Навчався в школі для перекладачів, з 1975 року вивчав вУпсальському університеті єгиптологію, російську мову, історію науки і медицини. Захистив дисертацію з молекулярної імунології (1986).[13] Потім недовго працював в центрі молекулярної біологіїЦюрихського університету та в Інституті вивчення раку в Лондоні. У 1987—1990 роках на постдокторантурі вУніверситеті Каліфорнії в Берклі, в лабораторії Аллана Вілсона, де займався виділенням генетичного матеріалу скам'янілостей і вимерлих в новітній час тварин.[14] У 1990—1997 роках — професор загальної біології вМюнхенському університеті, з 1997 року — директор департаменту генетики в інституті еволюційної антропології вЛейпцигу.
Паабо — один із засновників такої дисципліни, якпалеогенетика, що займається дослідженням перших людей і гомінідів за допомогою генетичних методів. Розпочав роботу в цій області в 1984 році з вивчення давньоєгипетських мумій з колекцій європейських музеїв, до яких отримав доступ через свого викладача з єгиптології. У 1985 році вперше в історії витягнув з мумій генетичний матеріал[15]. 1995 року на прохання уряду Німеччини разом із своїм аспірантом Матіасом Крінгсом розпочав роботу над пошуком ДНК в кістках, знайдених 1856 року в долиніНеандерталь[9]. 2006 року оголосив про план повної розшифровки геномунеандертальця. 2007 року було створено консорціум з дослідження отриманого геному[8]. У лютому 2009 року було оголошено про досягнення перших попередніх результатів, і в травні 2010 року вони були опубліковані в журналі «Science». У березні 2010 року група Паабо, що вивчила ДНК, витягнуту з фрагмента кістки, знайденою вДенисовій печері на Алтаї, прийшла до висновку про існування в давнину раніше невідомого виду гомінідів —Денисовської людини. Група Паабо вважає ймовірним схрещування між неандертальцями і людиною розумною. Повідомлення групи Паабо в 2002 році про відкриття так званого «гена мови»FOXP2 викликало велику суспільну реакцію та наукову дискусію.
↑Universitätsradio Leipzig, 5. Oktober 2009:Bundesverdienstkreuz für Svante Pääbo. Dem Direktor des Max-Planck-Instituts Leipzig, Svante Pääbo, wurde das Große Bundesverdienstkreuz mit Stern verliehen.
Карл Циммер. ДНК неандертальців // Еволюція. Тріумф ідеї. —К. : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2020. — 400 с. —ISBN 978-617-12-7449-5.
Девід Райх. Геном у пошуках викопних решток // Хто ми такі? Походження людини крізь призму ДНК. —К. : Наш Формат, 2019. — 369 с. —ISBN 978-617-768-274-4.
Claudia Eberhard-Metzger (2008). Fahndung nach dem kleinen Unterschied (Porträt: Svante Pääbo).Spektrum der Wissenschaft. Heidelberg (11): 116—122.ISSN0170-2971
.jpg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)