| Сатурналії | |
 | |
| Названо на честь | Сатурн[1]  |
|---|---|
| Країна | Стародавній Рим |
| На честь | Сатурн і Золота доба |
| День | 17 грудня, 18 грудня, 19 грудня, 20 грудня, 21 грудня, 23 грудня і 22 грудня |
 Сатурналії уВікісховищі | |
Сатурна́лії (лат.Saturnalia) — свята на честьСатурна, встановлені вРимі у V ст. до н. е. на спогад проЗолоту добу, яка, нібито, була на землі за урядування цього бога. Сатурналії, що починалися17 грудня і тривали 3 дні (від часуДоміціана 5 днів) (з I ст. до н. е. — уже 7 днів), були святом згоди й рівності. На час сатурналій припинялися всі роботи, раби сідали до столу разом із своїми панами, які їм прислуговували. В ці дні зникала не тільки нерівність станів, а й будь-яка ворожнеча, відкладалися суди й виконання вироків над засудженими, у цей час навіть не годилося обмірковувати воєнні плани.Сатурнові приносили жертви, веселі процесії йшли вулицями міста на бенкети й забави. Батькам родини давали різні пам'ятні подарунки, найчастіше воскові свічки та ляльок із глини. Приміщення прикрашалиплющем тападубом[2]. Імператори в ці дні влаштовували пишні ігри. Деякі обряди з сатурналій перейшли до християнської релігії[3].
Сатурн тісно стосувався сільського господарства. Маючи зв'язки з корінними італійськими божествами та, можливо, також грецьким богом Кроносом, він був божеством, яке навчило людей землеробству. Римляни вірили, що коли правив Сатурн, світ переживав Золоту добу процвітання та щастя[3].
Попри твердженняЛівія, що свято запровадили на початку V ст. до н. е., воно напевне почалося набагато раніше. Спочатку це було одноденне свято. Сатурналії згодом подовжили до тижня до часів Пізньої республіки. Октавіан Август скоротив святкування до скромніших трьох днів, але його наступник Калігула збільшив їх до п'яти днів. На практиці сатурналії ймовірно все одно святкували повні сім днів, незважаючи на офіційні укази[3].
Подібність обрядів і час — згодом перенесений на грудень — свідчать про сильний вплив на християнське святкування Різдва[3].
Дата була пов'язана з сезоном озимої сівби, який у сучасній Італії триває з жовтня по січень[4].
Святкування сатурналій включало дарування подарунків, веселощі та зміну ролей, завдяки чому вони стали одним із найпопулярніших свят. Обмін ролями, можливо, призначався для зняття соціального тиску, що накопичувався протягом року в рамках суворих соціальних умовностей римського суспільства[3].
Сатурналії проводив «вождь сатурналій». Іноді його називають «Володарем безладдя». Його обирали з найнижчих членів домогосподарства та надавали право влаштовувати безтурботні бешкетування. Раби на час сатурналій отримували свободи, якими користувалися звичайні громадяни, могли грати в азартні ігри, напиватися на публіці. Влаштовували низку бенкетів, вечірок, ігор та веселощів[3].
У храмі Сатурна, розташованому у північно-західному кутку Римського форуму, ноги статуї Сатурна символічно звільнялися від вовняних пут, якими він був зв'язаний до кінця року. Цей акт призвів до того, що Сатурн асоціювався зі звільненням[3].
Закінчення святкувань відзначалося купівлею та даруванням свічок, солодощів, теракотових і воскових фігурок[3][4]. Щодо свічок, за легендою,Геркулес радив використовувати «вогні» замість людських жертвопринесень (phos, що означає як «світло», так і «людина»)[4].
| Головні боги |  | |
|---|---|---|
| Жерці | ||
| Вірування і ритуали | ||
| Свята | Агоналія •Амбарвалії •Амбурбія •Армілустріум •Брумалія •Вакханалія •Венералії •Весталія •Віналії •Вікові ігри •Вольтурналії •Вулканалії •Дівалії •Epulum Jovis •Еквірії •Капротінія •Карменталія •Компіталії •Консуалії •Квінкватрії •Квіріналії •Ларенталії •Лемурія •Лібералії •Лукарії •Ludi Apollinares •Ludi Plebeii •Ludi Romani •Луперкалії •Матроналії •Медітріналії •Меркуралії •Неморалія •Нептуналії •Опалії •Паганалії •Паренталії •Парілії •Робігалія •Сатурналії •Септімонтії •Тубілюстрії •Фералії •Флоралії •Фонтаналія •Фордіцідії •Форнакалії •Фуріналії •Fors fortuna •Цереалії | |
| Інші боги, божества і духи | ||
| Dii militares | ||
| Персоніфікація | ||
