Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Секта Тендай

Неперевірена версія(що робити?)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

Сторінка не перевірена

Немаєперевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її щене перевіряли на відповідність правилам проєкту.
Секта Тендай
Дата створення / заснування806 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
ЗасновникСайтьо Редагувати інформацію у Вікіданих
Посада керівника організаціїTendai-zasud Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування штаб-квартириSakamotod[1] і Монастир Енряку Редагувати інформацію у Вікіданих
НаступникKodosan Buddhist Fellowshipd Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт(яп.)(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Секта Тендай уВікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тендай-сю (яп. 天台宗, «Секта Тендай») —японська школамахаяністськогобуддизму, яка походить від однойменної китайської школиТяньтай-цзун(天台宗). Інколи називають школаЛотосової сутри. Назва школи пов'язана з іменем гори Тяньтай вКитаї (яп. Тендай, «Небесне узвишшя»), на якій було зведено монастир, центр даної школи.

Історія

[ред. |ред. код]

Поява у Японії

[ред. |ред. код]

Вперше вченнятяньтай (яп.тендай) було принесене доЯпонії китайським монахомЦзяньчженем (яп.Ґандзін) у середині8 століття. Однак його не сприйняли, тому сам місіонер заснував нову буддистську школуріссю.

Друга спроба поширити вчення школитяньтай була здійснена японським монахомСайтьо. Протягом року він навчався в Китаї у монастирях школитяньтай. По поверненні до Японії805 року Сайтьо заснував на горіХіей, неподалік від новоїстолиці Хей'ан, храмЕнрякудзі, який став центром японської школиТендай. Згодом цей храм перетворився на інтелектуальний центр стародавньої та середньовічної Японії.

Завдяки діяльності наступників Сайтьо — Енніна (圓仁) і Ентіна (圓珍), які активно поширювали нове вчення серед придворної аристократії,тендай-сю стала найпливовішою буддистською громадою столиці. Обидва монахи пройшли стажування уКитаї, де вивчалитантричний буддизм. Саме статус особи, яка вчилася в Китаї, що був єдиним джерелом усіх цивілізаційних надбань тогочасноїСхідної Азії, перетворював їхню школу у «найпередовішу» в Японії.

Розкол і конфлікти підшкіл

[ред. |ред. код]

В часи головування наставника Рьоґена (912985), школаТендай витіснила конкурентські сектихоссо-сю ісінґон-сю зі столиці і зайняла лідуюче положення при дворі. Саме цей політичний успіх став причиною розбрату. Монахи почали сперечитася за контроль надтантричними ритуалами і церемоніями, виконання яких потребувала столична влада. Утворилися закриті касти «посвячених ченців», які зосередили у своїх руках всі контакти з імператорським двором і фінансові потоки. Невдоволення всередині школи наростало.

Наприкінці10 століття виникли суперечки між послідовниками покійних наставників Енніна і Ентіна. Учні останнього залишили гірськиймонастир Енрякудзі й заснували у його підніжжя новий храмМіідера. Від місця положення своїх осередків дві групи отримали відповідні назви. Протестуючі дістали ім'ядзімон (寺門, «вчення храму»), а традиціоналісти — ім'ясанмон (山門, «вчення гори»).

Конфронтація між двома підшколами спалахувала з багатьох причин — призначення настоятелем у якомусь провінційному храмі, незапрошення на ритуал або торжество, придворні інтриги або проста неввічливість. Згодом, розбіжності вийшли за межі релігії, філософії й ритуалу та перейшли у відкритий збройний конфлікт, який тривав понад 200 років. Обидві підшколи сформували армії монахів-головорізівсохей, які неодноразово здійснювали походи на опонентів, громлячи і спалюючи центральні і провінційні установи противника.

Коли у1180 році між найбільшимисамурайськими родами Японії —Тайра іМінамото спалахнула війна, ченці-традиціоналістисанмон підтримали центральний урядТайра, а протестантидзімон — опозиційний рідМінамото. Перемога останніх і встановленнясьоґунат у місті Камакура лише загострило боротьбу між двома підшколами.

Занепад

[ред. |ред. код]

У 1570-х рокахОда Нобунаґа зруйнував більшість осередків обох підшкіл, включаючимонастир Енрякудзі. Завдяки цьому,Тендай-сю перетворилася на рядову буддистську сектуЯпонії.Її монахи не змогли відновити позиції лідера японського буддизму навіть вперіод Едо (16031868). Попри те, щосьоґунат Токуґава доклав чимало зусиль для відбудови храмів і монастирів цієї секти, він також наклав обмеження на проповідницьку діяльність буддистів. Це робилося для запобігання зростанню впливу будь-якої буддистської течії і школи.

Сьогодні школаТендай завідує близько 4300 храмами, у яких навчаються і працюють близько 20.000 ченців і персоналу. Кількість адептів школи становить понад 3 мільйони чоловік.

Вплив на японський буддизм

[ред. |ред. код]

З надр школитендай вийшло чимало японських філософів і мислителів, які стали засновниками нових буддистських вчень. Зокрема,амідаїстична концепція «Чистої землі» була розроблена монахами сектитендай, і згодом узята на озброєння школамиДзьодо-сю іДзьодо-сінсю. У стінах монастиряЕнрякудзі проходив навчанняНітірен, засновник однойменної сектинітірен-сю. За основу свого вчення він взяв«Лотосову Сутру», яка була основним каноном у школіТендай-сю.


Патріархи

[ред. |ред. код]

Вчення

[ред. |ред. код]

Філософія школи базується на вченнымахаяни про «пустоту», поєднуючи індійську філософіюмадхьяміки з китайським вченням протатхагатагарбху.Тендай-сю комбінує теорії та практики багатьох шкіл, включаючи філософські школиСходу,дзен,сінґон ікеґон[2].


колесо ДхармиЦе незавершена стаття пробуддизм.
Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її.

Посилання

[ред. |ред. код]
  1. http://www.tendai.or.jp/shuumuchou/
  2. E.A. Торчинов Введение в буддологию. Архіворигіналу за 17 червня 2009. Процитовано 7 грудня 2006.

Література

[ред. |ред. код]
  • Буддизм в Японии. Под ред. Т. П. Григорьевой. М., 1993.
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Секта_Тендай&oldid=45105708
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp