори й Адріатичного моря.

Сейсмічність

[ред. |ред. код]
Докладніше:Сейсмічність Словенії

Річки і водойми

[ред. |ред. код]

Найбільшірічки:Сава іДрава.

Історія

[ред. |ред. код]
Докладніше:Історія Словенії та Словенські землі

На території Словенії відомо понад 600 різночасових городищ[24]. З них понад 70 % (450) збудовано протягомранньозалізної доби[25].

Слов'янські пращури сучаснихсловенців осіли на території країни в VI сторіччі від н. е. У VII сторіччі вони заснувалиКарантанію, яка була однією з перших слов'янських держав. У 745 році Карантанія в обмін на військову допомогу визналапротекторат з бокуфранків, зберігши при цьому формальну незалежність до свого розпаду в1180 році. Вплив франків сприяв поширенню християнства серед словенців.

Близько 1000 року було написаноBrižinski spomeniki, перший письмовий документсловенською мовою. У XIV сторіччі територія сучасної Словенії підпала під владуГабсбургів і згодом увійшла до складуАвстро-Угорщини. Словенію було розділено на три провінції:Краньську,Горишку іШтаєрську.

Перенаправлення торгових шляхів іТридцятилітня війна у XVII сторіччі спричинили економічний занепад Словенії, але у XVIII сторіччі господарський розвиток знов активізувався: промислове виробництво збільшилось.

У 1809—1813 роках велика частина Словенії входила до складуІллірійських провінцій. У XIX сторіччі, особливо під часРеволюції 1848—1849 рр., у Словенії розпочинається національний рух (центр —Крайна).

Проголошення держави словенців, хорватів та сербів на конгрес-сквері в Любляні 20 жовтня 1918 р.

У 1918 році розвалилась Австро-Угорщина, внаслідок чогоІталія окупувала областіПриморську іІстру, а також частинуДалмації. Частина словенських земель, що залишилась, увійшла доКоролівства сербів, хорватів в словенців, яке в 1929 році було перейменовано вКоролівство Югославія.

У 1941 році після окупації Югославіїдержавами Осі Італія анексувала територію доЛюбляни —Провінція Любляна, аНімеччина — решту території з містомМарибор.

ПісляДругої світової війни Словенія увійшла до складу соціалістичної Югославії, що було проголошено 29 листопада 1945 року. Від Італії до Словенії було приєднано територіїОбална-Крашка іГоришка.

Розташування Словенії в Соціалістичній Федеративній Республіці Югославії

Згідно зреферендумом, Словенія проголосила незалежність відСФРЮ 25 червня 1991 р.

Незалежність

[ред. |ред. код]

Війна в Словенії (один з військових конфліктів війни, що почалася при розпаді Югославії) тривала десять днів. У ході 72 бойових контактів втрати Югославської армії склали 45 убитими, 146 пораненими, при цьому 4693 військовослужбовці і 252 співробітники федеральних служб були взяті в полон. Втрати словенських сил самооборони — 19 убитих (9 комбатантів, інші — цивільні особи) та 182 поранених. Також загинули 12 громадян іноземних держав, в основному водії на службі міжнародних транспортних компаній. Був виведений з ладу 31 танк (включаючи спалені і пошкоджені), 22 транспортні бронемашини, 172 транспортних засоби і 6 літальних апаратів.

У грудні 1991 року прийнята новаконституція, пізніше в 1992 році відповідно до законодавства розпочався процес роздержавлення іприватизації. ЧлениЄвропейського Союзу визнали Словенію як незалежну державу 15 січня 1992 року, іОрганізація Об'єднаних Націй прийняла її у свій склад 22 травня 1992 року.

Словенія отримала членство в ЄС у 2004 році

Словенія приєдналася до Європейського Союзу 1 травня 2004 р. Словенія має одного комісара в Європейській Комісії, і сім словенських парламентаріїв були обрані доЄвропейського Парламенту на виборах 13 червня 2004 р. У 2004 р. Словенія також вступила в НАТО. Словенії згодом вдалося відповідатиМаастрихтським критеріям, і тому країна приєдналася доєврозони (перша перехідна країна, що зробила так). Станом на 1 січня 2007 р. вона була першою постсоціалістичною країною, що головувала вРаді Європейського Союзу протягом перших шести місяців 2008 р. 21 липня 2010 р. вона стала членом ОЕСР.

Пізніше було висловлено розчарування вітчизняними соціально-економічними елітами на муніципальному та національному рівнях під чассловенських протестів 2012—2013 рр., яким передували невеликі протести 15 жовтня 2011 року. У зв'язку з відповіддю провідних політиків до заяв, зроблених Офіційною комісією з попередження корупції Республіки Словенія, юридичні експерти заявили про необхідність змін у системі, щоб обмежити політичне свавілля[26].

Адміністративний поділ

[ред. |ред. код]
Докладніше:Адміністративний поділ Словенії
Статистичні області Словенії

Словенія адміністративно розділена на 212общин (словен.Občine). Общини є однією з форм місцевого самоврядування, які визначаються статтями з 138 до 144 Конституції Республіки Словенія.

З метою підтримки національної статистики Статистичним Бюро Республіки Словенія вся Словенія розділена на 12 статистичних регіонів:

  1. Горенський
  2. Горишка
  3. Засавський
  4. Корошка
  5. Споднєпосавський
  6. Нотрансько-крашка
  7. Обално-крашка
  8. Південно-Східна Словенія
  9. Подравський
  10. Помурський
  11. Савинський
  12. Осреднєсловенський

Також Словенія поділяється на 10 виборчих одиниць.

Традиційні регіони

[ред. |ред. код]
Традиційні регіони Словенії
1Словенське Примор'я;Крайна:
2a
Верхня,2bВнутрішня,2cНижня
3Каринтія;4Нижня Штирія;5Прекмур'я

Традиційні регіони базувалися на колишніхкоронних земляхГабсбургів, які включалиКрайну,Каринтію,Штирію іАвстрійське Примор'я. Сильніше, ніж з Крайною в цілому, або зі Словенією як державою, словенці історично схильні ототожнювати себе з традиційними регіонамиСловенське Примор'я,Прекмур'я і навіть традиційними підрегіонамиВерхньої,Нижньої і меншою міроюВнутрішньої Крайни[27].

Столиця Любляна була історично адміністративним центром Крайни і належалаВнутрішній Крайні[28], за винятком районуШентвида, який знаходився уВерхній Крайні, а також там, де був кордон між територією, приєднаною Німеччиною, та італійськоюпровінцією Любляна під часДругої світової війни[28].

Найбільші міста

[ред. |ред. код]
 
НазваОбластьНаселення
Любляна
Любляна
Марибор
Марибор
1ЛюблянаОсреднєсловенська272 220Целє
Целє
Крань
Крань
2МариборПодравська95 171
3ЦелєСавинська37 520
4КраньГоренська36 874
5ВеленєСавинська25 456
6КоперОбално-крашка24 996
7Ново МестоПівденно-Східна Словенія23 341
8ПтуйПодравська18 164
9ТрбовлєОсреднєсловенська15 163
10КамникОсреднєсловенська13 644

Населення

[ред. |ред. код]
Докладніше:Населення Словенії

Річний приріст (2012) + 0,16 %. Народжуваність — 10,66 %. Смертність — 9,35 %. Сальдо міграції (+0,31, 2012 р.). Сумарний коефіцієнт народжуваності — 1,592 народжень на жінку (2012). Загальна тривалість життя: чоловіків — 76,96 року; жінок — 82,89 року (2012).

Зміни населення
РікНаселенняЗміна
19211 054 919
19311 144 298+8.5%
19481 391 873+21.6%
19531 466 425+5.4%
19611 591 523+8.5%
19711 727 137+8.5%
19811 891 864+9.5%
19911 913 355+1.1%
20021 964 036+2.6%
20112 050 189+4.4%
20172 065 895+0.8%
20212 108 977+2.1%
20222 107 180−0.1%
20232 116 972+0.5%

Етнічний склад

[ред. |ред. код]

Етнічний склад: із загальної чисельності населення по перепису 2002 року:

  • Словенці: 1 631 363 (83,1 %)
  • Серби: 38 964 (2,0 %)
  • Хорвати: 35 642 (1,8 %)
  • Босняки: 21 542 (1,1 %)
  • Угорці: 6 243 (0,3 %)
  • Албанці: 6 186 (0,3 %)
  • Македонці: 3 972 (0,2 %)
  • Чорногорці: 2 667 (0,1 %)
  • Італійці: 2 258 (0,1 %)
  • Незазначені й невідомі: 174 913 (8,9 %)

Станом на 1 січня 2013 року в Словенії зареєстровано 2 058 821 житель. Словенія посідає 145-те місце у світі за чисельністю населення. Середній вік населення 41,7 року (чоловіків — 40, жінок — 43).

Середня густота населення становить 101,66 осіб на км. Приблизно половина жителів проживає в містах, решта — у сільській місцевості.

Офіційна мова

[ред. |ред. код]

Офіційна мовасловенська.Італійська має статус офіційної мови в деяких населених пунктах муніципалітетів Ізола, Копер і Піран;угорська — в п'яти громадах. Також офіційний, хоча й більш низький статус, маєциганська мова.

Словенська мова є південнослов'янською мовою з писемністю на основі латинського алфавіту. Словенська мова має спільне коріння з хорватською і сербською мовами, але істотно від них відрізняється. Водночас вона має деякі риси, близькі до західнослов'янських мов. Словенська — одна з небагатьох слов'янських мов, що зберегла двоїсте число ісупін. Наразі збереглося 49 діалектів словенської мови.

Релігія

[ред. |ред. код]

Згідно з переписом 2002 р.,католики становлять 57,8 % населення,мусульмани — 2,4 %,православні — 2,3 %,протестанти — 0,8 % (Союз баптистських церков Словенії, Союз п'ятдесятницьких церков Словенії, адвентисти).

У 1992 році відбулося перше опитування Організації громадської думки словенців, згідно з яким 20 % повнолітніх словенців заявили, що вірили в «свого Бога» (39 % стверджували, що вірили в Бога як «життєву силу»). У 1997 році беззастережно віруючими вважалися 24 % опитаних (29 % дорослих громадян вірили в життя після смерті; 37,5 % визнавали існування Раю, а 24 % — існування пекла). Близько половини респондентів (57 %) сповідують якусь релігію і по цей день.

Політична структура

[ред. |ред. код]
Урядовий корпус та офіс Президента в Любляні

Глава Словенії —президент, що обирається кожні 5 років. Виконавчу владу має президент і кабінет міністрів. Останній призначається парламентом.

Парламент складається з двох палат: Національної асамблеї (državni zbor) і Державної ради (državni svet). 90 депутатів: з них 88 — за пропорційною системою, а 2 місця — за мажоритарною системою для Словенсько-італійської та угорської громад. Державна Рада виконує функції верхньої палати. 40 депутатів, які обираються на п'ятирічний термін, представляють важливі економічні, структурні і національні групи суспільства.Парламент обирається кожні 5 років. Основними партіями парламенту єСловенська демократична партія іЛіберальна демократія Словенії.

Орган конституційного нагляду —Конституційний суд (Ustavno sodišče), вища судова інстанція —Верховний суд (Vrhovno sodišče), суди апеляційної інстанції — вищі суди (Višje sodišče), суди першої інстанції — земельні суди (Okrajno sodišče) і окружні суди (Okrožno sodišče), вищий орган прокурорського нагляду — верховна державна прокуратура (Vrhovno državno tožilstvo), вищий контрольний орган — фінансовий суд (Računsko sodišče).

Політичні партії

[ред. |ред. код]

Політичні партії Словенії:

Конституція

[ред. |ред. код]

Конституція була прийнята рівно через рік після проведення референдуму про незалежність Словенії від Югославії. За основу взято конституції Німеччини і Австрії, а також Баварії. Поправки до Конституції вносяться в формі конституційного закону, прийнятого 2/3 голосів Парламенту, крім того, пропозицію про внесення змін до Конституції може бути винесено на референдум.

Встановлено, що загальновизнані принципи міжнародного права і міжнародні договори мають пряму дію на території Словенії (в зв'язку з вступом Словенії до Європейського союзу). Містить перелік основних прав (рівність перед законом, недоторканність людського життя, заборона катувань, захист особистої свободи, правила утримання під вартою, право на судовий захист, право на оскарження, презумпція невинуватості, забезпечення судового процесу, право на приватну власність і місцеве самоврядування). Значну увагу приділено захисту людськоїгідності.

Зареєстровані партнерства для одностатевих пар стали юридичними з 23 липня 2006 року. 3 березня 2015 року парламент Словенії прийняв закон про легалізаціюодностатевих шлюбів, на користь законопроєкту проголосували 51 депутатів, а 28 були проти. Словенія є першою країною в Центральній Європі, першою країною в посткомуністичній Європі і першою слов'янською країною, яка легалізувала одностатеві шлюби.

Збройні сили Словенії

[ред. |ред. код]

Чисельність особового складусухопутних військ — 9550 осіб.

Віза

[ред. |ред. код]

Шенгенська віза в Словенію — віза типу C, на підставі якої іноземець має право перебувати на території будь-якої країниШенгенської зони не більше 3 місяців (90 календарних днів)[29].

Культура

[ред. |ред. код]
КартинаІвана Грохара «Сівач» відтворена на словенській монеті в 5 євроцентів (2007)

Найбільш знаменитим письменником Словенії єФранце Прешерн (1800—1849), чиї ліричні поеми встановили нові стандарти для словенської літератури і допомогли пробудити національну самосвідомість. З часів Другої світової війни багаті словенські фольклорні традиції були втрачені, але існують спроби відродити національну культуру, наприклад, тріо «Трутамора Словеніка» виконує словенську народну музику, на початку 90-х рр. міжнародний конкурс баяністів виграла Алессандра Міначча, яка виконала словенські наспіви. У 1970-х рр. в країну прийшов музичний стиль, який до початку 1980-х рр. охопив всю Словенію (яскравий приклад — група Laibach з Любляни,Laibach — німецький варіант назви словенської столиці).

Постмодернізм в живописі та скульптурі висувався з 1980-х рр. групою«Neue Slowenische Kunst» і п'ятьма невідомими художниками, що працюють під псевдонімом «IRWIN». Багато споруд та площ в Словенії були створені архітекторомЙоже Плечником (1872—1957).

Люблянський університет. Ректорат університету знаходиться в історичному будинку (1902) в центрі Любляни

У 1919 році був відкритий перший університет —Люблянський. Після були засновані університетив Мариборі (1975),Копері (2001) іНові Гориці (2006).

Кухня

[ред. |ред. код]
Prekmurska gibanica

За даними, опублікованими MSN, кращою стравою словенської кухні є Краньськаковбаса. На офіційному рівні вона визнана «шедевром національного значення». Традиційне вживання риби. Багато страв запозичено в сусідніх країн: у Австрії — завітек (штрудель) і дунайський зрезек (віденський шніцель). Ньокі (картоплянігалушки), ріжота і схожий наравіолі жіркроф — місцеві італійські страви. З угорської кухні були запозичені голаш іпаприкаш (тушковане курча або яловичина). Поширені також шаруватий пиріг з м'ясом або сиром «бурек» (слово турецького походження), яблучний пиріг. Тут існує багато видів клецек, з яких штрукли (сирні галушки) — найпопулярніші. Традиційні страви краще пробувати в гостільнах — місцевих ресторанах. Приклад — «Говея юха» (goveja juha, суп з наваристого яловичого бульйону з довгоювермішеллю (rezanci — резанца), іноді з додаванням сирупармезану, а також «Гобова юха» (gobova juha, суп з білими грибами). У Словенії виробляється біле і червоне вино, а також міцні напої, такі як «шнопс» (šnops), бренді, звані «жганье» (žganje), і популярні в Словенії марки пива — «Laško» (Лашко), «Union».

Свята

[ред. |ред. код]

Закон про державнісвята і святкові дні в Республіці Словенії передбачає наступні свята та святкові дні:

  • 1 і 2 січня —Новий рік
  • 8 лютого — День Прешерна, культурне свято Словенії
  • перехідні дати — неділя і понеділок Великодня
  • 27 квітня — День повстання проти окупації
  • 1 і 2 травня — День праці
  • 25 червня —День державності
  • 15 серпня —Успіння Богородиці
  • 31 жовтня — День Реформації
  • 1 листопада — День поминання покійних
  • 25 грудня —Різдво
  • 26 грудня — День незалежності

Див. також

[ред. |ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Словенія

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Površina ozemlja in pokrovnost tal, določena planimetrično, 2005 [Surface area and land cover determined planimetrically, 2005] (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. Архіворигіналу за 11 травня 2011. Процитовано 2 лютого 2011.
  2. абPopulation Number and Structure.Stat.si (англійською) . Republic of Slovenia Statistical Office. 1 квітня 2019.Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
  3. Prebivalstvo, Slovenija, 1. julij 2015 [Population, Slovenia, 1 July 2015] (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. Архіворигіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2015.
  4. абвгWorld Economic Outlook Database, April 2018 – Slovenia.International Monetary Fund. Процитовано 10 жовтня 2017.
  5. Slovenski pravopis 2001: Slovenija.
  6. Černe, Andrej (2004). Orožen Adamič, Milan (ред.).Gateway to Western, Central, and Southeastern Europe(PDF). Slovenia: A Geographical Overview (англійською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 127.ISBN 961-6500-49-X.For centuries, the territory of Slovenia has been crossed by traditional transportation routes connecting northern Europe with southern, eastern, and western Europe. Slovenia's location in the northwestern part of the Mediterranean's most inland bay on the Adriatic Sea where the Alps, the plateaus of the Dinaric Alps, and the western margins of the Pannonian Basin meet gives [it] a relatively quite advantageous traffic and geographical position distinguished by its transitional character and the links between these geographical regions. In the wider macroregional sense, this transitional character and these links have not changed since prehistoric times.
  7. Murovec, Nika; Kavaš, Damijan (грудень 2010).Introducing the National Context: Brief Presentation of the National Context(PDF). SWOT Analysis: Status of the Creative Industries in Ljubljana (англійською) . Ljubljana: Inštitut za ekonomska raziskovanja [Institute for Economic Research]. с. 5. Архіворигіналу(PDF) за 8 березня 2016.For millennia, Slovenia has been at the crossroads of trade and cultural routes leading from north to south, from east to west.
  8. Nicoll, William; Schoenberg, Richard (1998).Europe beyond 2000: the enlargement of the European Union towards the East (англійською) . Whurr Publishers. с. 121.ISBN 978-1-86156-064-3.
  9. Radonjić, Biljana (2005).Political Overview. У Reuvid, Jonathan (ред.).Doing Business with Slovenia (англійською) .ISBN 978-1-905050-70-3.
  10. Slovenia First 20 Years (англійською) . № 58. Slovenia: South Australia Newsletter. Winter 2010–2011.ISSN 1448-8175. Процитовано 25 листопада 2012.
  11. Vuk Dirnberk, Vojka; Tomaž Valantič.Statistični portret Slovenije v EU 2011 [Statistical Portrait of Slovenia in the EU 2011](PDF) (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia.ISSN 1854-5734. Архіворигіналу(PDF) за 8 серпня 2019. Процитовано 2 лютого 2011.
  12. Perko, Drago (2008).Slovenia at the Junction of Major European Geographical Units(PDF).The Slovenian. Toronto: Vse Slovenski Kulturni Odbor [The All Slovenian Cultural Committee].
  13. Fallon, Steve (2007).Environment.Slovenia (вид. 5). Lonely Planet. с. 40.ISBN 978-1-74104-480-5.
  14. Ogrin, Darko (2004).Modern Climate Change in Slovenia(PDF). У Orožen Adamič, Milan (ред.).Slovenia: A Geographical Overview(PDF) (англійською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 45.ISBN 961-6500-49-X. Архіворигіналу(PDF) за 17 липня 2013.[Архівовано 2013-07-17 уWayback Machine.]
  15. Blažič, Mateja; Arih, Andrej; Nartnik, Irena; Turk, Inga (26 березня 2008).Endangered Species (словенською) . Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. Процитовано 8 березня 2012.
  16. Hlad, Branka; Skoberne, Peter, ред. (2001).Characteristics of Biological and Landscape Diversity in Slovenia(PDF).Biological and Landscape Diversity in Slovenia: An Overview(PDF) (англійською) . Ljubljana: Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. с. 13.ISBN 961-6324-17-9. Архіворигіналу(PDF) за 25 листопада 2012.
  17. World Water Day 2011 (англійською) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. 18 березня 2011. Архіворигіналу за 27 квітня 2011.
  18. Country Introduction.European state of the environment 2010 – contributions from Slovenia (англійською) . Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. Процитовано 8 березня 2012.
  19. Slovenian Forest in Figures (англійською) . Slovenia Forest Service. February 2010. Архіворигіналу за 9 березня 2012.
  20. Kladnik, Drago (2004).Modern Climate Change in Slovenia(PDF). У Orožen Adamič, Milan (ред.).Slovenia: A Geographical Overview (англійською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 93.ISBN 961-6500-49-X.
  21. Поспелов, Евгений (2002).Географические названия мира: топонимический словарь (вид. второе, стереотипное). Москва: Русские словари.ISBN 5271004465.OCLC 611927503.
  22. Нидерле Л. Славянские древности. / Перевод с чешского Т. Ковалевой и М. Хазанова. Предисловие проф. П. Н. Третьякова. Редакция А. Л. Монгайта. — М.: Издательство иностранной литературы, 1956. — С. 42.
  23. Юліанських Альп. Архіворигіналу за 22 червня 2013. Процитовано 2012-12-5.[Архівовано 2013-08-07 уWayback Machine.]
  24. Truhlar F. Gradišča utrjene naselbine v Sloveniji // AV. — 1981. — S. 530—538
  25. Б. Завітій.Історія досліджень городищ ранньозалізної доби в Словенії (за матеріалами словенської літератури) /Вісник Інституту археології Збірник наукових праць. — 2008, Вип.3.
  26. A Symposium of Law Experts. Political arbitrariness has gone wild
  27. Repe, Božo (2003)Od deželana do državljana: Regionalni razvoj Slovencev v letih 1918—1991[Архівовано 23 лютого 2013 уWayback Machine.], Zgodovinski časopis, 3–4, Ljubljana.
  28. абMehle Mihovec, Barbka (19 березня 2008).Kje so naše meje?.Gorenjski glas. Архіворигіналу за 12 липня 2019. Процитовано грудень 19, 2018.
  29. Віза до Словенії: чи потрібна, як отримати самостійно.

Література

[ред. |ред. код]

Посилання

[ред. |ред. код]
Австрія АвстріяУгорщина Угорщина
Італія ІталіяХорватія Хорватія
Адріатичне мореХорватія ХорватіяХорватія Хорватія
СловеніяСловенія в темах
Пов'язані статті
Незалежні
Залежні та
інші території
Данія
Фінляндія
Норвегія
Велика Британія
Обмежено визнані
1 Частково вАзії, або цілком у Азії з культурними зв'язками в Європі.
Країни-члени
АвстріяАзербайджанАлбаніяАндорраБельгіяБолгаріяБоснія і ГерцеговинаВелика БританіяВірменіяГреціяГрузіяДаніяЕстоніяІрландіяІсландіяКіпрІспаніяІталіяЛатвіяЛитваЛіхтенштейнЛюксембургМальтаМолдоваМонакоНідерландиНімеччинаНорвегіяПівнічна МакедоніяПольщаПортугаліяРумуніяСан-МариноСербіяСловаччинаСловеніяТуреччинаУгорщинаУкраїнаФінляндіяФранціяХорватіяЧехіяШвейцаріяШвеціяЧорногорія
Золоті: засновники. Сині: пізніші члени
Країни-спостерігачі
Члени у минулому
Чехословаччина (1991–1992) •Саар (1950–1956) •Росія (1992-2022)
Інституції
ХронологіяЮгославії та незалежнихбалканських країн
ХронологіяДо 1918Створення
1918 – 1941
ΙΙ Світова війна
1938 – 1945
Соціалістична Югославія
1943 – 1992
Розпад таЮгославські війни
1990 –
Словеніятериторії контролювалисьАвстро-Угорщиною
(1867 – 1918)

ВключаючиКоторську затоку

Див. також:

Королівство Хорватія і Славонія
(1868 – 1918)

Далмацьке королівство
(1815 – 1918)

БіГ Кондомініум
(1878 – 1918)
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
(1918 – 1929)

↓ перейменовано на ↓


Королівство Югославія
(1929 – 1943)

Див. також:

Держава Словенців, Хорватів і Сербів
(1918)

Республіка Прекмур'я
(1919)

Банат, Бачка і Бараня (1918-1919)

Республіка Фіуме
(1919 – 1920)
Вільна держава Фіуме
(1920 – 1924)
анексованафашистською Італією іТретім Рейхом
(1941 – 1943/1945)
Прекмур'я анексованеУгорщиною
Демократична Федеративна Югославія
(ДФЮ, 1943 – 1945)

↓ перейменовано на ↓

Федеративна Народна Республіка Югославія
(ФНРЮ, 1945 – 1963)

↓ перейменовано на ↓

Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
(СФРЮ, 1963 – 1992)

Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ →
СР Словенія
(1944 – 1991)
Республіка Словенія
(з 1991; див.Десятиденна війна)
ДалмаціяНезалежна Держава Хорватія
(1941 – 1945)

Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською Італією

Меджимурська жупанія іБаранябули анексовані Угорщиною
СР Хорватія
(1943 – 1991)
Республіка Хорватія
(з 1991; див.Війна Хорватії за незалежність)
Див. також:
САО Кнінська Країна (1990) →САО Країна (1990 – 1991)
САО Західна Славонія (1990 – 1991)
САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991)
Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) →UNTAES (1996-1998)
Славонія
Хорватія
БосніяСР Боснія і Герцеговина
(1943 – 1992)
Боснія і Герцеговина
(з 1992; див.Боснійська війна); До складу входять:
Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995)
Республіка Сербська (з 1995)
Округ Брчко (з 2000)
Див. також:Республіка Боснія і Герцеговина,Хорватська республіка Герцег-Босна
САО:Боснійська Країна,Північно-Східна Боснія,Романія іГерцеговина (1991 – 1992)
Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995)
Герцеговина
ВоєводинаАвтономний Банат (формально - частинаокупованої Сербії)
Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944)
Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944)
СР Сербія
(1943 – 1990)

Включаючи автономні краї:
САК Воєводина і
САК Косово
Союзна Республіка Югославія
(1992 – 2003)

↓ перейменовано на ↓


Державний Союз Сербії та Чорногорії
(2003 – 2006)

До 2006 у складі Союзу були:
Республіка Сербія (1990)
Республіка Чорногорія (1992)

Див. також:
Республіка Косово
(1990 – 2000, див.Косовська війна)
Республіка Сербія
(2006 – 2008)

Включаючи автономні краї:
Воєводина і
Косово і Метохія
(підадміністрацією ООН)
Республіка Сербія
(з 2006)

Включаючи автономний крайВоєводина
СербіяКоролівство Сербія
(1882 – 1918)
Окупована Сербія
(1941 – 1944)
Маріонеткова держава Третього Рейху
Див. також:Ужицька Республіка
КосовоКоролівство Сербія
(1912 – 1918)
Окупована Албанія
(1941 – 1944)
разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією
Республіка Косово
(з 2008)
Незалежність була заявлена в односторонньому порядку,визнана частково
МетохіяКоролівство Чорногорія
(1910 – 1918)

Метохія контролювалась Австро-Угорщиною
(1915 – 1918)
ЧорногоріяПротекторат був анексований фашистською Італією(1941 – 1943) і Третім Рейхом(1943 – 1944)
Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944)
СР Чорногорія
(1943 – 1992)
Чорногорія
(з 2006)
Північна МакедоніяКоролівство Сербія
(1912 – 1918)
завойованаТретім Болгарським царством
(1941 – 1944)
СР Македонія
(1944 – 1991)
Республіка Північна Македонія
(1993 – 2019Колишня Югославська Республіка Македонія абоРеспубліка Македонія
див.Конфлікт у Македонії (2001))

(з 1991)
Країни-члени
Офіційна емблема НАТО
Керівництво
Особи
Підрозділи
СК ОЗС в ЄвропіACOКомандування ОЗС з питань трансформаціїIMSОК ОЗС БрюнсюмОК ОЗС НеапольОК ОЗС ЛісабонВійськовий комітетОЗС НАТОKFORSFORIFORISAFNRFRDCУдарні військово-морські силиСистема ПРОNATINADSLANDCOMДруге об'єднане тактичне авіаційне командуванняЧетверте об'єднане тактичне авіаційне командуванняМедична служба НАТОКапеланство НАТОЗасоби стратегічних авіаперевезеньКіберцентр НАТОАгентство стандартизаціїNCIОрганізація наукових досліджень і технологійЦентр аналізу та накопиченого досвідуЦентр аналізу інформації про безпеку боєприпасівДослідницько-експериментальний морський центрЄвроатлантичний координаційний центр реагування на природні лиха та катастрофиАгентство з управління розробкою, розвитком, виробництвомACCSАгенція з підтримки та постачанняДРЛВіУАгентство консультацій, командування й управлінняСоюзне командування Мобільними Силами ЄвропаБАЛТРОНАвіабаза Рамштайн
Операції
Операції та місіїАктивні зусилля • Обдумана сила • Орел охоронець • Союзницький захисник • Океанський щит • Союзницький постачальник • Окаб • Червоний кинджал • Перс • Патруль над Ісландією • Денай флайт • Ектів індевор • Ахіллес • Іглс самміт • Шарп ґард • Скай монітор • Денай флайт • Карез • Маритайм гардДизельСептентріонШахі тандарГірська лютьЕлайд гарвестХарекате ЙолоЕсеншал харвестМолотМаритайм моніторМаритайм ґардСтрайкбекГладіоПатрулювання над країнами БалтіїТренувальна місія в ІракуДопомога Африканському Союзу в ДарфуріЕсеншал гарвестКонфлікт у Південній СербіїПікакс-гендлКриптоніт«Елайд хармоні»Гнів Кобри
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Велика данська енциклопедія ·Велика норвезька енциклопедія ·Історичний словник Швейцарії ·Электронная еврейская энциклопедия ·Энциклопедия Кругосвет ·BabelNet ·Brockhaus Enzyklopädie ·De Agostini ·Encyclopédie Larousse ·Encyclopedia Treccani ·Encyclopædia Britannica ·Encyclopædia Universalis ·Enzyklopädie des europäischen Ostens ·Grove Art Online ·Internetowa encyklopedia PWN ·Klexikon ·NicoNicoPedia ·TDV İslam Ansiklopedisi ·Treccanis Dizionario di Storia ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Словенія&oldid=46262131
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp