Більша частина поверхні Омана гориста; висоти до 3353 м[2](гора Шам у масиві Ель-Ахдар). Між горами таОманською затокою вузькою смугою простягається приморська рівнина Ель-Батіна, найосвоєніша і найзаселеніша частина країни. Клімат тропічний, спекотний, сухий. Постійних річок немає. Пустельна рослинність, в горах ділянкисаван ітропічних лісів.
Південний регіонДофар відділений від іншої частини Оману декількома сотнями кілометрівпустелі. Прибережна рівнина Дофара складена родючимиалювіальними ґрунтами, і до того ж отримує достатньо вологи від південно-західнихмусонів.
Територія Оману вирізняється значнимландшафтним різноманіттям, попри загальну належність до посушливого кліматичного поясу. Поєднання високих гірських масивів, прибережних рівнин, пустельних плато та оазисів формує унікальну природну мозаїку. Ландшафтна структура Оману визначається поєднанням морських, гірських і пустельних елементів. Виділяють кілька провідних ландшафтних комплексів: 1 — прибережні рівнини (простягаються вузькою смугою уздовж узбережжяОманської затоки йАравійського моря; вирізняються великою кількістю лагун, солончаків та мангрових заростей); 2 — гірські ландшафти (гориХаджар, що простягаються півмісяцем уздовж північного узбережжя; відзначаються значними висотними контрастами; мозаїка степових, чагарникових і лісових угруповань; наявність багатьох ендемічних видів рослин); 3 — пустельні плато (займають значну частину території Оману; на сході країни розташована піщана пустеляВахіба; на заході поширені кам’янисті пустелі та гравійні рівнини, що переходять у пустелюРуб-ель-Халі); 4 — ландшафтиПівденного Дофару (завдяки мусонним дощам, які приносять вологу з Індійського океану, влітку гірські схили вкриваються густою зеленню субтропічних лісів та пасовищ).
Північна гірсько-прибережна провінція. Охоплює гориХаджар, що простягаються дугою довжиною понад 500 км уздовж узбережжя Оманської затоки. Це молоді складчасті гори, що утворилися внаслідок альпійського горотворення; висоти сягають понад 3000 м. Клімат тут напівпосушливий, завдяки висотній поясності.
Центральна пустельна провінція. Займає більшу частину внутрішніх — пустельних — територій країни. Клімат тут континентальний, із різкими добовими коливаннями температури, мізерними опадами (менше 100 мм/рік). Рослинність вкрай бідна.
Східна прибережно-пустельна провінція. Охоплює східне узбережжя протяжністю понад 1700 км й прилеглу пустельну смугу до 50–60 км завширшки. Характеризується комбінацією прибережних лагун, коралових рифів і піщаних дюн. Клімат спекотний і вологий, особливо влітку, коли мусони приносять високу вологість і туман.
Південна мусонна провінція. Унікальний регіонДофар, де вологий клімат, з літніми дощами і туманами, створює сприятливі умови для розвитку зелених пасовищ і субтропічних лісів. Тут зосереджені відмінні від решти країни агроландшафти, а також багаті флора і фауна.
За давніх часів Оман був торговельним постомМесопотамії. Цей регіон, відомий як Зуфара, славився на весь тогочасний світ своїми ароматичними речовинами, прянощами. Порти на узбережжі Оману почали виникати ще в III тис. до н. е. Тоді ж жителі регіону започаткували мореплавство вІндійському океані.
У 634 р. територія Оману ввійшла до складуАрабського халіфату. Бл. 650 р. було запровадженоіслам. Усі мешканці Оману належали до мусульманської секти хариджитів. Від 661 до 1811 р. Оман (з невеликими перервами) був незалежним еміратом.
1 квітня 1515 р. португальці захопилиМаскат. У січні 1650 р. оманці вигнали їх і створили морську імперію, володіння якої простягались аж доМомбаси таЗанзібару. На початку XIX ст. ця держава розділилась на імамат Оман, султанат Маскат і Піратський берег. Султанат Маскат став 1891 року британським протекторатом.
У 1913 році імамат Оман оголосив себе незалежним від султанату Маскат. Безуспішна для Маскату і британців семирічна війна проти імамату завершилася підписанням у 1920 роціСебського мирного договору, який затвердив автономію Оману. У 1955 році при безпосередній допомозі британців армії султанату Маскат окупували імамат Оман. 23 липня 1970 року в результаті палацового перевороту до влади прийшов султанКабус бін Саїд, який скинув свого батька султанаСаїда бін Теймура. З серпня 1970 року країна отримала офіційну назву — Султанат Оман.
Оман — аграрна країна з розвиненою нафтогазовидобувною промисловістю. Основні галузі промисловості: нафтогазовидобувна, цементна, гірнича. На частку нафтогазовидобувної промисловості припадає близько 64 % ВВП країни. Головна сільськогосподарська культура —фінікова пальма. Перевезення здійснюються автотранспортом і морськими судами, зв'язок з внутрішніми районами — караванами. Два міжнародні летовища (Маската й Салала). Основні порти: Міна-Кабус, Райсут, Міна-ель-Фахаль, Маскат, Матрах.
За даними [[[Індекс економічної свободи|Index of Economic Freedom]],The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
ВВП — 15 млрд $.
Темп зростання ВВП — 2,9 %.
ВВП на душу населення — 6537 $.
Імпорт (1997) (техніка, транспортні засоби, паливно-мастильні матеріали, товари широкого вжитку, рис і інше продовольство, худоба) — 5,8 млрд $ (г. ч.ОАЕ — 25,0 %;Японія — 15,0 %;Велика Британія — 7,4 %;США — 7,0 %;Італія — 5,9 %).
Експорт (1997) (нафта, метал, текстиль, морожена риба, тропічні фрукти та овочі, реекспорт різних товарів) — 7,7 млрд $ (у тому числіТаїланд — 27,0 %; Японія — 27 %;Південна Корея — 20,0 %;Китай — 13,0 %;Філіппіни — 5,8 %).
Традиційна матеріальна та духовна культура оманців, особливо культура населення південної провінціїДофар, близька доєменської й, так само як і вона, помітно відрізняється відкультури іншихарабських країн.
Традиційний одяг оманців також схожий на єменський. У чоловіків — картата пов'язка-спідниця до колін (ізар), ітюрбан (часто червоного кольору). Заможніші чоловіки носять білі сорочки, перетягнуті шкіряним поясом, і смугасті халати. Чоловіки з феодальних верхів носять чорні або червоні плащі —аба. У жінок — довга сорочка з рукавами —тоб, штанисірваль, чорна головна хусткапушія і маска, яка закриває обличчя, з прорізами для очей —батула.
Неодмінна приналежність Оману чоловічого одягу — короткий широкий кинджалджамбія. Жінкитатуюють обличчя і руки в синій колір, носятьбраслети на руках і ногах,сережки у вухах і в носі.
Положенняжінок в Омані істотно краще, ніж в інших арабських країнах: обидва міністри освіти (міністр освіти та міністр вищої освіти) — жінки.
Основу харчування оманців складаютьфініки, ячмінні або пшеничнікоржі,просянакаша або варенийрис зі спеціями. Також (залежно від достатку) вживаються м'ясо та рибу. Святкова страва — смажений баран абоплов із бараниною. Але найбільш ласою стравою для оманців (на відміну від арабів інших країн) є м'ясогієни. Водночас «кара» категоричноне їдять птицю та яйця.
В оманськомуфольклорі, особливо музичному, сильнийафриканські впливи: багато оманських пісень є сплавом тужливих бедуїнських «мелодій» з африканськоюсинкопою. Основні музичні інструменти — однострунна скрипкарабаба, флейтанай, барабандаф і маленькі литавритимбаль.
Традиційними видами спорту в Омані є перегонидау,кінні перегони,верблюжі перегони,бої биків ісоколине полювання.[3] Футбол,баскетбол,водні лижі тасендбординг[4] є одними з видів спорту, які швидко виникли та набули популярності серед молодого покоління.[3] Оман разом ізФуджейрою вОАЕ є єдиними регіонами на Близькому Сході, на території яких організовують різновидкориди, відомий як «бичачий бій» (bull-butting).[5] Район Аль-Батена в Омані є особливо відомим для проведення таких заходів.
В Омані також щороку проводяться тенісні турніри. Настадіоні Султана Кабуса є 50-метровий басейн, який використовується для міжнародних турнірів. Тур Оману, професійна 6-денна велогонка, проходить у лютому. Оман приймав відбірковий турнір Чемпіонату світу з пляжного футболу в Азії 2011 року, де 11 команд змагалися за три путівки начемпіонат світу з футболу. З 8 по 13 липня 2012 року Оман приймав чемпіонат світу з пляжного гандболу серед чоловіків і жінок на курорті Міленіум в Муссані.[7] Перше «Ель Класіко», зігране за межами Іспанії, відбулося 14 березня 2014 року вспортивному комплексі Султана Кабуса.[8]
Оман неодноразово претендував на місце вчемпіонаті світу з футболу, але поки не пройшов кваліфікацію на цей турнір. Укрикеті Оман пройшов кваліфікацію на чемпіонат світу з крикету2016 ICC World Twenty20 та чемпіонат світу з крикету T20 2021. 25 червня 2021 року було підтверджено, що Оман разом з Об'єднаними Арабськими Еміратами прийматиме чемпіонат світу з крикету T20 серед чоловіків 2021 року.[9]
Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Природа мира. Пустыни / Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М. : Мысль, 1986. — 318 с.
Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. —ISBN 966-603-307-0
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. :знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. —ISBN 978-966-346-330-8
Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с.
Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с.
Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. —ISBN 978-966-06-0504-4
Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. —ISBN 978-966-439-918-1
Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. —ISBN 978-966-439-744-6
Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2009. — Т. 1. Азія. — 288 с. —ISBN 978-966-580-281-6
Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2018. — Т. 1. Азія. — 416 с. —ISBN 978-966-439-989-1
Шищенко П. Г., Голубцов В. М. Природні зони світу : Навч. посібник. — К. : Либідь, 2006. — 256 с. —ISBN 966-06-0405-4
Оман / О. В. Гладкий // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Режим доступу:https://esu.com.ua/article-75957.
.svg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
