Рефере́ндум (відлат.referendum — те, що треба доповісти) — вдержавному праві ухваленняелекторатом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- або зовнішньополітичних питань.
Залежно від предмета, способу проведення і сфери застосування, розрізняють: референдум конституційний (на всенародне голосування виноситься проєкт конституції чиконституційні поправки) і законодавчий (предмет референдуму — проєкт закону), загальнодержавний чимісцевий, обов'язковий референдум чи факультативний.
При обов'язковому референдумі проєкт відповідного акту підлягає ратифікації всіма виборцями (наприклад, вСША проєктпоправки до конституції США повинен бути схвалений у всіх 50штатах).
Ініціатива проведення факультативного референдуму може належати виборцям (Італія), окремимсуб'єктам федерації (Швейцарія) чи центральній владі (Франція). Референдум — один з елементів так званоїпрямої демократії (безпосередньої демократії).
УНімеччині референдуми законодавчо заборонені післяДругої світової війни — це пов'язано з тим, що гітлерівський режим був затверджений шляхом плебісцитів.
Електронний референдум є одним з інструментівелектронної демократії. Українське законодавство визначає електронний референдум як всеукраїнський або місцевий референдум з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, електронних засобів для прийняття громадянами рішень з важливих справ держави та суспільства на загальнодержавному та місцевому рівні.[2]
Ю. Барабаш.Референдум // Політологічний енциклопедичний словник / Уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. —Х.: Право, 2015. — С. 629—631.
.svg)
