Мішель Онфре народився1 січня1959 року вКані в родині сільськогосподарського робітника. У віці 10 років потрапив до інтернату з вельми жорстким розпорядком, який філософ згодом називав «терором педофілії». В інтернаті навчався протягом чотирьох років різним ремеслам. Опісля Онфре проводить ще три роки в іншому інтернаті, після чого змінює кілька професій і переїжджає з місця на місце. У 1997 році виходить у світ його книга «Політика бунтівника. Трактат про опір і задоволення» (фр.Politique du rebelle. Traité de résistance et d'insoumission), в якій Онфре описує своє життя того періоду. Після інтернату вступає на філософський факультет Канського університету й успішно його закінчує.
З 1983 року Мішель Онфре викладає філософію в приватному технічному католицькому ліцеї Святої Урсули в нормандському містіКані. З 1989 року він починає видавати свої наукові твори, які невдовзі принесли йому популярність і фінансову незалежність. У 2002 році вчений залишає державну службу і засновуєНародний університет Кана (Université populaire de Caen). У ньому Мішель Онфре читає лекції з історії філософії, викладаючи її згідно зі своїми гедоністськими і лібертаристськими поглядами, які багато в чому розходяться з офіціозною університетською філософією. Після першого року викладання в Народному університеті Онфре опублікував 8-томне видання творів «Контр-історія філософії» (Contre-histoire de la philosophie).
Онфре пише кілька філософських праць, які принесли йому відомість як у Франції, так і за її межами. Найпопулярнішою була видана 2005 року книжка«Трактат атеології. Фізика метафізики» (Traité d'athéologie. Physique de la métaphysique), що вийшла у Франції в перші ж місяці накладом 200 тисяч примірників і була перекладена багатьма мовами (зокрема і українською: видавництво «Ніка-Центр», Київ, 2010).
Світогляд Онфре ґрунтується на античних посиланнях філософіїепікурейства ігедонізм, яким він, шляхом створення певних логічних зв'язків, знаходить застосування і в наші дні. Виходячи з цього, Онфре обрушується з критикою на сучасну раціональну татрансцендентальну філософію, а також на релігії, особливо намонотеїстичні, прокламуючи себе як атеїст. Онфре припускає, що віра в бога не тільки марна, але навіть шкідлива і небезпечна. Замість неї він пропонує сучасному людству свою філософію гедонізму.
2010 :Пройдисвіти, споглядальники, вуаєристи: навколо Кловіса Труя (1889—1975), avec Clovis Prévost, Ornella Volta et Henri Lambert, éd. Somogy,ISBN 9782757203248
↑[1][Архівовано 14 травня 2011 уWayback Machine.] Synopsis détaillé et bibliographie du Séminaire de philosophie de Michel Onfray: Contre-histoire de la philosophie.