Вищий законодавчий орган країни — однопалатний. З1971 р. парламент «Риксдаг» складається з 349 депутатів, що обираються громадянами Швеції на 4 роки за пропорційною системою представництва. Що обираються шляхом загального прямого і таємного голосування. Партія або коаліція, що отримали більшість місць на виборах в Риксдаг, формують уряд на чолі з прем'єр-міністром, якому належить виконавча влада. Виборче право надане всім громадянам, котрі досягли 18 років. Риксдаг приймає закони, бюджет, встановлює податки і збори, позики, ратифікує міжнародні договори, обирає прем'єр-міністра і затверджує складуряду Швеції, обирає постійні комісії, фінансових ревізорів, омбудсменів і т. д.
Уряд готує законопроєкти, за дорученням Риксдагу може приймати акти, що мають силу закону, призначає дипломатичних представників за кордоном, губернаторів, вищих чиновників, керуєЗбройними силами Швеції, органами управління та ін.
Згодом Риксдаг зіграв вирішальну роль у встановленні владиГустава I Вази, що зумовило його державну ролю в XVII ст. і XVIII ст.. А у1561 році отримав сучасну назву, в1611 р. були визначені його функції: схвалення законів, прийняття рішень про укладення союзів з іноземними державами, оголошення війни та ін.. В«Епоху Свободи» (1718—1772 рр.) був головнимзаконодавчим органом, після 1772 р. став збиратися лише за рішеннямкороля. У 1866 р. ставдвопалатнимпарламентом (складався з Першої палати (Första kammaren) і Другої палати (Andra kammaren), в результаті реформи, проведеноїУлофом Пальме в 1969—1971 роках, ставоднопалатним[2].
У Риксдагу функціонують 15 парламентських комітетів, по 17 місць у кожному, що розподіляються пропорційно кількості мандатів, отриманих партіями відповідно результатів останніх виборів:
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
