| Рене Плевен | |
|---|---|
фр.René Pleven  | |
 | |
| міністр закордонних справ Франції | |
| 1958 | |
| Президент | Шарль де Голль |
| Попередник | Крістіан Піно |
| Наступник | Моріс Кув де Мюрвіль |
| Народився | 15 квітня1901(1901-04-15) Ренн |
| Помер | 13 січня1993(1993-01-13)(91 рік) Париж |
| Похований | Дінан |
| Відомий як | політик, дипломат |
| Країна | .svg) Франція |
| Alma mater | Університет Реннаd[1], Lyceum Ambroise Paréd, École Libre des Sciences Politiques[d][1] і Паризький університет (1924)[2] |
| Політична партія | Democratic and Socialist Union of the Resistanced |
| Діти | Nicole Plevend і Françoise Plévend |
| Професія | політик,дипломат |
| Нагороди | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Рене Плевен (фр.René Pleven;15 квітня1901(19010415),Ренн —13 січня1993,Париж) —французькийполітик і державний діяч, двічі, з12 липня1950 року по28 лютого1951 року і з10 серпня1951 року по7 січня1952 року бувшипрем'єр-міністром Франції, очолював кабінет міністрівЧетвертої Французької республіки.
Рене Плевен народився15 квітня1901 року у містіРенн. Його батьком був полковник Жюль Плевен, викладач Військової школи Сен-Сір. Він здобув освіту в середніх школах Ренна і Лаваляю. Був також студентом Вільної школи політології. Вивчав юриспруденцію вПарижі. Починаючи з 1929 по1939 рік Рене Плевен працював директором британської телефонної компанії обіймаючи, зокрема, посаду директора всіх операцій у Європі.
У 1939 році був мобілізований до Військово повітряних сил Франції як сержант запасу. Тоді Жан Моне призначив його заступником голови французької місії в США з закупівлі військових літаків.
У 1940 році він вперше зустрівся з генералом Шарлем де Голлем та приєднався до заснованого ним (Шарлем де Голлем) патріотичного руху французів за національну незалежність Франції відфашистів —«Вільна Франція»
З1941 року, під командуванням генерала Чарльза Леклерка був членом Французького національного комітету уряду у вигнанні, до свого повернення у Францію в1944 році. Був головним організаторомБраззавільської конференції, що відбулася на початку ]]1944]] року.
У Франції він зайняв, пост міністра колоній, а в листопаді1944 року він був міністром фінансів у кабмініде Голля. У наступному кабінеті міністрів Жоржа Бідо, Рене Плевен отримав постміністра оборони.
На піку своєї політичної кар'єри, з1950 по1952 років, Плевен був двічі прем'єр-міністром Франції.
З1952 по1954 рік удругеміністр оборони Франції.
У1958 році Рене Плевен був призначенийміністром закордонних справ Четвертої республіки.
З1958 по1969 роки був членомЄвропейського Парламенту.
З1969 року міністр юстиції Франції.
З1974 по1976 рр. — президентом Регіональної радиБретані.
 | Це незавершена стаття профранцузькогополітика чи політикиню. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Наука | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия ·Велика данська енциклопедія ·Велика норвезька енциклопедія ·Шведська національна енциклопедія ·Brockhaus Enzyklopädie ·De Agostini ·Encyclopedia Treccani ·Encyclopædia Britannica ·Encyclopædia Universalis ·Internetowa encyklopedia PWN ·Lur Hiztegi Entziklopedikoan ·Treccanis Dizionario di Storia |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
