Ремесло — дрібне виробництво за допомогою примітивногознаряддя, для задоволення широких побутових потреб, господарського (раніше й військового) виряду, різного роду будівництва та частин його устаткування.
З завмираннямнатурального господарства ремесло відокремилося від хатнього виробництва (для власних потреб і для сусідів) і, щораз більшеспеціалізоване, зосередилося головне в містах і містечках у вигляді дрібних підприємств. Вироби виконувалися назамовлення, рідше на ринок.
У ремісничих підприємствах майже нема поділу праці, хіба часткова допомога членів родини чи підмайстрів (челядників) і учнів-практикантів. Ремісник євласником майстерні і засобів виробництва, він сам (чи разом з вишколеним підмайстром) є самостійним виробником того чи ін. предмета, здатним виконати його від початку до кінця. Ремесло є його основним зайняттям і джерелом прожитку.
Із розвитком техніки ремесло, крімхисту й хатнього досвіду, вимагало чимраз докладнішого й спеціалізоіваного навчання. У добу найбільшого свого розквіту ремісники творили окрему, досить замкнену соціальну групуміщанського стану, характеристичну своїм побутом і громадським значенням, з особливими правами й обов'язками, визначенимицеховою організацією. Цим ремесла відрізняються від кустарної промисловості, яка переважно буває лише додатковим зайняттям (наприклад, у вільний відсільсько-господарських робіт час). Ремесло відмінне відмануфактури, в якій є більшийподіл праці, господарська ініціатива ізасоби виробництва не належать виробникам; крім того, наявні відповіднітехнічні прилади ірушії (вода,вітер тощо). Але в індустріальну добу у ремісничому виробництві застосовуються, крім основної ручної праці (чи ручних або ножних машин), також досконаліші (наприклад, електричні) прилади.
