На цій сторінці показано неперевірені зміни
| село Розлуч | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Самбірський район | ||||
| Тер. громада | Турківська міська громада | ||||
| КодКАТОТТГ | UA46080190190043124  | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1511 | ||||
| Населення | 1251 | ||||
| Площа | 2.2 км² | ||||
| Поштовий індекс | 82512 | ||||
| Телефонний код | +380 3269 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°14′9″ пн. ш.22°58′41″ сх. д. / 49.23583° пн. ш. 22.97806° сх. д. /49.23583; 22.97806 | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 573 м | ||||
| Водойми | Ясениця (притока Дністра) | ||||
| Відстань до обласного центру | 113 км | ||||
| Відстань до районного центру | 49 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 82500, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Турка, пл.Ринок 26 | ||||
| Карта | |||||
  Розлуч | |||||
 Розлуч | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
Ро́злуч —село в Україні, Турківської міської громади вСамбірському районіЛьвівської області. Населення становить 1268 осіб (у1921 р. — 1251 особа). Орган місцевого самоврядування —Турківська міська рада.
Розташоване притрасі Н 13 Львів-Самбір-Турка-Ужгород.
Відстань до райцентруТурка — 15 км. У селі є залізнична станція на лініїСамбір —Турка.
На південний схід від села розташована гораРозлуч (932 м), неподалік від якої берепочаток річка Дністер. Біля північної околиці села розташований заказник«Розлуч». Через село тече річкаЯсениця (притока Дністра).
Село відоме з1511 р. і колись називалось Борисова Воля. У документахXVI століття його називали ще інакше — Ровень (від назви тутешньої річки) або Розлуч (за назвою гори). Відтак уXVIII столітті назва Борисова Воля зовсім зникає.
У1730 році селяни поскаржились до Самбірського комісарського суду напосесора, який захопив людське поле. Проте суд зайняв позицію пана.
З невеликим загономопришків у Розлучі1744 року побувавОлекса Довбуш. Тож на його честь названо джерело в урочищі Бринівки — Довбушева Криниця.
У1905 р. через село проклали залізничну колію, яка з'єднувалаЛьвів зУжгородом.
ДоДругої світової війни завдяки своєму розташуванню і кільком мінеральним джерелам село славилось яккурорт. На північній околиці на схилі пагорба був влаштований досить великий трамплін для занятьгірськолижним спортом.
Урадянсько-німецькій війні на боціСРСР брали участь 135 селян, з них 37 загинули. Їм присвячено пам'ятнийобеліск, встановлений у Розлучі1967 року[1].
Одразу після війни у межах примусової колективізації селян зігнано до тутешнього новоствореного відділенняяворськогорадгоспу «Комсомолець». У радянські часи вся курортна інфраструктура занепала, і лише недавніми роками Розлуч почав відновлювати колишню славу відпочинкової місцини.
В селі проводила свої дитячі роки письменниця-емігрантка Софія Парфанович-Волчук.Софія Парфанович(1898-1968) народилась у Львові,але село Розлуч,де її батько,залізничний урядник, побудував літню хату,стало джерелом натхнення письменниці.Село їі його мешканці-бойки- описані в книгах Парфанович "Загоріла полонина.Бойківські оповідання"(1948 рік),"Під кичерою над потоком" та в інших.З 1944 року письменниця в еміграції.Померла в США. Поряд з Миколою Устияновичем,Іваном Франком,Юрієм Кмітем Софія Парфанович належить до найкращих письменників,що зображали в своїх творах Бойківщину.
Розподіл населення за рідною мовою за данимиперепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1266 | 99.84% |
| російська | 1 | 0.08% |
| інші/не вказали | 1 | 0.08% |
| Усього | 1268 | 100% |
Дерев'яну церквуРіздва Пресвятої Богородиці спорудив у1876 році майстер Гаврило Роман з селаБагнуватого. Будівлю відновлювали1923 року. Церква складається з трьох квадратних об'ємів. Вівтарем спрямована на схід. Увінчують храм основнізруби пірамідальні наметові верхи з п'ятьма заломами наднавою і чотирма надвівтарем ібабинцем. Стіни вкриті вагонкою. Храм належить доПЦУ[3].
Дерев'яна каплиця німецьких колоністів1901–1902 р. Будівля покинута, проте реставрована.
У радянські часи в селі діяло відділення радгоспу, у власності якого було 787 га сільгоспугідь, з них 385 га орної землі та 209 га пасовищ. Окрім того, у селі було власне лісництво.
Тут функціонує декілька будинків відпочинку, є два колишні піонерські табори, дві туристичні бази. Активно розвиваєтьсязелений туризм, є гірськолижний підйомник.
У селі є мінеральні джерела, зокрема типу«Нафтуся». Див. також:Джерело мінеральної води (Розлуч, №1),Джерело мінеральної води (Розлуч, №2),Джерело мінеральної води у Розлучі (содове).
Школа, інтернат на 80 осіб, бібліотека (6600 книг), два ФАПи, поштове відділення.
У населеному пункті розвинена туристична інфраструктура. Вона презентована готелем «Собінь», відпочинковий комплекс «Карпатський замок», туристичний комплекс «Карпати», на межі з селомЯсениця-Замкова туристична база «Бойківчанка», котедж «Карпатський».
Окрім того, для відпочинку у селі призначена пасіка «Медова»[4].
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) | Це незавершена стаття згеографії України. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
