На цій сторінці показано неперевірені зміни
Пьотр Вандич | |
---|---|
Народився | 20 вересня1923(1923-09-20)[3][4][1] ![]() Краків,Польська Республіка[3] ![]() |
Помер | 29 липня2017(2017-07-29)[1](93 роки) або28 липня2017(2017-07-28)[2](93 роки) ![]() Бренфорд ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | історик,викладач університету ![]() |
Галузь | історія ![]() |
Alma mater | Лондонська школа економіки та політичних наук (1951)[4],Кембриджський університет (1948)[4],Гренобльський університет (1942)[4] іКембриджський університет (1952)[4] ![]() |
Науковий ступінь | професор |
Знання мов | польська[5][6][7] іанглійська[6][7] ![]() |
Заклад | Індіанський університет в Блумінгтоні[4] іЄльський університет[4] ![]() |
Членство | American Historical Associationd[4],American Association of University Professorsd[4],Polish Institute of Arts and Sciences of Americad[4],Польська академія наук[8] іПольське наукове товариство на чужиніd ![]() |
Нагороди | |
Пьотр Стефан Вандич (англ.Piotr Stefan Wandycz; 20 вересня 1923 — 29 липня 2017) — польсько-американський історик. Він також був президентом Польського інституту мистецтв і наук Америки тапочесним професоромЄльського університету, який спеціалізувався наісторії Східної та Центральної Європи.
Вандич народився вКракові в 1923 році під часДругої Польської Республіки в родині Дам'яна і Стефанії (з Дуніковських) Вандичів і виріс уЛьвові[9]. Вандич покинув країну під часДругої світової війни 17 вересня 1939 року, коли радянська армія вторглася в Східну Польщу. Він разом із родиною переїхав до Румунії, а в 1940 році поїхав до Франції. Закінчивши польськийліцей у Вільяр-де-Лан, навчався вҐренобльському університеті (1941–42). Наприкінці 1942 року він дістався Сполученого Королівства, де служив упольській армії до 1945 року підпоручником. Після війни він навчався вКембриджському університеті, де закінчив бакалаврат і магістратуру, а також уЛондонській школі економіки (доктор філософії, 1951). Пізніше він переїхав до Сполучених Штатів, де спершу викладав в Університеті Індіани, а пізніше, з 1966 року — вЄльському університеті на посадідоцента. У 1968 році він отримав звання повного професора, а в 1989 році був призначений професором Бредфорда Дарфі. У Єльському університеті він керував аспірантурою з російських і східноєвропейських досліджень та історії, був головою Ради з російських і східноєвропейських досліджень і директором Центру мов і регіонів. Він є автором 18 книг і понад 400 статей та рецензій на книги[10].
Пьотр Вандич був членомПольської академії наук, Польського інституту мистецтв і наук Америки,Польської академії знань та почесним членомПольської історичної асоціації. Його численні інші нагороди включали Командорський хрестОрдена Відродження Польщі тапочесні ступеніВроцлавського університету,Сорбонни,Ягеллонського університету таЛюблінського католицького університету. Помер 29 липня 2017 р.[11].
Пьотр Вандич був відомим авторитетом вісторії Східної та Центральної Європи. Його численні книжки включають«Франція та її східні союзники, 1919—1925», яка в 1962 році отримала премію Джорджа Луїса Біра від Американської історичної асоціації[12];Сутінки французьких східних альянсів, 1926—1936, яка отрималапремію Вейна С. ВучінічаАмериканської асоціації сприяння славістичним дослідженням; і«Ціна свободи: історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення» (перекладена українською[13]), яка була вибраною в 1992 році History Book Club.
M.B.B. Biskupski (Co-authored with Neal Pease and Anna Cienciała), «Piotr S. Wandycz — pionier badań w Ameryce nad dziejami Polski i Europy Środkowo-Wschodniej» («Piotr S. Wandycz: A Pioneer in Research in America Concerning Poland and East Central Europe»), in Studia z Dziejów Rosji i Europy środkowo-wschodniej, 30 (1995), pp. 5–13.