У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Помело (значення).
Мітла́[1], інодіпомело́[2] — господарський інструмент, використовуваний для підмітання приміщень і вуличних територій відсміття, опалоголистя та іншого. Являє собою великий віник, часто прикріплений до довгої палиці; пов'язані в пучок довгими (звичайні 20-50 см) стебла (лозини) кущів, трав'янистої рослини або синтетичні жорсткі пружні волокна, які можуть бути закріплені на держаку (мітлищі)[3] завдовжки до 2 метрів.
Для виготовлення мітли можуть бути використані як природні, так і синтетичні матеріали.
Мітла в європейських віруваннях є поширеним атрибутомвідьом, на що існує низка пояснень. За одним, оскільки прибирання традиційно вважається жіночим заняттям, то коли господині виходили з дому, лишали мітлу біля дверей на знак того, що їх зараз немає вдома. Мітла, залишена білякаміна, могла сприйматися забобонними чоловіками як ознака, що жінка вилетіла з дому через камін[4]. Інша версія пояснює, що мітла використовувалася в язичницьких обрядах одруження, позаяк символізує єдність чоловічого та жіночого начал, адже держак нагадуєфалос. Окрім того мітли чи щіточки могли мати практичне застосування в обрядах для намазування шкіри зіллями, зробленими збеладони,блекоти чидурману, що спричиняють затерпнення та відчуття невагомості[5].
Перша відома згадка відьми, що літає на мітлі, датується 1453 роком вГійома Еделіна[6].
«Відьмині мітли» — хвороба рослин, що характеризується рясним галуженням, утворенням тонких укорочених гілок з недорозвиненим листям.
Прив'язана до сідла мітла була одним з атрибутів (поряд з собачою головою) московськихопричників. Вона символізувала готовність «вимітати» з держави всіх зрадників і неслухняних цареві.
↑Турунен, Арі (2020).Книга Ознаки добра і зла. Забобони. Історія забобонних звичаїв / пер. Ірини Малевич. Ніка-Центр, Видавництво Анетти Антоненко. с. 69.
.jpg)
