Паренхі́ма (дав.-гр.παρέγχυμα,досл. «налите поруч») —тканина внутрішнього середовищабагатоклітинних організмів, що складається з приблизно однакових неполяризованихклітин. Також використовується для опори.Тканини, що класифікуються як паренхіматозні, зустрічаються усудинних рослин і у представників ряду групбагатоклітинних тварин ігубок.
- в медицині — функціонально-активніепітеліальні клітини, які є основними структурно-функціональними елементами внутрішнього паренхіматозного органу, лежать в петлях сполучної (ретикулярної) строми, зовні покриті капсулою зі щільної волокнистої оформленої сполучної тканини (наприклад,епітелійпечінки,нирок,легенів і ін.). Терміном «паренхіма» в його морфологічному сенсі древні греки називали печінку, описуючи її як масу крові, що згорнулася в черевній порожнині трупа, а не як окремий орган;
- Паренхіму (основну тканину) називають виповнюючою тканиною, оскільки її неспеціалізовані клітини заповнюють простір між більш спеціалізованими тканинами, як це можна бачити, наприклад, в серцевині стебла або в зовнішній корі стебла та кореня . Клітини цієї тканини становлять основну масу молодої рослини.
- Важливу роль відіграютьосмотичні властивості паренхімних клітин, тому що в станітургору ці клітини виявляються щільно упакованими та забезпечують опору тим органам, в яких вони знаходяться. Це особливо важливо для стебелтрав'янистих рослин, де подібна опора є, по суті, єдиною.
- Неспеціалізовані в структурному відношенні клітини паренхіми проте метаболічно активні: багато важливих для рослинного організму процеси відбуваються саме в них.
- Через систему заповнених повітрям міжклітинників йдегазообмін між живими клітинами й зовнішнім середовищем, з якою пов'язують цю системупродихи (особливі пори листа) абосочевички (спеціальні розриви в стеблах деревних порід). За цим з міжклітинників до живих клітин надходять кисень для дихання і діоксид вуглецю для фотосинтезу. Особливо розвинута система повітроносних міжклітинників в губчастій паренхімі.
- Паренхімні клітини частіше слугують сховищемпоживних речовин, головним чином у запасаючих органах, наприклад убульбах картоплі, де вамілопластах цих клітин зберігаєтьсякрохмаль. Рідкісний випадок відкладення запасів у потовщених стінках паренхімних клітин відомий уфінікової пальми: тут таким чином вендоспермі насіння відкладаються запасгеміцелюлози.
- Стінки паренхімних клітин — важливий шлях, по якому переміщаються в рослині вода імінеральні солі (частина «апопластного шляху»). Речовини можуть переміщатися також і поплазмодесмі, що зв'язує сусідні клітини.
- У деяких частинах рослини паренхімні клітини, видозмінюючись, стають більш спеціалізованими. Ми перерахуємо тут деякі з тканин, які можуть розглядатися як модифікована паренхіма.
Паренхіматозні тканини у багатоклітинних тварин
[ред. |ред. код]- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
- «Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.