| Роберт Шеклі | |
|---|---|
| англ.Robert Sheckley | |
 Роберт Шеклі в 2005 | |
| Народився | 16 липня1928(1928-07-16)[1][2][…]  Мейплвуд,Ессекс,Нью-Джерсі,США[4] |
| Помер | 9 грудня2005(2005-12-09)[5][1][…](77 років) Пукіпсі,Нью-Йорк,США |
| Поховання | Woodstock Artists Cemeteryd[6] |
| Громадянство |  США |
| Діяльність | письменник наукової фантастики, прозаїк-романіст, сценарист, письменник |
| Сфера роботи | наукова фантастика[7], літературний твір у жанрі фентезі[7], детективна література[d][7] і науково-фантастична літератураd[7] |
| Alma mater | Нью-Йоркський університет (1951) і Колумбійська старша школаd |
| Знання мов | англійська[8][7][9] |
| Роки активності | з1952 |
| Жанр | наукова фантастика і класичний детективd |
| Magnum opus | Принеси мені голову прекрасного принца |
| У шлюбі з | Ziva Kwitneyd[10] |
| Діти | Alisa Kwitneyd |
| Нагороди | |
| Сайт: sheckley.com | |
 Роберт Шеклі уВікісховищі | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Ро́берт Ше́клі (англ.Robert Sheckley;16 липня1928,Нью-Йорк —9 грудня2005,Пукіпсі) — американськийписьменник і класик світовоїфантастики, загальновизнаний майстер гумористичної тасатиричної фантастики.
Народився 16 липня 1928 року в нью-йоркськомуБрукліні[11]. Його батько Девід бувстраховим брокером[12], походив з роду польських єврейських імігрантів. Мати Рейчел працювала вчителькою[13]. В Роберта була сестра Джоан, з якою він часто бував на фермі в дядька[14]. Коли Роберту виповнилося приблизно чотири роки, батьки переїхали з Нью-Йорка до Нью-Джерсі, спочатку доВест-Оранджу, потім доМейплвуда. З дитинства багато читав і ще бувши школярем пробував написати роман[13].
В юності Шеклі мав різні підробітки: працював ландшафтним садівником, продавцем кренделів, барменом, молочником і в студії ручного розпису краваток[15]. Щойно йому виповнилося 18, Роберт пішов добровольцем до війська[16]. 1946—1948 служив в армії США під часКорейської війни[11], де друкував документи та редагував полкову газету[16].
Після армії повернувся до Нью-Йорка, де вступив доНью-Йоркського університету, 1951 здобув ступіньбакалавра мистецтв[11]. Бувши студентом, познайомився з Барбарою Скадрон, його першою дружиною[17]. Він винайняв квартиру вРиджфілд Парку, а працював металургом та робітником на авіазаводі[15], не покидаючи мрії писати оповідання[17]. Свої перші твори написав під час двотижневого страйку робітників[18]. У наступні роки продавав свої оповідання всім науково-фантастичним журналам, таким чином було опубліковано кілька сотень його творів, переважно — в журналі «Galaxy»[11].
В 1960-і журнали стали втрачати популярність через поширення телебачення. Роберт Шеклі взявся видавати романи, розлучився з Барбарою та одружився з Зівою Квітні[19], придбаввітрильник[20]. З середини 1960-х років часто подорожував, жив у Мексиці, на Ібіці, в Лондоні та Парижі[21]. Під час проживання наІбіці став вживати наркотики:марихуану,ЛСД,псилоцибінові гриби,гашиш. Впав у залежність відбарбітуратів, які приймав як снодійне[22]. Здоров'я Шеклі дедалі погіршувалося, він пережив дваінфаркти і лікар порадив повернутися до США, де письменник міг отримати лікування[23]. Перед поверненням у Нью-Йорк здійснив подорож по Азії та до Франції[24]. 1980 року повернувся до США, де кілька років працював редактором художньої літератури в журналі «Omni»[21]. Наприкінці життя страждав наемфізему легень[12].
У квітні 2005 письменник відвідав Україну, був запрошений на фестиваль «Портал-2005». Проте в Києві фантастові стало зле. Анонімний шанувальник оплатив його лікування. Коли Робертові Шеклі покращало, його доправили на батьківщину. Після повернення до США, йому стало гірше і 9 грудня 2005 в приватній лікарні в Поукіпсі (штат Нью-Йорк) він помер[25] віданевризми в мозку[12].
Роберт Шеклі відомий як майстер гумористичної наукової фантастики, зокрема оповідань. Утім, за життя він видав і декілька успішних романів. Провідна тема творчості Шеклі — самообмани, якими супроводжуються уявлення про розвиток науки й техніки[11]. Часто в його творах розвиток технологій посилює проблеми суспільства, які повинен був би вирішувати; гадані прекрасні й утопічні місця при ближчому розгляді виявляються жахливими. Герої Шеклі — це типово звичайні, невиразні люди, що потрапляють у незвичайні ситуації[26]. Він багато висміював популярні теми наукової фантастики та іноді називається попередникомДугласа Адамса, автора «Автостопом по галактиці» (1979)[11]. Роберт Шеклі називав своїми натхненникамиОлдоса Гакслі,Марка Твена,О. Генрі таВіктора Гюго, і зазначав, що форма його оповідань була сформована більше поезією, ніж прозовими романами[21]. Сам Шеклі не раз заявляв, що волів би, щоб його порівнювали зФранцом Кафкою[27].
У 1950-і Роберт Шеклі писав багато короткої прози, яку публікував у журналах, таких, як«Galaxy Science Fiction» і«Fantasy & Science Fiction»[28]. Першим оповіданням стало «Заключний іспит» (1951)[27]. Він був настільки плідним автором, що редактори наполягали, аби Шеклі публікувався під псевдонімами і відповідно до одного номера журналу поміщалося декілька його творів[11]. Ці журнали значною мірою завдячують своєму успіху Шеклі, чиї оповідання задавали тон, який наслідували інші письменники[21]. На початку письменницької кар'єри він крім того створював сценарії для епізодів науково-фантастичного телесеріалу«Капітан Відео» та сценарій для фільму «Пастка на людей»[29].
Другий період його творчості почався з публікації роману«Корпорація „Безсмертя“» (1958—1959). У 1960-х роках Шеклі написав кілька романів, які поєднували «химерні» сюжети, метафізичні спекуляції та комічну сатиру. Типовий сюжет від Шеклі є епізодичною оповіддю, структурованою як своєрідна екскурсія в певне сатиричне науково-фантастичне середовище[28], де головний герой має доволі пасивну роль[21].
На 1970-1980-і роки припав спад творчості Шеклі, але саме в цей час він написав декілька своїх найсильніших романів[28].
Шеклі повернувся до написання оповідань у 1990-і[28]. В цей час він видавав також романи-новелізації за мотивами відомих кінофільмів і телесеріалів:«Чужі»,«Вавилон 5» і«Зоряний шлях»[30].
Був одружений п'ять разів з: Барбарою Скадрон, Зівою Квітні, Еббі Шульман, Джей Ротбелл, Гейл Даною[27]. Мав доньок від другої та третьої дружин[21].
Псевдоніми: Філліпс Барбі (Phillips Barbee), Філліп Барбі (Phillip Barbee), Нед Ленг (Ned Lang), Фінн О'Донневан (Finn O'Donnevan)[31]. Загалом написав 15 романів і понад 400 оповідань[12].
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 90222749 ·BLBNB: 000351684 ·BNB: SheckleyRobert1928-2005 ·BNE: XX1023960 ·BNF: 119246346 ·CiNii: DA0369216X ·CONOR.BG: 3823461 ·CONOR.SI: 14978915 ·CONOR.SR: 31527271 ·EGAXA: vtls000855013 ·ERRR: a11501273 ·FAST: 7234 ·Freebase: /m/01d6t8 ·GND: 122222717 ·ICCU: CFIV114177 ·ISNI: 0000000114732737 ·J9U: 987007494145605171 ·KRNLK: KAC200300091 ·LCCN: n50022137 ·LIH: LNB:V*164612;=BG ·LNB: 000072695 ·MAK: 9810638788905606 ·NCF: ncf11961496 ·NDL: 00456308 ·NKC: ola2003169752 ·NLG: 66451 ·NLP: a0000001041876 ·NSK: 000054347 ·NTA: 068859554 ·NUKAT: n94203714 ·PTBNP: 80443 ·RERO: A003826585 ·SKMASNL: vtls012296999 ·SNK: 207084 ·SUDOC: 027136493 ·VIAF: 59089266 ·РНБ: 77179 |
