| Рані-кі-вав | |
|---|---|
| Rani-ki-vav (the Queen's Stepwell) at Patan, Gujarat [1] | |
| Світова спадщина | |
Рані-кі-вав | |
| 23°51′32″ пн. ш.72°06′06″ сх. д. / 23.85889° пн. ш. 72.10167° сх. д. /23.85889; 72.10167 | |
| Країна | |
| Тип | Культурний |
| Критерії | i, iv |
| Об'єкт № | 922 |
| Регіон | Азія і Океанія |
| Зареєстровано: | 2014(38сесія) |
![]() | |
Рані-кі-вав (гудж.રાણકી વાવ,гіндіरानी की वाव,англ.Rani ki vav, «Колодязь королеви») —східчаста криниця, розташована в містіПатан, штатГуджарат,Індія. Один з найвизначніших зразків гуджаратських східчастих криниць XI ст. Споруда добре збереглася в первісному вигляді завдяки тому, що порівняно недовго використовувалася і була похована під мулом і піском. Відновлена в другій половині XX ст.
Криниця глибшає зі сходу на захід, до джерела води ведуть чотири павільйони з кам'яними сходами, колонами та балками. Споруда прикрашена різноманітними скульптурами.
Рані-кі-вав споруджено в XI столітті, в період правління династіїСоланка, що володіла цими землями з 960 до 1243 роки. Прийнято вважати, що Рані-кі-вав зведено на честь правителя Бгімдеви I (1022—1063) його вдовою Удаяматі або, можливо, його сином Карнадевою I. Будівництво східчастої криниці почалося в 1063 році і завершилося через понад два десятиліття, приблизно в 1090 році[2].
Між XIII і XIV ст. східчасту криницю затопила річкаСарасваті. Більшість споруди опинилися під піском і мулом, що перешкодило її використанню, проте врятувало Рані-кі-вав від вандалізму та перебудови наступними ісламськими правителями. Крім того, оскільки частина споруди була видна над землею, вона лишалася відомою[2].
У 1805 і 1811 роках частини верхніх поверхів, які зруйнувалися, але не були засипані піском, вивіз тодішній власник землі, Бахадурсінгх Барот, і використав для будівництва нової східчастої криниці в Патані[2].
У 1890-х роках історики Генрі Коузенс і Джеймс Берджесс відвідали криницю, коли її було повністю поховано під землею, і виднілися лише кілька колон. У 1960-х роках і далі Археологічній службі Індії вдалося осушити криницю, частково встановити на місце стіни та скульптури. У 1987—1988 в Рані-кі-вав була виявлена мармурова скульптура, що зображає Удаяматі[2].
22 червня2014 року Рані-кі-вав було занесено до списку об'єктівСвітової спадщини ЮНЕСКО[3][4].
Рані-кі-вав розташовано на березі річки Сарасваті. Архітектура належить до стилю Чаулук'я або Соланкі, більш відомого як стиль Мару-Гурджара, що з'явився в XI—XIII ст. на території сучаснихГуджарату таРаджастану[2].
Максимальна довжина складає 70 м, ширина — 23 м, глибина — 28 м[2]. Криницю орієнтовано у напрямку схід-захід (вісь відхиляється на 3° за годинниковою стрілкою). Споруда поєднує всі основні компоненти східчастої криниці, включаючи ступінчастий коридор, що починається на рівні землі, серію з чотирьох павільйонів, поділених на поверхи зі збільшенням кількості поверхів на захід, вертикальну шахту та резервуар для надлишкової води. Рані-кі-вав формально визнана пам'яткою старовини національного значення та оточено охоронною зоною завширшки 100 м, де заборонено будівництво[5].
Четвертий павільйон має сім поверхів, з яких збереглися п'ять найнижчих і стовпи та цоколь шостого поверху[2]. Там міститься резервуар прямокутної форми 9,5 м на 9,4 м, на глибині 23 м[5]. В кінці споруди — лійкоподібна вертикальна шахта, верхній діаметр якої становить 10 м, а на глибині 30 м звужується до 7 м. Відповідаючи 7-и рівням четвертого павільйону, шахта розділена на 7 частин. З неї вода надходила до резервуару в будь-який сезон[2].
Рані-кі-вав побудовано як перевернутий храм, що підкреслює святість води. Криницю прикрашенено скульптурними панелями. Всередині міститься понад 500 головних скульптур і понад тисяча другорядних, які поєднують релігійні, міфологічні та світські образи, часто посилаючись на літературні твори[5]. Зокрема, там є скульптуриВішну,Кубери,Ґанеші,Лакшмі-Нараяни,Шиви-Парваті,Брахми,Наваґрахи та різноманітнихаватар Шиви, а такожапсарів, нагаканьїв,йогінів,садху. Деякі скульптури прив'язані до сторін світу: на стінах Рані-кі-вави зображені богиІндра, правитель сходу,Аґні, правитель південного сходу,Яма, правитель півдня,Нірруті, правитель південного заходу,Варуна, правитель заходу,Вайю, правитель північного заходу,Кубера, правитель півночі, таІшана, правитель північного сходу[2]. Для запобігання обвалу, споруда підтримується всередині каркасом із балок і колон. У споруді спершу було 292 колони, з яких залишилося 226[2].