Найімовірніше, першим, хто випадково відкрив острів Реюньйон, булиарабські торговці. У давні часи арабські мореплавці називали цей затишний острів Діна Морґабін (Західний острів). Коли на початкуXVI століття португальські моряки (перші європейці, що відвідали острів) відкрили цей не заселений людьми острів у1513, то назвали його Санта Аполлонія. У1642 році француз Жак Проні заслав на Санта Аполлонію 12 заколотників із Мадагаскару та оголосив її володінням Франції за ухвалоюЛюдовика XIII.
У1649 році його перейменували на острів Бурбон, на честь французької королівської династії. Під час Французької революції 1793 року його перейменували на острів Реюньйон, ознаменувавши цим об'єднання паризької національної гвардії з революціонерами Марселя. 1801 року острів перейменували на честь Наполеона Бонапарта —Île Bonaparte. Англійці, які окупували острів 1810 року, вживали стару назву — Бурбон. Повернений Франції за ухвалоюВіденського конгресу, острів лишився з цим іменем аж до остаточного повалення Бурбонів1848 року, відколи він знову почав зватися Реюньйон.
На початку60-х роківXVII століття Франція тут заснувала колонію. На острові почали насаджувати кавові й цукрові плантації, де працювали раби, привезені кораблями зіСхідної Африки. Після того як 1848 року скасували рабство, уряд Франції спроваджував сюди найманих працівників, здебільшого з Індії таПівденно-Східної Азії. «Різнобарвне» населення сучасного острова походить значною мірою від цих людей. ЗXIX століття виробництво кави поволі занепало, і звідси стали експортували головно цукрову тростину. Острів став заморським департаментом Франції в1946 році, заморською областю — в1972-му.
Реюньйон, який сягає 65 кілометрів завдовжки й 50 кілометрів завширшки, є найбільшим з груп Маскаренських островів (до них належить Маврикій, Реюньйон таРодригес). Його площа 2512 км²; столиця Сен-Дені; рельєф: покритий лісами, гораПітон-де-Неж (3069 м). Тут також знаходиться один із найбільших, надзвичайно активнихщитових вулканів —Пітон-де-ла-Фурнез (2632 м). У середині острова розташовані три вкриті зеленню кальдери, які ще називають цирками, утворені внаслідок руйнування величезного давнього вулкана. Тепер у цих місцях живуть люди. У його підпорядкуванні знаходяться п'ять незаселених островів, що заперечується Мадагаскаром.
На Реюньйоні живе понад 800 тис. осіб. Це нащадки африканців, індійців, китайців, французів та вихідців із Південно-Східної Азії. Приблизно 90 відсотків мешканців острова католики. Хоча офіційною мовою вважається французька, між собою люди спілкуються реюньйонською креольською мовою.
Дідьє Роберт, Президент Регіональної ради Реюньойну
Етнічні групи включають людей європейського, африканського, малагасійського, індійського і китайського походження, а також багатьох нащадків від змішаних шлюбів.
Не відомо точно, скільки людей належить до кожної етнічної групи, тому що існує заборона на етнічні переписи у Франції, під владою якої знаходиться острів. За оцінками, білі складають приблизно чверть населення, індійці теж приблизно чверть, а люди китайського походження приблизно 3 %. Немає точних оцінок скільки людей належить до змішаної раси та людей малагасійського походження. Є також деякі люди в'єтнамського походження, хоча їх дуже мало. Люди тамільського походження і гуджараті становлять більшість індо-реюньйонців; Біхарі та люди іншого походження утворюють ще одну частину населення острова.
Серед місцевих письменників відомийБорис Гамалія (українець за батьком).
Економіка Реюньйону залежить здебільшого від цукрової тростини й від виготовлення з неї патоки та рому. Виробництво: цукор, кукурудза, ваніль, тютюн, ром. Також важливу роль відіграє туризм. Економіка Реюньйон традиційно заснована на сільському господарстві. Цукрова тростина була основною культурою впродовж століття, а тепер на його частку припадає 85 % експорту. Уряд сприяє розвитку туристичної індустрії для зменшення високого рівня безробіття, який становить понад 40 % робочої сили.
Розрив між багатими й бідними великий і є причиною для постійної соціальної напруги. Спалах сильних заворушень у лютому 1991 року показав серйозність соціально-економічної напруженості. Проте цей розрив зменшився за останні 15 років. У 2007 році ВВП на душу населення Реюньйону було 17 146 євро (23 501 US $). Хоча в порівнянні зі своїми сусідами країнами Африки він досить великий, це всього лише 57 % від 30 140 євро ВВП на душу населення метрополії у 2007 році. [2] Загальний обсяг ВВП острова був 18,8 млрд доларів у 2007 році.
Основні продукти — рис, м'ясо, риба, квасоля та сочевиця. Окрім цукрової тростини, тут вирощують кокосові горіхи,ліджи (китайські),папаю, ананаси, капусту,салат-латук, помідори та ваніль.
Реюньйон розташований вище південного тропіка, тому має тропічний та вологий клімат. Кількість опадів і температура можуть різнитися залежно від місцевості. Часто буваютьциклони[3].
.jpg)
