.jpg) | |
| Походження |  Японія  |
|---|---|
| Необхідні компоненти | Oryza sativa subsp. japonicad і Норі |
Оніґірі (яп.お握り, 御握り, おにぎり), такожомусубі (яп.お結び, おむすび) аборисова кулька —японська страва з білогорису, сформована у тіла трикутної або овальної форми і часто загорнута внорі (водорості). Традиційно, оніґірі заповнюється маринованимуме (умебосі), засоленимлососем,кацуобусі,комбу,тарако або будь-яким іншим засоленим або квашеним інгредієнтом як натуральнимконсервантом. Завдяки популярності оніґірі уЯпонії, більшість магазинів продають їх із різноманітними начинками та добавками; деякі спеціалізовані на продажу лише оніґірі з собою.
Незважаючи на розповсюджені омани, оніґірі — цене видсуші. Оніґірі робиться із простого рису (іноді злегка посоленого), у той час як суші робляться із рису зоцтом, цукром і сіллю.[1] Оніґірі робить рис портативним і легким для їжі одночасно консервуючи його, у той час як суші виникли для консервуванняриби.
Оніґірі також продаються у багатьох магазинахГонконгу,КНДР,Тайваню таПівденної Кореї.Корейською мовою вони називаються «jumeok bap» (Хангиль:주먹밥) або «samgak gimbap» (хангиль:кор.삼각김밥,досл. «перший рис» або «трикутний водорослевий рис») відповідно.[2][3][4][5]
УЩоденникуМурасакі Сікібу (XI ст.) вона пише про людей, що їдять рисові кульки.[6][7] У ті часи оніґірі називалисьтондзікі і часто споживались на пікніках.[8] В інших творах, датованих XVII століттям, вказується, що багатосамураїв зберігали рисові кульки загорнені убамбукову обгортку як ланч під час війни, але виникли оніґірі набагато раніше навіть за Мурасакі Сікібу. Перед тим як стало широко поширеним використанняпаличок, уперіоді Нара, рис часто скочували у маленькі кульки, які легко можна взяти. Під час періодуХейан, рис стали формувати також у маленькі трикутні тілатондзікі, так щоб їх можна було легко накласти в тарілку і їсти.
Починаючи ізперіоду Камакура і до ранньогоЕдо, оніґірі використовувались як швидка їжа; це мало сенс, бо кухарю треба було думати лише про те, щоб зробити достатньо оніґірі і не перейматись сервіруванням. Ці оніґірі були просто кульками підсоленого рису.Норі не були широко поширеними аж доери Ґенроку, період середнього Едо.
Вважалось, що оніґірі не можна робити масово, оскільки техніка скручування вручну надто складна для машин.[джерело?] У 1980-х, було винайдено машину, що робить трикутні оніґірі. Її зустріли скептично, оскільки начинка не традиційно загорталась всередину, а просто клалась в отвір в оніґірі, який закривався норі. Оскільки оніґірі, які робились цією машиною, уже були з норі, з часом норі стають неприємно вологі і липкі. Вдосконалення пакування дозволило зберігати норі окремо від рису. Перед вживанням в їжу, людина могла відкрити упаковку норі і обгорнути оніґірі. Те, що машини просто клала начинку в оніґірі, спростило їх виробництво, оскільки процес приготування не змінюється залежно від інгредієнтів. Сучасні машинно скручені оніґірі спеціально упаковані, так що між норі і рисом є пластиковий бар'єр, що не дає проникати волозі; норі і рис контактують лише, коли упаковка відкривається з обох кінців.
Є багато різних форм оніґірі. Основні з них:
Зазвичай, оніґірі роблять з вареного на пару білого рису, однак інколи й з іншими варіантами приготованого рису:
Традиційними начинками оніґірі єумебосі,кацуобусі чицукудані. Загалом, оніґірі з попередньо витриманим рисом (див. вище) не наповнюється начинкою.
Типові начинки:
오니기리(お握り)는 우리나라의 주먹밥과 매우 비슷하다. 밥에 소금으로 간을 하고, 그것에 다양한 재료를 섞어 넣고 삼각형으로 뭉친 것이다. 그것을 김으로 둘러서 먹는데, 한국에는 삼각김밥이라는 이름으로 들어와 있다.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
 | Це незавершена стаття про їжу та напої. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
