Сальса верде і сальса роха | |
| Походження | |
|---|---|
| Зазвичай використовувані компоненти | перець чилі |
Сальса в гастрономії — це сімейство різноманітнихсоусівмексиканської кухні.
Якщо в іспаномовній кулінарній традиції словомсальса позначають будь-який вид соусу, то в інших культурах воно стосується саме мексиканських столових соусів, особливо — густогоПіко де Галло на основіпомідорів ічилі, а також соусуSalsa verde — (зелена сальса)[1][2].
В мексиканській кухні різноманітні соуси готуються переважно з подрібнених інгредієнтів: овочів, фруктів, трав, насіння, спецій.
УМексиці різні сортиперцю чилі разом зпомідорами є двома основними інгредієнтами більшості соусів[3].
До сальси додають також цибулю, часник, кінзу, епазот, кмин, гвоздику, чорний перець.
Мексиканські соуси — переважно пряні соуси, оскільки гострота є основним і високо цінованим аспектом кухні цієї країни.
У дослідженні, проведеному в Мексиці місцевим консалтинговим агентствомGCE у 2017 році, 92% опитаних заявили що їх щоденні страви не обходяться без соусів[4].
СоусиСальса можуть бути сирими або вареними, а подаються зазвичай кімнатної температури[5]; також використовуються як приправи мексиканської й мексикансько-американської кухні, та длячипсів.
В місцевій народній мудрості говориться щодо необхідності споживання такої популярної страви, яктако саме з соусом.[3].
З 2000-х років набула популярності солодка сальса, що поєднує фрукти з перцем, яку подають із замороженими десертами, чізкейками та тістечками[6].
Залежно від складників існує велика кількість різновидів сальси.
Широко відомі з них:
ВООЗ вказує на необхідність бути обережними в приготуванні та зберіганні сальси та будь-яких інших видів соусів, оскільки багато сирих сортів, особливо якщо вони не охолоджені, можуть служити середовищем для росту потенційно небезпечних бактерій[7].
У 2010 році службаCDCСША повідомила, що 1 з 25 хвороб харчового походження в період з 1998 по 2008 рік походить від недбало приготованих або збережених ресторанних соусів[8].