Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Прага

Координати:50°05′15″ пн. ш.14°25′17″ сх. д. / 50.0875° пн. ш. 14.421388888889° сх. д. /50.0875; 14.421388888889
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

Прага
Praha
ГербПрапор
Герб ПрагиПрапор Праги
Прага
Прага
Основні дані
50°05′15″ пн. ш.14°25′17″ сх. д. / 50.0875° пн. ш. 14.421388888889° сх. д. /50.0875; 14.421388888889
КраїнаЧехія Чехія
РегіонСередньочеський край
Столиця дляЧехія Редагувати інформацію у Вікіданих

Межує з

— сусідні нас. пункти
Zelenečd, Zdibyd, Úvalyd, Черношицеd, Презлетіцеd, Ржичани, Květniced, Bořanoviced, Jenštejnd, Hovorčoviced, Радоніце (район Прага-схід), Hostiviced, Розтоки, Jílovištěd, Sibřinad, Podolanka[d], Jinočanyd, Chrášťanyd, Dobrovízd, Vestecd, Jeseniced, Унетице, Zbuzanyd, Veleňd, Šestajoviced, Křeniced, Ořechd, Kněževesd, Průhoniced, Zlatníky-Hodkoviced, Horoměřiced, Kosořd, Čestliced, Tuchoměřiced, Nupakyd, Jirnyd, Dolní Břežanyd, Zvoled, Прага-схід, Прага-захід, Середньочеський край Редагувати інформацію у Вікіданих?
Поділ
  • Radotínd[1], Kbelyd[1], Újezd nad Lesyd[1], Кунратіце[1], Slivenecd[1], Suchdold[1], Lysolajed[1], Nebušiced[1], Přední Kopaninad[1], Trojad[1], Ďábliced[1], Březiněvesd[1], Dolní Chabryd[1], Šeberovd[1], Újezdd[1], Křesliced[1], Libušd[1], Ржепориє[1], Дольні Почерніце[1], Dolní Měcholupyd[1], Štěrboholyd[1], Petroviced[1], Dubečd[1], Velká Chuchled[1], Lochkovd[1], Збраслав[1], Lipenced[1], Čakoviced[1], Vinořd[1], Sataliced[1], Klánoviced[1], Kolodějed[1], Běchoviced[1], Královiced[1], Nedvězí u Říčand[1], Kolovratyd[1], Benice[d][1], Bohniced[1], Braníkd[1], Бржевновd[1], Бубенечd[1], Černý Mostd[1], Čimiced[1], Дейвіце[1], Hájed[1], Hájek u Uhříněvsid[1], Hloubětínd[1], Hlubočepyd[1], Hodkovičkyd[1], Holešoviced[1], Holyněd[1], Horní Měcholupyd[1], Hostaviced[1], Hostivařd[1], Градчани[1], Hrdlořezyd[1], Chodovd[1], Cholupiced[1], Jinoniced[1], Йозефов[1], Kamýkd[1], Karlínd[1], Kobylisyd[1], Komořanyd[1], Коширже[1], Krčd[1], Kyjed[1], Lahoviced[1], Letňanyd[1], Lhotkad[1], Лібенd[1], Libocd[1], Lipanyd[1], Malá Chuchled[1], Мала Страна[1], Malešiced[1], Michled[1], Miškoviced[1], Modřanyd[1], Motold[1], Нове Мєсто[1], Nusled[1], Písniced[1], Pitkoviced[1], Podolíd[1], Prosekd[1], Radliced[1], Ruzyněd[1], Řepyd[1], Sedlecd[1], Сміхов[1], Sobínd[1], Старе Місто[1], Stodůlkyd[1], Strašniced[1], Стржешовіце[1], Стржижков[1], Točnád[1], Třeboniced[1], Třeboradiced[1], Uhříněvesd[1], Veleslavínd[1], Виногради[1], Воковіце[1], Вршовіцеd[1], Vyšehradd[1], Záběhliced[1], Zadní Kopaninad[1], Zličínd[1], Жижков[1], Vysočany (Прага), Horní Počerniced Редагувати інформацію у Вікіданих
  • ЗаснованоIX століття
    Перша згадка965[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Площа497 км²
    Населення1 384 732 (2024)
    · густота2 550 осіб/км²
    Висота НРМ

    верхів'я Телечек
    399 м над р.м.

    низинаВлтави
    177 м над р.  м
    Найвища точкаTelečekd і невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
    ВодоймаВлтава, Čertovkad, Ботичd, Dalejský potokd, Prokopský potokd, Říčanský potokd, Lochkovský potokd, Rokytkad Редагувати інформацію у Вікіданих
    Назва мешканцівчеськ.Pražan, чеськ.Pražanka, чеськ.Pražák, чеськ.Pražačka, англ.Praguer, есп.Pragano, фр.Pragois[3], фр.Pragoise[3] і італ.praghesi Редагувати інформацію у Вікіданих
    Міста-побратимидив. тут
    Телефонний код(420)2
    Часовий поясUTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
    Номери автомобілівA[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Кодмісцевої адміністративної одиниці(NUTS)CZ554782,CZ0100
    GeoNames3067696
    OSMr439840  ·R
    Поштові індекси100 00 — 199 00
    Міська влада
    АдресаПразький магістрат, Маріанська площа 3, 11001, Прага 1
    Мер Прагиd Редагувати інформацію у ВікіданихЗденек Гржиб
    Вебсайтwww.cityofprague.cz
    Мапа
    Мапа
    Прага. Карта розташування: Чехія
    Прага
    Прага
    Прага (Чехія)


    CMNS: Прага уВікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
    Q: Прага у Вікіцитатах
    У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Прага (значення).

    Пра́га (чеськ.Praha[ˈpraɦa],нім.Prag,лат.Praga) —столиця та найбільше містоЧехії, адміністративний центрСередньочеського краю та Праги як окремого регіону, а також двох районів Середньочеського краюПрага-Захід таПрага-Схід. Прага розташована в західній частині Чехії, в історичній областіБогемія.

    УX-XII століттях Прага була столицеюЧеського князівства, уXII-XVIII століттях — столицеюЧеського Королівства, у 1806—1867 рр. — столицею Чеського королівства у складіАвстрійської імперії, у 1867—1918 рр. — провінційним містомАвстро-Угорщини, у19181939 та19451948 рр. — столицею Чехословацької Республіки, у19391945 рр. — німецькогопротекторату Богемії та Моравії, у19481990 рр. — Чехословацької Соціалістичної Республіки, у19901992 рр. — Чехословацької Федеративної Республіки, а з 1993-го — столицею Чеської Республіки.

    Прага відома поетичними назвами:Місто ста веж,Мати міст,Злата Прага.

    2022 р. присвоєна почесна відзнака України«Місто-рятівник»[5].

    Символіка

    [ред. |ред. код]
    Докладніше:Прапор Праги та Герб Праги

    Офіційними символами Праги є прапор та герб. Прапор Праги являє собою прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, воно складається з двох рівновеликих горизонтальних смуг червоного і жовтого кольорів. Прапор іноді використовується з розміщеним на ньому гербом Праги. Герб маєгеральдичний щит іспанської форми і пофарбований в пурпурний колір. У центрі щита зображена кам'яна фортеця з двостулковими воротами та трьома вежами. Ворота на фортеці розкриті, решітка піднята. У воротах видно руку, закуту в срібні лицарськілати і стискаюча меч.

    Історія

    [ред. |ред. код]

    Назва міста походить від чеського словаpráh, що означаєпоріг. За легендою його засновником бувкнязь Крок, донька якого провидицяЛюбуша вказала місце для побудови граду й пророкувала йому велику славу.

    Перші історичні дані про поселенняслов'ян на території сучасної Праги відносять доVI століття. Однак перші поселення на території сучасного міста датуютьсяпалеолітом. У другому столітті до н. е. в цій місцевості поселилисякельти, яких у першому столітті н. е. витіснилимаркомани, й, можливо,свеви.

    Найдавніший замок на території міста,Празький град, був збудований на лівому березі річкиВлтави уIX ст. Відтоді Прага стала столицею Чеського князівства, наприкінці цього ж століття в місті була побудована ринкова площа.

    У своєму повідомленні єврейський купець зКордови вІспаніїІбрагім ібн Якуб близько 965 р. згадує про Прагу. Оригінал цього повідомлення не зберігся. Проте фрагменти оповідання ібн Якуба використав в творі «Книга доріг та країн» Абу Абдулах аль-Бакрі, що писав її в1068 р. уКордові вІспанії. Щодо Праги він цитуєІбрагіма ібн Якуба: «Що стосується краю Болеслава, то його відстань від міста Фарага [Прага] до міста [trkw] (Краків) [вимагає] трьох тижнів подорожі. Місто Фарага [є] найбагатше в краю [слов'ян] товарами. Прибувають до нього з міста trkw [Краків] Руси та Слов'яни з товарами, a також прибувають з ісламських країн, відєвреїв татурків також з товарами, різними монетами, а з собою забирають рабів,олово та різні шкури». Отже купці зРусі вже в X ст. досягали Праги[6].

    У першій половиніXIII ст. навколо кам'яних будівель у районі майдану почали зводити фортечні стіни.

    Прага була в економічному плані добре розвиненим містом, яке вело жваву торгівлю з сусідами й швидко розвивалося. Період особливого розквіту Праги вXIV ст. пов'язаний із діяльністюКарла IV. За його правління було збудованоНове місто, кам'яний міст через Влтаву, відомий тепер якКарлів міст, заснованоКарлів університет, розпочалося будівництвособору святого Віта. Прага стала столицею Священної Римської імперії.

    1389 року відбувся єврейський погром, внаслідок якого було винищено тритисячну єврейську громаду міста. Наразі у місті залишилось декілька синагог, серед яких є і добиготики. Частково збереженими є єврейськіцвинтарі.

    ПочатокXV ст. у Празі позначився діяльністю проповідника і реформатораЯна Гуса, викладачаКарлового університету.1419 р., через п'ять років після йогострати відбулася першапразька дефенестрація — радикальнігусити викинули з вікон сімох міських радників. Пражани підтримувалитаборитів під часгуситських воєн.

    1526 р. королівствоБогемія перейшло до рукГабсбургів, ревних католиків, у той час як жителі Праги симпатизувалипротестантам. При імператоріРудольфі II Прага знову стала столицеюСвященної Римської імперії. Рудольф II був меценатом, запрошував до себе астрологів, магів, науковців, музикантів та митців, а тому Прага стала культурним центром Європи. В той час у Празі мешкали астрономиТихо Браге таЙоган Кеплер, художникДжузепе Арчімбольдо тощо.

    У1618 відбуласядруга празька дефенестрація, яка поклала початокТридцятирічної війни. Після поразки вбитві на Білій горі у1621 на Старомєстській площі було страчено 27 найвизначніших представників чеської шляхти, багатьох інших було вислано з міста. Внаслідок саксонської ташведської окупації населення Праги зменшилося з 60 до 20 тис.

    1689 рр. місто постраждало від сильної пожежі, але після пожежі почалася інтенсивна відбудова.17131714 рр. в Празі востаннє була епідеміячуми, яка спричинила від 12 до 13 тисяч смертей. Втім, у XVIII ст., населення міста продовжувало зростати, і 1771 у ньому налічувалося вже 80 тисяч мешканців. у 1757 під часбитви під Прагою місто постраждало від обстрілу пруської армії.

    1784 року чотири окремі муніципалітети:Мала Страна,Нове Місто,Старе Місто іГрадчани об'єдналися в одне місто. Єврейський кварталЙосефов приєднався до Праги 1850. У 1817 утворилося перше передмістя —Карлин.

    З початкомпромислової революції Прага стрімко розвивалася. Змінився і національний склад населення міста. До1848 більшість пражан були німцями, а в1880 німці становили лише 14 %, у1910 — 6,7 %. Причиною такої зміни став приплив чеського населення з Моравії. У1861 чехи здобули більшість у міській раді.

    XX століття

    [ред. |ред. код]

    ПісляПершої світової війни, з утвореннямЧехословаччини, Прага знову стала столицею. На той час вона була містом із високим рівнем індустріалізації.1930 її населення досягло 850 тисяч осіб.

    В часиДругої світової війни Прага була окупована німцями, а Празька фортеця стала резиденцієюПротекторату Богемії та Моравії, що був проголошений 15 березня 1939. Протягом осені усі чеські культурні та освітні установи були закриті, чимало чехів, що намагалися чинити опір було розстріляно або заслано в концтабори. Першою жертвою став студент Карлового університетуЯн Оплетал, смертельно поранений в ході демонстрації до дня незалежності Чехії28 жовтня1939. В 1942 був страченийАлоїз Еліаш, прем'єр-міністр 1939-1941 років.

    5-8 травня 1945 року в очікуванні німецької капітуляції у Празі спалахнулоантинімецьке повстання, на боці повстанців виступила дивізіяРВА під командуваннямС. Буняченка, що врятувало місто від руйнування німцями.Наближення радянський військ 8 травня змусило німецькі війська капітулювати, і заради уникнення полону здатися американцям. 9 травня радянські танки були в центрі Праги. Дивізія Буняченка також намагалась здатися в полон американцям, проте американці не прийняли капітуляції й після 15 травня російські військові були знищенні радянськими.

    з5 січня по20 серпня1968 Прага стала центромПразької весни — народних протестів проти радянського впливу. Протести були придушенірадянськими військами. Чеські війська не чинили активного опору, завдяки чому Прага не зазнала руйнувань. Радянські танки покинули Прагу 11 вересня 1968.

    Географія

    [ред. |ред. код]

    Територія Праги простяглася уздовж обох берегів річкиВлтава. Довжина річки в межах міста — 23 км, середня глибина — 2,75 м, максимальна — 10,5 м. У річку на території Праги впадають 5 струмків на лівому березі і 4 — на правому.

    Місто багате на зелені насадження, вони становлять трохи менше половини його території.

    Клімат

    [ред. |ред. код]

    Кліматпомірно континентальний, зими відносно м'які, малосніжні. Середня температурасічня становить близько нуля градусів, улипні цей показник дорівнює +19 градусам за Цельсієм.

    Клімат Праги
    ПоказникСіч.Лют.Бер.Квіт.Трав.Черв.Лип.Серп.Вер.Жовт.Лист.Груд.
    Абсолютний максимум,°C17,418,522,528,632,837,237,836,833,127,019,517,4
    Середній максимум, °C1,42,67,714,018,822,024,224,419,214,26,62,2
    Середня температура, °C−1,1−0,33,88,413,616,319,419,314,68,94,40,2
    Середній мінімум, °C−3,6−3,3−0,23,58,412,014,414,010,15,92,4−1,7
    Абсолютний мінімум, °C−27,5−27,1−27,6−8−1,63,67,86,40,7−7,5−16,9−24,8
    Нормаопадів,мм242328387773667040313225
    Джерело 2:http://www.chmi.cz/meteo/ok/extrklem.html

    Населення

    [ред. |ред. код]
    Іноземні мешканці міста (2015)[7]
    НаціональністьНаселення (2015)
    Україна Україна45,533
    Словаччина Словаччина26,281
    Росія Росія21,098
    В'єтнам В'єтнам11,277
    КНР КНР3,959
    США США3,909
    Болгарія Болгарія3,651
    Німеччина Німеччина3,400
    Велика Британія Велика Британія3,288
    Казахстан Казахстан3,151
    Польща Польща2,851
    Франція Франція2,204
    Румунія Румунія2,087
    Італія Італія2,069

    На сьогодні місто має понад 1 240 000 мешканців (переважає жіноче населення), крім того у 2011 році до столиці щодня їздило 217 686 людей на роботу або навчання, переважно із Центральночеського краю. Прага є важливимтуристичним центром і в розпал туристичного сезону її населення збільшується приблизно вдвічі.

    У першій половині 90-х рр. XX ст. зростає кількість іноземців. У 2001 році в Празі проживало 61 477 іноземців, у 2011 році вже 178 177, які становили 14 % населення[джерело?]. Станом на 31 грудня 2009 року в Празі проживало 50 138 громадянУкраїни, 17 967 громадянСловаччини, 17 509 громадянРосійської федерації і 10 699 громадянВ'єтнаму. Переважну більшість громадян України становлять чоловіки, які приїхали на роботу.

    В місті є кількациганських громад, передусім у Лібні, західній частині Сміхова та Жижкові. Частка циган є нижчою як середньостатистичний рівень в Чехії. При переписі населення у 2001 році відсоток населення, яке віднесло себе до циганської національності становило половину в порівнянні із загальнодержавним середньостатистичним показником, нижчий є тільки в краї Височина. Згідно з дослідженням Міністерства праці та соціальних справ та Європейського Соціального Фонду проведеного у 2006 році в Празі є 6 соціально маргіналізованих циганських громад, які нараховують приблизно 9 000 осіб. Згідно з переписом міського магістрату проведеного у 2007 році в місті знаходиться приблизно 2 000безхатченків.

    Прага має високий рівеньеміграції таімміграції. Між емігрантами високу частку становлять іноземці. Мешканці Праги найчастіше переселяються в Центральночеський край, конкретно у райони Прага—схід та Прага—захід, де утворюється метрополітна область, яка нараховує приблизно 200 000 осіб і постійно зростає.

    В минулому в Празі проживало змішане населення, крім чехів і німці та євреїв, з середньовіччя також мали свої квартали італійці. Архітектурні пам'ятки італійського походження становлять велику частину Малої Страни. Збереглося кілька синагог та історичних будівель у колишньому єврейському кварталі та його околицях.

    Державною мовою Чехії єчеська, нею розмовляє все населення міста. Пражани знають також мови, важливі для спілкування з туристами —англійську,німецьку.Російською мовою спілкуються не дуже охоче, однак у сфері бізнесу, послуг, передусім в галузітуризму, ресторанному бізнесі та кіосках з ексклюзивним товаром чи одягом її знання становить великий попит. Спілкування українською мовою також не викликає особливих труднощів, українська ближча за своїм словниковим запасом до чеської, ніж російська, однак ставлення до українців теж досить упереджене.

    Приблизно дві третини містян невіруючі, більшість віруючих сповідуєкатолицизм. Крім католицьких храмів у Празі є такожлютеранські,греко-католицькі,православні, а такожсинагоги.


    Таблиця демографії
    160018041837185018801900192519501980199120072008
    60000900001055001180001620002016007183009315001182800121417412048971218644
    В період з1230 по2008 рік (тис. ос.)

    28 жовтня2022 року Президент УкраїниВолодимир Зеленський присвоїв Празі почесну відзнаку«Місто-рятівник»за виявлені гуманізм, милосердя і солідарність з Українським народом, всебічну допомогу громадянам України,які вимушено залишили Батьківщину внаслідокзбройної агресії Російської Федерації проти України, а також вагому підтримку України у захисті її незалежності та суверенітету.[5][8]

    Економіка

    [ред. |ред. код]

    Внесок Праги у сумарний ВВП Чехії становить 25 %, що робить столицю найбільш економічно прибутковим регіоном Чеської Республіки. Станом на 2017 рік ВВП на мешканця становив €56 200, тобто 6-ий найбільший серед регіонів Європейського Союзу або 182,4 % середнього європейського у 2016 році.

    Культурні пам'ятки

    [ред. |ред. код]
    Прага
    Світова спадщина
    Карлів міст Мала Страна
    50°05′15″ пн. ш.14°25′17″ сх. д. / 50.0875° пн. ш. 14.421388888889° сх. д. /50.0875; 14.421388888889
    КраїнаЧехія Чехія
    Типобец зі статусом містаd
    округ Чехії
    виборчий округ
    capital of regiond
    district townd
    анклав
    край Чехії[9]
    муніципалітет з уповноваженим муніципальним офісомd (1 січня2003)[10]
    місто з населенням понад 100 тис. осібd
    Czech municipality with expanded powersd (1 січня2003)
    адміністративний округ чеського муніципалітету з розширеними повноваженнямиd
    адміністративний округ чеського муніципалітету з уповноваженим муніципальним офісомd
    туристичний напрямокd
    окрес Чехії і столиця державиd Редагувати інформацію у Вікіданих
    Прага. Карта розташування: Земля
    Прага

    Мапа
    CMNS: Прага уВікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Значна частина будівель та споруд історичного центру Праги[11] — справжні витвори архітектурного мистецтва. Найвідомішим комплексом архітектурних пам'яток єПразький град ізсобором Святого Віта,Староміська площа з домінантнимикостелом Божої Матері перед Тином таСтароміською ратушею з астрономічними курантами на ратушній вежі (чеськ.Orloj) а також історико-архітектурний заповідникВишеград на правому березі Влтави. До історично цінних споруд належить готичнийКарлів міст, збудований уXIV столітті з галереєю скульптур епохибароко, будівліНаціонального музею таНаціонального театру.

    У1993 році 8 квадратних кілометрів історичного центру Праги було занесено до перелікуоб'єктів світової культурної спадщини єдиним об'єктом.

    Палаци та замки

    [ред. |ред. код]
    Докладніше:Список замків Праги
    Докладніше:Празький град

    Найвидатнішою пам'яткою та домінантою Праги єПразький град, фортецяIX ст. на пагорбі над лівим берегом Влтави, комплекс якої складається з кількох палаців та церковних споруд, національна культурна пам'ятка занесена до списку ЮНЕСКО.

    Одним з найбільших палаців в Чехії єВальдштейнський палац в стилі ранньогобароко, який у16231630 рр. дав збудуватиАльбрехт Валленштейн на місці колишніх 26—ти будинків. Ареал крім палацових та службових приміщень складав також кіннийманеж, та Вальдштейнськийсад у стилі бароко, який після реконструкції використовується на концерти або інші культурні заходи. В ньому розташовані приміщення сенату, верхньої палати чеського парламенту, у тому числі головний зал засідань. До комплексу будівель сенату входять і близькіМалий Фюрстенберзький палац з1770 р. в стилі бароко таКоловратський палац з кінцяXVIII ст., у стилі бароко.

    Іншою видатною пам'яткою культури єШтернберзький палац на Малостранській площі, який виник сполученням двох старших домів у стилі класицизму у1703 році. Входить до складу комплексу будівель нижньої палати чеського парламенту разом із сусіднімПалацем Сміржицьких з1573 р. в стилі ренесансу,Ауерсперзьким палацем з кінцяXVII ст. в стилібароко, таТуновським палацем з1726 р. в стилі класицизму, у якому розташований головний зал засідань.

    • Архієпископський палац
    • Ауерсперзький палац
    • Буквойський палац
    • Валдштейнський палац
    • Велкопршеровський палац (Національний музей, музичний відділ, колекція музичних інструментів)
    • Вілла «Америка» (музей А. Дворжака)
    • Вілла Бертрамка (музей Моцарта) (Сміхов)
    • Вілла Дінценгоферів (Сміхов)
    • Вілла Кінського, Сміхов,ампір (Національний музей, Етнографічний відділ)
    • Вілла Мюллера
    • Грзанський палац в Градчанах в стилі ренесансу
    • Інвалідовна
    • Клам-Галласовський палац, (Архів міста Прага)
    • Коловратський палац
    • Коуніцовський палац
    • Літній намісницький палац
    • Літній палац Бельведер на Летнє
    • Літній палац губернатора
    • Літній палац «Зірка»
    • Літній палац Кінських
    • Літній палац королеви Анни
    • Літній палац Славати (Сміхов)
    • Ліхтенштейнський палац
    • Лєдебургзький палац (Мала Страна)
    • Лобковіцький палац 1-ша пол.XVI ст., бароко та ренесанс (Празький Град)
    • Малий Фюрстенберзький палац
    • Малий Шварценбергський палац (Деймов)
    • Мартиніцький палац1541 р., бароко та ренесанс (Градчани)
    • Міхновський палац або Тиршів будинок (Мала Страна)
    • Морзинський палац, бароко
    • Новий королівський палац (Празький Град)
    • Ностіцовський палац, бароко
    • Палац "Адрія", у якому знаходиться відома кав'ярня Адрія
    • Палац Кінських на Староміській площі з 1755—1765 рр., рококо, національна культурна пам'ятка
    • Палац Лажанських (Академія музичного і театрального мистецтва)
    • Палац Мансфельда (Палац Колоредо-Мансфельда,архів чеської Академії наук)
    • Палац Пахтов (Старе місто) прибл. з1740 р., пізніше бароко, культурна пам'ятка
    • Палац Сміржицьких
    • Печків палац в Новому місті з19231929 рр.,неокласицизм
    • Портргеймка (оселя родини Дінценгоферів)
    • Промисловий палац (Голешовицький виставковий майданчик)
    • Пьотінговський палац
    • Роганський палац
    • Рожмберзький палац, який є складовою частиною «Інституту панянок», ренесанс (Празький Град)
    • Старий королівський палац (Празький Град)
    • Тосканський палац
    • Тройський замок з16791685 рр., бароко
    • Тун-Гогенштейнський палац, бароко
    • Туновський палац
    • Турбовський палац,рококо
    • Фюрстенберзький палац1580 р., бароко та ренесанс (Мала Страна)
    • Чернінський палац XVII ст., бароко (Градчани)
    • Шварценберзький палац15451567 рр., ренесанс (Градчани)
    • Шенборновський палац, бароко
    • Штернберзький палац
    • Празький град
      Празький град
    • Валдштейнський палац
      Валдштейнський палац
    • Тройський замок
      Тройський замок
    • Палац Кінських
      Палац Кінських
    • Коловратський палац
      Коловратський палац
    • Шварценберзький палац
      Шварценберзький палац
    • Літній палац королеви Анни
      Літній палац королеви Анни
    • Чернінський палац
      Чернінський палац
    • Інвалідовна
      Інвалідовна
    • Ностіцовський палац
      Ностіцовський палац
    • Архиєпископський палац
      Архиєпископський палац
    • Празький замок, вхідна брама з бароковими скульптурами
      Празький замок, вхідна брама з бароковими скульптурами
    • Літній палац "Зірка"
      Літній палац "Зірка"
    • Літній палац Кінських
      Літній палац Кінських
    • Малий Шварценбергський палац (Деймов)
      Малий Шварценбергський палац (Деймов)
    • Літній палац губернатора
      Літній палац губернатора
    • Промисловий палац (Голешовицький виставковий майданчик)
      Промисловий палац (Голешовицький виставковий майданчик)
    • Палац "Адрія"
      Палац "Адрія"
    • Вілла Мюллера
      Вілла Мюллера

    Релігійні та сакральні споруди

    [ред. |ред. код]
    • Анежський монастир 1233 - 1234 рр., національна культурна пам'ятка
    • Базиліка Св. Їржі (Празький Град)
    • Базиліка Св. Якова Великого (Старе місто)
    • Бревновський монастир з броварнею
    • Вифлеємська каплиця 1391 р., у якій у14021413 рр. проповідувавЯн Гус, національна культурна пам'ятка
    • Домініканський монастир
    • Емауський монастир, заснований у1347 р., національна культурна пам'ятка, до складу якого входять костел Діви Марії на Слов'янах та костел Святих Косьми і Даміана
    • Збраславський монастир
    • Каплиця Св. Хреста (Празький град)
    • Костел Божої Матері перед Тином (Тинський храм) на Староміській площіXIV-XVI ст., готика, національна культурна пам'ятка
    • Костел Діви Марії під ланцюгом
    • Костел Діви Марії Семискорбної
    • Костел Діви Марії та Карла Великого на Карлові
    • Костел Матері Божої Сніжної і францисканський монастир, готика (XIV ст.)
    • Костел Пресвятого Серця Господнього (Виногради)
    • Костел Св. Варфоломея, бароко
    • Костел Св. Вацлава на Здеровє, готика (XIV ст.)
    • Костел Св. Вацлава (Просек)
    • Костел Св. Гавела
    • Костел Св. Ігнатія Лойоли
    • Костел Св. Іллі
    • Костел Св. Катерини, бароко
    • Костел Св. Климента1711 р., бароко. Збудований єзуїтами на місці старого романського костелу, при якому домініканці збудували свій монастир, у 1931 році наданий для потреб греко-католицької громади, де дотепер служби божі ведуть на церковнослов'янській та українській мовах
    • Костел Св. Лаврентія на Петршині
    • Костел Св. Людмили
    • Костел Св. Мартина в мурі
    • Костел Св. Миколая (Мала Страна) збудований у17041755 рр., бароко, національна культурна пам'ятка
    • Костел Св. Миколая (Старе місто)
    • Костел Св. Петра на Поржичі
    • Костел Св. Роха
    • Костел Св. Сальватора
    • Костел Св. Стефана
    • Костел Св. Трійці (вул. На Трійці)
    • Костел Св. Трійці (вул. Над Коморницькой)
    • Костел Св. Трійці (вул. Спалена)
    • Костел Св. Трійці (вул. Троїцька)
    • Костел Св. Трійці (вул. Шведська)
    • Костел Св. Урсули
    • Костел Св. Франциска Ассизького
    • Костел Св. Яна Непомуцького на Скелі
    • Костел Святих Їндржиха та Кунігунди, бароко (XIV ст.)
    • Костел Святих Кирила і Мефодія (Карлін)
    • Костел Святих Кирила і Мефодія (Небушице)
    • Костел Христа Спасителя (Баррандов)
    • Лорета (костел Різдва Діви Марії)
    • Монастир Св. Агнеси, Св. Сальватора та Св. Франциска
    • Ротонда Малого Св. Хреста
    • Ротонда Св. Мартина (Вишеград)
    • Собор Святих Кирила і Мефодія— православна церква
    • Собор Св. Віта на Празькому граді, будівництво якого велося понад 600 років
    • Страговський монастир1143 р., національна культурна пам'ятка, в ареалі якого знаходиться броварня з1629 року, проте історія пивоваріння сягяє до XIII-XIV ст.
    • Храм Св. Йосипа та монастир капуцинів
    • Храм Св. Петра і Павла (Вишеград)
    • Церква Св. Михайла на ПетршиніXVII ст. Дерев'яна православна церква вивезена з карпатськоїУкраїни, селаВеликі Лучки, знову збудована у 1929 р. як частина експозиції Етнографічного музею, який є складовою частиноюНаціонального музею у Празі. Користувалася нею румунська православна громада, згоріла у 2020 році. Мерія планує її рекоструювати.

    Синагоги

    [ред. |ред. код]
    • Собор Св. Віта
      Собор Св. Віта
    • Костел Божої Матері перед Тином (Тинський храм)
      Костел Божої Матері перед Тином (Тинський храм)
    • Костел Діви Марії та Карла Великого на Карлові
      Костел Діви Марії та Карла Великого на Карлові
    • Православний кафедральний собор Святих Кирила і Мефодія
      Православний кафедральний собор Святих Кирила і Мефодія
    • Костел Св. Миколая (Мала Страна)
      Костел Св. Миколая (Мала Страна)
    • Костел Св. Гавела
      Костел Св. Гавела
    • Костел Св. Франциска Ассизького
      Костел Св. Франциска Ассизького
    • Пінкасова синагога
      Пінкасова синагога
    • Лорета (костел Різдва Діви Марії)
      Лорета (костел Різдва Діви Марії)
    • Базиліка Св.Георгія (Св. Їржи)
      Базиліка Св.Георгія (Св. Їржи)
    • Костел Св. Миколая (Старе місто)
      Костел Св. Миколая (Старе місто)
    • Збраславський монастир
      Збраславський монастир
    • Костел Св. Вацлава (Просек)
      Костел Св. Вацлава (Просек)
    • Костел Св. Сальватора
      Костел Св. Сальватора
    • Костел Матері Божої Сніжної і францисканський монастир
      Костел Матері Божої Сніжної і францисканський монастир
    • Монастир Св. Агнеси, Св. Сальватора та Св. Франциска
      Монастир Св. Агнеси, Св. Сальватора та Св. Франциска
    • Бібліотека Страгівського монастиря
      Бібліотека Страгівського монастиря
    • Костел Пресвятого Серця Господнього (Виногради)
      Костел Пресвятого Серця Господнього (Виногради)
    • Костел Св. Вацлава
      Костел Св. Вацлава
    • Костел Христа Спасителя (Баррандов)
      Костел Христа Спасителя (Баррандов)
    • Костел Святих Кирила і Мефодія (Карлін)
      Костел Святих Кирила і Мефодія (Карлін)
    • Базиліка Св. Якова Великого (Старе місто)
      Базиліка Св. Якова Великого (Старе місто)
    • Костел Св. Климента
      Костел Св. Климента
    • Костел Св. Яна Непомуцького на Скелі
      Костел Св. Яна Непомуцького на Скелі
    • Костел Св. Ігнатія Лойоли
      Костел Св. Ігнатія Лойоли
    • Костел Св. Стефана
      Костел Св. Стефана
    • Костел Св. Людмили
      Костел Св. Людмили
    • Базиліка Святих Петра та Павла (Вишеград)
      Базиліка Святих Петра та Павла (Вишеград)
    • Костел Діви Марії Семискорбної
      Костел Діви Марії Семискорбної

    Музеї та галереї

    [ред. |ред. код]
    Докладніше:Музеї Праги

    Національний музей представляє ціла низка музейних закладів, виставок та пам'ятників розташованих по Празі або в інших містах. Найвидатнішою архітектурною пам'яткою з-поміж празьких об'єктів творить головний корпус, тзв. стара будівля, домінанта Вацлавської площі, яка є зараз закритою, оскільки ведеться реконструкція, яку планують завершити у 2018 році. Національний музей творить Природознавчий музей, Історичний музей, Чеський музей музики, Музей Напрстка та Бібліотека Національного музею. Історичні виставки зосереджені в новій будівлі Національного музею в сусідстві старої будівлі, уНаціональному пам'ятнику на Віткові,Етнографічному музеї «Musaion» у віллі Кінських, Лапідарію в комплексі виставкового центру в Голешовицях та в рококовому палаці Мек Невена, у якому знаходиться Пам'ятникФрантішка Палацького та Франтішка Ладіслава Рігра. Природознавчий музей має антропологічне, палеонтологічне, ботанічне, зоологічне, ентомологічне, мікологічне, та мінерально-петрологічне відділення. Чеський музей музики складається з однойменногоЧеського музею музики розташованого в колишньому костелі св. Марії Магдалини із 17 століття в стилі бароко,Музею Бедржиха Сметани,Музею Антоніна Дворжака та тзв. Синьої кімнати— Пам'ятника Ярославу Єжку.Музей Напрстка представляє Музей азійських, африканських та американських культур.

    Єврейський музей представляє одну з найвідвідуваніших пам'яток міста, якого складовою частиною є 5 синагог, архів та кілька цвинтарів, які зосереджені передусім у колишньому єврейському кварталі Йосефов, у якому крімСтаронової синагоги розташовані Майселова синагога, Пінкасова синагога, Клаусова синагога,Іспанська синагога в маврсько-іспанському стилі та старий єврейський цвинтар.

    • Головний корпус Національного музею
      Головний корпус Національного музею
    • Старонова синагога, частина Єврейського музею
      Старонова синагога, частина Єврейського музею
    • Музей столиці Прага
      Музей столиці Прага
    • Національна галерея - виставковий палац "Південний"
      Національна галерея - виставковий палац "Південний"
    • Національний технічний музей
      Національний технічний музей
    • Нова будівля Національного музею
      Нова будівля Національного музею
    • Військовий музей
      Військовий музей

    Театри та опери

    [ред. |ред. код]

    В Празі працює кількадесят театрів, найвизначніші з них концентровані в історичному центрі. Найвідомішим єНаціональний театр, колективи якого виступають на сценах кілька будівель. Найбільш репрезентативною є історична будівля з1881 року в стилі неоренесансу за проектом архітектора Зітека. В склад національного театру входить такожСтавовський театр з1783 року збудований в стилі класицизму,Театр Коловрат, розташований в палаці Коловратів, (реконструйований в стилі бароко у1725 році),Нова сцена з 1977—1983 рр, у сусідстві історичної будівлі таПразька державна опера з1888 року заснована як Новий німецький театр.

    • Жижковсьний театр Яри Цимрмана
    • Рудольфінум— концертний зал у центрі міста, де звичайно передають національну премію «Чеський лев»
    • Садибний театр Ностиково
    • Театр Гібернія в Домі «у Гіберну»
    • Театр на Виноградах
    • Театр «на поручнях»
    • Театр Семафор у частині Дейвіце
    • Театр Спейбла і Гурвінка у частині Дейвіце
    • Українська театральна студія
    • Швандів театр (Сміхов)
    • Рудольфінум
      Рудольфінум
    • Садибний театр Ностиково
      Садибний театр Ностиково
    • Державна опера
      Державна опера
    • Нова сцена Національного театру
      Нова сцена Національного театру
    • Національний театр
      Національний театр
    • Театр на Виноградах
      Театр на Виноградах

    Мости

    [ред. |ред. код]

    Красою архітектури та кількістю легенд відрізняються також і мости Праги, яких всього нараховується більше трьохсот: 18 з них перетинають річку Влтаву.

    • Баррандовський міст
    • Браницький залізничний міст «Міст інтелігенції»
    • Вишеградський залізничний міст
    • Главків міст
    • Залізничний міст "Під буловкою"
    • Їрашека міст
    • Карлів міст
    • Карлінський віадук
    • Манесів міст
    • Міст барикадників
    • Міст Легії
    • Міст Лібенського
    • Міст Палацкего
    • Міст Світових змагань
    • Місток усіх закоханих через Чортиці[12]
    • Нусельський міст
    • Стефаників міст
    • Тройський пішохідний місток - з'єднує район Троя з «Імператорським островом»
    • Тройський трамвайний міст
    • Чехів міст
    • Празькі мости
      Празькі мости
    • Карлів міст
      Карлів міст
    • Карлів міст взимку
      Карлів міст взимку

    Інші культурні пам'ятки

    [ред. |ред. код]
    • Ратуша Нуселя
      Ратуша Нуселя
    • Староміська мостова вежа
      Староміська мостова вежа
    • Староміська ратуша
      Староміська ратуша
    • Стара ратуша
      Стара ратуша
    • Порохова вежа
      Порохова вежа
    • Петрська вежа
      Петрська вежа
    • Клементінум
      Клементінум
    • Чеські коронаційні клейноди
      Чеські коронаційні клейноди
    • Нова ратуша
      Нова ратуша
    • Їндрішська вежа
      Їндрішська вежа

    Прага в медальєрному мистецтві

    [ред. |ред. код]

    Прага у графічних творах

    [ред. |ред. код]
    • Порохова вежа. Розфарбована гравюра (1845)
      Порохова вежа. Розфарбована гравюра (1845)
    • Нове Място. Розфарбована гравюра (1830-ті роки)
      Нове Място. Розфарбована гравюра (1830-ті роки)
    • Карлов міст. Едуард Томек, акварель (1984)
      Карлов міст. Едуард Томек, акварель (1984)
    • Дворик дому «У Золотого дерева», вул. Довга. Вацлав Янса, акварель (кін. XIX ст.)
      Дворик дому «У Золотого дерева», вул. Довга. Вацлав Янса, акварель (кін. XIX ст.)
    • У Карлова моста. Франциск Ксаверій Сандман, акварель (1840)
      У Карлова моста. Франциск Ксаверій Сандман, акварель (1840)

    Транспорт

    [ред. |ред. код]
    Докладніше:Транспорт Праги

    Прага — вузловий транспортний центр країни та важливе перехрестя центральної Європи. Має зручну мережу громадського міського транспорту, міжміське і міжнародне сполучення здійснюєтьсязалізницею, автомобільним і повітряним транспортом, частковопоромом по Влтаві.

    Транспортне підприємство столичного міста Праги (чеськ.Dopravni podnik hl. m. Prahy, a. s.) забезпечує перевезення пасажирів по місту та близькій околиці компактною мережею лінійметрополітену,трамваїв,тролейбусів,автобусів тафунікулера на Петршин.

    На великі відстані автобусні перевезення забезпечують передусім приватні підприємства, наприклад «Student Agency» посередництвом далекобійних автобусів характерного жовтого кольору, або «Veolia Transport», яке перевозить пасажирів на менші відстані в околиці Праги. Головним автовокзалом є«Флоренц», іншими є «Голешовице», «Чорний міст», «На Кніжеці», «Злічин» тощо.Залізничний транспорт зосереджений наГоловному вокзалі Праги (чеськ.Hlavní Nádraží), Масариковому, Голешовицькому та Сміховському вокзалах. Перевезення забезпечує передусімЧеські залізниці (чеськ.České dráhy), на маршрутіПрага —Острава також приватне підприємство «RegioJet», що належить консорціуму «Student Agency», інше підприємство«LEO Express» планує почати перевезення в грудні 2012 року. Авіаперевезення забезпечує більш ніж 50 авіакомпаній на понад 100 маршрутах в Аеропорті Вацлава Гавела Прага (колишня назва — «Рузинє»).

    Спорт

    [ред. |ред. код]

    Найпопулярнішими видами спорту є футбол, хокей,атлетика,теніс, останнім часом набирає популярностіфлорбол. Менш популярними єгандбол,велоспорт, баскетбол,волейбол та інші. В Празі розвиток спорту стимулює широко розвинена мережа спортивних майданчиків в окремих частинах міста та школах а також арени професійних клубів різних видів спорту:

    • найславніший чеськийфутбольний клубСК Спарта Прага виступає в найвищій чеськійГамбрінус лізі, 20-разовий чемпіон Чехословаччини, 10-разовий чемпіон Чехії, футбольний стадіонДженералі Арена вміщує 20 854 глядачів
    • футбольний клубСК Славія Прага виступає у найвищій чеськійГамбрінус лізі, 17-разовий чемпіон Чехословаччини і Чехії, футбольний стадіон «Eden Aréna» вміщує 21.000 глядачів
    • O2 Арена
      футбольний клубФК Дукла Прага виступає в найвищій чеськійГамбрінус лізі, колишній військовий клуб, 17-разовий чемпіон Чехословаччини, футбольний стадіон«На Юлісце» вміщує 18 000 глядачів
    • хокейний клубХК Спарта виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 4-разовий чемпіон Чехословаччини та 4-разовий чемпіон Чехії, «O2 Arena» — 17 360 глядачів
    • хокейний клубХК Славія виступає в найвищій чеській хокейній екстралізі, 2 разовий чемпіон Чехії, «Tipsport arena» — вміщує 13 000 глядачів
    • хокейний клуб Лев Прага — новостворений клуб, з 2012 по 2014 роки виступав уКонтинентальній хокейній лізі, «Tipsport arena» — вміщує 13.000 глядачів,«O2 Arena» — 17 360 глядачів
    • Велосипедна доріжка
      гандбольний клуб ГК Дукла Прага (чеськ.HC Dukla Praha) — чоловіча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 28—и разовий чемпіон Чехословаччини та 3-разовий чемпіон Чехії, стадіон «Hala Ruzyně»
    • гандбольний клуб ДГК Славія Прага (чеськ.DHC Slavia Praha) — жіноча команда виступає у найвищій чеській гандбольній лізі, 13—и разовий чемпіон республіки, 2-разовий чемпіон спільної чехо—словацької інтерліги WHIL, стадіон вміщує 1.200 глядачів
    • баскетбольний «університетський спортивний» клуб «USK Praha» — виступає у найвищій чеській баскетбольній лізі, 13-разовий чемпіон Чехословаччини та Чехії
    • флорбольний клуб «Tatran Omlux Střešovice» виступає у найвищій чеській флорбольній екстралізі, 15-разовий чемпіон Чехії
    • 1. чеський лоун-тенісний клуб, найстаріший в державі, тенісний ареал «Štvanice» вміщує 8 000 глядачів
    • спортивний клуб з дзюдо «USK Praha», 22-разовий чемпіон Чехії, останніх 5 років виступає без поразки
    • спортивний клуб закадемічного веслування «VK Slavia Praha», виховує чемпіонів світу та олімпійських чемпіонів
    • відділення спортивного клубу з велоспорту «TJ Pankrác» (Oddíl sálové cyklistiky), спеціалізується на велополо тавелобол

    Цікаві факти

    [ред. |ред. код]
    • У Празі збереглася остання у світі діюча система міськоїпневматичної пошти, що з'явилася уперше1887 року. Під час повені2002 року декілька станцій було пошкоджено і система припинила працювати. Чеська пошта збирається відреставрувати її та відновити. Окрім музейно-історичного значення, така система має і практичне застосування: наприклад, телеграма або дрібний пакет з поштамту в Новому місті можуть бути доставлені на Празький град впродовж 3-5 хвилин, що істотно швидше за будь-який інший вид транспорту, включаючи кур'єрську службу.
    • У 1920-1930 роках у Празі був побудований найбільший у світі (площа 202 × 310 м) універсальнийстадіон «Страгов» в однойменній частині міста з трибунами на більш ніж 200 тис. місць (включаючи 50 тис. місць для сидіння), що використався для проведення зльотів чеського фізкультурно-патріотичного суспільства «Сокіл», пізніше спартакіад. За своєю місткістю з ним може змагатися тільки стадіон для проведення автоперегонів в американськомуІндіанаполісі. У1932 році на острові Штванице побудований перший в Європі стадіон зі штучним льодом, місце проведення чотирьохчемпіонатів світу з хокею із шайбою.
    • Бронзовий пам'ятникЯну Жижці на пагорбі Витків (висота — 9 м, маса — 16,5 т), відкритий1950 року, нині вважається третьою за величиною бронзовою кінною статуєю у світі.
    • 17 травня 2007 року у той час діючий мер Праги Павло Бем вчинив успішне сходження на Еверест, ставши десятим чехом, що підкорив найвищу вершину світу.
    • У Празі живрабин Єгуда Лев Бен Бецалель, який, за легендою, створив найвідомішогоґолема. За переказами, ґолем був створений на березі Влтави з чотирьох стихій. Останки голема досі лежать на горищі Старонової синагоги — найстарішої в Європі, що діє і понині. У ній збережений в недоторканості стілець, на якому рабин сидів під час молитов. Під час екскурсій гіди розповідають ренесансну притчу про ґолема, яка була розвинена в творахКарла Чапека іГустава Майрінка.

    Особи пов'язані з Прагою

    [ред. |ред. код]
    Карл IV
    Йоганнес Кеплер та Тихо Браге
    Франц Кафка
    Вацлав Гавел
    Зденек Свєрак

    Українська громада

    [ред. |ред. код]

    Студенти видавали журнал«Український студент». 1931 р. греко-католикам передано собор Св. Климента, (1715), Чехія, Прага,Karlova 190/1[13].

    Наразіукраїнська діаспора в Чехії є найбільшою за чисельністю. З початку 2000 років в Празі виникло багато рухів та організацій, що об'єднують українців та громадян України вЧехії:Українська ініціатива в Чеській Республіці (УІЧР), Sdruženi «Odboj Zapadni Ukrajiny» v Praze, Mezinárodní sdružení Ukrajinská svoboda, тощо.

    Події

    [ред. |ред. код]

    25 березня 1923 р. відбулась велика українська демонстрація (розпочалась на Вацлавській площі, пройшла через набережну, Старий Град до Старомеської площі; поліція перешкодила покласти квіти допам'ятника Яну Гусу) протирішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. про анексію Східної Галичини Польщею.[14]

    Проживали

    [ред. |ред. код]

    Померли

    [ред. |ред. код]

    Міста побратими

    [ред. |ред. код]

    Поріднені міста

    [ред. |ред. код]

    Чинні договори

    [ред. |ред. код]

    З офіційним договором про партнерство[15]:

    Без офіційного договору про партнерство[15]:

    Договори про партнерство зБратиславою підписало чимало празьких дільниць (районів) окремо, а мери Братислави і Праги зустрічаються два рази на рік, адже міста переживають схожі проблеми по розпадуЧехословаччини[15].

    Розірвані договори

    [ред. |ред. код]

    Договори про партнерство та дружні стосунки розірвано[15]:

    У 2014 році Прага розірвала усі договори про партнерство зМосквою таПетербургом черезвторгнення РФ до України[16].

    Галерея

    [ред. |ред. код]
    • Панорама зимової Праги
      Панорама зимової Праги
    • Набережна Влтави у центрі міста взимку
      Набережна Влтави у центрі міста взимку
    • Набережна Влтави, Карлів міст, Староместска мостова вежа і церква Св. Франциска Асізського
      Набережна Влтави, Карлів міст, Староместска мостова вежа і церква Св. Франциска Асізського
    • Погляд на Прагу з Вишеграду
      Погляд на Прагу з Вишеграду
    Панорама міста

    Готична архітектура

    [ред. |ред. код]
    • Частина готичних укріплень міста
      Частина готичних укріплень міста
    • Будинок біля Кам'яного дзвону на Староміській площі
      Будинок біля Кам'яного дзвону на Староміській площі

    Ренесанс

    [ред. |ред. код]
    • Будинок "У хвилину"
      Будинок "У хвилину"

    Класицизм

    [ред. |ред. код]
    • Будинок за адресою Гіберні
      Будинок за адресою Гіберні
    • Будівля Палати депутатів парламенту (колишній Чеський ландтаг)
      Будівля Палати депутатів парламенту (колишній Чеський ландтаг)

    Історична архітектура (XIX ст.)

    [ред. |ред. код]
    • Офіс уряду Чеської Республіки
      Офіс уряду Чеської Республіки
    • Міністерство оборони
      Міністерство оборони
    • Пологовий будинок на Св. Аполлінарі
      Пологовий будинок на Св. Аполлінарі

    Модерн (Сецесія)

    [ред. |ред. код]
    • Готелі «Європа» та «Європа-Гарні» (Будинок «Меран») на Вацлавській площі
      Готелі «Європа» та «Європа-Гарні» (Будинок «Меран») на Вацлавській площі
    • Декор доби модерн
      Декор доби модерн
    • Вулиця Паржижська в стилі модерн
      Вулиця Паржижська в стилі модерн
    • Мелантріч
      Мелантріч
    • Муніципальний будинок
      Муніципальний будинок
    • Готель "Kings Court"
      Готель "Kings Court"

    Архітектура XX-XXI ст.

    [ред. |ред. код]
    • Будинок Чорної Божої Матері
      Будинок Чорної Божої Матері
    • Універмаг «Батя» на Вацлавській площі
      Універмаг «Батя» на Вацлавській площі
    • Плечнікова колонна зала (інтер’єри Празького Граду)
      Плечнікова колонна зала (інтер’єри Празького Граду)
    • Національний пам'ятник у Віткові
      Національний пам'ятник у Віткові
    • Конгрес-центр
      Конгрес-центр
    • Жижкова телевежа
      Жижкова телевежа
    • Танцюючий дім
      Танцюючий дім
    • Хмарочоси (Панкрац)
      Хмарочоси (Панкрац)
    • Адміністративний центр "Золотий Ангел"
      Адміністративний центр "Золотий Ангел"
    • Національна технічна бібліотека
      Національна технічна бібліотека

    Монументи і скульптурний декор

    [ред. |ред. код]
    • Розп'яття на Карловому мосту
      Розп'яття на Карловому мосту
    • Христос втішає Св. Люїтгарту, Карлів міст
      Христос втішає Св. Люїтгарту, Карлів міст
    • Діва Марія біля костелу Св. Миколая
      Діва Марія біля костелу Св. Миколая
    • Св. Вінцент Феррарський та Св. Прокоп на Карловому мосту
      Св. Вінцент Феррарський та Св. Прокоп на Карловому мосту
    • Декор брами до виноградника, Тройський замок
      Декор брами до виноградника, Тройський замок
    • Маріанська колона на Староміській площі
      Маріанська колона на Староміській площі
    • Статуя імператора Карла IV
      Статуя імператора Карла IV
    • Пам'ятник імператору Франциску I (фонтан Краннера)
      Пам'ятник імператору Франциску I (фонтан Краннера)
    • Мала пластика на Золотій решітці собору Св. Віта
      Мала пластика на Золотій решітці собору Св. Віта
    • Палац Коруна, скульптурний декор доби сецесії
      Палац Коруна, скульптурний декор доби сецесії
    • Портал в ассирійському стилі (Сецесія)
      Портал вассирійському стилі (Сецесія)
    • Статуя Вудро Вільсона
      Статуя Вудро Вільсона
    • Пам'ятник фашистському тиру Кобилиси
      Пам'ятник фашистському тиру Кобилиси
    • Пам'ятник Томашу Г. Масарику у Градчанському містечку
      Пам'ятникТомашу Г. Масарику у Градчанському містечку
    • Меморіал чехословацьким льотчикам у II Світовій війні
      Меморіал чехословацьким льотчикам у II Світовій війні
    • Пам'ятник жертвам комунізму
      Пам'ятник жертвам комунізму
    • Статуя «Торс танка» на честь закінчення російської окупації
      Статуя «Торс танка» на честь закінчення російської окупації
    • Пам'ятник серу Ніколасу Вінтону
      Пам'ятник серу Ніколасу Вінтону
    • Меморіал Вацлава Гавела
      Меморіал Вацлава Гавела
    • Меморіал Шоа
      Меморіал Шоа
    • Статуя імператриці і королеви Марії Терезії
      Статуя імператриці і королеви Марії Терезії
    • Пам'ятник Російській Визвольній Армії (РВА)
      Пам'ятник Російській Визвольній Армії (РВА)
    • Пам'ятник прощання (Центральний вокзал)
      Пам'ятник прощання (Центральний вокзал)
    • Меморіал Яну Гусу
      МеморіалЯну Гусу
    • Меморіал "Крилатий лев" чехословацьким льотчикам у Другій світовій війні
      Меморіал "Крилатий лев" чехословацьким льотчикам уДругій світовій війні
    • Меморіал Яна Палаха
      Меморіал Яна Палаха
    • Пам'ятник Св. Вацлаву на Вацлавській площі
    • Голова Франца Кафки
    • Пам'ятник Франтішеку Палацькому
    • Пам'ятник Йозефу Юнгману

    Райони міста

    [ред. |ред. код]
    • Мале місто (Прага 1)
      Мале місто (Прага 1)
    • Старе місто (Прага 1)
      Старе місто (Прага 1)
    • Нове місто (Прага 1)
      Нове місто (Прага 1)
    • Градчани (Прага 1)
      Градчани (Прага 1)
    • Краловські Виногради (Прага)
      Краловські Виногради (Прага)
    • Жижков (Прага 3)
      Жижков (Прага 3)
    • Карлін (Прага 8)
      Карлін (Прага 8)
    • Лібен (Прага 8)
      Лібен (Прага 8)
    • Голешовіце (Прага 7)
      Голешовіце (Прага 7)
    • Дейвіце (Прага 6)
      Дейвіце (Прага 6)
    • Стржешовіце (Прага 6)
      Стржешовіце (Прага 6)
    • Бржевнов (Прага 6)
      Бржевнов (Прага 6)
    • Сміхов (Прага 5)
      Сміхов (Прага 5)
    • Подолі (Прага 4)
      Подолі (Прага 4)
    • Нусле (Прага 4)
      Нусле (Прага 4)
    • Забєхліце (Прага 4)
      Забєхліце (Прага 4)
    • Страшнице (Прага 10)
      Страшнице (Прага 10)
    • Височани (Прага 9)
      Височани (Прага 9)
    • Бубенець (Прага 6)
      Бубенець (Прага 6)
    • Богніце (Прага 8)
      Богніце (Прага 8)
    • Троя (Прага 7)
      Троя (Прага 7)
    • Стодулки (Прага 5)
      Стодулки (Прага 5)
    • Джиноніце (Прага 5)
      Джиноніце (Прага 5)
    • Радотін (Прага 5)
      Радотін (Прага 5)
    • Збраслав (Прага 5)
      Збраслав (Прага 5)
    • Бранік (Прага 4)
      Бранік (Прага 4)
    • Модряни (Прага 4)
      Модряни (Прага 4)
    • Південне місто (Прага 4)
      Південне місто (Прага 4)
    • Чорний міст (Прага 9)
      Чорний міст (Прага 9)
    • Просек (Прага 9)
      Просек (Прага 9)

    Площі

    [ред. |ред. код]
    • Вацлавська (нижня частина)
      Вацлавська (нижня частина)
    • Староміська
      Староміська
    • Маломіська
      Маломіська
    • Карлова
      Карлова
    • Республіки
      Республіки
    • Маріанська
      Маріанська
    • Палацького
      Палацького
    • Йірасека
      Йірасека
    • Яна Палаха
      Яна Палаха
    • Фруктовий ринок
      Фруктовий ринок
    • Вацлава Гавела
      Вацлава Гавела
    • Юнгмана
      Юнгмана
    • Кінського
      Кінського
    • 14 жовтня
      14 жовтня
    • Градчанська
      Градчанська
    • Перемоги
      Перемоги
    • Штроссмайєра
      Штроссмайєра
    • Карліна
      Карліна
    • Вінстона Черчілля
      Вінстона Черчілля
    • Гавлічкова
      Гавлічкова
    • Жижково місто
      Жижково місто
    • Георгія з Подебрад
      Георгія з Подебрад
    • Майдан Миру
      Майдан Миру
    • Павлова
      Павлова
    • Генерала Кутлвасра
      Генерала Кутлвасра
    • ООН
      ООН

    Набережні

    [ред. |ред. код]
    • Яначека
      Яначека
    • Верхня
      Верхня
    • Рашинова
      Рашинова
    • Масарикова
      Масарикова
    • Сметани
      Сметани
    • Дворжака
      Дворжака
    • Людвіка Свободи
      Людвіка Свободи
    • Бубенська
      Бубенська
    • Капітана Яроша
      Капітана Яроша
    • Едварда Бенеша
      Едварда Бенеша
    • Косаркова
      Косаркова
    • Подільська
      Подільська

    Важливі вулиці

    [ред. |ред. код]
    • Європейська
      Європейська
    • У Петршинах
      У Петршинах
    • Стршешовицька
      Стршешовицька
    • Паточкова
      Паточкова
    • Бєлогорська
      Бєлогорська
    • Пльзеньська
      Пльзеньська
    • Радлицька
      Радлицька
    • Страконицька
      Страконицька
    • Модржанська
      Модржанська
    • На Слупі
      На Слупі
    • Спалений
      Спалений
    • Житня
      Житня
    • Єчна
      Єчна
    • Сокольська
      Сокольська
    • Легерова
      Легерова
    • Національна
      Національна
    • Кржижовницкая
      Кржижовницкая
    • 28 жовтня
      28 жовтня
    • На Пршікопе
      На Пршікопе
    • На Поржичі
      На Поржичі
    • Соколовська
      Соколовська
    • Роганська набережна
      Роганська набережна
    • Кржижікова
      Кржижікова
    • Довга
      Довга
    • Паризька
      Паризька
    • Кларова
      Кларова
    • Чоткова
      Чоткова
    • Міледі Горакова
      Міледі Горакова
    • Маріанські стіни
      Маріанські стіни
    • Сватовицька
      Сватовицька
    • Югославських партизанів
      Югославських партизанів
    • Чехословацької армії
      Чехословацької армії
    • Під каштанами
      Під каштанами
    • Коронація
      Коронація
    • Ярмарок
      Ярмарок
    • На ярмарковому майданчику
      На ярмарковому майданчику
    • Дельницка
      Дельницка
    • Водічкова
      Водічкова
    • Їндржишська
      Їндржишська
    • Оплеталова
      Оплеталова
    • Вілсона
      Вілсона
    • Мезибранська
      Мезибранська
    • Виноградська
      Виноградська
    • Корона
      Корона
    • Вршовицька
      Вршовицька
    • Російська
      Російська
    • Сейфертова
      Сейфертова
    • Ольшанська
      Ольшанська
    • Конєвова
      Конєвова
    • Яна Желівського
      Яна Желівського
    • Чернокостелецька
      Чернокостелецька
    • Ческоморавська
      Ческоморавська
    • Колбенова
      Колбенова
    • Південний клатч
      Південний клатч
    • Брненська
      Брненська
    • Віденська
      Віденська
    • Розвадовська
      Розвадовська

    Мости

    [ред. |ред. код]
    • Перегонів миру
      Перегонів миру
    • Радотінський
      Радотінський
    • Браницький
      Браницький
    • Баррандов
      Баррандов
    • Залізничний
      Залізничний
    • Палацький
      Палацький
    • Йірасека
      Йірасека
    • Міст Легіону
      Міст Легіону
    • Карлів міст
      Карлів міст
    • Міст Манеса
      Міст Манеса
    • Чеховський
      Чеховський
    • Міст Стефаника
      Міст Стефаника
    • Міст Главка
      Міст Главка
    • Віадук Негреллі
      Віадук Негреллі
    • Лібенський
      Лібенський
    • Міст барикад
      Міст барикад
    • Троянський
      Троянський
    • Троянський пішохідний міст
      Троянський пішохідний міст

    Парки

    [ред. |ред. код]
    • Стромовка
      Стромовка
    • Петрина
      Петрина
    • Летна парк
      Летна парк
    • Стрілецький острів
      Стрілецький острів
    • Парк Сакре-Кер
      Парк Сакре-Кер
    • Врхліцький
      Врхліцький
    • Целаківський
      Целаківський
    • Національного пробудження
      Національного пробудження
    • Францисканський
      Францисканський
    • Рігера
      Рігера
    • Марії Терезії
      Марії Терезії
    • Люмбе
      Люмбе
    • Оленяча канава
      Оленяча канава
    • Південні сади Празького Граду
      Південні сади Празького Граду
    • Вояновий сади
      Вояновий сади
    • Вояновий сади
      Вояновий сади
    • Кампа
      Кампа
    • Чоткові сади
      Чоткові сади
    • Вртбовський
      Вртбовський
    • Вітков
      Вітков
    • Чехов Сади
      Чехов Сади
    • Пагорб Святого Хреста
      Пагорб Святого Хреста
    • Гавлічкові сади
      Гавлічкові сади
    • Кайзловий сади
      Кайзловий сади
    • Жаровка
      Жаровка
    • Кунратіце
      Кунратіце
    • Зоряний
      Зоряний
    • Радотін-Чучельський гай
      Радотін-Чучельський гай
    • Прокопська долина
      Прокопська долина
    • Центральний
      Центральний

    Див. також

    [ред. |ред. код]

    Примітки

    [ред. |ред. код]
    1. абвгдежиклмнпрстуфхцшщюяааабавагадаеажаиакаламанапарасатауафахацашащаюаябабббвбгбдбебжбибкблбмбнбпбрбсбтбубфбхбцбшбщбюбявавбвввгвдвевжвивквлвмвнвпврвсвтвувфвхвцвшвщвювягагбгвгггдгегжгигкглгмгнгпгрCzech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L.Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. //iDNES.cz — 2011.
    3. абhttp://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
    4. Kódování okresů pro SPZ (1960 – 2002)
    5. абУказ Президента України від 28 жовтня 2022 року № 742/2022«Про присвоєння почесної відзнаки «Місто-рятівник» місту Прага (Чеська Республіка)»
    6. Парнікоза, Іван.Краків для українця. Частина 1. В глибині віків: найдавніші пам’ятки-XVIII ст.Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких. Процитовано 29.08.2021 р..
    7. Statistical Yearbook of Prague 2013. Czech Statistical Office: 4-12. Foreigners: Capital City of Prague, top 15 citizenships, 31 December 2015. 2015. Процитовано 16 січня 2016.
    8. Володимир Зеленський присвоїв Празі почесну відзнаку «Місто-рятівник» // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 28 жовтня 2022 р.
    9. https://vdp.cuzk.cz/vdp/ruian/kraje1960/31
    10. https://www.cuzk.cz/Uvod/Produkty-a-sluzby/RUIAN/2-Poskytovani-udaju-RUIAN-ISUI-VDP/Ciselniky-ISUI/Vyssi-uzemni-prvky-a-uzemne-evidencni-jednotky/Spravni-obvody-obci-s-poverenym-obecnim-uradem.aspx?feed=RSSCzech Office of Surveying and Cadastre.
    11. Подорож до Праги: головні пам'ятки турпоиск.kiev.ua 20.03.2023(укр.)
    12. Прага та її мости - Моя планета.myplanet.com.ua(укр.). Процитовано 24 січня 2018.
    13. Парнікоза, Іван.Українці в Празі.Прадідівська слава. Українські пам’ятки.
    14. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл.— С. 348.ISBN 5-7707-7867-9
    15. абвгPartnerská města HMP(чес.). Portal of Prague. Архіворигіналу за 25 червня 2013. Процитовано 24 лютого 2015. офіційна інформація про укладені договори співпраці, їх актуальності і причини підписання
    16. Prague suspends partnership with Russian cities - PRAGUE POST - The Voice of Prague. 12 вересня 2014. Архіворигіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 6 лютого 2017.
    17. Lutz D. Schmadel.Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. —ISBN 3-540-00238-3.

    Посилання

    [ред. |ред. код]
    Вікіцитати містять висловлювання від або про:Прага
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Прага
    Статті та теми пов'язані з містом
    Культурні
    Чехія
    Природні
    1 — спільно з 17 іншими країнами
    Держав
    НідерландиАмстердам ·АндорраАндорра-ла-Велья ·ТуреччинаАнкара¹ ·КазахстанАстана¹ ·ГреціяАфіни ·АзербайджанБаку¹ ·СербіяБелград ·НімеччинаБерлін ·ШвейцаріяБерн ·СловаччинаБратислава ·БельгіяБрюссель ·УгорщинаБудапешт ·РумуніяБухарест ·ЛіхтенштейнВадуц ·МальтаВаллетта ·ПольщаВаршава ·ВатиканВатикан ·АвстріяВідень ·ЛитваВільнюс ·ФінляндіяГельсінкі ·ІрландіяДублін ·ВірменіяЄреван¹ ·ХорватіяЗагреб ·УкраїнаКиїв ·МолдоваКишинів ·ДаніяКопенгаген ·ПортугаліяЛісабон ·Велика БританіяЛондон ·СловеніяЛюбляна ·ЛюксембургЛюксембург ·ІспаніяМадрид ·БілорусьМінськ ·МонакоМонако ·РосіяМосква ·КіпрНікосія² ·НорвегіяОсло ·ФранціяПариж ·ЧорногоріяПодгориця ·ЧехіяПрага ·ІсландіяРейк'явік ·ЛатвіяРига ·ІталіяРим ·Сан-МариноСан-Марино ·Боснія і ГерцеговинаСараєво ·Північна МакедоніяСкоп'є·БолгаріяСофія ·ШвеціяСтокгольм ·ЕстоніяТаллінн ·ГрузіяТбілісі¹ ·АлбаніяТирана
    Залежних територій
    Частково визнаних держав
    ¹ місто в Азії, але країна частково в Європі, ² країна географічно в Азії, але має соціально-політичні зв'язки з Європою.
    Понад 10 000 000
    ТуреччинаСтамбул (14 377 018) ·РосіяМосква (13 097 539)
    П:
    Понад 5 000 000
    Понад 3 000 000
    НімеччинаБерлін (3 520 031) ·ІспаніяМадрид (3 165 541)
    Понад 2 000 000
    УкраїнаКиїв (2 962 180) ·ІталіяРим (2 864 731) ·ФранціяПариж (2 273 305) ·РумуніяБухарест (2 158 758)
    Понад 1 000 000
    БілорусьМінськ (1 982 475) ·ПольщаВаршава (1 860 281) ·АвстріяВідень (1 797 337) ·НімеччинаГамбург (1 787 408) ·УгорщинаБудапешт (1 759 407) ·ІспаніяБарселона (1 608 746) ·НімеччинаМюнхен (1 450 381) ·УкраїнаХарків (1 439 036) ·ІталіяМілан (1 324 110) ·РосіяКазань (1 308 660) ·ЧехіяПрага (1 280 508) ·БолгаріяСофія (1 270 284) ·РосіяНижній Новгород (1 249 861) ·СербіяБелград (1 224 645) ·РосіяСамара (1 173 299) ·РосіяУфа (1 144 809) ·РосіяРостов-на-Дону (1 142 162) ·Велика БританіяБірмінгем (1 124 569) ·РосіяКраснодар (1 099 344) ·НімеччинаКельн (1 060 582) ·РосіяВоронеж (1 057 681) ·РосіяПерм (1 034 002) ·РосіяВолгоград (1 028 036) ·УкраїнаОдеса (1 010 912) ·УкраїнаДніпро (1 004 105)
    Понад 500 000
    ІталіяНеаполь (974 074) ·ШвеціяСтокгольм (935 619) ·УкраїнаДонецьк (927 201) ·РосіяСаратов (901 361) ·ІталіяТурин (890 529) ·ФранціяМарсель (855 393) ·НідерландиАмстердам (834 119) ·ПольщаКраків (800 653) ·ІспаніяВаленсія (790 201) ·Велика БританіяЛідс (781 743) ·УкраїнаЗапоріжжя (745 432) ·НімеччинаФранкфурт-на-Майні (732 688) ·УкраїнаЛьвів (727 968) ·ІспаніяСевілья (690 566) ·ХорватіяЗагреб (686 568) ·РосіяТольятті (684 709) ·ІталіяПалермо (674 435) ·ПольщаВроцлав (672 929) ·ПольщаЛодзь (670 642) ·МолдоваКишинів (664 700) ·ІспаніяСарагоса (661 108) ·ГреціяАфіни (655 780) ·ЛатвіяРига (641 423) ·УкраїнаКривий Ріг (636 294) ·ФінляндіяГельсінкі (635 181) ·НідерландиРоттердам (629 078) ·НімеччинаШтутгарт (623 738) ·РосіяІжевськ (623 472) ·РосіяМахачкала (623 254) ·РосіяУльяновськ (617 352) ·Велика БританіяГлазго (615 070) ·НімеччинаДюссельдорф (612 178) ·ДаніяКопенгаген (602 481) ·НорвегіяОсло (599 230) ·НімеччинаДортмунд (586 181) ·НімеччинаЕссен (582 624) ·ІталіяГенуя (586 655) ·РосіяЯрославль (577 279) ·Велика БританіяШеффілд (575 424) ·ІспаніяМалага (569 009) ·НімеччинаЛейпциг (560 472) ·НімеччинаБремен (557 464) ·ШвеціяГетеборг (556 640) ·ІрландіяДублін (553 165) ·ПортугаліяЛісабон (552 700) ·РосіяНабережні Челни (548 434) ·РосіяСтаврополь (547 443) ·ПольщаПознань (546 859) ·НімеччинаДрезден (543 825) ·РосіяОренбург (543 654) ·Велика БританіяМанчестер (541 263) ·АлбаніяТирана (540 000) ·БілорусьГомель (535 229) ·ЛитваВільнюс (534 453) ·НімеччинаГанновер (532 163) ·РосіяРязань (528 599) ·РосіяБалашиха (520 962) ·НімеччинаНюрнберг (509 975) ·Велика БританіяЕдинбург (507 170) ·ФранціяЛіон (506 615) ·РосіяПенза (501 109)
     
    НазваКрайНаселенняНазваКрайНаселення
    Прага
    Прага
    Брно
    Брно
    1ПрагаПрага1 259 07911ЗлінЗлінський75 112Острава
    Острава
    Пльзень
    Пльзень
    2БрноПівденноморавський377 44012ГавіржовМоравсько-Сілезький75 049
    3ОстраваМоравсько-Сілезький294 20013КладноСередньочеський68 552
    4ПльзеньПльзенський169 03314МостУстецький67 089
    5ЛіберецьЛіберецький102 56215ОпаваМоравсько-Сілезький57 772
    6ОломоуцьОломоуцький99 80616Фрідек-МістекМоравсько-Сілезький56 945
    7Усті-над-ЛабемУстецький93 40917КарвінаМоравсько-Сілезький55 985
    8Чеські БудейовиціПівденночеський93 28518ЇглаваВисочина50 521
    9Градець-КраловеКраловоградецький92 80819ТеплиціУстецький50 079
    10ПардубиціПардубицький89 69320ДечинУстецький49 833
    Міста, яким присвоєна почесна відзнака України«Місто-рятівник»
    ПольщаПольща
    ЧехіяЧехія
    ЛитваЛитва
    ФранціяФранція
    Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Географія та географічні карти
    Література та бібліографія
    Тематичні сайти
    Словники та енциклопедії
    Большая российская энциклопедия ·Велика данська енциклопедія ·Велика норвезька енциклопедія ·Енциклопедія України в Інтернеті ·Універсальна литовська енциклопедія ·Хорватська енциклопедія ·Шведська національна енциклопедія ·Электронная еврейская энциклопедия ·Энциклопедия Кругосвет ·BabelNet ·Britannica (11-th) ·Brockhaus Enzyklopädie ·Brockhaus Enzyklopädie ·Catholic Encyclopedia ·De Agostini ·Encyclopédie Larousse ·Encyclopedia Treccani ·Encyclopædia Britannica ·Encyclopædia Universalis ·Enzyklopädie des europäischen Ostens ·Grove Art Online ·Internetowa encyklopedia PWN ·Klexikon ·NicoNicoPedia ·Österreichisches Musiklexikon Online ·Proleksis Encyclopedia ·Treccanis Dizionario di Storia
    Довідкові видання
    Нормативний контроль
    Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прага&oldid=46708638
    Категорії:
    Приховані категорії:

    [8]ページ先頭

    ©2009-2025 Movatter.jp