| Остеомієліт | |
|---|---|
 Остеомієліт великогомілкової кістки | |
| Спеціальність | ревматологія іподологія  |
| Препарати | nafcillind[1],ципрофлоксацин[1],оксацилін[1],клоксацилін[1],dicloxacillind[1],метицилін[1] іacexamic acidd[2] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | FB84 |
| МКХ-10 | M86 |
| DiseasesDB | 9367 |
| MedlinePlus | 000437 |
| eMedicine | ped/1677 |
| MeSH | D010019 |
 Osteomyelitis уВікісховищі | |
Остеомієлі́т — запальне захворювання кісткової тканини або кісткового мозку з ураженням елементів кістки, яке зазвичай спричинюють піогенні[3]бактерії.
Може виникнути внаслідок відкритих пошкоджень, коли порушується цілісність шкіри, м'язів, надкісниці (травматичний остеомієліт), або гематогенним шляхом з віддалених запальних вогнищ (гематогенний остеомієліт).
Зустрічається переважно у дітей. У дітей грудного віку джерелом може бути пупковийсепсис.
Збудники —стафілокок,стрептокок, мікобактерія туберкульозу тощо.
Гострий гематогенний остеомієліт може уражати будь-яку кістку скелета людини. Але частіше за все процес локалізується у довгих трубчастих кістках, рідше — в пласких та коротких кістках. У трубчастих найчастіше уражається метафіз та діафіз. Проникнення збудника у кров при гематогенному остеомієліті може відбуватися найрізноманітнішими шляхами.
Захворювання, як правило, починається раптово високим підйомом температури та появою невизначеної локалізації болю в одній з кінцівок. При тяжкій інтоксикації можуть бути втрата свідомості, іноді судоми, серцево-судинна недостатність.
Перші дві доби біль у кінцівці носить вкрай різкий характер. У ряді випадків кінцівка перебуває у вимушеному положенні. Ум'яких тканинах ураженої кістки швидко наростає набряк, він може досягати значних розмірів. Шкіра напружена, відзначається підвищення місцевої температури. Гіперемія шкіри з'являється після прориву абсцесу у м'які тканини, при пальпації визначається підшкірна флуктуація. У наступні днігарячка тримається на високих цифрах температури тіла, без значних коливань. Загальний стан хворого залишається тяжким. Відзначаються явища інтоксикації:головний біль,нездужання, ломота в тілі, втрата апетиту, спрага. При утворенні метастатичних гнійних вогнищ в інших кістках, внутрішніх тканинах або органах загальний стан хворого різко погіршується. У крові високийлейкоцитоз, збільшенаШОЕ, падіння вмістугемоглобіну, зсувлейкоцитарної формули вліво.
При місцевій формі температура тіла тримається на менш високих цифрах, біль має локальний характер у кінцівці. Після прориву гнійника стан хворого швидко покращується, температура знижується, процес набуває хронічного перебігу. До ускладнень гострого гематогенного остеомієліту належать сепсис (септицемія тасептикопіємія).
Діагноз «остеомієліт» ставиться без складнощів. Він засновується на типовомуанамнезі, характерній клінічній картині. Однак, слід пам'ятати, що початкові зміни у кістках рентгенологічно визначаються тільки на третьому тижні від початку захворювання.
Перехід гострого гематогенного остеомієліту у хронічний характеризується покращенням загального стану, зниженням температури, зникненням болю. Однак уражена ділянка залишається набряклою, кінцівка потовщена, функція її повністю не відновлена. На місцях розрізів або прориву гною формуютьсянориці, що з'єднуються з кісткою. Зовнішній отвір свища невеликий та оточений ділянкамигрануляції. З нориці постійно в невеликій кількості виділяється гній. Нориця закривається тільки після видалення або відходженнясеквестра. Іноді нориці тимчасово закриваються, але при затримці гною у м'яких тканинах з'являється біль та підвищується температура тіла. Потім нориця відкривається знову. Нарентгенограмі визначається типова картина ущільнення окремих ділянок кістки з наявністю секвестра.
У початковий період триває антибіотикотерапія та загальноукріплююче лікування. При виявленні секвестрів, що підтримують хронічне запалення, показана операція — видалення секвестрів,грануляцій танекротичних тканин.
Нагноєння у зоні вогнепального пошкодження кістки. Некроз кістки при вогнепальному остеомієліті буває зазвичай первинним внаслідок порушення живлення кісткових уламків, які не зв'язані із надкісницею та м'якими тканинами. Ці некротичні ділянки кістки інфікуються та являють собою секвестри, які підлягають видаленню. Вогнепальний остеомієліт подовжує строки лікування вогнепальних переломів, погіршує функціональні результати, сприяє утвореннюконтрактур таанкілозів.
Висока температура, млявий перебіг вогнепального поранення, рясне гнійне виділення, нерідко швидко зростаючаанемія та виснаження пораненого. На рентгенограмах визначаються кісткові уламки, відшарування надкісниці у вигляді бахроми та уповільнене утворення кісткової мозолі. При хронічному вогнепальному остеомієліті поряд з утворенням кісткової мозолі спостерігаються секвестри та нориці, які ведуть у секвестральну порожнину, що чітко видно на рентгенівському знімку при фістулографії. Попри зростання переломів, періодично відкриваються нориці з рясним гнійним виділенням.
Є комплексним. Застосовують антибіотики, загальноукріплююче лікування та хірургічне видалення секвестра.
Рання первинна хірургічна обробка вогнепальних переломів кісток з наступним вправленням уламків,іммобілізацією, антибіотики місцево та внутрішньом'язово.
 | Ця статтяпотребує додатковихпосилань на джерела для поліпшення їїперевірності. Будь ласка, допоможітьудосконалити цю статтю, додавши посилання нанадійні (авторитетні) джерела. Зверніться насторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бутипіддано сумніву та вилучено.(квітень 2019) |
| Тематичні сайти | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
 | Це незавершена стаття прохворобу,синдром аборозлад. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
