Сторінка не перевірена
| Секта Тендай | |
| Дата створення / заснування | 806 |
|---|---|
| Засновник | Сайтьо |
| Посада керівника організації | Tendai-zasud |
| Країна | |
| Розташування штаб-квартири | Sakamotod[1] і Монастир Енряку |
| Наступник | Kodosan Buddhist Fellowshipd |
| Офіційний сайт(яп.)(англ.) | |
Тендай-сю (яп. 天台宗, «Секта Тендай») —японська школамахаяністськогобуддизму, яка походить від однойменної китайської школиТяньтай-цзун(天台宗). Інколи називають школаЛотосової сутри. Назва школи пов'язана з іменем гори Тяньтай вКитаї (яп. Тендай, «Небесне узвишшя»), на якій було зведено монастир, центр даної школи.
Вперше вченнятяньтай (яп.тендай) було принесене доЯпонії китайським монахомЦзяньчженем (яп.Ґандзін) у середині8 століття. Однак його не сприйняли, тому сам місіонер заснував нову буддистську школуріссю.
Друга спроба поширити вчення школитяньтай була здійснена японським монахомСайтьо. Протягом року він навчався в Китаї у монастирях школитяньтай. По поверненні до Японії805 року Сайтьо заснував на горіХіей, неподалік від новоїстолиці Хей'ан, храмЕнрякудзі, який став центром японської школиТендай. Згодом цей храм перетворився на інтелектуальний центр стародавньої та середньовічної Японії.
Завдяки діяльності наступників Сайтьо — Енніна (圓仁) і Ентіна (圓珍), які активно поширювали нове вчення серед придворної аристократії,тендай-сю стала найпливовішою буддистською громадою столиці. Обидва монахи пройшли стажування уКитаї, де вивчалитантричний буддизм. Саме статус особи, яка вчилася в Китаї, що був єдиним джерелом усіх цивілізаційних надбань тогочасноїСхідної Азії, перетворював їхню школу у «найпередовішу» в Японії.
В часи головування наставника Рьоґена (912—985), школаТендай витіснила конкурентські сектихоссо-сю ісінґон-сю зі столиці і зайняла лідуюче положення при дворі. Саме цей політичний успіх став причиною розбрату. Монахи почали сперечитася за контроль надтантричними ритуалами і церемоніями, виконання яких потребувала столична влада. Утворилися закриті касти «посвячених ченців», які зосередили у своїх руках всі контакти з імператорським двором і фінансові потоки. Невдоволення всередині школи наростало.
Наприкінці10 століття виникли суперечки між послідовниками покійних наставників Енніна і Ентіна. Учні останнього залишили гірськиймонастир Енрякудзі й заснували у його підніжжя новий храмМіідера. Від місця положення своїх осередків дві групи отримали відповідні назви. Протестуючі дістали ім'ядзімон (寺門, «вчення храму»), а традиціоналісти — ім'ясанмон (山門, «вчення гори»).
Конфронтація між двома підшколами спалахувала з багатьох причин — призначення настоятелем у якомусь провінційному храмі, незапрошення на ритуал або торжество, придворні інтриги або проста неввічливість. Згодом, розбіжності вийшли за межі релігії, філософії й ритуалу та перейшли у відкритий збройний конфлікт, який тривав понад 200 років. Обидві підшколи сформували армії монахів-головорізівсохей, які неодноразово здійснювали походи на опонентів, громлячи і спалюючи центральні і провінційні установи противника.
Коли у1180 році між найбільшимисамурайськими родами Японії —Тайра іМінамото спалахнула війна, ченці-традиціоналістисанмон підтримали центральний урядТайра, а протестантидзімон — опозиційний рідМінамото. Перемога останніх і встановленнясьоґунат у місті Камакура лише загострило боротьбу між двома підшколами.
У 1570-х рокахОда Нобунаґа зруйнував більшість осередків обох підшкіл, включаючимонастир Енрякудзі. Завдяки цьому,Тендай-сю перетворилася на рядову буддистську сектуЯпонії.Її монахи не змогли відновити позиції лідера японського буддизму навіть вперіод Едо (1603—1868). Попри те, щосьоґунат Токуґава доклав чимало зусиль для відбудови храмів і монастирів цієї секти, він також наклав обмеження на проповідницьку діяльність буддистів. Це робилося для запобігання зростанню впливу будь-якої буддистської течії і школи.
Сьогодні школаТендай завідує близько 4300 храмами, у яких навчаються і працюють близько 20.000 ченців і персоналу. Кількість адептів школи становить понад 3 мільйони чоловік.
З надр школитендай вийшло чимало японських філософів і мислителів, які стали засновниками нових буддистських вчень. Зокрема,амідаїстична концепція «Чистої землі» була розроблена монахами сектитендай, і згодом узята на озброєння школамиДзьодо-сю іДзьодо-сінсю. У стінах монастиряЕнрякудзі проходив навчанняНітірен, засновник однойменної сектинітірен-сю. За основу свого вчення він взяв«Лотосову Сутру», яка була основним каноном у школіТендай-сю.
Філософія школи базується на вченнымахаяни про «пустоту», поєднуючи індійську філософіюмадхьяміки з китайським вченням протатхагатагарбху.Тендай-сю комбінує теорії та практики багатьох шкіл, включаючи філософські школиСходу,дзен,сінґон ікеґон[2].
| Це незавершена стаття пробуддизм. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |