Movatterモバイル変換

[0]ホーム
URL:

Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

NV (New Voice)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено зНовое Время)

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

Не плутати з«Radio NV».
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Новое время (значення).
New Voice
Скорочена назваNV
логотип видання та вебсайту з 2022 року
Країна видання Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце публікаціїКиїв Редагувати інформацію у Вікіданих
Тематикасуспільно-політична
Періодичність виходутижневик
Моваукраїнська(друк.версія)
укр.,рос. таангл.(елек. версія)
Адреса редакціїКиїв, вулиця Нахімова, 12
Головний редакторВіталій Сич
РедакторСич Віталій Володимирович і Мак Гаффі Юлія Олександрівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ВидавецьВидавничий дім Медіа-ДК
ЗасновникТомаш Фіала
Засновано2014
Обсяг64 стор.
Наклад19 тис. примірників
Ціна199 грн
nv.ua

«NV» (англ.New Voice — новий голос) — український друкований щотижневий суспільно-політичний журнал. Також має інформаційно-новинний сайт українською, російською та англійською мовами та онлайн-версію українською[1] та російською мовами[2]. До червня 2019 року мав назвурос.«Новое Время» (новий час) або повну —рос.«Новое Время Страны» (новий час країни).

Із 2014 року журнал виходить щоп'ятниці, висвітлює новини в Україні та світі, публікує аналітику та інтерв'ю з політиками, репортажі з гарячих точок, розслідування, авторські матеріали тощо.

Вебсайт nv.ua є зареєстрованим онлайн-медіа (ідентифікатор медіа: R40-02145). Його власник - ТОВ «ВД «Медіа-ДК»[3].

Історія

[ред. |ред. код]

Журнал було створено навесні 2014 року журналістами, які протягом 2003—2013 років працювали над українським російськомовним журналом«Корреспондент». Інвестором проєкту став чеський бізнесменТомаш Фіала, голова української інвестиційної компаніїDragon Capital та президентЄвропейської бізнес асоціації.[4]

Перший випуск журналу вийшов 16 травня 2014 року[5] тиражем понад 18 тис. примірників. Сайт nv.ua з'явився у червні 2014 року з російськомовним інтерфейсом, а у 2015 сайт отримав також і україномовний інтерфейс.

До першої річниці початкуЄвромайдану на сайті видання з'явився спецпроєкт спогадів про Майдан — #remembermaidan[6][7].

17 червня 2014 року був запущений сайт журналу, на той час доступний виключно російською; 20 серпня 2015 році сайт отримав також і українськомовний інтерфейс[8]. У 2016 журнал запустив онлайн електронну версію журналу, яка на додачу до російськомовної версії отримала й українськомовну[1]. Починаючи з № 30 (від 12 серпня 2021 року)[9] друкована версіятижневика «НВ» почала виходити виключно українською мовою; електронна ж версія тижневика продовжила виходити у двох мовних варіантах: українськомовному та російськомовному.[10][11]

22 червня 2019 року пройшов ребрендинг видання та сайту на НВ[12], а 30 грудня 2022 року — на New Voice[13].

У вересні 2025 року, після блокування Україною двох угорських проросійських видань, Угорщина заборонила 12 українських новинних видань, зокрема й NV[14].

  • Логотип у 2014—2019 роках
    Логотип у 2014—2019 роках
  • Логотип у 2019—2022 роках
    Логотип у 2019—2022 роках

Відзнаки та рейтинги

[ред. |ред. код]

Журналістські відзнаки

[ред. |ред. код]
  • У червні 2015 року головний редактор Віталій Сич отримав журналістську нагороду у номінації «Найкращий діловий редактор»«Presszvanie».[15]
  • У листопаді 2015 року російськомовна стаття журналіста«НВ» Павла Добровольського«Внутренний мир ДНР» (англ.Internal world of DPR;укр.Внутрішній світ ДНР) увійшла до ТОП-5 журналістського конкурсу «Writing for CEE».[16][17]
  • У серпні 2019 року видання«НВ» отримало журналістську нагородуFree Media Awards[en].[18][19][20]
  • У березні 2022 рокуІМІ рекомендував сайт «НВ» як достовірне медіа[21].

Рейтинг українських інтернет-ЗМІ за версією ІМІ

[ред. |ред. код]

У червні 2021 року «НВ» посів №2 серед українських інтернет-ЗМІ за дотриманням професійних стандартів, за аналізу ІМІ. За даними дослідження, 92 % матеріалів видання не мали порушень професійних стандартів. На сайті було на 100 % дотримано стандарту достовірності, але зафіксовано матеріали з порушенням стандарту балансу.[22]

Контроверсійності

[ред. |ред. код]

Вилучення контенту на вимогу Роскомнадзору

[ред. |ред. код]

2016 року головний редактор журналуВіталій Сич заявив, що РФ була на другому місці серед відвідувачів сайту після України. Оскільки деякі статті сайту викликали невдоволення російськогоРоскомнадзору, той періодично надсилав адміністраторам видання вимоги видалити деякі з матеріалів і погрози заблокувати доступ до видання у Росії в разі відмови. За даними Сича, журнал почав прибирати з сайту статті, що втратили популярність, щоб не втрачати російську аудиторію[2].

Звільнення журналістів 2018 року

[ред. |ред. код]

22 грудня 2018 року з видання звільнилась вся команда журналістів відділу «НВ Бізнес». За даними головного редактораВіталія Сича, це було спільним рішенням через роботу цих журналістів у сторонніх проєктах.[23] 26 грудня 2018 року на Facebook-сторінці «Журналісти проти джинси» було опубліковано відкритий лист, де анонімні журналісти звинувачувалиТомаша Фіалу у звільненнях з «НВ Бізнес» заджинсу (замовні статті без розкриття рекламності).[24] Фіала відповів, що він не звільняв журналістів, а джинсу у виданні не прокоментував.[25]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. ↑абНовое Время запускає нову електронну версію журналу – російською та українською мовами. Архіворигіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 3 листопада 2016.
  2. ↑абДрукувати «Новое Время» українською мовою економічно безглуздо[Архівовано 27 травня 2018 уWayback Machine.] — MediaLab Online, 01/06/2016
  3. ↑Темна сторона: Перелік власників відомих онлайн-медіа в Україні.Темна сторона. понеділок, серпня 11, 2025. Процитовано 23 серпня 2025.
  4. ↑Томаш Фіала вкладає в «Новое время» $ 2,5 млн і не збирається втручатися в редакційну політику[Архівовано 29 травня 2018 уWayback Machine.] — Детектор медіа, 22 травня 2014
  5. ↑Виталий Сыч: В «Новом времени» новостная картина недели закрывается одной страницей[Архівовано 23 квітня 2015 уWayback Machine.], Телекритика (20 травня 2014)
  6. ↑До річниці Майдану сайт «Новое время страны» запустив спецпроект #remembermaidan, Телекритика. 21 листопада 2014
  7. ↑Спецпроект #remembermaidan «Новое время» (21 листопада 2014)
  8. ↑До Дня Незалежності сайт НВ запрацював українською мовою[Архівовано 24 жовтня 2015 уWayback Machine.], Новое время (20 серпня 2015)
  9. ↑НВ № 30 (від 12 серпня 2021 року) — українськомовна версія. nv.ua/ukr/. 12 серпня 2021
  10. ↑Говоримо рідною. Журнал НВ повністю перейшов на українську мову і випустив колекційний номер.nv.ua. 12 серпня 2021. Архіворигіналу за 12 серпня 2021.
  11. ↑Журнал «НВ» очікує зростання кількості передплатників після переходу на українську мову – Сич.radiosvoboda.org. 12 серпня 2021. Архіворигіналу за 12 серпня 2021.
  12. ↑Новое Время змінює бренд і переходить на НВ.nv.ua. 21 червня 2019. Архіворигіналу за 13 серпня 2021.
  13. ↑НВ змінює назву і логотип. Звернення головного редактора Віталія Сича.nv.ua(укр.). Процитовано 30 грудня 2022.
  14. ↑Угорщина заборонила 12 українських новинних видань: список.РБК-Украина(укр.). Процитовано 30 вересня 2025.
  15. ↑Лауреатами «Pressзвания» стали Сич, Васильєв, «Аристократи» та інші[Архівовано 29 травня 2018 уWayback Machine.] — Детектор медіа, 10 червня 2015
  16. ↑Ceremony 2015: Journalistenpreis „Writing for CEE 2015“ geht an Martin Leidenfrost.www.apa.at. Архіворигіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 19 листопада 2015.[Архівовано 2015-11-23 уWayback Machine.](нім.)
  17. ↑https://www.ots.at/presseaussendung/OTS_20151119_OTS0151/journalistenpreis-writing-for-cee-2015-geht-an-martin-leidenfrost-bildvideo[Архівовано 13 серпня 2021 уWayback Machine.](нім.)
  18. ↑Novoye Vremya - Ukraine(англ.).Fritt Ord[en]. Архіворигіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  19. ↑Free Media Awards(англ.).Fritt Ord[en]. Архіворигіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  20. ↑Журнал НВ став лауреатом премії Free Media Awards.detector.media. 16 серпня 2019. Архіворигіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  21. ↑ІМІ рекомендує читати новини з достовірних джерел. Список медіа.imi.org.ua(укр.). Архіворигіналу за 15 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
  22. ↑Звіт з моніторингу дотримання професійних стандартів в онлайн-медіа. Друга хвиля моніторингу у 2021 році.Інститут масової інформації. 30 червня 2021. Архіворигіналу за 12 серпня 2021.
  23. ↑Шестакова, Юлія (22 грудня 2018).З «Нового времени» звільнилися журналісти бізнес-блоку (доповнено).detector.media(укр.). Архіворигіналу за 6 травня 2020. Процитовано 31 липня 2019.
  24. ↑Журналісти проти джинси.www.facebook.com(укр.). Архіворигіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
  25. ↑Томаш Фіала: Я не звільняв журналістів «Нового времени»[Архівовано 13 серпня 2021 уWayback Machine.]. detector.media. 27 грудня 2018

Посилання

[ред. |ред. код]
NV (New Voice)
у соціальних мережах
NV (New Voice) на сайтіFacebook
NV (New Voice) на сайтіTelegram
NV (New Voice) на сайтіTwitter
NV (New Voice) на сайтіYouTube
NV (New Voice) на сайтіYouTube
NV (New Voice) на сайтіInstagram
NV (New Voice) на сайтіTikTok
Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=NV_(New_Voice)&oldid=46247354
Категорії:
Приховані категорії:
[8]ページ先頭
©2009-2025 Movatter.jp