Земнийкалендарний рік вгригоріанському іюліанському календарях дорівнює 365 добам в невисокосних роках, і 366 добам в високосні роки. Доба дорівнює періоду обертання Землі навколо своєї осі, тому можна сказати, що Земний рік приблизно дорівнює 365 обертам Землі навколо своєї осі.
Багато процесів у живій та неживійприроді мають річну циклічність, тобто повторюються один раз на рік. Упомірних широтах рік поділяють на чотирипори року:весну,літо,осінь ізиму. Циклічність пояснюється зміною височинидуги, що нею рухаєтьсясонценебом. Влітку сонце підіймається високо надгоризонтом, йогопромені падають на землю під більшим кутом щодо горизонту й нагрівають її сильніше. Взимку сонце рухається низько над обрієм, а тому кут падіння променів менший, і земля прогрівається слабше. Застрономічної точки зору циклічність пояснюється тим, щоземна вісь нахилена щодо площини обертанняЗемлі навколоСонця.
Слово «рік» пов'язане зі схожими за змістом термінами у слов'янських мовах:рос.рок — «доля» (рік, термін, час, пора, доба);біл.рок — «рік»;д.-рус.рокъ — «вік, доля»;пол.,чеськ.,словац. ін.-луж.rok — «рік»;мак.rok,словен.ròk — «термін»;староцерк.-слов.рокъ — «призначений заздалегідь термін»[2]
ПланетаЗемля завдяки своїй несферичній формі та впливу іншихнебесних тіл здійснює складнийрух. Обертаючись навколо Сонця, вона водночас обертається навколосвоєї осі, яка в свою чергу здійснює періодичні рухи —нутацію йпрецесію. З урахуванням цих процесів точне визначення тривалості року, необхідне в астрономії, не проста задача.
Існує кілька визначень тривалості року, які мають дещо різні значення.
Тропічний рік, який є основою григоріанського календаря, визначається як період, за якийекліптична довгота Сонця збільшується на 360°. Екліптична довгота вимірюється відносно весняного рівнодення, тобто тропічний рік — це проміжок часу між двома весняними рівноденнями. Тривалість цього проміжку дещо змінюється. Для2000 року тропічний рік дорівнював 365 діб, 5годин, 48хвилин, 45.1875секунди.
Сидеричний абозоряний рік визначається як проміжок часу, за який Земля здійснює повний оберт в системі відліку, пов'язаному іззорями. Сидеричний рік довший від тропічного приблизно на 20 хв. у зв'язку з прецесією земної осі. На2000 рік тривалість сидеричного року становила 365 діб 6 годин 9 хв. 9.7676 с.
Аномалістичний рік визначається як час, потрібний Землі для здійснення одного оберту відносноапсид, точніше як час між двомаперигеліями. Середній аномалістичний рік дорівнює365,259 636 діб (365 доби 6 год 13 хв 52,6 с на2011)[3]. Він дещо довший за сидеричний рік у зв'язку з прецесією земної орбіти.
Визначенняюліанського року опирається на визначеннясекунди. Юліанський рік дорівнює 31 557 600 с або 365,25 діб по 86 400 с кожна. Визначення юліанського року не зв'язане з астрономічними спостереженнями. Воно фіксоване, а не змінюється з часом внаслідок різноманітних впливів на рух Землі. Таке визначення потрібне, наприклад, для означеннясвітлового року — астрономічної одиниці довжини. Тривалість секунди визначенаГенеральною конференцією мір і ваг зацезієвим стандартом.
Гаусів рік — сидеричний рік планети,масою якої можна знехтувати в порівнянні змасою Сонця. Це зручне поняття вфізиці. Гаусів рік визначаєтьсягравітаційною сталою. Тривалість Гаусового року 365,256 898 3 доби (365 діб 6 год 9 хв 56 с).
Драконів рік абоекліптичний рік — час, потрібний Сонцю для того, щоб здійснити один оберт відносно того ж місячного вузла, тобто точки де орбіта Місяця перетинаєекліптику. Цей рік пов'язаний іззатемненнями, які відбуваються тоді коли як Місяць, так і Сонце перебувають поблизу місячного вузла. Середня тривалість екліптичного року дорівнює 346,620 075 883 діб (346 діб 14 годин 52 хвилин 54 с на 2000 рік).
Отже, і аномалістичний, і тропічний, і драконів роки визначені в неінерційних системах відліку, що обертаються з різними кутовими швидкостями відносноінерційної системи, у якій визначено сидерический рік.
Через те, що тривалості астрономічних циклів не кратні одна одній, існує проблема у розподілі місяців за роками і днів за місяцями. Для її вирішення і були розроблені різні календарні системи. Календарні цикли (добовий, місячний і річний) будуються так, щоб максимально відповідати астрономічним циклам (обертання Землі навколо своєї осі, рух Місяця навколо Землі і, у свою чергу, Землі навколо Сонця).
Головна проблема полягає в тому, що довжина тропічного року більше місячного року приблизно на 11 днів. Це означає, що не можна побудувати тропічний рік з цілої кількостісинодичних місяців.
Питання про точне визначення кількості днів у році було важливим для практичної діяльностілюдини з прадавніх часів. Періодичність змін пір року та інших земних природних явищ надто залежить відпогоди, а тому не може забезпечити потрібну точність. Спостереження за зоряним небом дають набагато кращі результати. Важливими опорними точками в таких спостереженнях є днісонцестояння тарівнодення. Аналіз результатів показав, що рік не складається ізцілого числадіб. Його тривалість лежить у межах між 365 та 366 днями, дорівнюючи приблизно 365 добам із четвертю. На основі цих даних був затвердженийюліанський календар, в якому кожен четвертий рік тривав 366 діб і називавсявисокосним.
До юліанського календаря вСтародавньому Єгипті,Вірменії,Персії використовувався нечіткий рік (annus vagus), який дорівнював 12 місяцям по 30 днів. Решту 5 або 6 днів вставлялися в календар додатково. Подібну систему літочислення застосовували такожацтеки тамая.
Поступово з плиномстоліть виявилося, що тривалість року не дорівнює 365 діб та 6 годин точно, а томудати сонцестояння і рівнодення змінюються. ДоXVI століття вони змістилися на 10 днів. Тому в1582 було запроваджено новийгригоріанський календар, названий на честьПапи РимськогоГригорія XIII. Григоріанський календар передбачає поправки до юліанського, які дозволяють компенсувати зміну дат сонцестояння і рівнодення. Цим календарем ми користуємося й досі.
За григоріанським календарем рік поділяється на 12місяців, які мають тривалість 30 днів або 31 день, крімлютого, який триває 28 днів у невисокосні роки й 29 днів у високосні роки.
Календарні роки нумеруються. Початком відліку в григоріанському календарі вибрана приблизна дата народженняІсуса Христа. До років, які минули після цієї дати іноді додається позначення AD (Anno Domini — рік Господа). Роки, що передують цій даті відраховуються в оберненому порядку і позначаються до н. е. Наприклад,2 до н. е. передував1 до н. е.. Нульового року не існує.
Місячний рік триває 12 повнихмісячних циклів, приблизно 354,37 діб. Місячний рік є основою длямісячного календаря. Місячний календар зсувається відносно сонячного кожного року на 11-12 днів. Його використовують здебільшого для релігійного літочислення, крімСаудівської Аравії, де місячний календар чинний також у комерції.
Платонівський рік (великий рік,світовий рік)[5] — період впрецесії осі обертання Землі. Платонівський рік дорівнює за різними даними від 25 700 до 25 800 звичайнихкалендарних років.
УМіжнародній системі одиниць (SI) символом для позначення як одиниці часу є символ«a» від скорочення латинського словаannus (1 a = 365 d або 366 d), що визначено в інформаційному додатку[6].
В англомовних виданнях ненаукового спрямування інколи використовуються скорочення«y» або«yr»[6][7][8], а також у науковій літературі, переважно вгеології,археології тапалеонтології, де скорочення«kyr, myr/m.yr/m.y., byr/b.yr/b.y.» (відповідно, тисячі, мільйони та мільярди) та їм подібні позначення інколи неформально застосовуються для вказання тривалостей та інтервалів часу[7][8].
СтандартиNIST SP811[9] таISO 80000-3:2006[10] пропонують до використання символ«a»[6] (хочаa також використовується як позначенняодиниці площі ар, але контекст використання зазвичай дозволяє легко відрізнити ці величини)).
Ma (мегарікmegaannum), одиниця часу, що дорівнює одномумільйону (106) років. Широко використовується у наукових дисциплінах, таких як геологія, палеонтологія танебесна механіка для тривалих проміжків часу у минулому чи майбутньому. Наприклад,тиранозавр був поширений приблизно65 Ma (65 мільйонів років) тому. В астрономічних додатках під роком зазвичай мається на увазі юліанський рік, в геології і палеонтології різні автори можуть мати на увазі різні тривалості року.
Ga (гігарікgigaannum), одиниця часу, що дорівнює одномумільярду (109) років. Використовується у таких науках якфізична космологія та геологія для позначення надзвичайно тривалих періодів у минулому. Наприклад, утворення Землі відбулось приблизно 4,57 Ga (4,57 мільярда років) тому.
Ta (терарікteraannum), одиниця часу, що дорівнює 1012 рокам (одинтрильйон років). Це колосальний період часу, приблизно у 70 разі більший завік Всесвіту, величина порядку тривалості життячервоного карлика.
Pa (петарікpetaannum), одиниця часу, що дорівнює 1015 рокам (одинквадрильйон років).Період напіврозпадукадмію-113 становить приблизно 8 Pa[15]. Це позначення збігається з позначенням одиниць тискупаскалів, однак за контекстом зазвичай не складає труднощів відрізнити одне від одного.
Ea (ексарікexaannum), одиниця часу, що дорівнює 1018 років (одинквінтильйон років). Період напіврозпадувольфраму-180 становить 1,8 Ea[16].
Za (зеттарікzettaannum), одиниця часу, що дорівнює 1021 років (одинсекстильйон років). Період напіврозпадутелуру-130 становить близько 0,7 Za[17].
Ya (йотарікyottaannum), одиниця часу, що дорівнює 1024 років (одинсептильйон років). Період напіврозпадутелуру-128 становить близько 7,7 Ya[18].
Людська діяльність часто регламентується з періодичністю в 1 рік. Наприклад,навчальний рік — період навчання в системі освіти. Навчальний рік починається одного й того ж дня кожного року й триває певну кількість днів, яка залежить від країни та освітнього закладу. ВУкраїні навчальний рік у школах починається1 вересня.
Фінансовий рік — річний період, на який плануєтьсябюджет. Фінансовий рік визначає також період публікації звітів. В Україні, Ізраїлі, Росії фінансовий рік починається з 1 січня та триває до 31 грудня.[19]
У всіх державахЄвропи та більшостікраїн світу сучасне літочислення у рокахнашої ери, включно зXXI століттям та3-тім тисячоліттям ведеться відРіздва Христового і позначається латинською >Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить:лат.Anno Domini Nostri Iesu Christi (в рік Господа нашого Ісуса Христа). За таким літочисленням нульового року немає, тому 1 рік AD (нової ери) йде відразу ж після 1 року до Різдва Христового (до нової ери).В українській мові вживається відповідник «рік Божий», «року Божого» (р. Б.).
↑Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. —ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. — С. 94. —ISBN 966-00-0785-X
↑Astronomical Almanac for the Year 2011. Washington and Taunton: U.S. Government Printing Office and the U.K. Hydrographic Office. 2009. с. A1, C2.
↑Саплин А. Ю. Астрологический энциклопедический словарь / Под общей редакцией Г. Е. Куртика. — Тула: Русская историческая энциклопедия; Москва: Внешсигма, 1994. — 476 с. — С.97
↑абвRuss Rowlett.Units: A.How Many? A Dictionary of Units of Measurement. University of North Carolina. Архіворигіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 9 січня 2009.
↑абNorth American Commission on Stratigraphic Nomenclature (November 2005).North American Stratigraphic Code.The American Association of Petroleum Geologists Bulletin (вид. Article 13 (c)).89 (11): 1547—1591. Архіворигіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 13 грудня 2018.
↑Архівована копія. Архіворигіналу за 4 березня 2010. Процитовано 13 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Norman E. Holden, Mauro L. Bonardi, Paul De Bièvre, Paul R. Renne, and Igor M. Villa (2011). IUPAC-IUGS common definition and convention on the use of the year as a derived unit of time (IUPAC Recommendations 2011).Pure and Applied Chemistry.83 (5): 1159—1162.doi:10.1351/PAC-REC-09-01-22.
Бушанський В. В.КАЛЕНДАР // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2007. — 528 с.
Історична хронологія. Календарні системи світу: Навчальний посібник із спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін (для студентів-істориків соціально-гуманітарного факультету КМПУ ім. Б. Д. Грінченка) / Автор-укладач О. О. Тарасенко. — К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2004. — 72 с.
Климишин І. А. Календар і хронологія. 5-е видання, доповнене. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2002. — 232 с.
