Походить від староцерковнослов'янської букви («рци»), що за формою накреслення являє собою трохи видозмінену грецьку Ρ ρ («ро»). Старослов'янська назва «рци» — наказова форма дієсловарѣщь і буквально означає «говори», «кажи», «речи»[1]. Углаголиці має вигляд, за ліком 19-та. Числове значення в обох абетках — 100.
Р — двадцять першалітераукраїнської абетки. У сучасній українській мові літерою «р» позначають передньоязиковий сонорний плавний дрижачий звук, який може бути твердим (риба) і м'яким (ряст).
