Неотомі́зм — головний напрям неосхоластики, що вбачає у вченніТоми Аквінського (1225–1274) найдосконаліше вираження «вічної філософії». Офіційна філософіякатолицизму, сучасна версіятомізму, який є християнською адаптацією філософіїАристотеля.
Неотомізм різко протиставляє себе якматеріалізму, так ісуб'єктивному ідеалізму; він претендує на універсалізм, на синтезвіри ірозуму, умогляду і емпірики, споглядальності та практицизму, індивідуалізму і соборності.
Неотомізм один з найпоширеніших різновидів сучасногоідеалізму;
Неотомізм також є сучасною філософською і педагогічною концепцією розвитку особистості, що вбачає призначення людини не в боротьбі за своє соціальне і духовне звільнення, а в прагненні наблизитися до божественної досконалості.
Неотомістський реалізм відстоює незалежне від людської свідомості існування природи і суспільства, водночас проголошуючи останні продуктом творчої діяльності Бога та об'єктом його управління.[1]
| Це незавершена стаття прохристиянство. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |