Найскладніша будова притаманна контурним перам, що утвореністрижнем та двомаопахалами, розташованими в одній площині. Нижня частина стрижня — так званийочин — порожня та позбавлена опахал, всередині розташовано плівчасте утворення, що називається «душка». Решта стрижня — «стовбур» — має серцевину, що складається з легкої рогової комірчастої тканини.
Опахала утворені довгимиборідками, від яких відходять менші борідки другого порядку; на них, своєю чергою, розташовані рогові гачки, якими скріплюються борідки пера. У разі відсутності гачків борідки залишаються незчепленими, і такий вид пера називаєтьсяпуховим.
Завдяки оперенню птахи можуть набувати різного забарвлення, що досягається двома шляхами. По-перше, шляхом вміщення в борідках пера барвників різного кольору (наприклад, упапуг); і по-друге, завдяки специфічній структурі поверхні пера, що забезпечує відбиваннясвітла разом з йогоспектральним розкладенням (наприклад, упавича). Птахи, яким притаманне таке «структурне» забарвлення, втрачають його в разі намокання пера.
Розрізняють такі види пер: контурні, нитчасті, пухові,пух та щетинки.
До контурних пер належать:махові, що відіграють головну роль в утворенні тримальної поверхні крила; стернові, що утворюють хвіст, тапокривні, що вкривають тулуб птаха і значну частину крил.
У більшості птахів (за деякими винятками, наприклад,пінгвінів) покривні пера вкривають тіло не скрізь: ділянки шкіри, де ростуть пера (птерилії) чергуються з ділянками, де пера відсутні (аптерії). Аптерії вкрито перами з сусідніх птерилій.
Нитчасті пера відрізняються довгим, тонким та м'яким стовбуром, та дуже нечисленним борідками другого порядку на його дистальному кінці. Звичайно, вони вкриті контурними перами, але у деяких птахів (наприклад, убакланів) на ділянках шиї та потилиці виступають на поверхню оперення.
Пухові пера, як і пух, характеризуються м'яким та тонким стрижнем і незчепленими борідками. Ці види пер запобігають охолодженню тіла.
Для пуху характерний вкорочений стрижень та незчеплені борідки першого порядку, за майже повної відсутності борідок другого порядку. Ембріональне перо, з якого розвиваються всі форми пер, за будовою подібне до пуху.
Щетинки являють собою стрижні пер, позбавлені борідок. Вважається, що вони, як і нитчасті пера, виконують функцію органівдотику.
Пера на кінцях з часом стираються, тріпаються та вицвітають, що призводить птахів до необхідностілиняння, тобто періодичної зміни пер.
Тривалий час вважалося, що еволюційно пера походять від шкірних лусокрептилій, але останнім часом це твердження поставлено під сумнів[1].Спочатку пера виконували завдання теплоізоляції та, імовірно, маркерну, у шлюбній поведінці, і лише потім стали пристосуванням для польоту.
У грудні 2018 року на основі аналізу викопних решток було встановлено, що пір'я виникло уптерозаврів 250 млн років тому.[2]
Дослідно доведено, що відсутність в організміембріону птахів білкового рецептора, яка спричинює утворення перетинок між пальцями ніг, викликає також і перетворення шкірної луски на ногах на пера[3]
Внаслідок розростанняклітинепідермісу такутису нашкірі утворюється горбок (він подібний до зачатку луски плазунів), що поступово розростається у вигляді спрямованого назад виросту, основа якого заглиблюється в шкіру, утворюючи піхву пера.Сполучнотканинна частина виросту перетворюється на пронизаний кровоносними судинами сосочок пера, що росте. Одночасно епідермальний шар, що розростається — перетворюється на тонкий роговий чохлик, який закриває перо, що росте, а з допоміжних клітин, які посилено діляться та поступово роговіють, утворюється стрижень з борідками, що відходять від нього. В міру росту пера, навколишній роговий чохлик поступово злущується, а борідки розпрямляються, утворюючи віяло. Сосочок засихає; від нього в очині пера залишається лише плівчаста душка[4].
Пера застосовують для набивки перин,подушок, м'яких меблів, а також для утепленняодягу таспальних мішків (особливо цінується пухгаги). Пера здавна застосовували для виготовленнястріл. Пера великих птахів (найчастішегусей) протягом століть використовували якручки.
У багатьох народів (зокрема, до середини 19-го сторіччя і в західноєвропейських країнах) пера входять до складу традиційного святкового вбрання. Їх використовували також для проведення ритуалів.
Пераорлів мають велику культурну та духовну цінність дляамериканськихіндіанців ікорінних народів Канади як релігійні предмети. У Сполучених Штатах релігійне використання орлиного іяструбиного пера регулюється федеральним законом про орлине пір'я, згідно з яким володіння орлиним пером обмежено сертифікованими та зареєстрованими членами визнаних на федеральному рівні, індіанських племен.
Протягом 18-го, 19-го і початку 20-го століть відбувалася бурхлива міжнародна торгівля перами для вишуканих жіночих капелюхів та інших головних уборів. 1886 року відомийорнітолог Френк Чепмен нарахував уНью-Йорку пера 40видів місцевих птахів, які прикрашали три чверті з 700 дамськихкапелюхів. Ця торгівля призвела до серйозних втрат для популяцій деяких птахів (наприклад,чапель тажуравлів). Захисники природи вели велику кампанію проти використання пера в капелюшках. Це сприяло ухваленню Закону Лейсі 1900 року і зумовило зміну моди. Ринок декоративного пера значною мірою обвалився.[8]
Останнім часом оперення півня стало поширеним трендом як аксесуар для зачіски, а пера, яке раніше застосовували як риболовецьку приманку, тепер використовують для додання волоссю кольору і стилю[9]. Сьогодні (на початку XXI століття) пера, що використовують в індустрії моди, у військових головних уборах і одязі, є відходамиптахівництва, в тому числі перакурей,гусей,індиків,фазанів істраусів. Ці пера забарвлюють і обробляють для поліпшення їх зовнішнього вигляду, оскільки перасвійських птахів за своєю природою часто бувають тьмяними, якщо порівняти з перами диких птахів.
Виробництво пір'яної продукції в Європі скоротилося за останні 60 років, переважно через конкуренцію з боку азійських країн.
↑Наумов Н. П., Карташев Н. Н. Зоология позвоночных. — Ч. 2. — Пресмыкающиеся, птицы, млекопитающие: Учебник для биолог. спец. ун-тов. — М.: Высш. школа, 1979. — 272 с., ил.
↑Murari, S.K.; Frey, F.J.; Frey, B.M.; Gowda, T.V.; Vishwanath, B.S. (2005). Use ofPavo cristatus feather extract for the better management of snakebites: Neutralization of inflammatory reactions.Journal of Ethnopharmacology.99 (2): 229—237.doi:10.1016/j.jep.2005.02.027.PMID15894132.
.jpg)
![Актриса Андула Седлачкова[cs] з капелюхом, прикрашеним егретками чепури великої, 1912](/mt/?noimg=&dark=on&url=https%3a%2f%2fuk.wikipedia.org%2fwiki%2f%25D0%25A4%25D0%25B0%25D0%25B9%25D0%25BB%3aAndula488_archive-vseobecne-01.jpg)
.jpg)
