Сиріцій був обраний єпископом Риму одноголосно, незважаючи на спроби антипапиУрсіна перешкодити цьому. Він брав активну участь в управлінні церквою. Традиція пов'язує його з появою священнихдекреталій і введеннямцелібату. Указ385 року говорив, що священники повинні припинити співжиття з дружинами.
Відомий також тим, що відлучив від церкви ченцяЙовініана.
Хоча деякі джерела говорять, що Сиріцій був першим єпископом Риму, який став іменувати себе «Папою»[3], інші джерела стверджують, що титул «Папа» зIII століття був почесним позначенням будь-якого єпископа на Заході[4]. На Сході ж він застосовувався тільки до єпископа Олександрійського[4]. З початкуVI століття цей титул став застосовуватися на Заході тільки до єпископа Риму, що в результаті було закріплено уXI столітті папоюГригорієм VII.
Сиріцій також є одним з пап, які нібито вперше стали вживати титул«понтифік», поряд зКалістом I,Дамасієм I,Левом I іГригорієм I. Оксфордський словник християнської церкви свідчить, однак, що термін «понтифік» набув поширення лише вXV столітті, колиРенесанс зрушив новий інтерес до стародавнього Риму, і цей титул став звичайним почесним званням пап[5]. За його понтифікату наРимському синоді 396 року встановлено, що єпископи освячуються декількома єпископами і за згодою Рима. У 390 році освятивБазиліку Святого Павла за мурами. Його пам'ять відзначається 26 листопада.
%2c_Museu_Nacional_de_Arte_Antiga.png)
