Її поезію вирізняє технічна майстерність і емоційна експресія, вірші часто виражають гнів і обурення громадянською і соціальною несправедливістю, яку вона спостерігала протягом свого життя[18]. Тематика її творів, як прозових, так і поетичних, зосереджувалась на громадянських правах,фемінізмі,лесбійстві та дослідженні чорної жіночої ідентичності.
Лорд народилася вГарлемі, вНью-Йорку в сім'ї іммігрантів з Карибського регіону: її батько, Фредерік Байрон Лорд (відомий як Байрон), походив зБарбадосу, а мати, ЛіндаГертруда Бельмар Лорд, з островаКарріаку, що належитьГренаді. Одрі малакороткозорість і зростала як молодша з трьох дочок (дві її старші сестри звалися Філліс і Хелен). У ранньому навчанні й вихованні дівчинки важливу роль відіграла її мати, зокрема, її розповіді про їхострівну Батьківщину. Навчившись говорити у віці чотирьох років, скоро Одрі навчилася читати і писати. Свій перший вірш вона склала у восьмому класі.
В дитинстві Одрі Лорд мала труднощі з комунікацією і цілком оцінила силу поезії як форми самовираження[19]. Вона запам'ятала велику кількість віршів і використовувала їх для спілкування. Біографія на сайті The Modern American Poetry стверджує: «Якщо б її запитали, як вона почувається, Одрі відповідала цитатою вірша. Коли забракло рядків, які б відповідали її почуттям, приблизно у віці дванадцяти років вона почала писати власну поезію»[20]. Навчаючись у католицьких закладах, Лорд стикалась із «патронуванням расизму» з боку адміністрацій закладів, дороговказом для Одрі стало спілкування з групами студентів-поетів, таких же маргіналів, якою почувалась вона сама[20].
З 1951 року здобувала освіту вшколі Хантерського коледжу, закладі для інтелектуально обдарованих студентів. Під час навчання Лорд опублікувала свій перший вірш у журналіSeventeen після того, як літературний журнал школи відкинув його як неприйнятний. Тоді ж відвідувала семінари поезії, організованіГільдією письменників Гарлема, однак дистанціювалась від самої Гільдії. Своє відчуження в пізнішому творі висловила так: «Я була водночас божевільна іквір, але [вони думали] я переросту все це»[19].
1954 рік Одрі Лорд провела вНаціональному університеті Мексики, цей період вона описала як час оновлення і самоствердження. Вона прийняла свою ідентичність на особистому та художньому рівнях: яклесбійка і як поетеса[21]. Після повернення до Нью-Йорка Лорд відвідувалаколедж Хантера і закінчила навчання 1959 року. Працювала бібліотекаркою, продовжувала писати, стала активною учасницеюгей-культури вГринвіч-Вілледж. Продовжила освіту вКолумбійському університеті, отримавши магістерський ступінь в галузібібліотекознавства в 1961 році. У цей період працювала в публічній бібліотеці в сусідньому районіМаунт-Вернон[22].
1962 року Одрі Лорд, попри те що булалесбійкою, вийшла заміж за юристагея Едвіна Роллінза. Шлюб тривав до 1970, у ньому Лорд народила двох дітей.
У 1968 році Лорд отримала письменницьку резиденцію в коледжі Тугалу, штатМіссісіпі[23]. Час проведений там, як і рік в Мехіко, став для неї важливим творчим досвідом. Мисткиня вела семінари зі своїми молодими чорними студентами, часто обговорюючи актуальні на той час питання громадянських прав. Завдяки такій взаємодії вона підтвердила своє бажання не тільки жити як «божевільна і квір», але й приділити увагу формальним аспектам свого поетичного ремесла. Книга віршів ЛордCables to Rage відображає досвіди в Тугалу[19].
З 1972 по 1987 рік Лорд проживала уСтейтен-Айленд. Цей період позначений творчістю, викладанням і співпрацею з громадськими організаціями, зокрема, вона співзасновувала видавництвоKitchen-Table: Women of Color Press[24],НУОWomen's Coalition of St. Croix[25] таSisterhood in Support of Sisters (остання, в кінці 80-х, була заснована вПАР для допомоги жінкам, постраждалим відапартеїду)[18].
У 1984 році Лорд стала запрошеною професоркоюзахідноберлінськогоВільного університету. Її запросив Дагмар Шульц, зустріч із яким відбулась на Всесвітній жіночій конференції ООН в Копенгагені 1980 року[26]. Під час перебування в Німеччині Лорд стала впливовою діячкою тодішнього афро-німецького руху[27]. Разом з групою чорношкірих активісток у Берліні Одрі Лорд придумала термін «афро-німецький» і дала початок чорному руху в Німеччині[28]. У свої численні візити до Німеччини Лорд стала наставницею і вплинула на багатьох активісток, у тому числі на Мей Аїм (May Ayim), Іку Гюґель-Маршалл (Ika Hügel-Marshall) таХельгу Емде (Helga Emde)[28][29]. Замість того, щоб боротися з системними проблемами насильницькими методами, Лорд вважала, що мова є потужнішою формою опору[30]. Її вплив на німецьке суспільство не обмежувався афро-німкенями, Одрі сприяла підвищенню уваги доінтерсекціональності щодо расової та етнічної приналежності[29].
Одрі Лорд (ліворуч) з письменницями Мерідель ле Сюер (Meridel Le Sueur, середня) таАдрієнн Річ (Adrienne Rich, праворуч) на семінарі з письменства в Остіні, штат Техас, 1980
Поезія Лорд виходила дуже регулярно протягом 60-х: у виданні 1962 рокуNew Negro Poets, USAЛенгстона Г'юза, в декількох зарубіжних антологіях, в «чорних» літературних журналах. За цей час вона також була політично активна урусі за громадянські права, антивоєнних і феміністських рухах. 1968 року вийшла друком її перша збіркаThe First Cities, а друга,Cables to Rage, у 1970.
ЗбіркаFrom a Land Where Other People Live висувалась наНаціональну книжкову премію у 1973 році. В ній показана особиста боротьба Лорд за свою ідентичність і її гнів на соціальну несправедливість[22]
У 1974 році опублікованоNew York Head Shop and Museum, вірші присвячені Нью-Йорку через лінзи руху за громадянські права та власного нужденного дитинства[31] в умовах бідності та недогляду, а також необхідності політичних дій[22].
Незважаючи на відносний успіх цих видань, саме вихідCoal в 1976 році зробив Орді Лорд впливовим голосомBlack Arts Movement, а великий видавничий будинок за цим виданням — Нортон — допоміг ширшій аудиторії познайомитися з її творчістю. Книга містить як нові, так і вірші з попередніх збірок, об'єднані темами, які принесли відомість поетесі: лють до расизму, її захват перед чорною ідентичністю, заклик доінтерсекціонального розгляду жіночого досвіду.
Лорд була офіційною поеткою штату Нью-Йорк у 1991—1992 роках[32].
КнигаThe Cancer Journals (1980), складена частково з особистих щоденників кінця 1970-х років, іA Burst of Light (1988) обидві є зразками неігрової прози (нон-фікшн), в них відображений досвід Лорд, пов'язаний з діагностикою, лікуванням та відновленням післяраку грудей[19][33]. В обох книгах Лорд аналізує західні погляди на хворобу, лікування, фізичну красу іпротезування, а також підіймає теми смерті, страху перед нею, віктимізації, боротьби за життя, внутрішньої сили[22].
РоманZami: A New Spelling of My Name (1982) написаний як «біоміфографія». Він присвячений дитинству і дорослому життю письменниці. В оповіді відображена еволюція сексуальності та самосвідомості Лорд[19].
УSister Outsider: Essays and Speeches (1984) Лорд підкреслює важливість досвіду маргінальних груп для того, щоб зробити видимою їхню боротьбу у репресивному суспільстві[19]. Вона акцентує необхідність діалогу різних груп людей (особливо білих та афро-американських жінок)[22].
Одрі Лорд взяла участь у створенні декількох документальних стрічок. Зокрема,Before Stonewall (разом із багатьма іншими, 1984) та британської короткометражкиEmergence (1986). Декілька документальних стрічок створені на основі архівних записів. Зокрема, 2012 року вийшов документальний фільм Дагмара ШульцаAudre Lorde — Die Berliner Jahre 1984—1992, змонтований з матеріалу, відзнятого під час її візитів у Берлін.
Лорд запам'яталась як потужна прихильницяінтерсекціональності в дискусіях довкола визвольних рухів другої половини ХХ століття. Представлення системи утиску в простих бінарних опозиціях є надмірним спрощенням, попри те, що феміністський рух вважав за необхідне представляти себе монолітним, жіноцтво і жіночий досвід мають безліч уточнень[34]. В посмертному документальному фільміA Litany for Survival: The Life and Work of Audre Lorde звучать слова поетеси[35]:
Дозвольте спершу я з азів поясню вам, що значило бути чорношкірою поеткою в 60-ті. Це означало бути невидимкою. І це означало бути двічі невидимкою, коли ти чорношкіра феміністка, і тричі, коли ти чорношкіра феміністка і лесбійка.
Оригінальний текст(англ.)
Let me tell you first about what it was like being a Black woman poet in the '60s, from jump. It meant being invisible. It meant being really invisible. It meant being doubly invisible as a Black feminist woman and it meant being triply invisible as a Black lesbian and feminist.
Намагання критикувати расизм, капіталізм, боротьбу за права ЛГБТ, нелегалів або людей з важкими діагнозами частиною феміністського дискурсу викликали опір. Відомим і важливим фактом громадської активності Лорд стала її дискусія зМері Дейлі (Mary Daly). Вплив Лорд особливо підкреслюється в контекстітретьої хвилі фемінізму.
В 1989 Лорд і її партнерка Глорія І. Джозеф (Gloria I. Joseph) переїхали на батьківщину Глорії, в Санта-Крус.
з 1978 Одрі боролася з раком молочної залози, через шість років у неї діагностували рак печінки. Загальне визнання прийшло ще за життя поетеси. Померла вона у віці 58 років на Санта-Крус 17-го листопада 1992 року.
На честь Одрі Лорд названі літературна преміяAudre Lorde Award, медичний центрCallen-Lorde Community Health Center та громадська організаціяAudre Lorde Project.
↑абAudre Lorde.Poetry Foundation. 17 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
↑абвгдеKimerly W. Benston (2014). Gates, Jr., Henry Louis; Smith, Valerie A. (ред.).The Norton Anthology of African-American Literature: Volume 2 (вид. Third). W. W. Norton & Company, Inc. с. 637—39.ISBN978-0-393-92370-4.
↑абThreatt Kulii, Beverly; Reuman, Ann E.; Trapasso, Ann.Audre Lorde's Life and Career.Audre Lorde's Life and Career. Modern American Poetry. Архіворигіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
↑абвгдKulii, Beverly Threatt; Ann E. Reuman; Ann Trapasso.Audre Lorde's Life and Career.University of Illinois Department of English website. University of Illinois at Urbana-Champaign. Архіворигіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 8 березня 2013.
↑Audre Lorde. Poets.org. Процитовано 9 липня 2009.
↑Kimerly W. Benston (2014). Gates, Jr., Henry Louis; Smith, Valerie A., eds.The Norton Anthology of African-American Literature: Volume 2 (Third ed.). W. W. Norton & Company, Inc. pp. 637–39.ISBN 978-0-393-92370-4.
↑Dagmar Schultz (2015). «Audre Lorde — The Berlin Years, 1984 to 1992». In Broeck, Sabine; Bolaki, Stella.Audre Lorde's Transnational Legacies. Boston, MA: University of Massachusetts Press. pp. 27–38.ISBN 978-1-62534-138-9.
↑абMichaels, Jennifer (2006). «The Impact of Audre Lorde's Politics and Poetics on Afro-German Women Writers».German Studies.29(1): 21–40.
↑абGerund, Katharina (2015). «Transracial Feminist Alliances?». In Broeck, Sabine; Bolaki, Stella.Audre Lorde's Transnational Legacies. Boston, MA: University of Massachusetts Press, pp. 122–32.ISBN 978-1-62534-138-9.
↑Piesche, Peggy (2015). «Inscribing the Past, Anticipating the Future». In Broeck, Sabine; Bolaki, Stella. Audre Lorde's Transnational Legacies. Boston, MA: University of Massachusetts Press. pp. 222–24.ISBN 978-1-62534-138-9.
↑Audre Lorde.Audre Lorde: The Poetry Foundation. Poetry Foundation. Процитовано 8 листопада 2015.