Нью-Йо́рк (англ.New York City,МФА: [nuːˈjɔɹk] (прослухати) абоThe City of New York, дослівно —«Новий Йорк») — найбільше місто уСША[8], розташоване на Атлантичному узбережжі біля гирларічки Гудзон. Населення — 8 175 133 особи (2010[9]),міської агломерації — 19 млн осіб. Оцінка населення на 2018 рік — 8,4 млн осіб[10].
Італійський мореплавецьДжованні да Верраццано (1485—1528) досяг затоки Нью-Йорк 1524 року,Генрі Гудзон досліджував його 1609 року. Місто засноване як торговельна факторія 1614 рокуголландцями. 1624 року голландці заснували поселення Мангеттен, від 1626 року — фортецяНовий Амстердам, центр голландської колонії Нові Нідерланди. 1664 року її захопили англійці, які не зустріли опору з боку губернатораСтаувесанта, після чого місто було перейменовано в Нью-Йорк (англ. Новий Йорк), на честь ініціатора захоплення —герцога Йоркського.
Під час війни за незалежність у 1776—1784 англійські війська окупували Нью-Йорк. У період 1785—1789 років він був першою столицеюСША. Від кінця XVIII століття — важливий порт і осередок торгівлі, промисловості, фінансів, політичного та культурного життя країни. П'ять округів об'єднали 1898 року, і місто зайняло сьогоднішню територію.
1980-ті роки були періодом помірного зростання, що змінився великим бумом 1990-х років. Пом'якшення расової напруженості, значне падіння рівнязлочинності, зростанняімміграції оновили місто, і населення Нью-Йорка вперше в його історії перевищило 8 мільйонів осіб. Наприкінці 1990-х місто отримало багато переваг від успіхів індустрії фінансового сервісу в період буму «доткомів». Це стало одним з чинників зростання цін нанерухомість у місті.
Терористичні акти 11 вересня 2001 року торкнулися і столиці СШАміста Вашингтона, але Нью-Йорк постраждав найбільше внаслідок атак наВсесвітній торговий центр і щільний їдкий дим, який продовжував підніматися від його руїн впродовж декількох місяців після падіння «Веж-Близнюків» та пожежі. Попри це, розчищення епіцентру вибуху завершили швидше, ніж планувалося, і відтоді місто висунуло нові плани для зруйнованої території.Всесвітній торговий центр 1, який побудували на місці Всесвітнього торгового центру, також знаний як Вежа Свободи, став одним з найвищиххмарочосів у світі (1 776 футів або 532,8 м).
Місто Нью-Йорк розташоване при злитті річокГудзон таІст-Ривер і їх впадіння у затоку Нью-Йорк. Територія міста охоплює острівМангеттен, острівСтейтен-Айленд, західну частину островаЛонг-Айленд, частину північноамериканського материка —Бронкс, і кілька невеликих островів у Нью-Йоркській гавані. Місто складається зокругів (боро):
Найвища точка Нью-Йорка — пагорб Тодт-Гілл заввишки 125 м, який знаходиться на Стейтен-Айленді. Стейтен-Айленд — найгорбистіший, просторий і найменш заселений район міста. У густонаселеному Мангеттені навпаки земля обмежена і дорога, що пояснює таку велику кількість висотних будівель іхмарочосів. Згідно з відомостямиБюро Перепису США, місто має площу 1214,4 км², з яких 785,6 км² — суходіл і 428,8 км² (35,31 %) — вода.
Згідно з останніми геологічними дослідженнями американських науковців, проведених 2008 року, за 40 кілометрів на північ від міста перетинаються двагеологічні розломи, що робить імовірнимземлетрус магнітудою до 7 балів. Причому місце перетину розташовується поруч затомною електростанцією. Тому в майбутньому будуть розроблені додаткові заходи захисту будівель і атомної електростанції.
В 2023 році, вченіNASA зафіксували “рухи землі” під Нью-Йорком. На їх переконання, основною причиною цього руху є просідання ґрунту під мегаполісом черезмеліорацію та будівництво звалищ. Ситуацію посилили такожхмарочоси, під якими земля просідає зі швидкістю 1-2 мм на рік. Ґрунт під містом просідає ще й тому, що земля стала пухкою і стискається. До того ж на цей процес впливає танення давніх льодовиків. Усі зміни здаються незначними, але вони можуть збільшувати чи знижувати ризики повеней у Нью-Йорку. Тепер[коли?] особливо просідають злітно-посадкова смуга в аеропортуЛа-Гуардія та стадіон Артура Еша[13].
Узимку в Нью-Йорку випадає від 63,5 до 88,9 смснігу. Річний вільний відморозу період триває 220 днів. Температури навесні і восени помірні. Вліткупогода дуже тепла і вогка. Температури вищі ніж 32 °C бувають 18-25 днів щороку. Існує довгостроковий кліматичний цикл в 70 років між теплими і холодними температурами.
the present area of all five boroughs, before and after the 1898 consolidation. For New York City itself before annexing part of the Bronx in 1874, seeManhattan#Demographics.[14] 1698—1771,[15][16] 1790—1890,[14][17]
У минулому переважну більшість населення міста становили переселенці зЄвропи: в середині 19 століття — переважноірландці інімці, до початку 20 століття —євреї таіталійці. 1940 року приблизно 94 % населення неофіційної столиці США становили білі. Однак етнічний образ стрімко змінювався в міру переселення білих упередмістя. Це явище, що дістало назву«субурбанізація», вперше масово проявилося саме в Нью-Йорку. У межах міста тих, що виїхали, заміняли представники іншихрас. За останні десятиліття Нью-Йорк прийняв чимало вихідців з Азії, особливокитайців,індійців іпакистанців, а також уродженців з багатьох країнЛатинської Америки іКарибського басейну.
У результаті потужного притокуімміграції Нью-Йорк одним з перших серед американських міст в середині 1980-х років втратив білу більшість і став вотчиноюлатиноамериканців іафроамериканців. ДосіРічмонд — єдиний район з переважанням білого населення, територія міста вже давно являє собою мозаїкуГарлема,Маленької Італії,Чайна-тауна, єврейських «іст-сайдів», латинських кварталів тощо. Справжні масштаби переселенських процесів дозволяє оцінити єдиний у своєму роді Музей імміграції на Елліс-Айленді. Його засновано на місці, де до 1954 року був головний і сумно знаменитий пункт з прийому переселенців, через який пройшло понад 20 млн майбутніх громадян США.
Імміграція — ключовий фактор стрімкого зростання населення міста. У 1870-х роках число жителів історичного ядра графства Нью-Йорк перевалила за мільйон, до моменту утворення 1896 року єдиного Нью-Йорк-Сіті перевищило 3,4 млн осіб. 2000 року в Нью-Йорку мешкали 8 008 278 осіб, існувало 3 021 588домогосподарств і 1 852 233 сімей.Щільність населення становила — 10 194,2 осіб/км². У місті налічується 3 200 912 житлових одиниць із середньою щільністю 4074,6 осіб/км². Расовий склад міста: 44,66 %білих, 26,59 % афроамериканців, 0,52 %індіанців, 9,83 % азійців, 0,07 % тихоокеанців, 13,42 % інших рас і 4,92 % людей, які зараховують себе до двох або більше рас. 26,98 % населення —латиноамериканці, незалежно від раси.
Медіаннийдохід домогосподарств у місті становить $38 293, родин — $41 887. Середній дохід у чоловіків — $37 435, у жінок — $32 949. Дохід на душу населення — $22 402. 21,2 % населення та 18,5 % сімей перебувають за межеюбідності. З усіх людей, що живуть у бідності, 30,0 % молодші за 18 років і 17,8 % старші за 65 років.
Згідно зпереписом 2010 року[9], у місті мешкали 8 175 133 особи в 3 109 784 домогосподарствах у складі 1 850 221 родини.Густота населення становила 6738 осіб/км². Було 3371062 помешкання (2778/км²).
До двох чи більше рас належало 4,0 %. Іспаномовні складали 28,6 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 21,6 % — особи молодші 18 років, 66,3 % — особи у віці 18—64 років, 12,1 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 35,5 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 90,4 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 87,0 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 85 704долари США (медіана — 53 373), а середній дохід на одну сім'ю — 94 634 долари (медіана — 59 285). Медіана доходів становила 50 195 доларів для чоловіків та 46 330 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 20,6 % осіб, у тому числі 29,5 % дітей у віці до 18 років та 18,8 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 3 929 851 особа. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 26,4 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 13,0 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 10,9 %, роздрібна торгівля — 9,9 %.
20 грудня 1958 року в італійській кав'ярні «Павич» на Вест-стріт, 4 засновано українську літературну організаціюНью-Йоркська група. В Арров-парку встановлено пам'ятникТарасу Шевченку.
Нью-Йорк — найважливіший економічний центр Сполучених Штатів і всього світу. Нью-Йорк, разом зЛондоном іТокіо, називають одним з трьох основних центрів світової економіки[23].Валовий регіональний продукт міського регіону Нью-Йорка 2007 року становив $1 210 200 млн, що підійняло його на перше місце середметрополісів США[24].
Спочатку Нью-Йорк був центромамериканської кінематографії, але потім поступився цією роллюГоллівуду, однак і тепер у Нью-Йорку продовжують створювати деякі фільми і телепередачі. Нью-Йорк — столицямоди США, тут розташовані штаб-квартири багатьохмодельєрів. У Нью-Йорку знаходиться безліч видавництв, і тут часто вперше друкуються нові книжки. Значний розвиток отрималатуристична індустрія.
До громадського транспорту Нью-Йорка належатьметро,автобуси,таксі, міський потяг Стейтен-Айленда, канатна дорога наострові Рузвельта, поїзд-Аероекспрес і пором на Стейтен-Айленд. Майже всі з цих систем, а також приміські потяги та автобуси експлуатуються однією компанією (MTA) і мають єдину систему оплати проїзду за магнітними квитками (MTA metrocard). На відміну від інших великих міст США, у Нью-Йорку громадський транспорт найпопулярніший спосіб пересування. Так, у 2005 році 54,6 % жителів Нью-Йорка добиралися до роботи, використовуючи громадський транспорт. Приблизно кожен третій користувач громадського транспорту в США і дві третини користувачів залізниці живе в Нью-Йорку та його передмістях. Це сильно відрізняє його від решти частини країни, де близько 90 % жителів передмість використовують власні автомобілі для пересування до робочого місця. Нью-Йорк — єдине місто в Сполучених Штатах, де більше ніж у половині домогосподарств немає автомобіля (при цьому вМангеттені аналогічний показник перевищує 75 %, а в цілому по країні відсоток таких домогосподарств становить всього 8 %). Згідно з Бюро перепису США, жителі Нью-Йорка в середньому витрачають 38,4 хвилини на день для того, щоб дістатися до своєї роботи.
Метрополітен Нью-Йорка має 486 станцій на 26 маршрутах, має загальну довжину 1355 км і є найдовшим у світі за загальною довжиною маршрутів (метро, найдовше за лініями —Шанхайське). Метро охоплює 4 з 5-ти міських районів (Мангеттен,Бруклін,Квінз іБронкс). Воно традиційно іменується «subway» (підземка), хоча 40 % шляхів і третина станцій розташовані на поверхні і розташовані на рівні землі або на естакадах.
Перша лінія метрополітену в Нью-Йорку була відкрита в1868 році приватною компанією BRT. До1932 року метрополітен знаходився у приватному володінні та належав двом компаніям: BRT і IRT. Потім до них додалася муніципальна компанія, яка в1940 році скупила обидві приватні і об'єднала міський метрополітен в єдиний господарський комплекс. У наш час[коли?] управляє метрополітеном компанія — МТА — також управляє і мережею міських автобусних маршрутів.
За винятком деяких маршрутів, метрополітен працює цілодобово, перевозячи близько чотирьох мільйонів людей на добу.У даний час почалася розробка проєкту по переведення нью-йоркського метрополітену на автоматичне управління.
Вартість проїзду станом на лютий 2015 р. наступна[30]:
Одноразова поїздка —$ 2,75 (одноразовий квиток для поїздки на метро дає право протягом 2-х годин продовжити поїздку на автобусі міської автобусної мережі, також керованої МТА).
Проїзний квиток на 7 діб коштує $ 30, на 30 діб — $ 112. При цьому багатоденний проїзний квиток дає право на багаторазовий без обмежень проїзд в метрополітені та в автобусах міста протягом терміну його дії.
Відлік початку терміну дії проїзного (тобто фіксація першої доби використання квитка) проводиться з моменту першого проходу через турнікет метрополітену або автобуса незалежно від часу проходу і закінчується о 24:00 останньої доби дії.
Нью-Йорк має розвинену мережуавтобусних маршрутів, яка щодня перевозить понад 2 мільйони пасажирів. Автобусна мережа Нью-Йорка включає понад 200 місцевих (курсують суто по своєму району) і 30 швидкісних (міжрайонних) маршрутів, на яких працює понад 5900 автобусів. Кожен місцевий маршрут має номер і буквений префікс, що позначає район, який він обслуговує (B —Бруклін, Bx —Бронкс, M —Мангеттен, Q —Квінз, S —Стейтен-Айленд), а швидкісні маршрути позначені префіксом X.
Вартість проїзду станом на січень 2010 р. — $ 2,25 (можна оплатити монетами при вході в передні двері автобуса в автоматі, розташованому перед водієм). При цьому у водія можна попросити «трансфер». Цей документ дозволяє протягом 2-х годин зробити пересадку і без оплати продовжити рух на іншому автобусі (в попутному або поперечному напрямку, але не в зворотному), або на метро. Також для проїзду можна скористатися квитком, виданому в метрополітені, після використання цього квитка для поїздки на поїзді метро.
Не пов'язана з метро і приміськими поїздами, лінія міського потяга наСтейтен-Айленді (англ.Staten Island Railway) має потяги, аналогічні метрополітенівським, і діє під керуванням тієї ж компанії MTA. Розглядаються проєкти з перетворення діючих і покинутих залізничних ліній острова у дві лініїлегкого метро.
1976 року була запущена канатна дорога, що сполучаєМангеттен таострів Рузвельта (англ.Roosevelt Island Tramway). Дорога має довжину 940 м і дві станції і управляється компанією MTA.
Найновіша в міському транспорті, система автоматичних поїздів («peoplemover»-піплмувер) Аероекспрес («airtrain») діє з2003 року, пов'язує головний аеропорт (ім. Кеннеді) з лініями метро і приміських поїздів, має 3 маршрути на лінії завдовжки 13 км і управляється компаніями, відмінними від MTA.
Безпосередньо в Нью-Йорку є два аеропорти, які використовуються для пасажирських перевезень. Вони розташовані в районіКвінз наЛонг-Айленді. Один з них —аеропорт Кеннеді — на південній околиціКвінзу, другий —аеропорт Ла-Гуардія — на північній, причому обидва біля атлантичних вод.
Аеропорт Кеннеді — найважливіший і найбільший аеропорт у Нью-Йорку, через який здійснюються основні міжнародні перевезення.
Від центрального вокзалу (найбільшого в світі за кількістю платформ і шляхів) за кількома напрямами у всі кінці країни відходить безліч маршрутів поїздів.
Розташоване на окремих островах і півостровах, місто знамените і має велику кількість мостів і тунелів. Суміжні частини міста між собою, а також з пов'язаними містамиДжерсі-Сіті,Ньюарк і іншими одночасно з'єднані, як правило, кількома мостами і тунелями.
Найвідоміший з міських і перший у світі з підводних автотунелів, Гудзоновий тунель та інші тунелі з'єднують Мангеттен з іншими частинами міста (крім Стейтен-Айленд).
Нью-Йорк — місто порівняно молоде, його планування не обтяжене багатовіковими нашаруваннями історичних та архітектурних епох. Перші два століття його історії залишили свій слід лише на південному країМангеттена, приблизно на площі, що відповідає нинішньому Фінансовому округу (близько 1км²). В середині 17 століття територіяНового Амстердама була ще менше: північна межа міста проходила по дерев'яній стіні (вздовж нинішньоїУолл-стріт) і обмежувала територію приблизно в 22 га. Напрями вулиць пролягали вздовж узбережжяГудзону йІст-Рівер.
Подальша забудова міста складалася спочатку нерегулярною. Містобудівного плану в сучасному розумінні не існувало. РайонГринвіч-Віллидж почав забудовуватися в західно-східному напрямку.1811 року двопалатний законодавчий орган штату Нью-Йорк прийняв «Комісійний» план забудови та продажу землі на території штату від сучасної 14-ї стріт до північного краю Мангеттена.
План передбачав сувороортогональну орієнтацію вулиць по всій незабудованій території острова. Таким чином, місто не отримувало одного яскраво вираженого центру. Хоча план піддавався критиці за монотонність, подальший розвитокмістобудування підтвердив його правильність:автомобільний рух по рівномірно розподілених вулицях значно менш схильний додорожніх заторів, ніж у старих європейських містах радіально-кільцевої структури.
Вулиці, паралельні Гудзону, отримали назву «авеню» (від першої до дванадцятої зі сходу на захід і додатково від A до D в районі Іст-Віллидж — «алфавітний район»), поперечні нумерувалися цифрами і називалися «стріт». Все місто виявилося розбитим наквартали площею близько 2 га. Планувалося створити 16 поздовжніх авеню і 155 поперечних вулиць. 1853 року між 5-й і 8-й авеню (від 59-ї до 110-ї вулиці) було виділено місце дляЦентрального парку. Деякі вулиці отримали згодом власні імена (Парк-авеню,Вест-енд та інші). Інші вулиці прокладені додатково (Медісон-авеню,Лексінгтон-авеню).
Виняток становитьБродвей: він перетинає практично все місто навскіс і продовжується вГарлем іБронкс. Згідно з легендою, лінія однієї з найзнаменитіших вулиць світу повторює стежку, по якійіндіанці гнали худобу на водопій[31].
203, 29-та стріт: дерев'яний каркасний (1870 рік) і цегляний будинок (1790)
Ниніархітектура міста має дві потужні домінанти, підкреслені великою кількістюхмарочосів: Фінансовий округ іСередній Мангеттен. Частина міста на захід відП'ятої авеню називається західною, решта — східною. Поперечні вулиці мають, таким чином, різне найменування в різних частинах міста, наприклад,42-га західна і 42-га східна вулиці.
У XVII—XVIII століттях у будівництві переважали дерев'яні каркасні і зроблені зколод будинки, устрій яких перенесено зЄвропи тодішніми колоністами. Однак після спустошливоїпожежі 1835 року дерев'яне будівництво обмежили. В XIX столітті місто забудовується будинками переважно зцегли і природного каменю, які завозився з каменоломеньНової Англії[32]. Всі будівлі вище шестиповерхів обов'язково оснащувалися водонапірними резервуарами для того, щоб знизити необхідний тиск у водопровідних магістралях.
Основу сучасної архітектури Нью-Йорка становлятьхмарочоси — будинки заввишки понад 150 м. Хоча перші хмарочоси з'явилися вЧикаго, а зараз поширені в усьому світі, архітектурний вигляд Нью-Йорка по праву асоціюється як надвисотнебудівництво. В місті збудовано понад 5 000 висотних будівель, з них 50 мають висоту понад 200 м. За кількістю таких будівель Нью-Йорк поступається лишеГонконгу. Розвитку висотного будівництва сприяла замкнутість території (центр міста стоїть на острові), висока ціна землі, а також наявність міцнихскельних порід, що виходять практично на поверхню (наприклад, уЦентральному парку).
Переважна більшість хмарочосів у Нью-Йорку зосереджена вМангеттені, хоча свої висотки є й в інших районах. Через необхідністьприродного освітлення хмарочоси не зведені «плечем до плеча», а чергуються з менш високими будинками. Попри вимушену схожість, висотні будівлі Нью-Йорка досить різноманітні. Більшість хмарочосів мають власні імена. Так, одну з перших офісних висотних будівель наБродвеї, що отримала ім'я «Боулінг Грін» (англ.Bowling Green), побудували для судноплавних компаній 1898 року англійські архітектори брати Вільям Джеймс і Джордж Ешдаун Одслі. 17-поверхова будівля виконана в лаконічному стилігрецького відродження з використанням класичнихордерів.
Першим справжнім хмарочосом Нью-Йорка вважається незбережений дониніNew York World Building, побудований 1890 року. Його висота становила 106 метрів[33]. Хоча це була не перша в місті висотка, але World Building став першою будівлею, яка перевершила по висоті 85-метровуЦеркву Трійці[34]. World Building залишалася найвищою будівлею до 1899 року, а 1955 року зруйнована для того, щоб звільнити місце під будівництво нового в'їзду наБруклінський міст[34].
Офісна будівляWoolworth Building заввишки 241 м, зведена1913 року тим самим Кассом Гілбертом, задумано внеоготичному стилі. Як і більшість будівель у місті, вона має потужний сталевийкаркас. Будинок облицьований глазурованими керамічними плитками (так звана, «архітектурна теракота»), що імітують різьблення по каменю. Хмарочос увінчаний дахом з мідним покриттям, що став від часу зеленуватим.
Одна з найкрасивіших будівель міста — 319-метроваChrysler Building, зведена 1930 року архітектором Вільямом ван Еленом для штаб-квартириоднойменної автомобільної компанії. Вона стала першою в світі будівлею, яка перевершила висоту 1 000футів. Проєкт, виконаний упостмодерністському стиліар-деко, запам'ятовується вершиною з величезними дугами сталевого кольору, що символізують колесаавтомобіля. Таку саму висоту, що й Chrysler Building маєTrump Building наУолл-стріт, якою володіє американський магнатДональд Трамп.
Найвища будівля Нью-Йорка — 104-поверховийхмарочос ВТЦ заввишки 417 м (541,3 м зі шпилем). Ця будівля зведена вМангеттені в 2013 році, першою за висотою в США і четвертоюза висотою у світі.
Нью-Йорк — центр культури та інформаціїСША. Тут базуються штаб-квартири головних телевізійних компаній США —CBS,NBC іBBC, діють понад 100 зареєстрованих радіостанцій, що ведуть мовлення в середньохвильовому і ультракороткому діапазонах, друкуються наймасовіші журнали («Newsweek», «Time»,«Fortune») і газети з міжнародною репутацією:New York Times,Daily News,New York Post і рупор американського бізнесуThe Wall Street Journal, що має найбільший в СШАнаклад. У місті виходять газети більш ніж на 40 мовах.
Засоби масової інформації щодня розносять новини про нескінченну низку подій у різноманітному і бурхливому культурному житті Нью-Йорка; про новини всесвітньо відомогоБродвею, який має 38 сценічні майданчики і є безперечним театральним законодавцем всієї країни; про досягнення вітчизняного і зарубіжногокінематографа, зразки якого демонструються приблизно в 400 кінотеатрах — від велетенського Радіо-Сіті Мюзик-холу на 6,2 тис. місць до зовсім крихітних залів; про програми концертів і виступах знаменитостей, екстравагантних шоу й іншого роду видовищних заходів, у тому числі у всесвітньо відомої«Метрополітен-опера» і концертних залах Аліс Таллі-хол,Карнегі-хол, що славиться своєю чудовою акустикою.
↑абThe Encyclopedia of New York City, ed. Kenneth T. Jackson (Yale 1995,ISBN 0-300-05536-6), p. 923, citing «U.S. Department of Commerce, Bureau of the Census, Census of Population 1960 (vol. 1, part A, table 28), 1970, 1980, 1990». After annexing part of the Bronx in 1874, the population of the then-New York City was 1,206,299 in 1880 and 1,515,301 in 1890.
↑U.S. Census, fromTheWorld Almanac and Book of Facts, 1929 (reprinted in 1971 by American Heritage Press and Workman Publishing,ISBN 0-07-071881-4), p. 503.
.svg)
.svg)
.svg){kind=logo}
