51°13′34″ пн. ш.6°57′04″ сх. д. / 51.226129° пн. ш. 6.951058° сх. д. /51.226129; 6.951058

Неандерталь (нім.Neandertal) — переважно необроблювана долина над річкоюДюссель на територіях, що належать до містЕркрат іМеттман, приблизно в 10 кілометрах на схід відДюссельдорфа. У 1856 році район став відомий завдяки знахідці черепа одного з представників роду людини, названого пізнішенеандертальцем.

Долину було названо на честь церковного композитора і пастораЙоахіма Неандера (знім.Neandertal,досл. «долина Неандера»), який любив цю долину і присвятив їй кілька своїх пісень. Долину названо так на початку ХІХ століття, раніше називали її просто «Die Gesteine» («Скелі») або «Das Hundsklipp» («Собачі урвиська»).
Первісна долина була прорізана річкою увапняковій ущелині з численнимипечерами. В одній з маленьких печер, названій на честь певного Хофера, власника прилеглої ферми «Фельдхофер Гротт», в середині ХІХ століття було зроблено значне археологічне відкриття. У світовій літературі це місцезнаходження так і називається — «Фельдхофер Гротт».
Створений в 1921 р. на площі 223 га[1] резерват природи є найстарішим у всій Німеччині[2].
Кістки було знайдено неподалік від входу на глибині всього півметра, в той час як загальний шар глинистого заповнення не перевищував півтора метра. Вони лежали на одній глибині й на порівняно обмеженому просторі. Мабуть, скелет, накритий глиною, намитою водою, зберіг первісний стан, в якому померлий опинився в момент загибелі або поховання. Найближче до виходу з грота знаходиласячерепна кришка. Ймовірно, тіло померлого лежало вздовж камери грота, а не поперек неї.
ПомічникЧарлза Лайеля, ірландський антропологВільям Кінг, дотримувався думки, що людина з Неандерталя є представником особливого типу людей, мабуть, досить широко поширених у свій час в Європі. Він наважився виділити цю істоту в особливий вид. На відміну відHomo sapiens, людини розумної, він назвав йогоHomo neanderthalensis — людина неандертальська.

У 1866 році бельгійський геолог Дюпон почав розкопки печериТроу-де-ла-Нолетт, яка розташовується на лівому березі річки Лайзи біля містаДинанта. В не порушених підземними переміщеннями шарах печери, де часто зустрічалися примітивні кам'яні знаряддя і кістки давно вимерлих тварин, йому пощастило виявити ікло, ліктьову кістку і великий уламок нижньої щелепи людини.
Вивченням щелепи, знайденої Дюпоном, займався спочатку Прюнер-Бей, той, що заявив свого часу, ніби череп з Неандерталя належав древньому кельту, та до того ж ідіоту. Цього разу, людська щелепа з мавпячими особливостями була знайдена в ході бездоганно проведених розкопок, в точно зафіксованому шарі, який датується льодовиковою епохою.
Французький натураліст Гамі виявів, що черепна кришка з Неандерталя з її збігаючим чолом і масивними надочноямковими валиками та щелепа з Троу-де-ла-Нолетт, позбавлена підборідкового виступу, являють собою залишки черепа людини «однієї, так би мовити, раси», що жила в печерах Європи в льодовикові часи. Тобто є одним видом і цим видом єHomo neanderthalensis.